Результати пошуку

Ми в Genesis розцінюємо сучасний період як час для можливостей та змін. Для цього склали список порад та корисних посилань, котрі допоможуть спеціалістам довше залишатися актуальними на ринку праці. У цьому тексті ви знайдете багато безкоштовних джерел, де зможете отримати додаткові навички, аби розширити свої кваліфікації. Кожного дня запускаються нові ініціативи, тому цей текст буде доповнюватися тематичними практичними матеріалами. > Розвивайте соціальні навички > Спробуйте нові формати освіти > Не обмежуйте себе однією спеціальністю > Залишайтеся допитливими Розвивайте соціальні навички Не дивлячись на глобальні тенденції до комп’ютеризації, ми не зможемо автоматизувати людську природу та почуття. Згідно з дослідженням Натана та Роберти Савацкі в майбутньому пріоритет надаватиметься вмінню комунікувати, надійності, дисциплінованості, ініціативності та гнучкості. За їхніми прорахунками, людям необхідно розвивати свої соціальні навички (далі — софт-скіли) — комунікацію, емоційний інтелект та креативне мислення. Емпатія — це та сфера, котрої не вистачає штучному інтелекту. Саме тому ми в Genesis плануємо впровадити внутрішню школу з софт-скілів. Дослідження Гарвардського університету показують, що 85% успіхів в роботі досягаються саме завдяки добре розвиненим гнучким соціальним навичкам . Кожен охочий генезієць зможе зареєструватися та пройти програму, що допоможе поліпшити свої комунікаційні навички, розвинути емоційний інтелект та стати більш гнучким. Задля розвитку особистості та креативного мислення, визначення особистих цілей та визначення пріоритетів, навчання ефективної комунікації та стрес-менеджменту. Наразі багато освітніх платформ відкривають для загального доступу курси не лише з технічних спеціальностей, а й для прокачки саме софт-скілів: на Iversity можна навчитися апелювати до поганих аргументів; на EdX безпечно та корисно комунікувати; на Coursera знайти стратегії та навички успішного ведення переговорів; Impactorium запустив для цього окремий лекторій Skills Lub. Спробуйте нові формати освіти Lifelong Learning або безперервне навчання — доволі нове явище. До нього звикли представники покоління Z, бо народилися в цифрову епоху. Для інших це не базове налаштування, тому ми пропонуємо тестувати нові формати, аби здобути додаткові знання. Вебінари, лекції, воркшопи та конференції стимулюють до постійного навчання. Якщо ви розумієте, що втрачаєте концентрацію та не відчуваєте себе достатньо вмотивованими, аби продовжувати освіту самостійно, ми радимо почати з курсу Learning How to Learn . Його розробила Барбара Оаклі заради допомоги всім, хто не має внутрішніх ресурсів до самонавчання. Якщо ж ви впевнені в собі та бажаєте здобути аналітичну спеціальність, слідкуйте за безкоштовними освітніми програмами Genesis — IT School та QA School . У школах ми готуємо Junior-фахівців на посади Product Manager, Marketing Manager, Data Analyst та User Acquisition Analyst. Розширюємо базу знань та навичок її учасників за рахунок експертизи наших топменеджерів. Це — наш внесок у розбудову продуктового IT в Україні. Допоки більшість навчальних програм переходять в онлайн-режим, ми запускаємо додаткову освітню ініціативу Study Buddy . Зібрали в одному місці максимум корисної інформації, що стосується саме продуктового IT: лекції з визначення a-ha моменту, статі, що допоможуть перейти в IT з фінансової сфери, цікаві матеріали про продуктову аналітику, практичні дописи з блогу про інтернет-рекламу та маркетинг, корисні для початківців. На час карантину безкоштовні освітні програми запустили безліч компаній: Big Money організовує онлайн-зустрічі з бізнес-лідерами у тематиці антикризового менеджменту; 8Р відкрила доступ до корисних звітів з архівів конференції; PracticeBox навчить будувати систему outbound-продажів; Fedoriv щоденно викладають по відео з курсу «Brand Father»; OWOX надає доступ до усіх конференцій з аналітики та e-commers; Microsoft пропонує опанувати технічні спеціальності; Google навчає цифровому маркетингу, рекламі та онлайн-безпеці; OpenLearn має аж вісім навчальних категорій; ITVDN вчить програмування школярів та студентів. Не обмежуйте себе однією спеціальністю Нові освітні формати допоможуть не лише прокачувати навички обраної спеціальності, але й отримувати додаткові професії. З моменту, як освіта стала доступною, відпала необхідність сталості — кожен може бути будь-ким. Це дозволить людині балансувати між своїми інтересами та навичками як в цілому на ринку, так і в рамках однієї компанії, спробувавши себе на різних посадах. В Genesis кожен може обрати собі ментора зі спеціалізації, що йому цікава, та отримувати знання з відкритої бібліотеки чи відеотеки. Кожен з нас — це середнє арифметичне п’яти осіб, з якими ми найчастіше спілкуємося. Тому всередині компанії ми прагнемо створити атмосферу, що б спонукала до розвитку. Усі воркшопи та лекції як з внутрішніх, так і зовнішніх шкіл доступні для перегляду — знань для перекваліфікації вдосталь. Залишайтеся допитливими Допитливість — ключовий елемент в інноваційному світі та бізнесі в цілому. Це стосується як безперервного навчання, так і відкритого мислення. Коли людина не є профільно-орієнтованою, а навіть в дорослому віці зберігає допитливість і не перестає ставити питання. Щоб досягти максимальних результатів у будь-якій справі, вам має бути цікаво дізнаватися більше. Аби дізнатися, як живе світ навколо інформаційної бульбашки вашої спеціалізації, ми зібрали декілька платформ для допитливих: виступи з TEDxKyiv; курс з медіаграмотності на Prometheus; програми з критичного, стратегічного та креативного мислення на ВУМ; книжки про лідерство та маркетинг на ShortBook; дискусійний клуб Flomaster; база знань від Superludi. Тому ми заохочуємо наших співробітників постійно розвиватися — щокварталу чи щопівроку ми проводимо для кожного учасника компанії оцінку розвитку соціальних та професійних навичок. Під час оцінювання менеджер та HR допомагають співробітнику знайти його сильні сторони та визначити зони зростання, а також обрати додаткову освіту. Така звітність допомагає генезійцю сповільнитися та подивитися на той шлях, що він уже пройшов, та куди планує рухатися далі. Це важливий процес для нашої компанії, бо дозволяє зрозуміти, як швидко ми розвиваємося, наскільки люди, які створюють продукти, знаходяться на одній хвилі з компанією. Самоосвіта та цікавість — інструменти створення успішної кар’єри у 2020. Нові часи вимагають нових рішень. Деніел Денетт, науковець, який займається філософією свідомості та науки, говорить, що ми зможемо віддати когнітивні функції машинам, якщо знайдемо спосіб запобігти атрофії своїх пізнавальних навичок. Аби цього не сталося, важливо розвивати в собі допитливість та власне користуватися доступними ресурсами.

2018 року в Genesis започаткували новий напрям — інвестування у зовнішні технологічні компанії. Так з’явився венчурний фонд Genesis Investments (GI) , що працює зі стартапами на посівній та передпосівній стадіях. Окрім фінансової підтримки, GI допомагає із налагодженням бізнес-процесів та маркетингом завдяки потужній експертизі у створенні продуктів. З моменту заснування фонд проінвестував в Mate Academy, Liki24, Vochi, Elision, Amazing Apps, BasenjiApps та інші компанії. Олена Мажуга — Senior Investment Analyst GI. За свою кар’єру вона провела понад 500 інтерв’ю зі стартапами. З огляду на свій досвід Олена розповіла, що таке ефективний пітчинг, які бувають поширені помилки, та як краще представити свій стартап інвесторам в умовах кризи. > Що таке пітчинг > Структура презентації > Головні помилки при пітчингу > Особливості пітчингу під час кризи Що таке пітчинг Пітчинг — це коротка презентація проєкту перед потенційними інвесторами. Щоб зрозуміти, яким має бути ідеальний пітчинг, розглянемо цілі та задачі усіх сторін процесу. Ціль венчурного фонду — обрати такий стартап для інвестиції, щоби кожний $1, який вкладено сьогодні, приніс мінімум $10 через 3-5 років. Задля цього фонд бере на себе ризики, інвестуючи в молодий проєкт, і кілька років чекає, щоб отримати компенсації за ризик та час. З цілей венчурного фонду випливає і ціль пітчингу — переконати інвесторів, що саме ваш проєкт з високою ймовірністю допоможе фонду досягти цієї мети . Насправді під час пітчингу підприємець має продавати не лише продукт, а себе, свою команду та високі шанси досягти успіху в сучасних ринкових умовах. Адже фонд інвестує не в ідею, а в мікс сильної команди та ринку (тобто наявності великої проблеми, яку вирішує стартап). Головні правила пітчингу В процесі пітчингу підприємець «продає» представникам фонду презентацію своєї компанії. Така презентація — це ніби резюме бізнесу. Ефективна презентація має: Бути максимально зрозумілою навіть для людей, які не є експертами у вашій індустрії. Якщо інвестор не зрозуміє, що ви робите і які проблеми вирішуєте, він забуде про вас через годину. Перевірте презентацію на своїх друзях, які працюють в іншій галузі, й удосконалюйте її, доки вона не стане повністю зрозумілою. Складатись з 10-20 слайдів , а весь виступ не повинен перевищувати 20 хвилин. Цього достатньо, щоби зацікавити інвестора. Слайди не повинні бути «полотном» дрібного тексту. Сфокусуйтеся на ключових коротких тезах. Містити цифри та факти . Замість епітетів, на кшталт «великий», «величезний», «зростаючий», «дивовижний» тощо, використовуйте конкретні факти. Наприклад, розмір ринку та дохід можна описати у доларах, частку та зростання ринку — у відсотках. За моїми спостереженнями, найлегше підіймають інвестиції команди із трьох засновників, в складі яких є і чоловіки, і жінки. Також я помічала, що фонди частіше віддають перевагу проєктам, яким гроші потрібні не для того, аби вижити, а щоб рости швидше. Структура презентації Розглянемо, з яких частин має складатися презентація. Мета компанії — відповідь на питання, навіщо ви запускаєте свій проєкт. Ця заява повинна бути привабливою та переконливою. Наприклад: «Genesis Investments — це інвестиційний фонд, який перетворює стартапи на посівній стадії у глобальний бізнес». Проблема — опис проблеми, яка (1) існує на ринку, (2) вирішується, (3) має грошове або числове значення. Наприклад: «Засновники невеликих стартапів витрачають в середньому 200 годин на рік на найм нових людей». Рішення — пояснення, як ви вирішуєте біль клієнтів. У цьому розділі надайте сценарії використання вашого продукту. Спробуйте порахувати, скільки часу та/або грошей клієнт може заощадити завдяки вашому рішенню. Продукт — перелік особливостей вашого продукту, Customer Journey (пояснення, як продукт працює з точки зору користувачів) та дорожня карта самого продукту. Також розкажіть про технології, які ви застосовуєте. Розмір ринку — цифри, які характеризують потенційний розмір ринку. Визначте свою цільову аудиторію, знайдіть кількість клієнтів на цільових ринках і помножте це число на річний дохід від кожного клієнта. Якщо на 1% ринку менш як $100 млн, відмовтеся від цієї ідеї та спробуйте вирішити більш глобальні проблеми або знайдіть способи розширити аудиторію свого продукту. Конкуренти — розповідь про прямих та непрямих конкурентів. При описі прямих конкурентів зазначте їхні доходи та оцінки. При описі непрямих — розмір аудиторії, яка використовує альтернативне рішення. Обов’язково покажіть свої конкурентні переваги. Бізнес-модель — пояснення, як ви плануєте отримувати дохід та визначати ціну на продукт. Також розкажіть про можливі канали розповсюдження продукту та воронку продажів. Команда — інформація про імена, ролі в компанії та попередній досвід й основні досягнення учасників команди. Не забудьте додати їхні фотографії, аби фондам було простіше знайти цих людей у соціальних мережах. Фінансові досягнення (якщо є) — дані про ваші доходи та витрати, а також реалістичні прогнози на майбутнє. Вкажіть суму грошей, яку ви хочете зібрати для досягнення своїх цілей. Вона має бути обґрунтована фінансовою моделлю. Головні помилки під час пітчингу Я нарахувала шість найпоширеніших помилок, яких допускаються стартапи: не знають цифри щодо власного проєкту та ринку; готують завелику презентацію; не мають бізнес-моделі; допускають забагато суб’єктивних суджень; прагнуть пітчити лише перед старшими менеджерами фонду; приховують інформацію. Особливості пітчингу під час кризи Наразі проблема — не карантин, а фінансова криза, яка вже наближається. Криза тягне за собою зниження купівельної спроможності людей, безробіття, ліквідацію бізнесів, бажання економити, проблеми зі здоров’ям. Ймовірно, у цих умовах будуть процвітати продукти у таких сферах, як медицина, онлайн-навчання, онлайн-ігри, електронна комерція, доставка їжі та SaaS: При цьому навряд інвестори будуть зараз вкладати гроші в індустрію подорожей, ресторанів, моди тощо. Якщо ви запустили стартап у сфері, яка не буде процвітати в кризу, то варто не зволікати — і змінювати напрям на більш релевантну область. Стартап має вміти рухатися швидко. Також варто придумати, як перетворити свій стартап в бізнес — тобто зробити його прибутковим. Адже в кризу інвестори передусім рятуватимуть свої портфельні компанії, а не вкладатимуть гроші в новий проєкт, який не спроможний себе окупити в майбутньому. Отже, правила кризового фандрейзингу : переконайтеся, що ви стійкі до кризи — без ілюзій і притягування за вуха; розкажіть інвесторам не лише про те, як ви будете заробляти, — а й про те, як і коли стартап стане прибутковим, та де ви можете зменшувати витрати, аби виходити в нуль; приготуйтеся відповідати на питання про кризу і про плани В, С тощо; підготуйте план дій на випадок, якщо не знайдете інвестицій. Шукайте вигоду в ситуації, що склалася. Адже деякі бізнеси можуть гарно адаптуватися до криз або епідемій. Додаткові матеріали Список інвесторів, які активно інвестують. Що почитати: VCs at Work by Tarang Shah — короткі інтерв’ю з професійними інвесторами та засновниками відомих фондів, на кшталт Sequoia Capital, та стартапів, на кшталт Eventbrite; The Hard Thing About Hard Things by Ben Horowitz – про страх, ненависть та страждання у стартапах; What You Do Is Who You Are by Ben Horowitz – про корпоративну культуру у великих бізнесах і стартапах; Secrets of Sand Hill Road by Scott Kupor – про базові поняття венчурних угод та історію індустрії стартапів; Never Split the Difference by Chris Voss – про переговори у всіх сферах життя; The Venture Hacks Bible by Babak Nivi — всі публікації з блогу Venture Hacks про фандрейзинг, умови угод, ради директорів тощо. Онлайн-курси: безкоштовний курс зі Стенфорду про підприємництво; курс від Y Combinator. Корисні посилання: сайт Sequoia Capital; звіт про інтернет-тренди 2019 від Mary Meeker; сайт a16z.

