Результати пошуку

Genesis продовжує серію закритих освітніх заходів для співробітників — цього разу керівники декількох компаній екосистеми поділилися своїм досвідом подолання викликів, які принесла війна. Ярослав Морозов із Universe, Олександр Федоров з OBRIO і Галина Єфремова із SUITSME розповіли, як їх команди переживали війну впродовж останніх двох місяців, і що вони робили для того, щоб зберегти людей і бізнес. Гостем дискусії запросили Георгія Фомічева, СЕО партнерської компанії Plich (входить у холдинг SocialTech). У статті ми зібрали найцікавіше з обговорення. > Ринок догори ногами > Як війна вплинула на бізнес-процеси й продукт > Секрети віддаленої роботи Ринок догори ногами Довоєнний «ринок кандидата» за лічені дні перекинувся з ніг на голову. Багато хто залишився без роботи, але не всі залишилися без перспектив, говорить Ярослав Морозов, СЕО Universe. Є професіонали, яких скоротили, але вони бачать, що в їхній галузі або спеціалізації на ринку достатньо пропозицій. «Безумовно, компаніям стало легше наймати. Хоча для країни це не дуже хороша новина, проте — на ринок дійсно вийшло багато крутих фахівців. І це не лише унікальна можливість для компаній покращити експертність команд, але й спосіб допомогти талановитим людям, які залишилися без роботи. Вони посилять нас, а ми посилимо їх», — говорить Ярослав. Думки з цього приводу серед управлінців різні. «Я вважаю легкість у наймі тимчасовим ефектом. Зараз українські компанії конкуруватимуть за співробітників не між собою, а з великими західними гравцями, такими як Booking і Airbnb, адже багато українських фахівців захочуть виїхати за кордон», — пояснює Георгій Фомічев із Plich. Він вважає, що в недалекому майбутньому українські компанії постануть перед викликом: створити такі умови для кандидатів, щоб стати кращою альтернативою будь-якому закордонному tech-гіганту. Що ж стосується самого процесу найму — в компаніях екосистеми Genesis він кардинально не змінився, хоча війна внесла свої корективи. «Ми такі ж прискіпливі й скрупульозні у відборі, жодні етапи не скорочували. Єдина складність: наймаєш людину і не можеш їй стовідсотково гарантувати конкретну дату, коли вона матиме змогу вийти в офіс. Адже наразі невідомо, коли там можна буде повноцінно і безпечно працювати», — розповідає Ярослав Морозов. У деяких компаніях війна не змінила й зворотний процес — звільнення. Проте жодні скорочення в компаніях екосистеми не пов'язані з війною, наголошують управлінці. «Це необхідно навіть зараз, — говорить СЕО OBRIO Олександр Федоров, — якщо залишити в команді одну людину, якій не вдається досягати результатів, то це, ймовірно, спровокує лавину, бізнес просяде, й доведеться звільняти вже не одного, а п'ятьох. Тим, кого нам довелося звільнити за останні два місяці, ми дали хорошу вихідну допомогу, якої вистачить на декілька місяців, щоб людина могла спокійно шукати роботу, яка буде їм підходити. З пошуком ми теж допомагаємо». Як війна вплинула на бізнес-процеси й продукт? Геймдев-компанія SUITSME була заснована на самому початку пандемії, тому всі бізнес-процеси були побудовані з урахуванням віддаленого формату роботи, а отже 24 лютого практично не постраждали. А от із продуктом виникли неабиякі виклики. Ось що розповіла СЕО компанії Галина Єфремова: «Гра SUITSME побудована на live-челенджах, які відбуваються одночасно для усіх гравців і тривають від 12 до 48 годин. Ми працювали над створенням бази челенджів, яка дозволила б нам у майбутньому планувати їх на тривалий час вперед. Але коли почалася війна, їх було підготовлено максимум на тиждень. Отже, ми розуміли, що якщо не зможемо швидко організувати створення нових челенджів для наших гравців, то продукт, а з ним й увесь бізнес опиниться під великою загрозою. Перші дні усі сили й ресурси ми кинули на те, щоб організувати безпеку нашим співробітникам. Але не всі могли швидко виїхати та увійти в робочий режим. Тому ми оперативно стали залучати тих співробітників, хто першим дістався до безпечних місць. Вони почали створювати контент для челенджів. Допомагали всі, від маркетологів до програмістів, аж доки контент-команда не змогла доєднатися до процесу. Одночасно ми оперативно додали функцію, яка у разі форс-мажору автоматично запускатиме челенджі місячної давності, щоб зменшити ризики втрати гравців. Тож наш продукт не постраждав, але ми зробили висновки стосовно роботи над ризиками, пов'язаними з контентом». В Universe, навпаки, до форс-мажору підготувалися заздалегідь, щоправда, він не стався. У компанії розробили план на випадок тотального відключення інтернету в країні. «Маркетингові витрати у нас немалі, і ми побоювалися, що у такому разі зазнаємо великих фінансових збитків», — говорить Ярослав Морозов. Знайшли вихід: віддалену співробітницю, яка перебувала в Туреччині, навчили працювати з маркетинговими інструментами. У разі повного відключення команди від інтернету, вона повинна була зупинити усі агресивні маркетингові кампанії й знизити бюджети. Крім того, команді Universe довелося «винайти велосипед» зі створення креативів для мобільних застосунків в нових умовах. Річ у тому, що раніше для знімання креативів в офісі залучали багато громіздкої техніки, яку вивезти в умовах швидкої евакуації було неможливо. Опинившись на тимчасовій корпоративній локації, команда придумала, як створювати анімовані креативи, що виглядають у додатку не гірше, ніж зняті на відео. Секрети віддаленої роботи Війна змусила повернутися