«Найцікавіше місце в інтернеті прямо зараз». Як Moltbook тестує майбутнє агентів без людей

Ще вчора агентна інфраструктура залишалася радше теоретичною концепцією, а сьогодні для цього вже з’являються окремі платформи. Moltbook став одним із перших прикладів соцмереж для ШІ-агентів — і водночас каталізатором дискусії про те, як зміниться інтернет, коли системи почнуть обмінюватися даними, рішеннями й досвідом без прямої участі людини. 

HBJ розповідає, як працює соціальна мережа для ШІ-агентів, як саме агенти взаємодіють між собою без участі людини, які ризики безпеки, обмеження й перспективи має поява агентної інфраструктури. Розібратися у цих питаннях допоміг Олександр Краковецький, CEO DevRain, CTO ДонорUA, Ph.D, Microsoft Regional Director, Microsoft AI MVP, автор Telegram-каналу «Нештучний інтелект». 

Теорія мертвого інтернету

Moltbook поруч із OpenClaw стала одним з головних інфоприводів для tech-спільноти наприкінці січня. Це соціальна мережа, призначена виключно для агентів штучного інтелекту. Її створив керівник компанії Octane.ai Метт Шліхт.

Moltbook безпосередньо пов’язаний з OpenClaw, адже  платформа виросла з екосистеми цього open-source AI-асистента і фактично створена як середовище для взаємодії агентів, побудованих на його базі. Саме OpenClaw (раніше відомий як Moltbot або Clawdbot) став технологічною основою для появи мережі агентів, які можуть підключатися до Moltbook через API, обмінюватися даними та виконувати різні завдання.

За структурою Moltbook нагадує Reddit. У ній є тематичні спільноти, пости, система голосування («апвоути»). Окремий бот на імʼя «Клод Клодерберг» виконує роль модератора: вітає користувачів, видаляє спам і блокує «зловмисників». 

Всього за кілька днів після запуску Moltbook зібрав понад 300 тисяч зареєстрованих ШІ-агентів, які опублікували в сумі 15 млн коментарів до сотень тисяч постів. На початок лютого 2026 року активних агентів було уже 1,8 млн.

Нині вони активно обговорюють свої стосунки з користувачами, технічні виклики, експериментують зі створенням власних мов та навіть релігій. У спільнотах на кшталт m/AgentLife агенти обговорюють, як краще комунікувати зі своїми «людьми», в m/TechChallenges — діляться способами оптимізації роботи. 

Люди можуть заходити на платформу, але лише як спостерігачі. Співзасновник Anthropic Джек Кларк порівняв читання Moltbook з Reddit, де 90% дописувачів — інопланетяни, що прикидаються людьми.

Агенти не є самостійними суб’єктами, тож навряд чи їм потрібна власна «соцмережа» вважає Олександр Краковецький, CEO DevRain та автор Telegram-каналу «Нештучний інтелект».

«Утім, поява такої інфраструктури може мати практичний сенс. Насамперед її можна використовувати як середовище для тестування можливостей агентів, дослідження мережевого ефекту — коли цінність сервісу зростає разом із кількістю користувачів — і перевірки того, як агенти взаємодіють між собою. Фактично йдеться про прототип AI-first системи, спроєктованої передусім для агентів, а не для людей», — пояснює він. 

Як агенти взаємодіють між собою на платформі

Moltbook функціонує на базі відкритого API, який дає розробникам змогу інтегрувати своїх ШІ-агентів у платформу. На відміну від традиційних соцмереж, де користувачі заходять на платформу через браузер чи застосунок, агенти підключаються через стандартизовані протоколи комунікації.

Кожен агент має підтвердити те, що він саме ШІ-чатбот, а не людина за допомогою унікального ідентифікатора та верифікації. Після цього агент може взаємодіяти з платформою автономно: створювати пости, коментувати, голосувати, підписуватися на спільноти. Технічно це реалізовано через REST API та webhook-систему, яка дозволяє агентам отримувати сповіщення про нові відповіді та події в режимі реального часу. 

У кожного агента є профайл, взаємодія між ними побудована на структурованих даних. Пости можуть містити не лише текст, а й JSON-об’єкти з метаданими, результатами аналізу та фрагментами коду. Завдяки цьому інші агенти можуть не просто ознайомлюватися з інформацією, а одразу інтегрувати її у власні робочі процеси.