Genesis IТ School була започаткована 2016 року. За п’ять років існування проєкту з-поміж 16 000 охочих ми відібрали та випустили трохи більше, ніж 200 людей. Багато з них потрапили на роботу в Genesis. Наприклад, керівник освітніх проєктів компанії — Олексій Ніщик. Ми запитали в Олексія, що найціннішого він отримав від навчання в IТ-школі. А він не лише детально розповів про свій досвід, а й дав поради, як скласти онлайн-тест, пройти співбесіду та взяти максимум від навчання. > Як все починалося > Яка основна цінність Genesis IТ School для мене > Як ми формуємо програму навчання > Хто наші студенти > Як пройти відбір > Як взяти максимум від навчання > Корисні посилання Як все починалося Я познайомився з командою Genesis ще під час навчання в КНУ імені Тараса Шевченка на факультеті комп’ютерних наук та кібернетики. Ми з друзями організовували студентський IТ-фестиваль Tetrix, де компанія була учасником ярмарку вакансій. Мене зацікавила школа, яка на той момент вже існувала, тому я вступив до IТ School 4.0. Згодом я зрозумів, що хочу стати частиною Genesis. Виявилося, що люди, які організовували школу, переходили на інші проєкти. Я мав п’ять років досвіду самоврядування: був учасником студентського профбюро, студради гуртожитку, студпарламенту університету і розумів, що це мені подобається більше, ніж опанована професія. Тому, коли з’явилася можливість комерціалізувати своє захоплення, я ні секунди не вагався і запропонував себе в якості менеджера школи. Пройшов усі етапи відбору включно з бар-рейзингом із Володимиром Многолєтнім , і отримав бажане. Ось уже три роки я займаюся організацією освітніх проєктів Genesis, які дозволяють талановитим та вмотивованим людями безкоштовно отримувати практичні знання та розпочинати кар’єру. Зараз це не лише IТ School, а й школи у напрямах тестування , рекрутингу , медіа . І зовсім скоро ми анонсуємо нові проєкти. Яка основна цінність Genesis IТ School для мене На третьому курсі ми з одногрупниками брали участь в стартап-інкубаторі, під час якого створювали свій проєкт. Ми були певні, що ідеї мають бути інноваційними, що ми маємо придумати навіть не велосипед, а ракету. Після IТ School я побачив загальну картину бізнесу та повністю змінив уявлення про нього. Продукт має задовольняти потреби аудиторії. І не важливо, як багато подібних проєктів на ринку — допоки існує проблема, необхідні й рішення. Бізнес працює за конкретними принципами, їх важливо знати та їм слідувати незалежно від того, чи це примітивний додаток, чи супер незрозуміла космічна ракета. Багато речей усвідомлюєш на інтуїтивному рівні, але добре, коли з’являється експерт і розкладає їх по поличках, щоб перетворити в знання. Впевнений, якби я не навчався у школі, мені б не вдалося стати її ефективним менеджером. Як ми формуємо програму навчання При розробці програми першої школи організатори взяли усі non-tech сфери в компанії, експертів топ рівня з різних проєктів, впорядкували й отримали Genesis IT School 1.0. Кожної школи ми переглядаємо програму, збираємо відгуки від студентів, оновлюємо інформацію. З’являються додаткові модулі, необхідні для розробки фінального проєкту — концепції продукту. Змінюються викладачі задля розширення експертизи випускників. Зараз Genesis IT School розкриває повний цикл створення IT-продукту та охоплює всі напрями, які не пов’язані з написанням коду. На виході студенти отримують цілісну картину про запуск власного проєкту: від аналізу ринків і ніш до написання стратегії стартапу, пошуку способів монетизації, залучення користувачів та інвестицій. Саме тому школа корисна як для програмістів, які хочуть отримати широке розуміння бізнесу, так і для людей з не технічним бекграундом. Хто наші студенти Ми даємо можливість людям з хорошим знанням математики опанувати професію з продуктового IT, де їм не треба буде писати код. Або треба буде не відразу. Один із основних каналів набору студентів — університети. На початку проєкту ми проводили відкриті лекції в київських вишах, де розповідали про себе, а тепер вистачає бренду школи та оголошення в фейсбуці, аби привернути увагу до набору. Ми дуже раді студентам, яким є чим пишатися: відмінне навчання, олімпіадний рух, студентське самоврядування. Також багато хто приходить з економічної сфери — представники Великих трійки та четвірки, інвестиційних компаній, зацікавлені здобувати додаткову освіту для можливих варіантів перекваліфікації. І попри наше позиціонування, все одно в кожній школі з’являється один-два технічні спеціалісти сеньйор-рівня, які розуміють, що трохи втомилися просто писати код і хочуть розвивати продукт. Це більш глобальна задача, тому їм потрібні додаткові знання. Ми раді, що готуємо спеціалістів широкого профілю. У нас немає обмежень: у школі вчилися хіміки, фізики, юристи, дизайнери, викладачі та студенти без досвіду роботи. Ми проводимо аналітику по школам, тому знаємо, що середній вік учасника — 23 роки. Але в нас бувають винятки у вигляді 18-річних студентів, яким уже мало університетських знань, і людей 35+. Зазвичай тим, хто давно закінчив університет, складно пройти математичний тест чи знайти в собі сили для навчання поза роботою. Але саме такі студенти мають достатньо досвіду, аби не розпорошувати свій час та увагу, бо вже точно знають, чого хочуть, і не просто так проходили всі етапи відбору. Серед наших студентів багато цікавих прикладів перекваліфікації. Наприклад, колишній менеджер з кораблебудівництва потрапив до школи в 38 років. Він дуже добре пройшов математичний тест та на співбесіді переконав нас, що для нього важливі ці знання. У результаті був другим за загальними результатами усього потоку. Також серед студентів мали випускника французського МВА із досвідом роботи в інвестиціях. Йому дуже легко дався онлайн-тест, адже саме тести типу GMAT складають для проходження на міжнародні МВА програми. Як пройти відбір Наша школа безкоштовна, ми не маємо ніяких обмежень для участі, але в нас складні етапи відбору. У групі має бути не більше 40 студентів, аби лектори могли приділяти достатньо уваги кожному, тому зазвичай конкурс високий — 70-100 осіб на місце. Я вирішив навести трішки статистики і дати поради для кожного етапу відбору, щоб завершити їх успішно. Перший етап — реєстрація . В середньому на кожну школу реєструється понад 2000 людей. Другий — математичний онлайн-тест типу GMAT. Його, зазвичай виконує трохи менше, ніж половина зареєстрованих. Порада: не беріться за тест одразу, щойно отримаєте лист. Ви матимете одну спробу на проходження тесту, тому виберіть зручний день, коли ви зможете виділити собі дві години в тиші та спокої. Ми надсилаємо приклади завдань, що будуть в тесті, тому у кожного є можливість потренуватися, згадати необхідні формули, підготуватися заздалегідь. Покладіть собі чернетку, ручку, поставте воду та приступайте до завдання відповідально. Якщо бути зосередженим, більше шансів пройти етап успішно. Третій — маркетинговий кейс, котрий виконують близько 100 людей. Порада: ми надсилаємо загальні матеріали на опрацювання, щоб людина, котра ніколи в житті не стикалася з маркетинговою стратегію, зрозуміла, про що мова. На користь кандидата працюватиме конспект отриманих матеріалів. На самому кейсі завжди присутній експерт з маркетингу, тому не бійтеся ставити йому питання. Четвертий — співбесіда . До цього етапу доходять приблизно 80 людей. Порада: найважливіше для нас — мотивація людини, її інтерес у навчанні. Тому поставте перш за все ці питання собі: навіщо мені ці знання? що я з ними зроблю? заради чого це все? На співбесіду приходьте з чіткими відповідями-цілями, гарним настроєм та позитивним поглядом на світ. Після співбесід ми обираємо 30-40 найкращих студентів за результатами усіх етапів відбору. На кожен етап ми відводимо певний проміжок часу, щоб можна було поєднувати цей процес з роботою чи основним навчанням. Близько тижня ми даємо на виконання тесту, кейси проводяться півтора тижня в різний період, для співбесіди ми також обираємо зручний для студента час. Як взяти максимум від навчання Тайм-менеджмент. Заняття проходять двічі на тиждень ввечері, аби встигати поєднувати основні навчання/роботу зі школою. Кожне домашнє завдання даються з розрахунку одне завдання на один вихідний. Аби встигнути все, необхідно в період навчання дуже чітко спланувати свій розклад. Зауважте, що під час карантину всі заняття та етапи відбору ми проводимо онлайн. Навчіться вчитися. Ніщо не дається з першого разу, потрібно постійно повторювати засвоєний матеріал, накопичувати знання потроху. Про це є курс на Coursera (і перекладений українською — на Prometheus ), а ще є книжка « Learning How to Learn ». Ставте питання кожному лекторові, не обов’язково по темі лекції. Кожен лектор — людина топрівня, усі вони добре орієнтуються в бізнесі й уже виділили три години свого часу цілеспрямовано задля передачі досвіду, тому готові відповісти на будь-які питання, пов’язані з продуктовим IТ. Навчання без питань неможливе — використовуйте свій час якомога ефективніше. Проявляйте себе у фінальному проєкті. У студентів школи є ментор із компанії, але вони забувають, що кожен лектор та працівник Genesis може допомогти чи дати пораду. Якось група готувала платформу для пошуку репетиторів із комп’ютерних ігор, тобто по суті вони розробляли класифайд. У нас є проєкт Jiji, що нещодавно купив OLX. Це найбільший класифайд в Африці, але учасники групи нічого не запитали ні в СЕО проєкта, ні в CPO, який їм читав лекцію з Product Management, та втратили свою унікальну можливість. Отже, на школу потрапити не просто, але воно того варте. IТ School дає глобальне розуміння того, як працює бізнес зсередини. Ці знання знадобляться будь-кому, хто хоче розуміти процеси, освоїти додаткову професію чи шукає спосіб використати свої відмінні математичні навички. Корисні посилання Genesis IТ School Ґайд освітніми проєктами Genesis: школи, інтенсиви та інтернатура Telegam-канал Genesis Education — усі новини про освіту в Genesis Кар’єра в Genesis — відкриті вакансії в компанії.