до віддаленої роботи всі IT-бізнеси, які лише нещодавно вийшли в офіси після карантину. Втім, дискусії з приводу форматів і підходів до віддаленої роботи не припиняються й досі. Що краще: fully remote або гібридний формат? Чи можливо віддалено навчати джунів і трейні? Як проводити командні мітинги, коли співробітники розкидані у різних часових поясах? Більшість бізнесів екосистеми Genesis організували тимчасові корпоративні локації в західних регіонах України або Польщі. Зібрати хоч би частину команди в одному місці — неабияка удача. Це вирішує багато проблем, з якими стикаються компанії, що не мають доступу до звичних офісів. «Усім кандидатам на співбесідах кажу, як є: ми не знаємо, коли зможемо повернутися в наш офіс, але є класна корпоративна локація у безпечному місці та з усіма умовами для комфортної роботи. Відверто кажучи, у тих, хто в офісі або будь-якому спільному просторі, завжди є певна перевага перед тими, хто працює віддалено. На загальній локації співробітникам доступна неформальна комунікація — обговорення за обідом, брейншторми тощо. Ідеї та думки, що з'являються у таких стихійних обговореннях, ніде не документуються, і віддалені співробітники не можуть до них долучитися», — пояснює Георгій Фомічев. В OBRIO та Universe зараз — змішані команди. «Формат не повинен впливати на продуктивність команд. Справа не в процесах, а в людях. Професіонали зможуть ефективно працювати при будь-якому підході», — вважає Ярослав Морозов. З ним згоден і Олександр Федоров: «Віддалений онбординг цілком реально організувати якісно. Так, може це не буде так само ефективно, як в офісі, але в нинішніх обставинах це найкращий вибір». «Нам віддалений формат завжди допомагав — із самого старту компанії. До війни біля третини команди працювали віддалено, бо ми не обмежуємося тільки Києвом або Україною при наймі. Наприклад, у нас є співробітник родом із Греції, який не розмовляє українською. Тому всю документацію і комунікацію ведемо англійською. Всі наші процеси були заздалегідь адаптовані не лише до віддаленої роботи, але й до найму іноземців», — розповідає СЕО SUITSME Галина Єфремова. Ярослав Морозов з Universe поділився декількома порадами про те, як зробити віддалену роботу ефективною: Усі командні дзвінки краще робити з відео. Це тримає співробітників у робочому тонусі. Бажано, щоб усі учасники zoom-мітингів приєднувалися до дзвінка кожен зі свого ноутбука, навіть якщо більшість знаходиться разом на корпоративній локації. Це не створюватиме у віддалених співробітників відчуття «випадання» з командної роботи. Побудувати всі процеси в команді під один із можливих режимів: або fully remote, або офіс. Це мінімізує хаос в процесах і структурує їх. Віддалена робота, необхідність забезпечувати безперебійність бізнесу, нові неочікувані виклики й складні умови — із цим зіткнулися всі управлінці в українських IT-компаніях. Ніхто не знає, скільки нових викликів попереду, проте ті, що вже прийняті, встигли перетворитися на важкий, але унікальний досвід.

Починаємо новий тиждень травня добіркою актуальних вакансій від компаній Genesis для технічних фахівців. Тут ви знайдете пропозиції як для junior-спеціалістів, так і для сеньйорів, можливості працювати з найновішим технологічним стеком, проєкти в різних нішах — від дитячих розвивальних застосунків до фінтех-продукту з мільйонами користувачів. Гортайте добірку та обирайте саме свою вакансію! Golang Back-end Engineer (вакансія закрита) Фахівець, що приєднається до команди Boosters , буде працювати з Words Booster — застосунком для вивчення іноземних мов. На цій позиції треба реалізовувати бекендові рішення на Golang, розробляти набір функцій застосунку та впроваджувати нові технології. Основний технологічний стек — AWS Cloud, PostgreSQL, DynamoDB, Docker, Jenkins. Щоби приєднатися, потрібно мінімум півтора року працювати з Golang. Знання React та досвід роботи з Node.js. буде додатковою перевагою. Unity Developer (вакансія закрита) Стартап Keiki працює на перетині EdTech та GameDev. Він розробляє застосунки та вебпродукти для малюків від 2 до 6 років. Аби стати лідером у ніші дитячого ед’ютеймент, команда шукає вправного Unity Developer. Очікують, що розробник має мінімум один рік досвіду, програмує на C#, розуміє шаблони програмування, принципи ООП та SOLID. Його основними завданнями будуть підтримка інфраструктури проєктів та розробка ігрового контенту, зокрема інтеграція в продукт різноманітних ігрових механік та функцій, а також робота з візуальними ефектами та шейдерами. Middle 2D Animator (вакансія закрита) Keiki також шукає 2D Аніматора. В зоні його відповідальності буде створення навчального мультсеріалу для дітей. Робота передбачає анімацію персонажів та інших елементів для 2–5-хвилинних роликів. Кандидат має працювати у сфері не менш як два роки, знати принципи анімації та вправно користуватися основними інструментами, як-от Spine, After Effects, Adobe Illustrator, Adobe Photoshop та Figma. До резюме варто додати портфоліо, яке покаже рівень професійних навичок. Android Developer (вакансія закрита) Компанія Universe створила дев’ять застосунків-утиліт для iOS, як-от Scan Guru i Translate Guru . Наразі команду хочуть посилити Android-розробником, який буде підтримувати наявні застосунки та створювати нові. Для успішної співпраці знадобляться понад два роки комерційного досвіду, знання Java Core і Kotlin, технологій Multithreading, Android SDK, Android UI, а також