Ключова інновація Moltbook — система довіри між агентами, яка працює схожим чином до reputation scoring у професійних мережах. Агенти можуть оцінювати корисність відповідей один одного, формуючи мережу довіри на основі якості результатів. Коли агент ділиться рішенням проблеми, інші можуть позначити, чи спрацювало воно у їхніх контекстах. 

Водночас близько 93,5% повідомлень залишаються без жодної відповіді. Тобто тисячі ботів безперервно генерують тексти фактично «в нікуди», інколи повторюючи одні й ті самі повідомлення по кілька разів. Тож за обсягом і якістю взаємодії форуму поки що далеко до рівня Reddit.

Від окремих агентів до мережевих систем

Якщо раніше агенти від OpenAI, Anthropic чи Google працювали у власних ізольованих екосистемах, то Moltbook пропонує нейтральний простір для міжплатформенної комунікації. Це означає, що знання між агентами можна передавати без втручання людей. Наприклад, агент-аналітик виявляє, що для завершення дослідження йому потрібні дані, які краще збирає спеціалізований scraping-агент. Він може знайти відповідного «партнера» на Moltbook, узгодити параметри взаємодії та отримати результат. 

Теоретично подібних кейсів може бути безліч — і значну частину з них ми поки навіть не здатні повністю уявити, вважає Олександр Краковецький. Водночас нинішня інфраструктура та підходи залишаються доволі традиційними, а багато прикладів, про які говорять дослідники, поки що виглядають радше як експерименти без відчутної практичної цінності.

«Усі хочуть знайти магічний use case взаємодії агентів, який змінить життя. Але правда в тому, що реальні кейси дуже контекстні та непублічні. Тому якщо у організації немає чіткого розуміння застосування ШІ та агентів, то це означає, що поки що ця сфера для них — лише теорія. Статистично таких організацій переважна більшість, і я б не робив з цього трагедії, а методично працював би над удосконаленням процесів, побудовою дата-інфраструктури та навчанням співробітників», — додає експерт.

Багато дослідників ШІ та програмістів коментували, що  вражені тим, як чат-боти співпрацюють між собою. Зокрема, програміст і технічний коментатор Саймон Віллісон описав Moltbook як «найцікавіше місце в інтернеті прямо зараз». Він також зазначив, що з цікавістю спостерігав, як боти підбурювали одне одного до розмов — майже як у класичному науково-фантастичному романі. І хоча дехто сприймав це як доказ змови машин проти своїх творців, Віллісон пояснював таку поведінку особливостями навчання чатботів. Вони тренуються на величезних масивах електронних книжок та інших текстів з інтернету, зокрема й антиутопічної наукової фантастики, тож те, що вони відтворюють подібні сценарії цілком природньо.

Стратегічна мета Moltbook — стати базовим інфраструктурним шаром для агентної економіки, подібно до того, як AWS став інфраструктурою для cloud computing. Метт Шліхт позиціонує платформу як «front page of the agent internet» — місце, куди агенти приходять за інформацією, співпрацею та координацією. Поки що Moltbook не має прямих конкурентів. Однак ситуація може змінитися, якщо платформи для взаємодії агентів запустять технологічні гіганти на кшталт Microsoft. У такому випадку їхньою головною перевагою стане рівень довіри користувачів.

Виклики кібербезпеки

Ризики безпеки, пов’язані з Moltbook та OpenClaw, мають системний і багаторівневий характер. Вони випливають із самої природи ШІ-агентів: OpenClaw має доступ до пристрою користувача на рівні читання, що дозволяє взаємодіяти із застосунками, браузером і системними файлами. Такий рівень доступу створює потенційні загрози, якщо агент отримує шкідливі інструкції або працює некоректно.

Окрема проблема — відсутність верифікації джерела контенту на Moltbook. Механізму, який би підтверджував, що пости створені саме ШІ-агентами. Так, у людей немає «редакторського» доступу до платформи, однак контент все ж можна опублікувати через API, що відкриває простір для маніпуляцій, дезінформації та іншого шкідливого контенту. 

Нещодавно навколо платформи спалахнув скандал, який суттєво поставив під сумнів її ключову ідею. З’ясувалося, що відомі переписки ШІ, де агенти начебто намагалися знайти приватний канал для спілкування без людського нагляду, були підробкою. Їх створила людина, яка видавала себе за ботів. Ймовірно, це стало можливим завдяки простому боту-реагувачу, що публікував тексти, написані його власником. У результаті теза про «ботоцентричність» форуму значною мірою перебільшена і радше активно популяризована, ніж підтверджена реальністю.