Невдале резюме та провальна співбесіда часто стають причиною відмови хорошим кандидатам. З іншого боку, супровідний лист може допомогти здобути офер, навіть якщо в кандидата не вистачає досвіду. У цій статті Аліна Нєвєрова, Talent Acquisition Team Lead в OBRIO та Юля Верзун, Talent Acquisition Team Lead в Boosters розповідають, на що звертають увагу рекрутери в резюме, які «стоп-слова» змушують відмовляти кандидатам та як правильно описати свій досвід і навички. > Як рекрутери вивчають резюме > Що засмучує рекрутерів у резюме > Супровідний лист: персоналізуємо > Комунікабельність та креативність: замінюємо кліше > Портфоліо: оформлюємо правильно > Готуємося до співбесіди > Чекліст: що перевірити перед відгуком на вакансію Як рекрутери вивчають резюме Рекрутери не читають резюме — це перше, що треба пам’ятати кандидату. Вони переглядають сотні CV на день, тому у вас є лише мить, щоби справити враження, поки увага рекрутера не перемикнеться на іншого кандидата. «Дійсно, пів хвилини достатньо, щоби звернути увагу на ключові моменти для вакансії. Наприклад, ким зараз працює людина, як часто змінює роботу, які в неї навички. Якщо за перші секунди рекрутера зацікавило резюме, він починає його глибше досліджувати», — розповідає Аліна Нєвєрова. Для кожної позиції є 3–5 основних вимог, які рекрутери шукають у першу чергу. Також звертають увагу на знання англійської, освіту. Вдале резюме має бути структурованим та лаконічним — на одну, максимум дві сторінки, якщо вам справді є, що написати. Всю інформацію краще викладати тезисами. «Напевно, найгірше резюме, яке я бачила, було на шість(!) сторінок, де кожне місце роботи було розписано дуже детально», — згадує Юля Верзун. Щоби вдало презентувати свій досвід роботи, не варто перераховувати обов’язки канцелярськими термінами, наче це посадова інструкція. Краще написати своїми словами, чим ви займались, а також обов’язково вказати досягнення. Останнє місце роботи має бути описане більш детально. Якщо ви нещодавно змінили сферу діяльності та ще не маєте релевантного досвіду, усе одно вкажіть коротко, чим займалися раніше. Рекрутери не зрозуміють, якщо вам за 30, а розділ «досвід» — порожній. «Нещодавно мала випадок, коли кандидат із фінансовим бекграундом надіслав резюме на вакансію з маркетингу. І в ньому він виклав свій попередній досвід у такому форматі: як та чи інша навичка стане в нагоді на позиції маркетолога. Це класне рішення», — Юля Верзун . І, звичайно, резюме треба уважно перевірити на наявність граматичних помилок. «Якщо в кандидата ідеальний релевантний досвід, то на одну-дві помилки ще можна не звертати уваги. Але якщо їх багато, це говорить скоріше не про безграмотність, а про безвідповідальність», — вважає Аліна Нєвєрова. Що засмучує рекрутерів у резюме: поштова адреса, ім’я по батькові; детально — про шкільну освіту, членів сім’ї, кількість та вік дітей, контакти батьків; визначення рівня англійської «зірочками», «кружечками». Для цього є загальноприйнята шкала — А1, В1, В2, C1, C2; надсилання резюме у форматі .doc (на різних пристроях може виглядати некоректно); оформлення досвіду роботи у вигляді таблиці; занадто «креативне» резюме — якщо ви не дизайнер, не перебільшуйте з кольорами та іншими візуальними елементами; недоречне фото — на пляжі, у барі, з друзями, фото в профіль тощо. «Загалом фото в резюме ніяк не впливає на рекрутера, а в наш час толерантності та уникнення різних видів дискримінацій додавати фото, стать і дату народження в CV — в принципі не найкраща ідея», — пояснює Аліна Нєвєрова. Супровідний лист: персоналізуємо Супровідний лист показує вмотивованість кандидата, чи розуміє він у цілому, куди йде й чому. Усвідомлений вибір — дуже важливий для будь-якої компанії. Резюме може прийти без супровідного листа, але якщо ви його все ж таки пишете, то потрібно це робити якісно. Їх надсилають близько 5% кандидатів, тому це чудовий спосіб виділитися, зокрема для джуніор-спеціалістів. «Всі рекрутери люблять супровідні листи, якщо це не стандартна розсилка. З недавніх ситуацій: ми взяли на позицію дата-аналітика людину фактично без досвіду завдяки її чудовому супровідному листу», — розповідає Юля Верзун. Що писати в супровідному листі? Він не має повторювати інформацію, яка викладена в самому резюме. Натомість скажіть: чому хочете працювати саме в цій компанії; які бачите перспективи; чим можете бути корисним; за що любите вашу професію. «Люди часто сприймають супровідні листи, як дві крайності: або дуже узагальнено («хочу потрапити у вашу успішну компанію»), або намагаються виділитися і вкладають сплеск емоцій у лист («я побачила цю вакансію, і це просто мрія всього мого життя»). Виходить, що конкретики ніякої — лише емоції», — Аліна Нєвєрова . Написання супровідного листа допомагає для себе структурувати, чого ви хочете, та підготуватися до співбесіди. Вас не введуть у ступор запитання «чому саме цей проєкт?» або «яка у вас мета, і чим компанія може допомогти?», якщо ви сформулюєте відповіді в супровідному листі. І не забувайте про правила ділового тону: уникайте фамільярності, написання слів капслоком зі знаками оклику, мемів та жартів. Комунікабельність та креативність: замінюємо кліше Професійна соцмережа LinkedIn упродовж 2010–2018 років регулярно випускала рейтинг слів, якими користувачі найчастіше описують свої ділові якості. Протягом восьми років топ-10 слів майже не змінювався: спеціалізуватися, лідерство, стратегічний, досвідчений, експерт, успішний, креативний, мотивований, кваліфікований. Це означає, що мільйони людей у всьому світі (на LinkedIn зареєстровано 774 млн користувачів) складають ідентичні резюме та описують себе однаковими словами. Але як позбутися кліше, якщо треба донести рекрутеру, що ви — комунікабельний і пунктуальний? Замініть їх на факти. Будьте не «цілеспрямованим командним гравцем», а людиною, яка вміє розв'язувати конкретні проблеми, досягати реальних результатів. Портфоліо: оформлюємо правильно Якісне портфоліо має бути зручним для перегляду. Вдалий формат можна знайти на behance. Деякі кандидати оформлюють портфоліо на власному сайті. І навпаки — незручно, коли надсилають посилання на ґуґл-диск, де хаотично зібрані теки, у яких треба шукати роботи. Часто виявляється, що доступ до файлів закритий, або не працюють посилання, не відкриваються файли. Бажано розуміти дату, коли яку роботу зроблено. Якщо це спільний проєкт, обов’язково потрібно вказати, що саме робив у ньому кандидат. «Буває, портфоліо надсилають практично порожнім: відкриваєш, а там одна-дві роботи. Якщо це весь комерційний досвід людини, краще доповнити його особистими проєктами», — радить Аліна Нєвєрова. «Хороший приклад із мого досвіду: у своєму портфоліо кандидат коментував роботи й аргументував, чому прийняв те чи інше рішення. Коли бачиш хід думок людини, зовсім по-іншому сприймається його робота», — Юля Верзун, Talent Acquisition Team Lead в Boosters . Готуємося до співбесіди Якщо вам вдалося вразити рекрутера, подати якісне портфоліо та супровідний лист, вас, ймовірно, запросять на співбесіду. Це важливий етап найму, під час якого кандидати теж допускають багато прикрих помилок. Найпопулярніша з них — вони не готуються. Часто кандидати не знають, чим займається компанія, іноді навіть плутають назви. На думку Аліни Нєвєрової, якщо кандидат знайшов компанію, у якій дуже хоче працювати, йому слід насамперед перевести це «хочу» в чіткий аргумент. «Хотіти просто емоційно — це несерйозно. Треба зрозуміти, що це за компанія, її цінності, які люди там працюють», — вважає вона. Під час співбесіди не варто боятися говорити про свої помилки, але обов’язково з позиції уроку та висновків, які зроблені. Не відмовляйтеся від вирішення логічних завдань. Обов’язково підготуйте перелік питань про позицію, кар’єрні можливості. Потренуватися проходити головні етапи найму можна на безкоштовному заході Genesis CV Gym . Рекрутери компанії перевірять резюме учасників, дадуть поради та фідбек, а потім проведуть тренувальну співбесіду з наймаючими менеджерами Genesis. Реєструйтеся на найближчий івент. Чекліст: що перевірити перед відгуком на вакансію У якому форматі збережено резюме та портфоліо? (бажано використовувати .pdf) Чи всі файли й посилання відкриваються? Чи актуальні контактні дані? Чи відповідає назва резюме вакансії, на яку відгукуєтесь? Резюме складає не більше двох сторінок? Текст зрозумілий, структурований і легко читається? Чи є акцент на результатах і досягненнях? Не забули про навички, яких вимагає вакансія? Граматичні помилки, пунктуація? Ви достатньо дізналися про компанію? Чи правильно вказана посада та компанія в супровідному листі?

ТЗ (технічне завдання) — це докладний опис задачі, яку потрібно виконати. Від того, як сформульоване ТЗ, залежить, чи потрібна додаткова комунікація, чи правильно вас зрозуміють та наскільки швидко виконають завдання. Які відмінності та що спільного в технічних завданнях розробників, дизайнерів та копірайтерів? Чому не можна попросити дизайнера просто зробити «вау-ефект» або описати задачу розробнику одним реченням? Як працюють із завданнями у продуктових командах? Та чи існує універсальна формула ТЗ? Відповідають Андрій Жулідін, Head of Product & UX в AmoMedia, Віктор Антоненко, Unity Lead в OBRIO, та Настя Бондаренко, Head of Content & Communications в Headway. > ТЗ у дизайні: тест на «велику червону кнопку» > ТЗ та геймдев: трансформація бізнес-завдання в технічне > ТЗ для копірайтерів: мікроменеджмент чи необхідність > Універсальна формула ТЗ у дизайні: тест на «велику червону кнопку» У продуктовому дизайні всі завдання починаються з користувацької історії (User Story), тобто з вивчення потреб аудиторії. Якщо спрощено: дослідження показали, що користувачу не вистачає фічі Х, щоби досягти Y. Базові відповіді на запитання «що зробити?», «для кого?», «що це дасть?» є ядром ТЗ. Далі воно проходить через різні департаменти, обростаючи «м’ясом». На етапі розробки ТЗ вже описано дуже чітко й скрупульозно, починаючи від того, як це має виглядати, і закінчуючи механікою, як це працюватиме. У графічному дизайні якісні вхідні дані — про користувачів, ринок, конкурентів, позиціювання — допомагають звузити область прийняття рішень. Отже, і результат буде більш передбачуваним. Деталізація ТЗ також залежить від рівня кваліфікації спеціаліста. Через брак досвіду джуніори ще багато чого не розуміють, тому завдання для них мають бути більш детальними. Чим вище рівень виконавця, тим менше уточнень може містити ТЗ. Сеньйору зайва деталізація тільки заважатиме, і він не зможе зробити свій професійний вклад. У фахівця такого рівня достатньо експертизи, щоб самостійно провести додаткові дослідження. Завдання для людини, яка проходить онбординг в компанії, також мають бути максимально розгорнутими, з посиланнями на додаткові документи або людей, які можуть допомогти. Під час співбесід я проводжу тест на «велику червону кнопку»: демонструю кандидатам неправильне ТЗ та оцінюю їхню реакцію. Цінно, коли дизайнер вміє відходити від статус-кво, орієнтуватись не стільки на завдання, скільки на проблему. Тобто не просто зробить червону кнопку, як попросили, а запропонує альтернативне рішення. Найболісніше, коли в завданні пишуть: «зроби красиво, ти ж дизайнер». Зараз із цим простіше, ринок зростає професійно та змінюється. Але ще років п’ять тому це був досить поширений формат ТЗ. ТЗ та геймдев: трансформація бізнес-завдання в технічне Технічне завдання розробнику має бути достатньо зрозумілим, однозначним та вичерпним, щоби він міг узятися до роботи без зайвих запитань та уточнень. Не маючи чіткого ТЗ, члени команди витрачатимуть багато часу на зайву комунікацію. Тому краще обдумати завдання, детально прописати та зафіксувати загальне бачення в документі. В OBRIO навіть для маленької задачі ми практикуємо заведення карток. Найменші завдання не розписуємо докладно. Коли всі в контексті та розуміють, про що мова, іноді швидше виконати цю задачу, ніж описати. У нас є два типи завдань: баги та фічі/покращення. Баги заводяться напряму розробникам через систему карток, яку створює тестувальниця, усі покращення та фічі — через мене. Я трансформую та декомпозую бізнес-завдання внутрішнього замовника в те, що буде зрозуміло розробнику. У якому вигляді завдання має прийти до мене? Воно має містити відповіді на шість запитань. Пропустивши ідею через такий фреймворк, стає зрозуміло, чи варта вона зусиль на реалізацію. Де ця фіча виникає? Як вона працює? Який ефект приносить? Як впливає на все, що відбувається в грі? На який тип/категорію гравців це орієнтовано? На які метрики це може вплинути? Прочитавши ТЗ, розробник має не просто зрозуміти, як працює фіча, а «побачити» це очима користувача: як це виглядає, що відбувається, коли натискаєш на ту чи іншу кнопку тощо. Крок за кроком опишіть всю механіку та всі варіанти дій, які може зробити користувач. Коли я був джуніором та працював у компанії, де не було інших юніті-розробників, мені приходили загальні ТЗ без уточнень та деталей. Це було дуже незручно. Найгірше в моїй практиці — коли замість правок скидають фікси та коментар «в тебе не так». Опис бага краще почати з виділення в дужки назви модуля гри, в якому він виник. Так розробнику буде зручно орієнтуватися в системі карток. Далі — покроковий опис відтворення (за яких обставин виник баг та які наслідки спричинив), фактичного та очікуваного результату, додати фото або відео. ТЗ для копірайтерів: мікроменеджмент чи необхідність Технічне завдання — це спосіб оформити очікування «клієнта» від кінцевого результату, що надає «виконавець». В Headway продуктовим контентом є самарі, тобто короткий зміст нон-фікшн книжок. Кожна наступна одиниця контенту має таку ж цільову аудиторію, призначення, структуру, формат тощо. Щоб оптимізувати час на підготовку ТЗ та уніфікувати його, ми використовуємо ґайдлайни. Це розширене технічне завдання, у якому детально описані підходи до створення контенту. Наприклад, структура самарі, кількість слів у кожній главі, кількість виділених ключових ідей та цитат. Аудіоверсія має свій ґайд: вимоги до підготовки та редагування аудіофайлів, їхньої тривалості, інтонації начитки, рекомендації, як підготувати аудіо до завантаження в додаток. Для штатних копірайтерів ТЗ часто замінюють командне обговорення та брифування. Вони є частиною команди, а тому можуть уточнити деталі у колег. Деталізоване технічне завдання в цьому випадку може перетворитися на мікроменеджмент, а його варто уникати. Але у роботі з копірайтером-фрилансером чи новою продакшн-студією весь контекст і вимоги потрібно передати через технічне завдання. Найважливіші три питання, на які має відповідати ТЗ — «що?» (формат та тема), «для кого?» (цільова аудиторія) та «навіщо?» (результат, що очікуємо). У кожного матеріалу є своя задача: познайомити аудиторію з продуктом, покращити пошукову видачу чи допомогти у побудові особистого бренду. Також мають значення майданчик розміщення (корпоративний блог, медіа чи соцмережі), тон голосу, кількість символів, дедлайн та контекст: що саме обумовило вибір цього інформаційного приводу. Можна прописати орієнтовну структуру матеріалу або залишити її на розсуд автора, вказати ключові слова, показати референси. Всі ці пункти не є вичерпними і можуть відрізнятися залежно від потреб бізнесу. Незмінними завжди залишаються три питання: «що?», «для кого?» та «навіщо?». Універсальна формула Як бачимо, у різних сферах — свої вимоги до опису задачі, але ядром будь-якого ТЗ є користувач. Це те, про що думають спеціалісти всіх професій, виконуючи завдання чи готуючи для нього ТЗ: які емоції в користувача викликає цей дизайн, якою має бути форма даних, щоб її було зручно заповнювати, навіщо йому читати цей текст, що нового читач дізнається з цієї статті, чим йому буде корисною нова фіча в грі, як її реалізувати, щоби він був щасливий? У разі необхідності додаються: референси, антиреференси, план узгодження (ким і як), інформація чи контакти людини, до якої можна звернутися з питаннями тощо. В особистому спілкуванні варто окремо підкреслити цінність задачі . Зрозумівши, чому це важливо, на які речі впливає, виконавець вийде з кола «отримав, виконав, забув» та докладатиме максимум зусиль, щоб зробити особистий внесок.