обізнаність у технологіях Dagger2, Retrofit, RxJava, Android Architecture Components. Ідеальний кандидат також працював з Camera API й може імплементувати в застосунок рекламні сітки. iOS Developer (вакансія закрита) Навесні 2021 року компанія PlantIn випустила однойменний застосунок для догляду за кімнатними рослинами, створений з використанням ML/AR-технологій. В основі — зрозумілий та добре документований код на Swift, повністю зроблений зі SwiftUI та Combine. Сьогодні бізнес активно зростає. Його має посилити фахівець із досвідом роботи зі Swift, UIKit, SwiftUI, Cocoapods, знанням принципів OOP, SOLID, REST та формату JSON. Якщо він раніше створював застосунки з нуля та може показати приклади своїх робіт в AppStore і Google Play — це буде додатковою перевагою. На цій позиції потрібно буде розробити новий набір функцій мобільного застосунку та підтримувати наявний. JavaScript Content Developer (вакансія закрита) Якщо розробка та освіта — дві ваші пристрасті, то ця вакансія точно для вас. Потрібно добре знати JavaScript, вміти просто пояснювати складні речі та знати англійську мову на рівні не нижчому від Upper Intermediate. Чудово, якщо у вас є досвід викладання та академічна освіта за спеціальностями «Комп’ютерні науки», «Математика» чи «Фізика». Робота передбачає розробку завдань і вікторин із кодування, створення сторінок, де користувачі можуть перевірити себе та отримати фідбек, а також інтерв’ю з користувачами та аналіз їхніх відгуків на продукт. Умови: неповний робочий день і віддалений формат роботи. Back-end Engineer (вакансія закрита) Для роботи над тією ж освітньою платформою шукають бекенд-розробника. Це вакансія для junior-фахівця, однак у резюме мають бути комерційний досвід роботи з Node.js, впевнене знання JavaScript, робота із сучасними базами даних (бажано з SQL і NoSQL), а також вміння працювати в спільному середовищі (в пріоритеті Git). Разом із командою ви спроєктуєте та розробите серверні послуги для освітньої платформи, налаштуєте інтерфейси для взаємодії з інтерфейсною інфраструктурою та візьмете участь у розробці архітектури системи. Junior/Middle iOS Specialist (вакансія закрита) Понад рік розробляєте мобільні застосунки? Чудово знаєте Swift? Орієнтуєтеся в технологіях UIKit, Core Animation, а також знайомі з Realm? Приєднуйтеся до команди Lift, що створила застосунок для обробки фотографій та відео. На позиції у вас буде можливість розробити користувацький інтерфейс та з нуля реалізувати UI/UX рішення. Крім того, зможете попрацювати з анімацією та заглибитися в роботу з AVFoundation. Круто, якщо на співбесіді ви покажете приклади свого коду або вже реалізовані застосунки. Вакансії компаній-партнерів: Senior Go Developer (вакансія закрита) У Solidgate , платіжного провайдера, що надає онлайн-підприємцям можливість приймати всі види популярних у світі платежів, є пропозиція для сеньйора з можливістю росту до техліда нової команди. Загальний технологічний стек складається з Golang, Kotlin, PostgreSQL, RabbitMQ, ELK, Docker, AWS. Серед основних вимог до нового фахівця — понад 3 роки релевантного досвіду (з яких щонайменше рік комерційної розробки на Golang), розуміння мікросервісної архітектури та принципів побудови високонавантажених систем. Круто, якщо раніше ви вже мали справу з Java, Kotlin чи PHP, працювали з фінтех-продуктом та керували командою. Solution Architect (вакансія закрита) Вакансія для досвідченого спеціаліста, який може покращити як технічну, так і комерційну частини продукту. Він буде приймати рішення щодо архітектурної реалізації компонентів продукту та стежити за технічною досконалістю цього рішення. Серед інших обов’язків — аналізувати наявні системи, виявляти їхні слабкості та удосконалювати; привести команди розробки, продукту та DevOps до спільної методології роботи. Аби впоратися, знадобляться 5+ років у розробці програмного забезпечення (з яких 3+ роки — на посаді архітектора), досвід роботи з Cloud (AWS, GCP) та трансформації наявних продуктів. Якщо ви працювали ще й з Java та GO, — це буде додатковою перевагою.

Окрім мобільних додатків, класифайду та новинних медіа, команди в екосистемі Genesis працюють ще й над мобільними іграми. Два роки тому в Genesis запустив ігровий напрям. Продукти холдингу уже показали хороші результати , тому ми зрозуміли, що накопичений досвід можна використовувати ще й для проведення освітніх заходів. Один із таких — Genesis Game Jam, змагання зі швидкісної розробки ігор з нуля. Перший джем організували наприкінці 2020 року. Мета заходу — не лише надати зацікавленим майданчик для розвитку, а й загалом сприяти поширенню геймдев-культури в Україні. Genesis Game Jam отримав настільки схвальні відгуки, що наприкінці 2021 року захід повторили, запакувавши його в сеттинг фільмів «Матриця». У матеріалі розповідаємо, як минув другий Genesis Game Jam, згадуємо перший генезійський захід цього формату, та пояснюємо, як підготуватися до джему й оптимізувати ресурси безпосередньо на події. > Що таке game jam > Культура джемів в Україні > Як проходив Genesis Game Jam 2.0 > Команда на Game Jam > Критерії оцінювання > Презентація > Переможці > Короткий чекліст, як підготуватися до джему Що таке game jam Почнемо з самого поняття. Ігрова індустрія запозичила його у музикантів, які збиралися на jam sessions — заходи, де можна пограти без спеціальної підготовки. В геймдеві так само: учасники збираються й разом роблять диджитал-гру (рідше — карткову