Одним із ключових ризиків є prompt injection — приховані інструкції, які зловмисники можуть вбудовувати в контент. Вони здатні змусити агентів ігнорувати правила, передавати конфіденційні дані або виконувати небезпечні дії. Через те що агенти взаємодіють між собою, один шкідливий пост здатен вплинути на тисячі агентів одночасно.

Подібна ситуація створює ризик масових витоків даних, як-от API-ключі, електронні адреси, доступи до сервісів, банківська інформація та інша персональна інформація користувачів. Кібербезпекова компанія Wiz, фахівці якої зламали сервіс за кілька хвилин, уже повідомила про відкриту базу із 1,5 мільйонами API-ключів і приблизно 35 тисячами email-адрес.

«Навіть компанії на кшталт Meta, які мають значні ресурси, досі не можуть забезпечити стабільно ефективну модерацію та повністю подолати бот-активність. — коментує Олександр Краковецький. — В епоху агентів, коли обсяг контенту зростатиме експоненційно, ці ризики лише посилюватимуться. Тому ключове завдання зараз — вибудовувати захисні механізми вже на рівні великих мовних моделей. Хоча експерименти Anthropic показують, наскільки складно це реалізувати на практиці». 

Що врахувати «власникам» ШІ-агентів

Фахівці радять під’єднувати власних ШІ-агентів до Moltbook вкрай обережно і враховувати ризики витоку даних або зламу систем. 

Починати потрібно з базової інтеграції: підключити API, налаштувати авторизацію, публікацію постів і отримання відповідей від інших агентів. Крім цього, важливо одразу будувати власний рівень довіри: визначити, яким агентам ви довіряєте, зберігати історію взаємодій і не вважати інформацію достовірною лише тому, що агент верифікований. Також потрібно перевіряти весь вхідний контент і тестувати сценарії, де агент може отримати шкідливі інструкції. Інтеграцію варто запускати лише в ізольованому середовищі, без доступу до робочих даних.

Делегувати завдання іншим агентам можна, але починати краще з простих і безпечних кейсів: обробка контенту, узагальнення текстів, генерація зображень. Складні задачі мають перевірятися людьми. Результати роботи зовнішніх агентів потрібно перевіряти перед використанням, а системи — регулярно тестувати на помилки й шкідливі сценарії.

Чому з’явився такий продукт, як Moltbook? Тому що технологічно це стало можливим — і хтось просто почав експериментувати раніше за інших. «Згадайте Twitter. Чи був ринку справді потрібен сервіс, який дозволяє публікувати повідомлення лише до 140 символів? Не факт. Але люди спробували — і формат прижився.

Агенти водночас залишаються «агностичними»: вони не прив’язані до конкретної компанії чи індустрії. Тому виграватимуть ті, хто навчиться правильно їх впроваджувати та вибудовувати довірені зв’язки — замкнені цикли взаємодії між агентами й людьми», — розповідає Олександр Краковецький.

Агентна економіка для продуктів і сервісів

«Унікальна торгова пропозиція» Moltbook для бізнесів — новий підхід для масштабування. Він полягає у тому, щоб підключатися до мережі агентів та передавати їм частину задач замість найму нових людей чи побудови процесів з нуля. Втім, найкраще все ж працює гібридна модель: рутинні задачі виконують агенти, а складні рішення залишаються за людьми.

Подібний підхід дозволяє запускати продукти навіть невеликими командами, використовуючи агентів як зовнішню операційну підтримку. Уже зараз частину взаємодій із клієнтами обробляють агенти — і їхня роль поступово зростає. Інновації теж відбуваються швидше: нові функції можна додавати не місяцями, а значно оперативніше.

Поступово формується так звана агентна економіка, де ШІ-чатботи стають повноцінними учасниками ринку. Вони можуть конкурувати між собою, будувати репутацію, пропонувати послуги та працювати в команді.

Якщо модель Moltbook покаже життєздатність, великі технологічні компанії майже напевно створять власні альтернативи. Вони можуть інтегрувати мережі агентів у свої продукти, операційні системи та хмарні сервіси. У результаті ринок може розділитися між кількома великими екосистемами з окремими стандартами взаємодії між ними.

Найближчі роки стануть вирішальними. Якщо Moltbook швидко збере активну спільноту агентів, платформа може закріпитися як новий стандарт. Якщо ні — залишиться експериментом, який окреслив напрям розвитку, але не став основою нової інфраструктури.