Якщо наступного року ви плануєте взяти особисті кошти під контроль або зробити крупні покупки, то цей текст для вас. Фінансова грамотність вбереже від необачних рішень у нестабільні періоди — купівлі валюти за першої ж нагоди чи інвестування всіх коштів у акції Apple. Напередодні нового року Head of Financial Planning & Analytics в Genesis Сергій Подоляк поділився з генезійцями, як правильно зберігати кошти, що робити, аби не втратити їх через інфляцію, та як технічно підійти до фінансового планування. Статтю готувала команда внутрішніх комунікацій Genesis для закритої онлайн-платформи, де працівники діляться експертизою, досягненнями й реалізують авторський потенціал. Але текст викликав резонанс, тож ми публікуємо його для всіх. Дисклеймер: кожна людина має свої фінансові цілі, тому універсальних порад тут немає. В матеріалі йдеться про базові принципи заощаджень та витрат. > Чи варто замислюватися про довгострокове фінансове планування > З чого почати фінансове планування > Чому гроші знецінюються > Як зберегти цінність своїх грошей > Як обрати валюту для зберігання > Як обрати спосіб заощадження Чи варто замислюватися про довгострокове фінансове планування? Однозначно, так! Для цього є щонайменше три причини: «Фінансова подушка» для непередбачуваних випадків. Оптимальний розмір кожен визначає самостійно, але базова рекомендація — сума має бути не меншою за необхідні витрати на 3–6 місяців. Дорогі покупки — зокрема, машина, квартира, будинок. До них потрібно фінансово підготуватися. Забезпечена пенсія. Молоді люди зазвичай не відчувають гостро це питання. Однак тут варто розуміти, що до цього етапу свого життя треба готуватися заздалегідь. З чого почати фінансове планування? 1. Визначити фінансові цілі та час, який ви готові приділити для їхнього досягнення. Іншими словами, які суми й за який проміжок часу ви хочете витратити. Уявімо, що є гіпотетичний розробник Андрій із такими цілями: 2. Перейти від цілей до можливостей. Здатність накопичувати обчислюється за простою формулою: У цій формулі важливі обидва складники: ви можете працювати над збільшенням доходів, але маєте розуміти та контролювати свої щомісячні витрати. Припустимо, що заробіток Андрія становить $2000, а щомісячні витрати — $1000. Залишок він зберігає. 3. Співставити фінансові цілі та можливості. Порахуємо, наскільки реально нашому Андрію досягти поставленої мети з поточним рівнем заощаджень: Як показує базова математика в нашому прикладі, довгострокові цілі конкурують між собою та з короткостроковими витратами. Що робити в такій ситуації? 1. Переглянути цілі. Чи дійсно всі вони однаково важливі? Можливо, варто від чогось відмовитися? 2. Розібратися, як ви можете вплинути на свої доходи та поточні витрати. 3. Інвестувати в себе, адже на збільшення доходів впливає поглиблення професійних навичок. Проаналізуйте, які знання допоможуть стати більш цінним співробітником і розвивайтеся в цьому напрямі. Чому гроші знецінюються? Щоб досягти довгострокових цілей, вам доведеться зберігати частину своїх коштів досить тривалий період. Тому на цьому етапі варто згадати про поняття інфляції — коли гроші з часом знецінюються. Простий приклад: ви можете накопичити $150 000 на купівлю будинку, але за декілька років його ціна вже буде $250 000. Приклад, щоби ви змогли оцінити ефект інфляції. Припустимо, що у вас було 10 000 грн. і $10 000 на початку 2000 року. До кінця 2020 року їхня реальна купівельна спроможність стане 687 грн (-93 %) та $6 361 (-36 %) відповідно. Це означає, що зараз на 10 000 грн ви зможете купити стільки ж товарів та послуг, як 2000 року за 687 гривень. Відповідно, зберігаючи кошти просто на рахунку, ми зіштовхуємося з тим, що ваші заощадження втрачатимуть свою купівельну спроможність. Як зберегти цінність своїх грошей? Основний варіант — інвестування. У період очікування гроші мають «працювати», щоби як мінімум зберегти свою вартість, а в ідеалі — щоби сума накопичень збільшилася. Тому потрібно обирати варіанти інвестицій, які будуть приносити дохід, вищий за рівень інфляції. Давайте одразу розглянемо кейс, коли гроші просто зберігаються на поточному рахунку. Якщо на початку 2000 року ви почали заощаджувати по $1 000 щомісяця, то до кінця 2020 накопичите вже $240 000 (240 місяців * $1 000). А тепер розглянемо три альтернативні сценарії: ви також зберігаєте по $1 000 на місяць, але паралельно інвестуєте їх, і ваші заощадження приносять 5%, 10%, 15% доходу на рік. Тоді до кінця того ж 2020 року ви зможете накопичити $411 000 (+71 % від базового сценарію), $759 000 (+316 %) або $1 497 000 (+624 %) відповідно. Схоже на магію, чи не так? Насправді так і є. Гроші приносять гроші, які теж приносять гроші. Якщо дати їм час, то зароблений капітал виявиться навіть більшим за початкові вкладення. Здається, що все просто. Але як досягти 10–15% прибутковості на рік, та ще й так, щоби цю прибутковість не «з’їдала» інфляція? Це непросте завдання. Розглянемо доступні варіанти. Як обрати валюту для зберігання? Оптимально розподілити заощадження між трьома основними валютами: долари США, євро, гривня. Можна розглянути менш ходові фунт стерлінгів, швейцарські франки й т.п. Накопичувати необхідну суму на велику покупку варто в тій же валюті, в якій плануєте її робити. Це дозволить вам уберегти себе від коливань курсу та витрат на обмін валют. Необхідно зважати й на те, в якій валюті номінована ціна бажаної покупки. Наприклад, технічно покупка квартири чи авто відбувається в гривнях, проте здебільшого ціна «прив’язується» до доларів США. Як обрати спосіб заощадження? Подивіться на свій фінансовий план — скільки у вас залишилося часу до наступної значної покупки? Чим менший термін, тим менш складні вкладення варто робити. Залишилося 5 років — оберіть заощадження в облігаціях, на депозитах та фондовому ринку. Залишилося 20 років — зупиніться на облігаціях, фондовому ринку, нерухомості, вкладеннях у бізнес, золото тощо. Вкладайте в різні доступні варіанти, адже диверсифікація дозволяє обмежити ризики. На практиці це означає, що ви заощаджуєте в різних валютах та банках, частину грошей розміщуєте на депозити, зберігаєте в облігаціях, інвестуєте у фондовий ринок, купуєте нерухомість та інше за списком вище. Найважливіше — керувати процесом.

Нова політика збору даних від Apple змусила хвилюватися маркетологів, які працюють із мобільним трафіком. Однак вони переглянули підходи до рекламних кампаній та зрозуміли: масштабуватися без IDFA (унікального ID девайсу, за яким користувача ідентифікують на різних ресурсах) важко, проте можливо. Один зі способів підвищити ефективність реклами — залучити нових користувачів через вебворонку. Цей підхід застосувала команда Impulse, яка є частиною Headway, партнерської компанії Genesis, — і змогла одержати необхідні дані та знизити показник СРА. Як саме оптимізували воронку, розповіла CMO Impulse Дарія Опанасюк. Вона поділилася досвідом із виданням про ігрову індустрію Pocket Gamer. Публікуємо адаптований переклад статті. > Основні терміни, що згадуються в матеріалі > Вебворонка для кампаній із залучення користувачів > Шість кроків до оптимізації конверсій > Три поради, щоб підвищити ефективність рекламної воронки > Масштабуйте креативи Основні терміни, що згадуються в матеріалі ATT, або App Tracking Transparency — політика конфіденційності Apple, яка вимагає, щоб усі застосунки на iOS запитували у користувачів дозвіл на обмін даними. API — це система інструментів і ресурсів в застосунку, яка дозволяє розробникам створювати програмні продукти, які взаємодіють з іншими службами. CAC, або Customer Acquisition Cost — метрика, яка показує витрати компанії на залучення одного користувача. Conversions API Facebook — це можливість передачі даних про події користувачів безпосередньо з сервера сайту в обхід браузера та заборони використання cookies. CPA, або Cost per action — модель ціноутворення в диджитал-рекламі, де рекламодавець платить за кожну цільову дію. IDFA, або Device Identifier For Advertisers  — унікальний ID девайсу, який використовується для ідентифікації користувача на різних ресурсах. Ідентифікатор дозволяє запропонувати користувачеві максимально точну рекламу. LTV, або Lifetime value — прибуток, який приносить один користувач за весь час користування застосунком. MMP, або Mobile Measurement Partner — аналітична платформа, яка допомагає збирати, упорядковувати та аналізувати дані в застосунку. SKAdNetwork — це API, яка допомагає рекламній мережі зрозуміти, що призвело до встановлення застосунку. Рішення дозволяє рекламодавцям отримувати дані про конверсії в когортах користувачів. Зараз це альтернатива ID-трекінгу від Apple. Вебворонка для кампаній із залучення користувачів Ми з командою звикли тестувати сотні креативів щодня. Але після змін у політиці приватності Apple це стало неможливо: перш ніж аналізувати трафік, потрібно 72 години чекати на результати SKAd-кампанії. На додачу до всього, тестування меншої кількості креативів вимагало більше коштів, тому цільові дії у Facebook коштували дуже дорого. Оптимізувати процес та збільшити ефективність використання маркетингових бюджетів нам допомогла web-to-app воронка. Користувач клікає на креатив, звідти потрапляє на спеціальний лендинг, а потім — на сторінку застосунку в сторі. Так ми знову змогли тестувати сотні рекламних повідомлень, аналізувати результати того ж дня та перестали витрачати $800–1000 для тесту кожного окремого креативу. Зробивши попередній тест креативів через web-to-app воронку, ми отримали більше шансів на хороші результати SKAd-кампаній, адже SKAd може оптимізувати алгоритми. Завдяки такій комбінації нам вдалося знизити наш СРА на 60%. Шість кроків до оптимізації конверсій Тестування гіпотези переросло у підхід, який дав змогу дещо нівелювати обмеження ATT та значно знизити СРА. Нижче я навела шість етапів, якими рухалися ми. У цьому списку викладено основи, необхідні для початку тестування, але маркетологам, які планують ґрунтовніше працювати з воронками, потрібен докладніший ґайд. Створили вебсторінку та додали трекінг-піксель до вебкоду. Обрали цільову дію. Вона залежить від категорії бізнесу та ваших цілей. Це може бути перегляд цільової сторінки, клік на кнопку, оформлення замовлення, товар у кошику тощо. Додали унікальний лінк, аби відстежувати ефективність за допомогою ММР. Так ми змогли відстежити поведінку користувачів після того, як вони залишили нашу вебсторінку. Запустили рекламну кампанію, спрямовану на вебконверсії. На початку краще не інвестувати великі бюджети. Ваш оптимальний бюджет — LTV продукту, помножений на п'ять. Проаналізували результати та пересвідчилися, чи CAC кампанії нижчий за цільовий LTV. Також треба переконатися, що є статистично значуща кількість конверсій. Коли ми були задоволені результатами, змогли перейти до SKAD-кампаній і протестувати креатив ще раз вже там і з більшим бюджетом. Спостерігали за результатами впродовж трьох-чотирьох днів. Після результатів SKAD-тесту, приймали рішення, чи масштабувати SKAD-кампанію. Три поради, щоб підвищити ефективність рекламної воронки Оптимізуйте кількість кроків Занадто багато взаємодій можуть спровокувати відтік юзерів, тоді як занадто короткий customer journey може привернути увагу нецільових клієнтів. Вебворонка Impulse на початку передбачала декілька кроків і навіть невелику вікторину. Однак конверсія з вебу в стор була занадто низькою, тож ідею відкинули. Більш успішним виявився варіант, коли із креативу користувач потрапляв на цільовий лендинг, а вже звідти — на стор. Один додатковий крок збільшив шлях юзерів на три секунди — і ми побачили в цьому можливість більш детально розповісти майбутньому користувачу про застосунок. Тестуйте різні оптимізаційні події для різних платформ Експериментуйте та шукайте найкращі оптимізаційні івенти. Коли ми починали працювати із web-to-app воронкою, ми гадки не мали, яку цільову дію найкраще обрати на вебсторінці, бо наша головна мета — стимулювати покупку в застосунку. Оптимізуйте свої втрати Щоби тримати руку на пульсі, ми пильно стежили за аналітикою та перевіряли результати кампаній три-п'ять разів на день. Так змогли оперативно вимикати кампанії із великою різницею між LTV та CAC. Головне — відмовитися від ідеї давати шанс креативам, які вам подобаються, але не працюють. Якось ми припустилися такої помилки та крутили кампанію на два дні довше. Це коштувало нам майже $40 000. Крім того, якщо ви не використовуєте Conversions API, не чекайте, поки алгоритм оптимізується. Він ніколи не приведе вам найцінніших користувачів, оскільки «бачить» лише події у вебі. Масштабуйте креативи Загалом, ідея тестування креативів через web-to-app підхід полягає в тому, щоб якнайшвидше віднайти робочі креативи, а потім масштабувати їх за допомогою SKAD-кампаній. Наш досвід показує, що перелаштування шляху користувача та додатковий крок перед інсталом може значно знизити СРА. Спочатку ми протестували цей підхід у Facebook, а потім адаптували стратегію і для інших каналів.