чи настільну). Розробники, гейм-дизайнери, художники, сценарист, саунд-дизайнери та інші фахівці змагаються за першість, а їхні роботи оцінює професійне журі. Подія може відбуватися повністю офлайн, повністю онлайн, або ж у змішаному форматі. На перший погляд, на джем варто подаватися лише асам ігрової індустрії, які легко збирають робочий прототип. Професіонали справді йдуть на джеми, щоби «розім’ятися»: позмагатися в швидкісній розробці та попрацювати над новим проєктом, на який немає часу в щоденній рутині. Однак і новачку не варто оминати увагою такі змагання. «Це хороша можливість не лише отримати практичний досвід, а й прокачатися в командній роботі, зрозуміти, що добре вдається, а що варто підтягнути. До того ж участь чи призові місця на джемах значно збільшують шанси найму на роботу, особливо якщо у вас ще немає комерційного досвіду» — Віктор Антоненко, Unity Lead в OBRIO . Культура джемів в Україні Якщо відкрити календар геймдев подій в Україні, то джеми опиняться в меншості. Найбільш масштабний захід — Global Game Jam (GGJ) — відбувається наприкінці січня. Це яскрава подія не лише для українського, а й для світового геймдеву: кожного року вона охоплює 800 локацій та залучає понад 40 тисяч учасників з усього світу. В Україні GGJ вперше пройшов у 2016 році в Льотній академії НАУ в Кропивницькому. Сьогодні взяти участь в івенті можуть мешканці дев'яти українських міст. Втім, це чи не єдиний джем міжнародного масштабу, до якого можна доєднатися в Україні. З онлайновими подіями ситуація краща. Є Ludum Dare , де всі учасники змагаються без команди. Є Hyper Casual Game Jam — триденний марафон, де команди створюють гіперказуальні ігри (вони вирізняються мінімалістичним інтерфейсом та простою механікою, тож цілком реально створити таку гру за короткий проміжок часу — ред.). Завдяки цим подіям можна не лише познайомитися з розробниками з усього світу, а й знайти видавця для свого проєкту та нові можливості для співпраці. За словами Ігоря Копйова, Head of Game Department в OBRIO та ментора обох Genesis Game Jam, кожного року в Україні відбувається близько 10 джемів. Серед них не лише міжнародні та масштабні заходи, а й локальні камерні події. Їх організовують ІТ-компанії, ІТ-підприємці чи просто розробники, які залучають до швидкісного проєктування ігор колег та знайомих. Із 2020 року компанії екосистеми Genesis активно розвивають ігровий напрям. Сьогодні над мобільними іграми працюють шість команд — OBRIO, Holy Water, Universe, Keiki, Suits та партнерська компанія, що вийшла з екосистеми Genesis — BetterMe. Коли з’явилася сильна експертиза та розуміння, як «розворушити» індустрію, Genesis організував перший Game Jam . Подія завершувала Genesis GameDev Week — тиждень, присвячений гейм-розробці в продуктовому ІТ. «Для розробників часто проводять хакатони, де вони можуть познайомитися, позмагатися та неформально поспілкуватися. Однак для людей, що працюють у геймдеві, таких заходів значно менше. 2D/3D-артістам, дизайнерам, письменникам їх не вистачало, тому ми й зробили перший джем» — Дана Білоусова, Education Project Manager та організаторка Genesis Game Jam 2.0 . Як проходив Genesis Game Jam 2.0 Наприкінці 2021 року команда Education зробила змішаний формат заходу: команди могли приєднатися до джему як онлайн, так і офлайн. Так вдалося залучити більшу аудиторію, адже до заходу приєдналися не лише кияни, а й жителі інших українських міст. Перше, що бачили учасники, коли тільки-но заходили до приміщення — підказки щодо теми джему. «Зазвичай її оголошують у день заходу, проте ще до офіційної частини всі здогадалися, що на них чекає «Матриця». Ми оформили приміщення в стилі цього сай-фаю, одягнули чорні плащі та сонцезахисні окуляри, зробили фотозону, залишили на стійці реєстрації сині та червоні цукерки», — розповідає Дана Білоусова. Після офіційної частини та оголошення вимог, команди «пірнули» в створення своєї гри. Весь процес курували ментори з Genesis — досвідчені розробники, художники та гейм-дизайнери. Всі команди розбили на три групи, й за кожною закріпили свою команду менторів. Завдяки цьому останні зекономили час та змогли надавати якісніший фідбек. За 48 годин учасники мали зробити повноцінну гру з оригінальним геймплеєм, яка відповідатиме певним критеріям (про них розповімо нижче). Головний виклик полягав навіть не в ідеально пропрацьованих механіках, а в тому, щоби зібрати завершений продукт. Як все встигнути? «Спочатку всю команду потрібно залучити до активної генерації ідеї. Так кожен зможе уточнити свою частину та бути на одній хвилі з іншими. Однак не витрачайте на обговорення більш як 2-3 години. Після цього визначте пріоритети: оберіть, що критично важливо зробити, а чим можна пожертвувати, окресліть великі складні завдання та подумайте, як їх спростити» — Віктор Антоненко, Unity Lead в OBRIO . Команда на Game Jam Ідеальний бойовий загін складається з трьох-чотирьох людей. Якщо їх менше, є ризик не встигнути, а якщо більше — спілкування буде менш ефективним і чиюсь ідею просто не почують. Втім, команда може складатися й з однієї людини — головне правильно розподілити час. Участь у джемі можуть взяти усі охочі, однак потрібно мати хоча б базові навички в одній з ключових для геймдеву ніш. Кістяк команди формують гейм-девелопер, гейм-дизайнер та 2D/3D-артіст. Тож коли організатори формували команди з індивідуальних заявок, то намагалися зробити так, щоби в кожній були всі три ключові гравці. Серед