Snapchat — один із найпопулярніших застосунків у світі. Створений десять років тому, він стрімко еволюціонував, експериментуючи з технологіями та форматами. Саме Snapchat першим запропонував користувачам Stories, і цю ідею підхопили всі глобальні платформи. В основі застосунку лежить камера та інструмент доповненої реальності (Augmented Reality, AR), за допомогою яких користувачі розважаються та спілкуються. Щоденно цим застосунком користуються 332 мільйони людей. Щомісяця — понад 600 мільйонів. Snapchat охоплює понад 70% людей віком від 13 до 34 років у країнах, на які припадає половина світових витрат на цифрову рекламу. Переважно це жителі США та Європи (Великобританія, Франція, Німеччина). Останнім часом відбувається зростання комʼюніті в Індії та Латинській Америці. Як геймдев-проєктам працювати з цією аудиторією, налаштувати ефективну кампанію та які інструменти для маркетингу ігрових застосунків доступні на платформі, розповідає Катерина Фролова, Account Executive в Snapchat. Цей текст буде корисним маркетологам, керівникам ігрових департаментів та усім, хто займається просуванням застосунків на цій платформі. > AR лінзи > Snap Games та бітмоджі > Мультиформати > Брендинг AR лінзи Технологія доповненої реальності може змінювати зовнішній вигляд користувача на екрані камери, додавати 3D-обʼєкти, анімацію, персонажів. AR лінзи — найпопулярніший інструмент в Snapchat. Щодня користувачі взаємодіють із лінзами понад шість мільярдів разів. Цей інтерактивний формат бренди можуть використовувати як потужний маркетинговий інструмент. Рекламні креативи з використанням AR інструментів привертають удвічі більше уваги користувача та запамʼятовуються на 70% краще. Взаємодія з таким контентом спонукає користувачів частіше робити покупки та рідше здійснювати повернення. За прогнозами, до 2025 року близько 75% всього населення планети регулярно користуватимуться AR-технологіями. Про це йдеться в дослідженні Snap Consumer AR . AR в лінзах можна імплементувати як класичний try-on формат, коли користувач взаємодіє з активними 3D-елементами, приміряючи одяг, взуття, аксесуари тощо, і одразу може купити їх. Також цей формат можна використовувати й в ігровому маркетингу. Наприклад, лінзи можуть перенести користувача в ігрове середовище, інтегрувавши його обличчя. Або він може спробувати гру в інтерактивному форматі. Для оцінки ефективності цієї механіки ми використовуємо метрику lense play time, яка показує проміжок часу, протягом якого користувач взаємодіяв із лінзою. З допомогою кнопки користувач може перейти в магазин та завантажити повну версію. Також наразі ми працюємо над моделлю для здійснення покупок через лінзи. Інструмент AR-лінз поступово демократизується в аспекті складності розробки, витраченого часу та ціни. Декілька місяців тому ми знизили поріг входження з точки зору CPM (Cost per mille, ціна за тисячу контактів з аудиторією) для формату лінзи. Також працюємо над покращенням моделей та динаміки аукціону для закупки лінз (процедури, під час якої визначається, яка реклама буде показана користувачу, залежить від рейтингу, ставки рекламодавця, контенту тощо). Наша мета — щоби цей інструмент став ще більше перформанс-орієнтованим. Snap Games та бітмоджі Snap Games — це ігрова платформа Snapchat. Ми не створюємо власні ігри, але співпрацюємо із зовнішніми розробниками, чиї ігри живуть у нас на платформі та монетизуються. Мова йде про прості гіперказуальні продукти партнерів, кастомізовані під вигляд застосунку. Розроблені на HTML5, вони доступні на андроїді та на iOS. Одна з переваг — швидкий запуск із чату та можливість грати із друзями. Користувачам не потрібно переходити на сторінку магазину, завантажувати та встановлювати гру. Тому запуски цих ігор — переважно органічні. Наприклад, у гру Аквапарк, проєкт геймдев-компанії Voodoo, зіграли 45 мільйонів користувачів Snapchat за перші шість місяців. Додатково в ігри можуть бути інтегровані бітмоджі — популярний продукт Snapchat, який дозволяє створювати персоніфікований аватар користувача, який зображує те, як він себе бачить. Із допомогою цього елементу можна стати персонажем гри. Понад 200 млн користувачів використовують цю функцію та проводять в іграх удвічі більше часу ніж гравці без бітмоджі. У продукті Snap Games доступна також опція запуску реклами — ще один ефективний інструмент для ігрових рекламодавців. Мультиформати MFD (multi format delivery) — це продукт, який дозволяє поєднувати різні креативні формати та працювати із ними в рамках одного рекламного сета. Він працює за принципом: одна ціль, один сет, варіація форматів. Наш досвід показує, що використання кількох форматів одночасно дає можливість охопити більше користувачів та призводить до покращення метрик — CPA (Cost per action, ціна за дію користувача), CPI (Cost per install, ціна за встановлення застосунку) тощо. Які формати доступні для диверсифікації? Snap Ads — повноекранне рекламне зображення або відео, яке з’являється між блоками контенту або після них. Story Ads — включає від 3 до 20 одиничних зображень або відео, які з’являються між блоками контенту. Collection Ads — формат реклами, який демонструє кілька продуктів або послуг на одному зображенні чи відео. Commercials — відеореклама, яку не можна «скіпнути». Вона з’являється між блоками контенту або всередині них. Інструменти оптимізації: Impressions — забезпечує рівномірне та найширше охоплення; Swipe-Ups — оптимізація для досягнення найефективнішої ціни за перехід за посиланням в усіх підтримуваних форматах; App Install — оптимізація для охоплення користувачів Snapchat, які ймовірно встановлять наш застосунок; App Purchase — охоплює зацікавлених снепчатерів, які ймовірно зроблять покупку; Pixel Sign-Up — для охоплення користувачів Snapchat, які ймовірно зареєструються; Pixel Purchase — оптимізація для найефективнішої ціни за покупку. Для просування ігор на платформі Snapchat найчастіше використовуються Snap Ads, Story Ads, оптимізацію на встановлення та покупку. Брендинг Публічні профайли — це місце, де живе весь органічний контент брендів. Цей канал комунікації найкраще підходить для трансляції цінностей компанії. Тут проєкт може розповісти свою історію, залучити користувачів та продемонструвати свої лінзи в інтерактивному форматі. Що відрізняє профіль компанії від загальнодоступного — це доступ до керування профілем через Business Manager із додатковою аналітикою, ролями учасників тощо. У публічному профайлі компаніям також доступні: Public Story . Бренди можуть поділитися тим, що відбувається в їхньому світі. Subscribe . Снепчатери можуть «підписатися» на публічний профіль безпосередньо з профілю або з пошуку. Highlights . Місце, де можна закріпити найкращі снепи, розповіді, фотографії та відео. AR Lenses . Місце, де зібрані всі лінзи, створені брендом. Native Store . Нативний магазин, де можна продавати товари. Наявність публічного профілю також має прагматичне значення в аукціоні, тому що це дає певну субсидію за рекламними кампаніями, покращує можливості таргетингу, а також підвищує рейтинг рекламних сетів. Якою має бути комунікація бренду в публічному профілі? Контент має бути нативним, відповідати тому, як ваші користувачі комунікують та діляться контентом на платформі. Варто також слідкувати за трендами — тут допоможе інструмент Trending Snapchat. Забезпечити регулярність розповсюдження контенту — мінімум три пости на тиждень, щоби підтримувати видимість. Контент має бути послідовним, взаємопов’язаним, заохочувати користувачів підписуватися — це покращує можливості таргетингу. Бренду варто бути креативним, експериментувати із форматами та напрямами. Отже, комбінація інструментів та підходів на платформі Snapchat з допомогою органічного перфомансу дають брендам змогу будувати міцні звʼязки зі своєю аудиторією та покращити ефект від маркетингової активності. Ілюстрації: Ouch

Увесь світ живе і працює онлайн ще з початку пандемії. Вже з'явилося багато не просто теоретичних знань, а практичних навичок — як працювати в онлайні, як давати раду собі й робочим процесам у цей складний період. Консультант та co-head of Solution Design and Product Management Capabilities у DataArt Тетяна Голубєва працює з розподіленими командами останні вісім років. На закритій зустрічі з генезійцями вона розповіла про основні опорні точки, на які варто звернути увагу при вибудовуванні віддаленої роботи. Публікуємо конспект лекції для читачів блогу. > Що змінилось > Канали спілкування > Командна динаміка > Процеси та інструменти > Емоції та стани: що допоможе Що змінилось Онлайн — зовсім інший канал комунікації, де ми по-іншому спілкуємось між собою. Він диктує дещо інші правила роботи й спілкування. І онлайн — це не просто до офлайну додали Zoom та Google Docs. Змінюються не лише інструменти, а й весь інформаційний простір, як довкола однієї людини, так і довкола команди. Раніше команди, що працювали разом в офісі, були об’єднані в одному інформаційному полі, де постійно циркулювала інформація про конкретний продукт або сервіс, про те, що команда робить разом. А тепер кожен знаходиться у своєму окремому інформаційному просторі, а спільне поле треба будувати заново, при чому у віртуальному форматі. Побудова цього займає певний час, потребує ресурсів та нових підходів. Що змінилося в комунікації? По-перше, варто пам’ятати, що комунікація — це не річ в собі, вона живе лише в структурі. Онлайн ускладнює цю структуру, породжуючи велику кількість горизонтальних зв'язків, які не так яскраво виражені в офлайні. Крім того, людина багато чого зчитує через візуальні образи у спілкуванні. Жести, міміка, вираз обличчя співрозмовника можуть нам підказати, в якому він настрої та ще багато чого. В онлайні цей канал частково або повністю відрізається, і треба шукати способи це компенсувати. А от те, що має залишатися сталим в онлайні — це культура і цінності, навколо яких команда може об’єднатися. Це особливо важливо в часи, коли ми знаходимося навіть віддалено і не бачимо одне одного. Канали спілкування Основна риса комунікації в онлайні — додаткове поле для фантазії. Що мається на увазі? Коли ми не до кінця розуміємо, що співрозмовник хотів сказати, ми починаємо добудовувати це у своїй уяві. І часто це шкодить комунікації, бо фантазії не збігаються з реальністю. Найкращий канал комунікації — той, де ми максимально одне одного чуємо, бачимо і можемо зрозуміти. Тому найефективніше спілкування — це поговорити особисто. Відеозв’язок вже гірше — не бачимо людину наживо, щось важливе втрачається. Ще складніше — комунікація винятково голосом, а от найбільше поле для додумувань створює письмове спілкування через листи або повідомлення. Тут найлегше почати додумувати, що співрозмовник мав на увазі. Правило спілкування в онлайні №1: все, що може бути зрозуміло не так, буде зрозуміло не так. Як із цим боротися: давайте додаткові пояснення, не бійтеся бути нудним, допитуючись, але і не варто писати надто багато тексту. Це пов'язане перш за все із нашою звичкою і так споживати багато інформації із соціальних мереж, а зараз у зв'язку зі стресом довгі повідомлення можуть дуже важко сприйматися. Тобто треба шукати «золоту середину». Весь час, який ми витрачаємо на прояснення, на всю допоміжну комунікацію в роботі, — це так званий комунікаційний борг . В офлайні він складає 5-10% від загального часу на додаткову комунікацію, а в онлайні — від 25% до 50% робочого часу на те, щоб все обговорити й домовитись. Комунікаційний борг залежить від складності команди, від її розміру і розподіленості, від емоційного інтелекту співробітників — наскільки вони усвідомлені та здатні домовлятися. Командна динаміка Всі стадії, що проходять команди у своєму формуванні називають командною динамікою . Особливість онлайну в тому, що навіть вже складеним командам потрібно проходити всі їх заново. Потрібно запровадити нові правила, вирішити, як будуть розв'язуватися конфлікти, прийматися рішення тощо. Що тут може бути корисно: Озвучити правила спілкування. Наприклад, відповідати протягом певного часу, читати пошту або лише месенджери, або обидва канали комунікації, обов'язково вмикати камеру під час розмов та інше. Пам'ятати, що робота в онлайні — це не воркейшн, ми не відпочиваємо вдома, а повноцінно працюємо, хоч і в нових умовах. Добудувати канали неформальної комунікації (окремі чати або групи для соціального спілкування, обговорення позаробочих тем). Запровадити культуру small-talks. Наживо ми не помічаємо, як спілкуємось, а в онлайні до неформальних балачок треба себе привчати. Насправді вони важливі, тому що додають контексту про людину і дозволяють колегам зрозуміти, в якому настрої хто знаходиться і хто чим хоче поділитися. Не боятися тиші «в ефірі». В офлайні команда сиділа разом в офісі, і поле, яке утворилось навколо, природним чином сприяло взаємодії. Але коли спілкування перейшло в онлайн і з'явилися чати на всю команду, зазвичай там на сотню співробітників активно пишуть 10-15, а інші будуть лише мовчки читати. І це нормально. Тримати свої кордони й поважати чужі. Те, що в людей зараз є в доступі смартфон і комп'ютер 24/7, не означає, що вони мають бути весь цей час на зв'язку. Робочі питання — лише в робочий час. Поважати час колег. Важливо мати up-to-date календар, де можна побачити, чи доступна людина в певний час. Відповідати собі й колегам на питання — навіщо ми тут зібрались? Щоб робити разом інноваційний продукт або сервіс, щоб допомагати людям тощо. Це допомагає зосередитись на робочому контексті та відмежуватись від домашнього. Пам'ятати, що те, що написано — не вирубано на камені. Навіть якщо ви прописали якісь домовленості, завжди можна їх змінити. Написане в онлайні стає замінником усного мовлення. Проте це не значить, що домовленостей не варто дотримуватись. Це лише означає, що кожен має право підняти питання щодо того, щоб передомовитись. Повторювати. Так влаштована психіка дорослих людей — запам'ятовується лише те, що повторили багато разів. На великій кількості повторювань однієї й тієї ж інформації будують свої лекції всі коучі. Тому якщо хочете, щоб домовленості були дотримані — беріть звичку все проговорювати декілька разів, а краще ще й прописувати. Процеси та інструменти З точки зору операційного менеджменту зростає значення процесів синхронізації роботи. Наприклад, щоденні зустрічі команди («сінки») стають важливішими — це саме той час, коли ми можемо зібратися і синхронізуватися як команда: що ми робимо, куди рухаємось. Щотижневі «сінки» теж не менш важливі — вони створюють ритм онлайн-спілкування. Наша психіка побудована таким чином, що нам комфортно, коли є постійні ритуали. Не варто нехтувати ретроспективами . У процесі співпраці у людей може з'являтися незадоволення одне одним або процесами. Тому важливо мати простір, де ми можемо проаналізувати наші помилки й усе обговорити. Крім того, похвалити себе. Наприклад, ми випустили реліз або досягли певної кількості підписників на продукті. В нашій культурі не заведено одне одного хвалити, а святкувати маленькі перемоги — важливо для відчуття того, що ми прогресуємо. Наша ж культура зазвичай більш направлена на помилки, за якими часто ми перестаємо бачити наші маленькі перемоги. Що можна зробити В онлайні дуже часто з'являються додаткові метрики. Але тут є пастка: метрики не повинні ставати шкідливими. Як це працює? Якщо ми говоримо про те, що у нас нульова толерантність до багів на етапі продакшну, це нормально. Так ми контролюємо якість продукту. Але якщо ми будемо рахувати баги кожного програміста, це буде контрпродуктивно. Метрики — це не засіб для покарання, а додатковий інструмент для прийняття рішень. Емоції та стани: що допоможе Зараз люди можуть поводитися зовсім не так, як раніше — через стрес та всі кризи, що відбуваються. Це нормально. Наприклад, люди можуть: Багато говорити або зовсім мовчати. Бути дуже ефективними або дуже неефективними. Проявляти елементи менш «дорослої» поведінки. Нападати/завмирати/тікати там, де раніше вони б діяли у звичний спосіб. Втрачати концентрацію. Поводитись агресивніше, ніж зазвичай. Всі ці стани провокує завелика невизначеність. Тут на допомогу можуть прийти ритуали — як особисті, так і командні. Регулярні ритуали створять своєрідний острівець спокою для психіки. Що можна зробити Ритуал «прийти на роботу — піти з роботи» , навіть якщо для цього треба лише зайти та вийти з кімнати, закрити в кінці дня лептоп, переодягатися в робочий одяг і потім назад в домашній. Зробіть будь-яку просту дію, яка буде сигналізувати психіці, що робота почалась, а потім — що вона закінчилась. Це перемикає свідомість. Не працювати 24/7 . Відпочинок — це важливо. Час від часу повністю вимикайтесь із робочого контексту і перемикайтесь на домашні справи, спорт тощо. Сприймати роботу як повернення в минуле життя . Особливо зараз це може допомогти заспокоїтись, якщо ви в тривозі. Не очікувати миттєвих реакцій колег . Не нервувати, якщо вам довго не відповідають, а про конкретний час відповіді ви не домовлялись. Тримати загальну дисципліну — починати й закінчувати працювати в один і той же час. Підтримувати порядок в робочих інструментах і документах — щоб всі мали доступ до однієї й тієї ж інформації. Використовувати лише домовлені засоби зв'язку . За можливості забезпечити якісну комунікацію — добре відео та звук на дзвінках. Не ігнорувати «сінки» та ретроспективи. Займатись спортом і рухатись . 10 000 кроків на день — це мінімум.