інших учасників — наративні дизайнери, аналітики, сценаристи ігор, саунд-дизайнери тощо. «Після визначення ідеї та ключових механік я раджу витратити час на мінімальний менеджмент та розподілити завдання між виконавцями. Так ви не будете відволікатися й відволікати інших під час роботи. Щоби зекономити час, важливо мати налаштований конвеєр передачі напрацювань між усіма учасниками: від художника до художника, від художника до розробника, від розробника до розробника» — Віктор Антоненко, Unity Lead в OBRIO. Критерії оцінювання Наприкінці Genesis Game Jam команди представляли свої ігри на розгляд журі. Роботи оцінювали за десятьма критеріями, серед яких — відповідність запропонованій темі, оригінальність, арт та звук, геймплей, якість презентації та можливості для монетизації. Останній критерій особливо важливо пропрацювати, якщо ваша мета — знайти інвестора чи видавця для гри, уточнює Ігор Копйов. Крім того, кожна гра мала містити як мінімум два диверсифікатори. Так називають додаткові обмеження до теми, як-от контрастні кольори, посилання на старі фільми чи серіали, певний стиль візуальної частини чи можливість купити час за гроші. «Попри те, що диверсифікатори обмежують та концептуально ускладнюють розробку, вони можуть полегшити вибір ідеї. Адже склавши тему та обрані диверсифікатори, ви отримуєте майже готовий гейм-дизайн. Набагато простіше працювати, якщо врахувати їх одразу. Адже «натягнути» проєкт на диверсифікатори наприкінці роботи — завдання складне» — Віктор Антоненко, Unity Lead в OBRIO . Презентація Якість виступу дуже сильно впливає на оцінку команди. Щоби учасникам було легше зорієнтуватися, організатори підготували для них конкретну структуру презентації. Ось вона: представити членів команди; розповісти, які диверсифікатори використані, та як вони розкриті; надати відео геймплею; окреслити перспективи монетизації проєкту; згадати про труднощі, що виникли під час розробки; сформулювати висновки. Попри те, що створити робочий прототип з нуля за два дні — складно, всі команди Genesis Game Jam дійшли до кінця. «Не намагайтеся запустити великий та складний продукт, зробіть щось невелике, але завершене. Пам’ятайте про пріоритети, які визначили на початку, концентруйтеся на найважливіших механіках та ідеї» — Віктор Антоненко, Unity Lead в OBRIO . Переможці Після обговорень журі визначило переможців. Перше місце посіла команда, що придумала гру в стилі піксель арт. За задумом, ціль гри — вийти з матриці уникнувши агентів. Для втілення проєкту учасники використали контрастні кольори та послідовний сторітелінг. Члени журі зазначають: команда підготувала невеликий, але повноцінний продукт з робочими механіками та декількома ігровими рівнями, який добре відповідав концепції. На другому місці — гра, для реалізації якої команда обрала 3D-графіку. За сценарієм, потрібно потрапити до відомих ігор та завадити розповсюдженню вірусу. Особливість в тому, що кожен рівень оформлений не так, як попередній. Третє місце — у команди, що створила гру у віртуальній реальності. Один гравець має керувати космічним кораблем через VR-шолом, а інший — підказувати йому шлях за допомогою мапи. В проєкті використали такі диверсифікатори як статичність головного героя, невелика закінчена історія та несподівана кінцівка. «Мені було радісно бачити багатьох учасників першого Genesis Game Gam. Для деяких з них той джем був першим, а сьогодні ці люди вже працюють в індустрії. Всі команди були заряджені й показали максимально різноманітні ігри. Були навіть роботи з VR та NTF. У порівнянні з першим джемом, рівень продуктів вищий, а оцінювати роботи було ще складніше. Однак ми впоралися» — Ігор Копйов, Head of Game Department . Короткий чекліст, як підготуватися до джему Визначіться зі своїми цілями , знайдіть відповідь на питання, на який досвід та результат ви розраховуєте. Синхронізуйтеся з іншими, якщо у вас уже є команда. Коли одні будуть змагатися просто заради задоволення, а інші — орієнтуватися на безальтернативну перемогу, то конфліктів не уникнути, впевнений Віктор Антоненко. Дізнайтеся про техніку. Є джеми, де організатори надають спеціальні ігрові ноутбуки. Дізнайтеся умови та напишіть організаторам заздалегідь, аби забронювати необхідну техніку. Найкраще мати свій ноутбук з усіма необхідними програмами — Unity, Github, Photoshop, Illustrator, Figma, Github, Visual Studio, Blender або іншими. Не намагайтеся засвоїти нові технології просто під час події — їх краще протестувати та засвоїти заздалегідь. «Підстеліть собі соломку». Так, більшість деталей ви дізнаєтесь уже на джемі, однак оцінити можливості команди та розподілити ролі можна заздалегідь. Оберіть візуальний стиль гри, розгорніть репозиторій з порожнім проєктом та завантаженими інструментами для розробки, проговоріть, як саме буде завантажуватися арт та хто буде його імпортувати. Подумайте про їжу , адже на джемі весь час піде на створення гри. На одних подіях можна розраховувати на повноцінні обіди, на других — надають снеки чи піцу, треті заходи відбуваються онлайн — і тоді потрібно подбати про те, щоби вдома вистачило продуктів на два дні. Приготуйте щось заздалегідь, організуйте доставку, запасіться водою та іншими напоями. Не нехтуйте відпочинком. Перед заходом обов’язково поспіть не менше 8 годин — організм вам віддячить. Робіть перерви під час роботи. Добре, якщо це будуть короткі прогулянки на 15-20 хвилин — завдяки їм мозок зможе запрацювати з новою силою.