Нова відеогра починається не лише з ідеї, а й з детального опису ключових складників продукту. Такий опис називається концепт-документом. Його використовують і глобальні ігрові гіганти, і аматори в розробці ігор. В чомусь концепт схожий на elevator pitch, адже він також має коротко та лаконічно донести до реципієнта ідею проєкту. Кому й для чого потрібен такий документ, з чого він складається, яких помилок легко припуститися, як його будуть оцінювати — розповідає Ярослав Сінгаєвський, Lead Game Designer у компанії Red Beat. Нещодавно він виступив із гостьовою лекцією про особливості складання концепт-документу на зустрічі генезійського GameDev Community . Нижче — текстова версія виступу. Концепт-документом зазвичай називають текст чи презентацію, де описаний жанр гри, її сеттинг, сюжетний конфлікт, артстиль, аудиторія, бізнес-модель, а головне — геймплей та основі ігрові механіки. Ось структура простого, базового концепт-документа. Далі розповім, в яких випадках його варто ускладнювати та деталізувати, та яким саме чином. Для кого пишеться концепт-документ Для себе. Коли потрібно зафіксувати свою ідею в зручному та зрозумілому вигляді. У такому випадку буде достатньо базового простого концепту. Розробнику, що планує власний проєкт, документ допоможе: Звільнити мозок. Це як психологічні вправи, де треба записати свої міркування на папір. Так ви створите простір між собою та думками. Прорецензувати та оцінити ідею. В голові ідея часто здається класною. Та якщо розписати її у форматі найпростішого концепту, виникне купа питань. Раптом виявляється, що механіки погано між собою поєднуються, а історія лягає на сеттинг не так струнко, як здавалося. Знайти фокус для розробки. Концепт-документ фіксує найголовніше. По суті, це ваш беклог, з яким простіше працювати, коли все прописано. Для команди, замовників чи інвесторів. Тут концепт-документ знадобиться щоби пояснити ідею, обґрунтувати її привабливість, довести реалістичність та економічну доцільність. Основне завдання — побудувати розповідь так, щоб у вашого співрозмовника виникло бажання обов’язково долучитися до справи. Тут знадобиться більш розгорнутий та детальний формат. Оформлення та текст Ось декілька порад щодо того, що і як писати у концепт-документі: 1. Текст має бути простим, стислим та зрозумілим. Документ не передбачає багато часу на ознайомлення. Тому подумайте про те, як зробити інформацію максимально доступною для іншої людини: розбийте розповідь на логічні блоки, текст на абзаци, не перевантажуйте слайди текстом. 2. Використайте приємне для читання оформлення. Я декілька разів бачив концепт-документи глобальних геймдев-компаній, і не можу сказати, що вони феєричні з точки зору презентації. Немає такого, що на створення концептів розробники витратили три місяці часу та мільйон доларів. Ні, це доволі просте оформлення з арт-елементами, що відповідають жанру та ідеї гри. 3. Важливі тези краще розмістити на окремих плашках . Цей пункт здається очевидним. Але іноді люди ставлять запитання, відповіді на які уже є у концепт-документі. Щойно ключова інформація розміщується на плашках — її одразу помічають. Пілари та фічі В ідеалі, концепт-документ має містити й те, й інше. Пілари — головні засадничі основні правила гри — обирають перед стартом проєкту й не змінюють до його кінця. На них будується вся філософія розробки та дизайн. Фічі — це ігрові механіки та особливості конкретної гри. Вони додатково розкривають, підтримують чи пояснюють пілар. На практиці слайд з піларами часто пропускають, залишаючи лише фічі. Цього достатньо, аби показати фокус гри, механіки та засадничі ідеї. Як розказати про сюжет Дуже коротко. По-іншому прописати сюжетні елементи в форматі концепт-документу й не вийде. Особливо, якщо ви розробляєте новий Disco Elysium. Окресліть ключові події: пропишіть, про що йтиметься у грі, які теми та ситуації передбачає сюжет. Це буде зайвим доказом того, що ви розумієте, що робите. Пам’ятайте, що ми працюємо в західній наративній системі, яка побудована на конфліктах. Немає конфлікту — немає сюжету. Тому в документі також має бути відповідь на запитання: «Яку проблему намагаються вирішити герої?», «Яка сюжетна роль та мета гравця?». Важливо. Зазвичай у концепт-документах акцентують увагу на геймплеї, щоби пояснити, чим гра відрізняється від інших в плані інтерактивності. Але якщо геймплей простий (наприклад, це новела, де потрібно час від часу робити вибори), акцентуйте на ключових елементах сюжету: історія, персонажі, ситуації, теми тощо. Так замість ігрових фічей з’являються сюжетні . Типові помилки 1. Поверхневий опис ігроладу. Буває так, що у концепті наче як і розписані сеттинг, Core Loop та ігрові механіки, але зрозуміти, як в це грати, не вдається. Геймплей зазначений, але дуже загально, і картинка не складається. Як виправити: Зазначте основні типи ігроладу в загальному описі. Перерахуйте verbs, тобто дії, які виконує гравець. Він може битися з монстрами, розбудовувати ферму тощо. Перерахуйте геймплейні елементи, які берете з кожного референсу. Наприклад, з одного проєкту берете PvP-режим з PvE-елементами, з іншого — систему прокачки party персонажів, які ходять з гравцем. У цьому випадку слайд з референсами варто супроводити коментарями, який елемент і з якої гри запозичено. Надайте додаткові слайди про ігрові фічі. Це допоможе сформувати у фантазії реципієнта ключові образи гри. Зробіть або доповніть Core Loop . Схема добре проілюструє те, про що ви говорили раніше і допоможе точніше зрозуміти геймплей. Зробіть текстовий опис геймплейної сесії. Використовуйте гіфки замість статичних ілюстрацій. Деякі особливості гри, наприклад, мутації головного героя, простіше пояснити саме коротенькими відео. 2. Поверхневий опис ключових механік. Актуальну ідею не описують загальними словами на кшталт «унікальна», «деталізована», «інноваційна». Потрібно точно пояснити, як саме гравець буде використовувати ту чи іншу механіку. Як виправити: Упевніться, що ви не помилилися з вибором ключової механіки. Наш мозок на початку роботи любить підкидати найпростіші та найзрозуміліші ідеї. Однак, як кажуть сценаристи Pixar, «ідеї, що прийшли першими — це найслабші ідеї». Концепт може змінитися — і першочергова механіка перестане бути актуальною. Тоді її краще позбутися. Перевірте Core Loop, якщо підозрюєте, що ключова механіка не така вже й ключова. Якщо ваші підозри підтвердилися — видаляйте її й замінюйте на нову. 3. Неактуальні референси. Напевне, у кожного в індустрії є улюблені ігри. До них хочеться повертатися знову і знову — за прикладами механік та ігрових ситуацій. Але «класика» не обов’язково актуальна зараз. Часто олдскульні механіки викликають не приємну ностальгію, а запитання: «Нащо вони там?» Як виправити: Ще раз проаналізуйте ринок. Знайдіть сучасніші та вдаліші зразки, з більш актуальною філософією, UX-дизайном та ставленням до гравця. Перевірте альтернативні платформи. Не обов’язково в референсах для мобільної гри мають бути лише мобільні проєкти. Вартісні ідеї можна пошукати серед розробок для PC і навіть настолок. Це не лише розширить кругозір, а й покаже інвесторам, що ви не лише вивчили свій сегмент ринку, а й пропрацювали інші, неочевидні приклади жанру. Обґрунтуйте ваш олдскульний референс . Він може бути виправданий, якщо ви добре вивчили цільову аудиторію та знаєте, що вона чекає саме на «класичні» геймдев-рішення. 4. Нереалістичні пропозиції. Концепт-документ — це з одного боку експеримент з ідеями, пошук пропозицій, вдалих думок та ігрових пропозицій, а за іншого — реалістичний план, який має відповідати досвіду команди. Як виправити: Проаналізуйте експертність команди. Якщо ви завжди займалися покроковими стратегіями, а зараз робите шутер, то чи зможете ви реалізувати нову для себе механіку на належному рівні? Перевірте доцільність описаних у концепті ідей . Можливо, ви запропонували дуже багато всього. Складні системи та мультиплеєр дуже цікаві самі собою, але погано поєднуються, коли мова заходить про розробку. Розподіліть фічі на основні та другорядні. Подивіться, які основні механіки дійсно цікаві, що можна відкласти, а від чого можна відмовитися взагалі. Перевірте, чи вкладаєтеся ви в запропоновані бюджет і терміни. Проєкт для себе можна розробляти хоч 10 років — це абсолютно нормально. В іншому випадку інвестори та замовники оцінюють ідею ще й через призму бюджету, термінів, а також досвіду команди. 5. Жодна з ключових механік не приваблює по-справжньому. Читаєш презентацію — а там загальні речі на кшталт різноманіття противників, великого складу зброї, можливості її покращувати тощо. Такі речі особливо не чіпляють. Як виправити: Уважніше вивчіть ігри-конкуренти , оцініть їхні сильні та слабкі місця. Подумайте, що можна виправити чи додати. Або, навпаки, як можна, спростити складну ідею. Погляньте на інші жанри на предмет запозичень . Найцікавіші ідеї знаходяться на стику жанрів. Зверніть увагу на досвід людей в команді. У вас є крутий сценарист, який пише бомбезні тексти? Фічі, пов'язані з наративом, незвичайний сеттинг чи сюжет з цікавими моральним вибором точно стануть в пригоді. Спробуйте знайти додаткові Unique Selling Points (USP) , які допоможуть виділитися на тлі інших проєктів. Скажімо, унікальний артстиль, ліцензований сеттинг, атмосферний саундтрек, зірковий актор, який надасть свою зовнішність для головного героя. Як зазвичай оцінюють ідею. Ключові фактори Ось декілька чинників, на які звертатимуть увагу ваші слухачі. Не обов’язково робити свої концепти строго відповідно до них, але майте їх на увазі, як додаткові підходи для зацікавлення реципієнта. 1. Складність викладу. Слухачу буде важко зрозуміти складну ідею, особливо за обмежений проміжок часу. Є ризик втратити його увагу через три-чотири хвилини заплутаних речень та термінів. Тож якщо ідея комплексна, а ігрових механік багато, варто виділити ключові елементи в конкретні тези й залишити на слайдах лише їх. За подальшого спілкування ви матимете змогу надати й інші деталі. 2. Незвичність теми та стилю. Action-гра з історичним діячем на динозаврі. City-builder на спині величезного монстра. Чорно-біла пригода в стилі нуар з антропоморфними звірами. Несподівані, витончені та провокаційні теми захоплюють увагу й запам'ятовуються набагато краще. Особливо вони стануть у пригоді, коли потрібно виділитися з декількох команд чи розробників, наприклад, на геймдев-хакатонах. 3. Зрозумілість фантазії. Деякі образи уже вбудовані в нас завдяки кіно, музиці, літературі й т.і. Вони працюють дуже ефективно, миттєво викликаючи відгук, захоплення та зрозумілі образи в голові. Так, наприклад, працюють дракони, які вміють робити «Дракаріс», або шпигуни в смокінгах. Коли концепт не працює Буває так, що ви все докладно описали, але зрозуміти привабливість геймплею гри важко. Як правило, це трапляється в таких випадках: 1. У вас експериментальний ігролад. Наприклад, пазл від першої особи Superliminal експериментує з перспективою та різними об'єктами — і його неможливо точно описати словами. Геймплей потрібно просто побачити. 2. Концепт не може передати унікальну атмосферу. Пункт дещо схожий на перший, але тут мова йде саме про візуальну частину гри. Так, щоб відчути атмосферу гри Kentucky Road Zero потрібно самому в неї зануритися хоча б на 5 хвилин. 3. Захоплюючий процес ховається за «звичайною зовнішністю». Є Rogue-like шутер від третього лиця Risk of Rain 2, і від нього неможливо відірватися, хоча гра досить проста. Але щоб це довести самого концепт недостатньо. На такий випадок варто мати прототип гри або відео геймплею. Розгорнутий концепт Розгорнутий концепт відрізняється від базового деталями, які потрібно згадати. Ось які доповнення можуть знадобитися. 1. Детальніший опис фічей. А саме: більш розгорнуте пояснення механіки, ігрового режиму чи особливостей сеттингу; схеми-приклади, що стосуються конкретно вашого продукту. Наприклад, V-фрейм екрану чи вікна, мокап-скриншот з ігровою ситуацією.; розгорнуті пояснення складних фічей. 2. Монетизація . Це обов'язкова штука, коли йде мова про free-to-play. Але треба пам'ятати, що монетизуються лише якісні ігри. Якщо у вас цікавий ігролад, хороший ретеншн, достатньо контенту, високий LTV, з монетизацією все буде окей. На початку в концепт-документі достатньо описати основні напрями монетизації. Умовно: продаж навичок та досвіду персонажів. Може бути й так, що ідеї запропонують представники з боку видавця. Преміальний продукт можна монетизувати через оновлення, контент продаж ігрових паків зі зброєю і тд. 3. Технологія й пайплайн. Про що можна розказати тут? Традиційно вказується рушій, на якому ви робите гру, організація мережевої складової, якщо гра мультиплеєрна, використані асети чи готові third-party-рішення, як-от античіт-система. 4. Терміни, виконавці та бюджет. В усіх випадках вам потрібні хоча б приблизні цифри. Є загальноприйняті стадії й терміни, на які дивляться інвестори чи видавці, коли мова йде про можливий старт повноцінної розробки. Наприклад, прототип за один-три місяці, MVP через п’ять місяців чи альфа через вісім. Визначте, скільки виконавців потрібно на кожному етапі та приблизно оцініть бюджет. Наостанок: готуйтеся до обговорення Концепт — це не сталий фінальний документ. Він буде змінюватися та доповнюватися, коли ви покажете його іншим людям. Готуйтеся до спілкування, критики, пошуку компромісів, неочікуваних пропозицій. Водночас стежте за тим, що вам пропонують: наскільки принципово для вас реалізувати ідеї, які ви сформулювали? Чи готові ви йти на компроміси? Змінювати чи додавати елементи? Вносьте зміни, поки не фіналізуєте ідею й не скажете: «Так, це остаточний концепт-документ».