85% співробітників компаній у всьому світі не можуть назвати себе повноцінно залученими в робочий процес. Такі дані опублікував у недавньому звіті американський Інститут Ґеллапа, провідний дослідник громадської думки. Що це означає? Виявляється, велика частина співробітників не відчуває, що їхня кар’єра співвідноситься з життєвими цінностями і планами. Допомогти людям гармонійно пов’язати особисті цілі з цілями бізнесу — одне з головних завдань компаній. І серед інших інструментів для досягнення цього балансу бізнес робить ставку на менторство. В усякому разі, найбільші світові компанії інвестують у це. У результаті виграють і корпорації, і люди, які там працюють. Яким чином наставництво може перетворити кар’єрний шлях співробітника на захоплюючу подорож? Як правило, ментор або наставник — це фахівець більш високого рівня і з більшим досвідом, ніж менті — людина, якій він передає знання і навички. Менторство може бути присвячене певному етапу роботи співробітника в компанії — наприклад, під час онбордингу ментор допомагає влитися в команду, знайомить з процесами, направляє новачка. Іноді фахівцеві потрібна допомога ментора, коли він відчуває нестачу навичок і знань для досягнення конкретних професійних цілей або кар’єрного зростання в цілому. Коротко кажучи, менторство існує для того, щоб допомогти людині розкрити її потенціал так, щоб вона була корисна компанії, а її професійний розвиток поєднувався з особистими цілями і планами. Головна відмінність менторства від інших форматів передачі знань — особистий підхід. Ментор, як і коуч або учитель, ділиться навичками й знаннями, вчить застосовувати їх в реальних ситуаціях, ставить направляючі питання й задає вектор розвитку. Але що важливо — він робить це, грунтуючись на власному досвіді, передаючи свою «формулу успіху». Як не дивно, саме особисте бачення ментора, а не його професійні навички — найцінніше для менті. Це з’ясував професор школи менеджменту Північно-Західного Університету в Іллінойсі Брайан Уззі, який проаналізував кар’єри 40 000 учених, які наставляли молодих колег. Виявилось, що ментори, які передавали інтуїтивні форми знань і ділилися швидше враженнями й життєвим досвідом, аніж прикладними навичками, «виростили» учених із набагато успішнішими кар’єрами, ніж ті, хто передавав тільки систематизовані знання. Професор менеджменту Вортонської бізнес-школи Кетрін Кляйн вважає, що підопічні шукають у взаємодії з ментором місце, де можна отримати не лише поради з питань кар’єри, але і психологічну та соціальну підтримку в подоланні стресових ситуацій, місце, де безпечно бути вразливим. Менторство створює мікроклімат, в якому співробітник може реалізувати свій потенціал, залишаючись упевненим, що йому допоможуть впоратися з будь-якими труднощами. У багатьох бізнесах екосистеми Genesis налаштовані менторські процеси, що допомагають на етапах онбордингу чи у вирішенні конкретних завдань. До наставництва звертаються як технічні спеціалісти, так і команди, що працюють у напрямах маркетингу та комунікацій. Про свій досвід розповіла Олександра Петруньок, PR-директор Genesis. Уперше я спробувала свої сили в менторстві близько двох років тому, коли ми тільки почали формувати PR-команду в компанії. Я менторила співробітницю, яка займалася контентом. Мені важливо було підготувати самостійного фахівця, який міг би створювати якісний і цікавий контент, а в перспективі власноруч зібрав би команду, яка буде цим займатися. І все вийшло — зараз вона успішно керує контент-напрямом в PR-відділі. На початку мені дуже бракувало упевненості й досвіду. Мене наздогнав головний страх ментора — якщо я не знатиму відповідь на якесь із питань менті? Але наставництво — це не професійна «вікіпедія», а дорога з двостороннім рухом. Ментор не повинен знати все, але повинен працювати в зв’язці з менті та знаходити відповіді спільно. Я зрозуміла, що одна з ключових основ успішного менторства — бажання і готовність допомогти людині круто робити свою роботу. Зараз я наставник для 15 співробітників. Це визначається специфікою компанії: ми створюємо і розвиваємо PR-напрями не лише у проєктах Genesis, але і для компаній з екосистеми та партнерів. Моє менторство для кожної з компаній — допоміжний інструмент у становленні їхніх PR-департаментів. Будь-який фахівець може прийти за порадою або допомогою: я організовую із ними зустрічі раз на два тижні. Якщо з’являються термінові питання, то завжди знайду час їх обговорити. У чому я допомагаю своїм менті: рішення складних завдань, для яких бракує досвіду або навичок; допомога в правильній аргументації, щоб донести до С-level якусь ідею; оцінка комунікаційних ризиків; мотиваційна підтримка на початкових етапах, якщо мій менті — поки єдиний PR-фахівець у проєкті. Останній пункт теж важливий, хоча, здавалося б, він не про професійні навички. Життя не ділиться на робочі дні та вихідні. Так чи інакше в усі ситуації ми приносимо себе. Реакції або сприйняття якихось подій можуть бути викривлені попереднім досвідом. Це безпосередньо впливає на роботу і результати у тому числі. Якщо це допоможе вирішити ситуацію — я виходжу за рамки суто робочих питань, допомагаю співробітникові «налагодити оптику» і визначити, як його життєві цілі та цінності співвідносяться з тим, що він робить в кар’єрі. Звичайно, це відбувається тільки у разі, якщо у менті є такий запит. Знаю, що під менторством найчастіше мають на увазі сплановані, довгострокові стосунки. І в певних ситуаціях це саме так. У мене інший підхід. Для досягнення мети якість не менш важлива, ніж кількість. Для мене менторство — це ділитися досвідом або знаннями, які допомагають тут і зараз, в конкретний момент вирішити конкретну ситуацію або проблему — будь то професійний виклик чи особистий. Я й сама часто буваю в ролі менті. У моїй роботі регулярно виникають виклики і проєкти, для яких потрібні нові навички та інструменти. Під такі завдання зазвичай шукаю собі ментора – колегу в компанії, який досяг результатів у конкретній сфері. За час, що я брала участь у менторській