Кілька разів на рік Google вносить масштабні зміни в пошукові алгоритми — Google Core Updates. Ці оновлення призначені для того, щоб Google міг виконувати свою місію — надавати користувачам корисні та надійні результати пошуку. Але для SEO-фахівців ці оновлення — виклик. Адже в результаті сайт може перестати ранжуватися, а всі метрики — «впасти» в рази. Якщо не адаптувати сайт до нових алгоритмів, після наступних оновлень він може «просісти» ще більше. Ніна Ромащенко, SEO Content Team Lead в медіахолдингу Legit, який входить до екосистеми бізнесів Genesis, пояснює, як працюють ці оновлення, що робити в кризовій ситуації та як стати ресурсом, який «полюбить» Google. Ніна очолює SEO-команду, яка займається просуванням контенту на ринках Субсахарської Африки, де проєкти Legit є лідерами, а також Tier-1. > Як працюють Google Core Updates > EAT, YMYL та інші патерни — як їх шукати > Чому не можна нехтувати змінами. Історія сайту, що «впав» удвічі > Що робити після релізу Google Update: алгоритм дій Як працюють Google Core Updates Насправді Google постійно оновлює алгоритми, щоразу повідомляючи про це на офіційному сайті . Найбільші з них — Core Updates, які відбуваються приблизно раз на квартал. Зазвичай вони тривають близько двох тижнів. Протягом цього часу видача може бути нестабільною, а позиція сайту та інші метрики — різко коливатися. Перш ніж робити висновки, варто зачекати, коли оновлення завершаться та ситуація стабілізується — приблизно за місяць. Один зі способів зрозуміти, як працює Core Update, — уявити, що ви написали статтю «15 найбагатших реперів 2021 року». 2024 року цей список уже не буде актуальним, тому алгоритм виведе в топ свіжішу статтю конкурента. Основний результат Google Core Updates — пониження у видачі сайтів із менш корисним контентом. Йдеться про ресурси, де мало унікальних текстів, вони застарілі або сумнівної якості, є спам. Але навіть якщо ваш сайт — взірець актуального та корисного контенту, він також не застрахований від погіршення ранжування. Загалом Google подає ці зміни, як налаштування, які не фокусуються на якомусь конкретному контенті. У реальності, можна припустити, що є певна кореляція щодо тематик, які зачіпає Google Update — YMYL-контент та сторінками, які порушують Publisher Policies , Publisher Restrictions та стандарти EAT . EAT, YMYL та інші патерни — як їх шукати Стандарти EAT — експертиза, авторитетність та надійність. За ними Google оцінює всі сторінки та визначає, які з них показати у видачі першими. YMYL-контентом (Your Money or Your Life) називають той, що може потенційно вплинути на життя користувача: його здоровʼя, фінансовий стан, безпеку тощо. Наприклад, до 2018–2019 року можна було вільно писати статті на теми фінансів чи медицину. Зараз Google сприймає їх як потенційно небезпечний контент. Тому варто уникати таких тем, якщо у вас немає авторитетних авторів-експертів. Старі статті краще видалити або оновити сторінки авторів — це дасть сигнал пошуковій системі, що вони мають експертизу в такому контенті. Search Quality Evaluator Guidelines (SQEG) section 2.3 Відповідність стандартам EAT та використання тем YMYL — перше, що SEO-фахівці аналізують після оновлень. Усі інші патерни вони мають знайти самостійно — вивчати дані (свої та конкурентів), слідкувати за спеціалістами. Наприклад, Лілі Рей, Senior Director of SEO в Amsive Digital проаналізувала оновлення у вересні 2022 та визначила Winner/Losers . Так, оновлені алгоритми сильно «посадили» сайти, на яких можна завантажити музику. Також сильно постраждали новинні сайти — наприклад, такі світові медіа як Bloomberg, CNN або WSJ. Сумарно вони втратили понад 137% трафіку. Новинний контент входить до категорії YMYL, який Google сприймає як той, що потенційно може впливати на життя людей. «Переможці» та «невдахи» після Core Update & Product Reviews Update у вересні 2022, дослідження Лілі Рей Чому не можна нехтувати змінами. Історія сайту, що «впав» удвічі Якщо йдеться про великий сайт, то падіння навіть у декілька відсотків може суттєво позначитися на кількості користувачів та сесій, у результаті чого втрачається заробіток. Тому щоразу по завершенню оновлень SEO-спеціалісти намагаються зрозуміти, чому все «впало» на цей раз, і якнайшвидше виправити помилки, готуючись до наступних оновлень. Фактично це постійна гонитва нон-стоп: якщо не встигнеш виправити наслідки минулого оновлення, під час наступного ваш сайт може «впасти» ще більше. Так, один із сайтів із групи Legit значно просів під час апдейту в кінці 2021 року. Ми проаналізували причини та визначили план дій. Але через російську агресію були зайняті операційними завданнями, тому не встигли адаптувати сайт до нових алгоритмів. Через це падіння продовжилося. Ми витратили близько девʼяти місяців, щоб зупинити спадний тренд. Після вересневого оновлення Google нас «пробачив», почалося поступове зростання до рівня січня 2022. Але не завжди оновлення спричиняє падіння. Трапляється, що змін майже немає. А іноді сайт починає швидко зростати. Наприклад, стаття раптом з 13 місця у видачі піднялася на друге, тому що Google вирішив, що ви — авторитетніші, ніж конкуренти. У цьому випадку варто шукати точки зростання, аналізуючи конкурентів. Що робити після релізу Google Update: алгоритм дій 1. Формування гіпотез Незалежно від того, виріс трафік після апдейту чи впав, важливо проаналізувати зміни та визначити, що їм передувало. Аналізуємо: Загальну органіку. Органіку за країнами. Якщо ви таргетуєте різні ринки, наприклад, Африку та Tier-1, може трапитися зростання в Африці та водночас просідання на Tier-1 і навпаки. Органіку за категоріями. Визначаємо, які тематики просіли найбільше. Позиції конкурентів. Як у дослідженні Лілі Рей, визначаємо «переможців» та «невдах» оновленн я, а також конкурентів, у яких не відбулося змін. «Невдахи» допоможуть вам остаточно визначити, яких тем варто уникати, а «переможці» та стабільні конкуренти — знайти точки зростання. Для побудови гіпотез варто також стежити за передовими SEO-спеціалістами. Блоги, YouTube-канали, твіттер — одні з основних джерел натхнення після Google Update. 2. Аналіз контенту на відповідність EAT-стандартам Чекліст для визначення якості контенту : Чи надаєте оригінальну інформацію, звіти, дослідження, аналіз? Вичерпний опис теми? Якщо контент спирається на інші джерела, чи уникає він простого копіювання або переписування цих джерел і натомість забезпечує істотну цінність та оригінальність? Надає глибокий аналіз чи цікаву інформацію, яка не є очевидною? Чи передає заголовок зміст сторінки? Чи не є перебільшенням або клікбейтом? Чи є в статті граматичні/стилістичні помилки? Чи є ваш контент копірайтом інших наявних у видачі сторінок конкурентів? Чекліст для визначення експертності : Чи надаєте чіткі джерела, докази експертизи, довідкові відомості про автора чи сайт, який його публікує, наприклад, через посилання на сторінку автора чи інформацію про сайт? Чи можете ви назвати себе авторитетними в цій темі? Чи написав цей контент експерт або спеціаліст, який добре знає тему? Чи містить контент будь-які фактичні помилки, які легко перевірити? Чи зачіпаєте YMYL-теми? Якщо так, чи достатньо ви авторитетні для цього? Більше питань для перевірки можна знайти на офіційному сайті Google. 3. Аналіз сторінок на зворотні посилання та основні метрики Чи є на цих сторінках зворотні посилання? Якої вони якості? Спамні чи ні? Чи збирають ваші сторінки Clicks та Impressions? 4. Розставлення пріоритетів та імплементація Сформувавши беклог завдань, розділіть їх за типом (Tech SEO, Content), командою (DevTeam, SEO, Content Team), пріоритетністю та часом на реалізацію. До наступного апдейту важливо виконати найважливіші завдання, щоб мати шанс зупинити падіння. Тому краще почати роботу з найбільш пріоритетних завдань із короткими/середніми термінами реалізації. Що далі Найпоширеніше питання — скільки часу потрібно для відновлення після Core Update? Щоби побачити зміни в трафіку, треба чекати новий Core Update за 3–6 місяців. Google також проводить невеличкі оновлення без анонсів, які можуть допомогти повернути трафік. Але зазвичай зміни після таких оновлень ледь помітні. Майте на увазі, що внесені зміни не є гарантією відновлення. Якщо в конкурентів кращий контент, він і надалі матиме високі позиції в Google. Що робити, якщо Google Update анонсували, а ви нічого ще не імплементували? Уникайте необміркованих рішень. Коли починається процес оновлення, від вас нічого вже не залежить, оскільки до уваги беруться зміни, здійснені як мінімум за місяць до цього. Дочекайтесь кінця апдейту. Поки оновлення не будуть до кінця імплементовані, не варто робити передчасних висновків. А тепер плануйте. Ч ас приступати до аналізу змін та шукати патерни. Отже, алгоритми Google постійно навчаються, світ змінюється, як і фокус апдейтів. Періодичне падіння трафіку після оновлень — нормальне явище. Ваше завдання — мінімізувати ризики та працювати комплексно: постійно слідкувати за трендами, знаходити вузькі місця проєкту. Оскільки відповідність EAT-стандартам — це один з основних сигналів для алгоритму, недостатньо писати якісний контент та зробити технічно оптимізований сайт. SEO-спеціалістам треба заглиблюватися в роботу інших команд та посилювати бренд. І на останок — критично мислити: correlation is not causation. Ресурси та SEO-спеціалісти, за якими варто слідкувати під час Google Core Updates: Блог Google Moz Блог Ahrefs Backlinko Bruce Clay Ryan Darani Search Engine Journal Barry Adams Brian Dean John Shehata Lily Ray Cyrus Shepard Aleyda Solis John Mueller Koray Gubur

У 1940-х роках минулого століття креативник та підприємець Алекс Осборн помітив, що його співробітники краще генерують ідеї разом, ніж наодинці. З цього все почалося. Метод мозкового штурму став однією з найпопулярніших креативних практик, його використовують у багатьох сферах, а техніка проведення з часом еволюціонувала з класичного обговорення до безлічі різноманітних видозмін. У цій статті ми розповімо основне про мозковий штурм, зокрема, як він виник, які є етапи, які техніки використовувати та як провести сеанс найефективніше. Своїм досвідом проведення сеансів брейнсторму діляться Олена Васів, Head of Creative Team в PlantIn, Тетяна Шелудченко, Creative Manager в Impulse та Ольга Кисельова, Design Team Lead в Genesis. Олена в PlantIn понад два роки й з нуля побудувала команду з 13 фахівців; зараз вона удосконалює процеси та відповідає за нові напрями. Тетяна понад п’ять років у маркетингу. Вона працювала, зокрема, з всеукраїнськими проєктами, стартапами та ІТ-компанією. Нині вона уже рік керує креативною командою в Impulse. Ольга понад 7 років займається дизайном у IT та ритейлі, й зараз відповідає за візуальну частину комунікацій бренду Genesis та півтора року очолює дизайн-напрям у PR-команді екосистеми. > Що таке мозковий штурм > Історія появи мозкового штурму > Етапи проведення мозкового штурму > Склад групи для мозкового штурму > Популярні техніки мозкового штурму > Помилки під час проведення брейнсторму > Поради для проведення успішного мозкового штурму > Що почитати Що таке мозковий штурм Мозковий штурм — це практика для придумування ідей чи вирішення проблем, коли учасники можуть вільно та без критики ділитися своїми думками. Зібраний пул ідей використовують як стартову точку для проєкту чи кампанії, через що мозковий штурм часто проводять на старті роботи. «Над невеликими задачами я волію працювати самостійно, хоча іноді можу обговорити ідею з колегами. Однак, якщо у роботі великий проєкт, то обговорення і пропозиції інших дуже допомагають. Наприклад, нещодавно ми працювали над сайтом. Першу ітерацію макета я робила сама, тож не враховувала деякі важливі для проєкту речі. Тому було корисно, коли ми побрейнштормили з іншими співробітниками, які були залучені до процесу, й кожен висловився, що можна доробити, й чому. Ми щось прибирали, щось об’єднали, й за пару підходів зупинилися на більш-менш остаточному вигляді макета», — говорить Design Team Lead в Genesis Ольга Кисельова. Неочевидні завдання практики — допомогти членам команди налагодити особистісний зв’язок й почуватися комфортніше одне з одним. Історія появи мозкового штурму Попри те, що зараз спосіб здається очевидним, ще 100 років тому мозкового штурму не існувало. Метод вільного та неупередженого генерування ідей придумав підприємець та креативник Алекс Осборн у 40-х роках минулого століття. Працюючи у рекламній агенції BBDO (він був одним з її співзасновників та партнерів), підприємець помітив, що багатьом співробітникам важко придумувати ідеї наодинці, а от групове обговорення часто давало кращі результати. Аби покращити креативний процес, креативник почав експериментувати й врешті-решт розробив ряд правил для ефективного мозкового штурму. Серед них: відсутність критики; чим більше варіантів, тим краще; свої ідеї можна базувати на ідеях інших; шалені й нестандартні пропозиції вітаються. Пізніше методика знайшла відображення в книзі « Керована уява », що вийшла друком у 1953 році. Саме після виходу книги мозковий штурм став популярним та широко використовуваним у багатьох сферах. Етапи проведення мозкового штурму Будь-яка техніка проведення мозкового штурму передбачає декілька основних етапів. 1. Підготовка. Тут ви визначаєте тему або проблему, яку будете «штурмувати», учасників обговорення та модератора. Тему обговорення озвучуйте заздалегідь, аби всі могли її обдумати та почали «накидувати» ідеї одразу після старту брейнсторму. 