взаємодії — як в ролі наставника, так і в ролі підопічного — визначила для себе три ключові речі, що роблять цей процес ефективним: інтерес і повага підопічного до досвіду й історії ментора. Без цього менті навряд чи дослухатиметься до його порад; довіра. Іноді люди бояться ставити питання, які здаються їм безглуздими. Але саме вони можуть бути ключем до успіху. У спілкуванні з ментором не повинно бути страху засудження або висміювання; емоційний та інтелектуальний контакт. Менторство має бути ефективним і комфортним процесом для обох сторін. Наставники для єдинорогів: навіщо менторство технологічним компаніям Внутрішні програми менторства є у Stripe, Databricks, Instacart, ByteDance та багатьох інших компаній-єдинорогів. Google створила програму менторства, у рамках якої потенційні співробітники розробляють власні проєкти в групах під керівництвом менторів — співробітників компанії. Багатомільярдна компанія Canva, розробник платформи для дизайнерів, навіть створила спеціальне програмне забезпечення для внутрішнього менторства. Система регулярно відправляє сповіщення наставникам із нагадуваннями і підказками, чим вони можуть поділитися зі своїми менті. Чому технологічні бізнеси приділяють цьому стільки уваги та ресурсів? По-перше, справа в швидкості розвитку індустрії. Технічні спеціалісти повинні виконувати поточні завдання і паралельно стежити за змінами в інструментах створення ПЗ, які відбуваються постійно. Їм украй потрібні наставники з великим досвідом у розробці, які можуть направити та допомогти правильно розподілити час і ресурси на виконання завдань та вивчення нових підходів. По-друге, менторство в tech часто використовують саме для етапу онбордингу — коли фахівця треба занурити в продукт, його особливості та нюанси. Досвід спеціалістів Genesis показує, що онбординг у супроводі ментора проходить в рази якісніше, швидше і комфортніше для нового співробітника. До таких висновків прийшов Денис Попов, Manual QA Engineer в Amomedia — компанії з екосистеми Genesis. Зараз він виступає наставником для команди тестувальників. Ось що він розповів: Два роки тому я був єдиним QA в команді. Першим моїм менті став новий тестувальник, якого я взявся наставляти на етапі онбордингу. Відтоді в команді мобільного напряму Amomedia з’явилося чотири QA-фахівця, і моє завдання — супроводжувати їх в якості ментора з моменту виходу на роботу. При цьому я не є їхнім безпосереднім керівником, а виконую суто наставницькі функції. Я став ментором за власною ініціативою. По-перше, я екстраверт, мені подобається спілкуватися з людьми, і було б складно лише сидіти за ноутбуком та виконувати свої завдання. По-друге, коли я став вже більш досвідченим фахівцем у тестуванні, мені хотілося допомагати іншим у цьому розібратися. Коли я сам прийшов до команди, у мене не було наставника, і команди тестування не було як такої, тому більшість інформації я збирав самостійно: запитував у колег, читав, розбирався. На занурення в інструменти, підходи і сам продукт у мене пішло кілька тижнів. Коли я став ментором для першого новачка, то склав план наставництва, грунтуючись на тому, якої інформації та знань мені бракувало самому. На практиці з’ясувалося, що це істотно прискорює онбординг. Якщо я витрачав на збір інформації тижні, то мій менті отримав все в стислому вигляді за годину — базові речі про продукт, інструменти, від яких можна відштовхнутися. Для кожного підопічного на початковому етапі я розробляю карту онбордингу, в якій детально описую всі етапи і результати, що ми хочемо отримати. Розпочинаємо з базової інформації про продукт, методів тестування мобайла і бекенда, продовжуємо дослідницьким тестуванням. З мого досвіду, в середньому необхідно близько місяця, щоб новачок влився в процес і команду. Один із моїх підопічних місяць по тому зробив вже свій перший реліз — самостійно протестував нову версію застосунку. Програми наставництва на онбордингу для джун- і мідл-спеціалістів відрізняються. З джунами ми розпочинаємо з огляду інструментів, які знадобляться в роботі. Із мідлами відразу приступаємо до розбору продукту, розглядаємо логіку роботи самого застосунку: звідки приходять користувачі, як реєструються, як взаємодіють з продуктом тощо. Менторство в тестуванні дещо відрізняється від наставництва в розробці. Девелопери більше зосереджені на тому, щоб тримати руку на пульсі розвитку технологій: відстежувати нові інструменти та бібліотеки, і передавати знання своїм підопічним. У тестуванні ж підходи і способи не змінюються аж так швидко, тому мій фокус — на тому, щоб максимально детально познайомити співробітника з продуктом. Як правило, після закінчення онбординга я продовжую виступати ментором для тестувальників мобайл-напряму компанії. На кожному етапі розвитку з’являються нові завдання, співробітник опановує додаткові інструменти, часто виникають питання. Крім того, я намагаюся допомагати менті в його розвитку не лише в суто робочих моментах. Ми говоримо про софт-скіли, методи навчання, лідерські якості, підходи до комунікації — я бачу, наскільки сильно це впливає і на якість роботи, і на те, як людина почуває себе в команді. Згідно з опитуванням CNBC, 79% співробітників американських компаній, у яких є ментор, більше задоволені зарплатою, а 89% бачать, що їх вклад в роботу цінується колегами. Це ж опитування показало, що співробітники, залучені в програму менторства, — як наставники, так і їх підопічні — набагато менш схильні міняти місце роботи, на відміну від їх колег, які ментора не мають. Саме тому більше половини корпорацій зі списку Fortune 500 розробляють і впроваджують власні програми внутрішнього менторства: для співробітників на різних позиціях, із різним досвідом і набором навичок. Менторство — це не спосіб навчання новачків, а концепція засвоєння чужого релевантного досвіду для професіоналів будь-якого рівня. Білл Гейтс називає своїм ментором Уоррена Баффета, Марк Цукерберг — Стіва Джобса, а Ларрі Пейдж — наставник гендиректорки Yahoo Марісси Маєр. Якщо їм потрібен ментор, він потрібен усім.