2. Генерація ідей. Це основний етап — учасники мають створити якомога більше ідей за визначений проміжок часу. Техніку можна обрати будь-яку, а керуватися варто тими ж правилами, які сформулював Осборн — відсутність критики, можливість будувати одні ідеї на основі інших, заохочення шалених пропозицій. «Під час брейнштормів ми шукаємо «агресивні» концепції, які точно захоплять увагу потенційного користувача. Наш продукт пов’язаний з рослинами, тож є декілька тем, які будуть повторюватися від сезону до сезону. Наприклад, полив. Одна з найпоширеніших помилок полягає в тому, що люди переливають чи не доливають свої рослини. PlantIn має рішення: у функціоналі застосунку є калькулятор, який вираховує необхідну кількість води відповідно до сезону, півкулі, розміру горщика, віку рослини тощо. Однак просте зображення поливу на креативі навряд чи зачепить увагу людини. Тому під час брейнстормів ми шукаємо сміливіші та креативніші концепції — а потім робимо, наприклад, динамічне моушн-відео, де рослину зрошують зі шланга й усюди летять бризки», — говорить Head of Creative Team в PlantIn Олена Васів. 3. Обробка ідей. Ось на цьому етапі пропозиції вже можна оцінити — наскільки вони актуальні, значущі, нові, можливі для реалізації своїми силами тощо. Згрупуйте їх за категоріями — це допоможе побачити перспективні ідеї та далі працювати саме над ними. 4. Розробка ідей. На цьому етапі група зосереджується на роботі з найбільш перспективними ідеями. Вона може полягати у визначенні наступних кроків, створенні детального плану, пошуку додаткової інформації тощо. Власне етапи можна підлаштовувати під себе. Наприклад, обробку ідей часто пропускають, обираючи натомість більш підходящий для конкретної ситуації варіант. Після штурму група переходить до реалізації ідеї. Склад групи для мозкового штурму Він залежить від теми та мети заходу, втім, деякі рекомендації щодо учасників все ж є. 1. Ідеальна кількість учасників брейншторму — 6-10 осіб. Якщо людей більше, то хаос обговорення дуже важко контролювати, а якщо менше — то ідей на фінальному етапі може бути достатньо. 2. Залучіть до брейнсторму людей з різним досвідом, професією та знаннями. Завдяки цьому спектр ідей, які запропонують учасники, буде набагато ширшим. «У людей, що працюють з креативами, іноді замилюється око, тож виникають бар’єри, що заважають розвивати конкретну ідею. А ті, хто менш дотичні до цього, бачать ситуацію під іншим кутом, і можуть порадити прості та геніальні рішення. Тому корисно залучати на брейншторм не тільки креативників, а, наприклад, розробників», — говорить Creative Marketing Manager в Impulse Тетяна Шелудченко. 3. Співвідношення між тими, хто не соромиться активно генерувати ідеї, й тими, хто воліє більше слухати, має бути приблизно 50/50. 4. Якщо людина скептично ставиться до мозкового штурму, не варто наполягати чи змушувати. Краще залучити її до участі в іншій практиці. 5. Деякі джерела радять не залучати на обговорення керівників , адже так, група начебто відчуватиме себе більш скуто. Втім, кожна команда може застосовувати це правило залежно від своєї культури . «В нашому брейнстормі завжди беруть участь СЕО та СМО, адже вони найглибше розуміють продукт, його специфіку та технологічні тонкощі», — каже Тетяна Шелудченко. Окрему увагу варто приділити ролі фасилітатора або модератора події. Його, як і учасників брейншторму, обирають завчасно. «Ми намагаємося робити так, щоби кожен член креативної команди побув модератором та запропонував якусь нову механіку брейншторму», — зазначає Олена Васів. На початку сесії він формулює тему чи проблему, а далі заохочує усіх брати участь в обговоренні й стежить за тим, щоби не було критики. Якщо всі відхилилися від курсу — він повертає їх у потрібне русло. Крім того, завдання модератора — простежити, аби всі взяли участь у дискусії, і менш активні учасники теж висловили свою думку. Інколи модератор і сам приєднується до дискусії. Він накидує сміливі та ідеї, показуючи, що так можна. Наприкінці його завдання — підсумувати ключові моменти й окреслити наступні кроки. Популярні техніки мозкового штурму Починати мозковий штурм можна з різних креативних технік, щоби учасники обговорення могли «розігрітися». Ось декілька практик, які використовують в команді Impulse. Вона є частиною компанії Headway, і розробляє мобільний EdTech-продукт: «що можна покласти у трилітрову банку». За 30 секунд треба назвати предмет, який можна покласти у трилітрову банку. Завдання, можна ускладнювати, наприклад, просити учасників називати предмети на різні букви. «що я беру з собою на море» . Учасники сідають у коло, й один з учасників каже, що бере на море. Наступна людина має повторити те, що назвали усі попередні. Так проходять три кола. вправа на прикметники. Наприклад, модератор показує фотографію апельсина, і кожен має за певний проміжок часу накидати варіанти, який він: помаранчевий, смачний, соковитий тощо. розшифровка. Модератор називає абревіатуру, а учасники за декілька хвилин мають придумати розшифровку до неї. Така розминка допомагає відволіктися від інших робочих задач та налаштувати мозок на креативний процес. А ось власне техніки. 📢 По черзі Найпростіший варіант, коли модератор озвучує тему брейнсторму, а інші одне за одним висловлюють свої ідеї. Кожна наступна може спиратися на думки попередніх. 📝 Процедура Шаретт Учасників ділять на групи, в кожній з яких призначають лідера. Кожна група обговорює обрану тему, а окрема людина робить нотатки з ідеями. Далі записи передають іншій групі, й у наступному колі вона переосмислює думки колег та привносить щось своє. Після декількох повторів записи передаються модератору, який підбиває підсумки та обирає найкращі рішення. Процедура Шаретт передбачає, що всі групи можуть обговорювати і одну тему, і декілька. 🖇️ Сходова техніка Тут навпаки: учасник озвучує свої ідеї до того, як почує ідеї інших. Наприклад, у кімнаті залишаються двоє людей. Вони обмінюються ідеями, а потім до приміщення входить хтось третій. Він каже свою ідею, а потім слухає думки попередніх учасників. Поступово висловлюються всі. 🎭 Метод Уолта Діснея Методика, названа на честь легендарного мультиплікатора, полягає в тому, що учасникам команди призначають ролі, з позиції яких потрібно глянути на продукт, проблему чи проєкт. Тетяна Шелудченко розповідає, що перед брейнштормом досліджує ринок, аналізує конкурентів та готує пул ідей та пропозицій до обговорення. «Усього є три ролі — мрійники, реалісти та критики. Перші «мріють», як переосмислити якусь концепцію та втілити її у нашому застосунку. Другі стежать, щоб ідеї були реальні в плані виконання, та пропонують, що змінити, аби вони такими стали. Треті — наводять аргументи, чому пропозицію взагалі не варто розглядати», — пояснює вона. Коли всі висловилися, команда обирає ідеї, які варто реалізувати, визначає терміни та відповідальних. 🐟 Діаграма Ішікави Інша назва техніки — метод риб’ячої кістки, адже сам графік має вигляд риб'ячого скелета. «Хребет» риби представляє проблему або наслідок, а гілки — різні категорії можливих причин. Обговоріть із командою кожну та визначте чинники, які могли вплинути на ситуацію. Зобразіть їх, як тонкі лінії, що виходять з основних «кісток» риби. Проаналізуйте всі причини, знайдіть закономірності, аби зрозуміти корінь проблеми, — так ви зможете точно сформулювати шляхи її вирішення. 💡 SCAMPER Візьміть ідею креативу, логотип, слоган, процес, продукт — це ваш шаблон. Видозмінюйте його сімома основними способами — вони зашифровані в абревіатурі. Substitute — замінити. Замініть елемент у шаблоні. Combine — поєднати. Поєднайте шаблон будь-чим іншим. Adapt — адаптувати. Додайте новий елемент до шаблону. Modify — скорегувати. Змініть розмір, форму, колір чи інший атрибут шаблону. Put to another use — знайти інше застосування. «Прикладіть» шаблон до іншого ринку, сфери, країни, продукту тощо. Eliminate — виключити. Видаліть елемент з шаблону. Reverse — зробити інверсію. Виверніть шаблон навиворіт. Цю техніку можна застосувати і в групі, і наодинці. Проаналізуйте отримані ідеї, оберіть найбільш вдалу, допрацюйте її — та беріться до реалізації. 🤔 Зворотний мозковий штурм У цій техніці учасники концентруються не стільки на пошуку свіжих ідей, скільки на недоліках продукту чи сервісу. Замість питання «Як можна це покращити?» запитайте у групи «Що може статися у найгіршому випадку?» Ви здивуєтеся кількості різних варіантів! Зафіксуйте всі пропозиції, а далі подумайте, які з них сприятимуть вирішенню проблеми. 🖋️ Письмовий мозковий штурм Суть процесу полягає у записуванні ідей, що спадають на думку — знову таки, без критики та цензури. Так можна подолати, наприклад, страх чистого аркуша або інші перешкоди для творчості. Серед способів письмового мозкового штурму — фрірайтинг, складання списків й навіть ведення особистого щоденника. Втім, письмовий мозковий штурм не означає індивідуальний. Ось практика для групи, якою поділилася Олена Васів. «Є тема, наприклад, догляд за рослинами взимку. У групі з шести учасників кожен бере аркуш паперу та записує ідею, що пов’язана з темою. Далі людина передає свої нотатки сусіду, й завдання наступного учасника — розвинути та доповнити цю ідею. Так повторюється, доки всі не доповнять кожен з шести аркушів. Наприкінці маємо шість деталізованих ідей». ⏳ Метод 6—5—3 Цією методикою поділилася Тетяна Шелудченко, її часто застосовують у команді Impulse. В середньому залучають шестеро (чи більше) людей, які за п’ять хвилин генерують мінімум по три ідеї, а потім обмінюються ними. 🧠 Індивідуальний мозковий штурм На відміну від колективного мозкового штурму, індивідуальний допомагає вирішити проблему більш особисто та цілеспрямовано. Можна використовувати тексти чи малювання, або поєднати їх і скласти ментальну карту — техніку візуалізації, що дозволяє зафіксувати та обробити інформацію. «Іноді я можу просто виписувати асоціації, занотовувати їх, фіксувати все, що пов’язане з цією темою. Але так не вийде побачити додаткові зв'язки між всіма елементами та глибше в них зануритися. Натомість завдяки ментальній карті весь безлад у голові, пов’язаний з темою, розкривається як квітка, і видно, що навіть у різних напрямках твоїх думок є спільні елементи. Так можна побачити всі ідеї одночасно та подумати, як скомбінувати їх між собою», — говорить Ольга Кисельова. ✅ NUF-тест Це не техніка брейнсторму, а метод оцінки ідей, які виникли в ході нього. Перевірте кожну пропозицію за трьома категоріями: N (new) — чи нова ця ідея; U (useful) — чи вона корисна; F (feasible) — чи можна її реалізувати. На основі результатів залишіть найкращі пропозиції. Помилки під час проведення брейнсторму Існує кілька поширених помилок, які можуть виникнути під час сеансу мозкового штурму. Зокрема: 1. Обмежувати творчий процес. Модерувати дискусію можна і треба, але встановлення суворих правил чи рекомендацій може «задушити» креатив та загальмувати вільний обмін ідеями. 2. Критикувати ідеї. Смішки, скептичний вираз обличчя, зневажливі коментарі ідей, що вибиваються з загального потоку може знівелювати потенціал сеансу мозкового штурму. 3. Не записувати ідеї. Є ризик, що ви їх не помітите чи забудете. 4. Не втілювати ідеї. В цьому випадку в сеансах мозкового штурму немає жодного сенсу. 5. Залучати тільки найактивніших. Це може призвести до того, що вдалі ідеї від більш спокійних співробітників так і не будуть озвучені, а вони самі відчуватимуть себе вигнанцями. 6. Не забезпечити комфортне середовище. Приміщення з незручними меблями та поганою звукоізоляцією може ускладнити процес, заважати учасникам зосередитися та ефективно штормити. 7. Обрати невдалого модератора. Завдання модератора — бути уважним спостерігачем та водночас стимулювати активність. Важливо обрати людину, яка гармонійно поєднає обидві ролі. Поради для проведення успішного мозкового штурму 1. Заохочуйте участь усіх членів групи. Переконайтеся, що кожен має можливість внести свої ідеї. Досягти цього можна, надавши кожному час для висловлення та відмовившись від критики під час обговорень. 2. Визначте конкретні цілі та завдання. Так ви зможете тримати обговорення сфокусованим та рухатися за планом. «Ми у команді оцінюємо якість брейнстормів за кількістю ідей для реклами, які потім сконвертувалися в покупку, щоби не було так, що ідей багато, але жодна не дала результату. Ми заносимо всі ідеї у спеціальну табличку, визначаємо пріоритетність, а потім фіксуємо, що «зайшло», а що ні», — говорить Олена Васів. 3. Заохочуйте шалені та нестандартні ідеї. Найменш нереалістичні та незвичні ідеї часто можуть призвести до найбільш креативних рішень. 4. Використовуйте візуальні елементи. Діаграми, стікери, малюнки зроблять ваше обговорення ще більш дієвим. 5. Будьте гнучкими. Мозковий штурм рідко схожий на прямолінійний процес, а етапи та техніки можуть змінюватися в процесі обговорення. 6. Робіть перерви. Вони важливі, щоби розум не перевтомлювався. 7. Реалізуйте ідеї після мозкового штурму , щоби переконатися, що час і зусилля були витрачені недаремно. Що почитати «21 спосіб мислити креативно». Майкл Мікалко «Думай як митець» . Вілл Гомперц «Посібник із креативного мислення». Кріс Ґріффітс, Меліна Кості «Кради як митець» . Остін Клеон «Гнучкий розум. Як бачити речі інакше і думати нестандартно» . Естаніслао Бахрах