Одна з цінностей Genesis — Getting Things Done, або націленість на результат. Це означає, що команди люблять ставити амбітні цілі та пробують різні шляхи задля їхнього досягнення. Націленості на результат сприяє не лише команда однодумців та цікаві виклики, а й планування в компанії. Роботу команд планують короткими тримісячними проміжками, кожен має цілі на пів року, а регулярна зустріч із керівником сприяє професійному розвитку. Разом із Любов’ю Головешко, HR Business Partner (BP) у Genesis, розповідаємо, що чекає на фахівця після влаштування до компанії, та як операційні процеси допомагають побудові кар’єри. > Як планують роботу команди > Як ставлять цілі для співробітників > Індивідуальний план розвитку > Комунікація з керівником > Комунікація з HR-менеджером > Як аналізують результати Як планують роботу команди Почнемо з того, що Genesis — це компанія співзасновник продуктових ІТ-бізнесів . У нашій екосистемі зародилося більш як 20 компаній, деякі з яких вже стали самостійними. Після запуску стартапи забезпечують інфраструктурою, середовищем професійної підтримки та ресурсами для перевірки робочих ідей. Тож СЕО фокусуються на розвитку продукту й побудові команди. Планування в командах відбувається за однаковою системою, що трохи коригується залежно від специфіки конкретного бізнесу. Її суть полягає в постановці амбітних цілей — як глобальних, так і на квартал, який у Genesis називають епізодом. Ключове слово тут саме «амбітні», бо завдяки цікавим та масштабним викликам, які ще й близькі команді, бізнес зростає в рази швидше. Раз на три чи шість місяців у командах організовують спільну зустріч усіх департаментів (її також називають епізодом), де виступають СЕО та керівники ключових напрямів. СЕО окреслює цілі, які були поставлені перед компанією на три місяці, підбиває підсумки та ділиться з командою планами на майбутнє, цілями й перспективами. Потім свої результати презентують керівники відділів . Вони розповідають, що прагнула зробити команда, чого досягла, а що не вийшло. «Перед виступами я завжди раджу менеджерам акцентувати увагу на досягненнях команди та окремих людей, аби всі розуміли спільні цілі та свій внесок. Загалом епізод — це така собі крапка (точніше, крапка з комою) наприкінці звітного періоду: кожен розуміє, який шлях уже подолали, й бачить, куди рухається компанія», — Любов Головешко . Після визначення стратегії на наступний епізод керівники аналізують інформацію та декомпонують цілі на свої команди. Як ставлять цілі для співробітників Глобальну ціль ставлять на рік. Відповідно до неї раз на пів року формують цілі для кожного співробітника, з урахуванням потреб бізнесу та кар’єрних прагнень людини. Працівник може впливати на свої піврічні завдання. Досягати цілей можна швидше й простіше, якщо вони зрозуміло й чітко сформульовані. Для цього ідеально підходить система KPI ( Key Performance Indicators — ключові показники ефективності). Головна особливість системи в тому, що успіх можна виміряти цифрами. Однак є й недолік: KPI не завжди дають співробітникові прозору відповідь на запитання «Навіщо я це роблю?». Тут допомагає інший підхід — OKR ( Objective and Key Results — цілі та ключові результати), суть якого полягає у формулюванні співробітнику стратегічної мети та кроків, необхідних для її досягнення. Та річ у тім, що KPI та OKR у класичному вигляді не можуть підходити всім , тож проєкти й компанії Genesis адаптували фреймворки під себе. Відповідно, у працівників є кількісні й кількісно-якісні цілі. До прикладу, серед завдань дизайнера може бути кількість маркетингових креативів та розробка нового брендингу. Цілі розробника полягатимуть у реалізації нового функціоналу та в роботі з конкретними технологіями. Такий підхід допомагає пріоритезувати щоденні рішення й відчувати свій вплив на продукт. Утім, бувають випадки, коли співробітник не досягає поставлених цілей. З різних причин. «У Genesis є золоте правило: якщо щось не зрозуміло, не виходить чи не подобається — скажи одразу. Так ситуацію можна швидко виправити. Причин, чому людина не впоралася з поставленими завданнями, може бути багато: особисті проблеми, завищені цілі, ідея не знайшла свою цільову аудиторію. У такій ситуації менеджеру важливо якомога раніше проаналізувати, чому так сталося, відрефлексувати ситуацію разом зі співробітником та знайти шляхи вирішення», — Любов Головешко . Цілі компанії також інколи змінюються, адже кожен із бізнесів працює над продуктом, який швидко розвивається. Якщо так сталося, й цілі конкретної людини втратили актуальність, їх переглядають та ставлять нові. Індивідуальний план розвитку HR-менеджер та керівник допоможуть із реалізацією кар’єрних прагнень, склавши індивідуальний план розвитку (ІПР). Це документ, де прописують професійні цілі, способи й терміни їх досягнення. Інколи окреслюють ще й хард- та софт-скіли. Простіше кажучи, ІПР — це дорожня карта для побудови кар’єри. План допомагає співробітнику рухатися більш системно та синхронізувати свої професійні бажання з цілями компанії. ІПР складається в кількох випадках, пояснює Любов Головешко. Зокрема, коли співробітник освоює нові технології, переходить на іншу позицію всередині команди, хоче стати тимлідом чи підвищує професійний ґрейд. «Бувають ситуації, коли за хард-скілами кандидат підходить на позицію, скажімо, на 60%, але він дуже здібний і прагне розвиватися, у нас спільні погляди на роботу в команді та корпоративну культуру. Тоді ми можемо дати офер з умовою, що разом з основними робочими завданнями співробітник матиме персональний план розвитку, за яким надолужить прогалини в знаннях», — додає HR BP. Класичний ІПР ділиться на три частини: короткострокові цілі тривалістю 1-3 місяці; середньострокові на 3-6 місяців; довгострокові, які займають від шести місяців до декількох років. Ініціатором процесу може виступати і співробітник, і менеджер. В ідеалі драйвити процес має саме співробітник, адже він краще розуміє свої амбіції та професійні бажання. Менеджер, своєю чергою, регулярно дає працівникові зворотний зв’язок та допомагає досягнути поставлених цілей. Наприклад, якщо людина прагне перейти на нову позицію чи підвищити ґрейд, керівник підбирає завдання, співзвучні з новою роллю. Розвиток бізнесу безпосередньо залежить від розвитку співробітників. Ці два процеси неможливі один без одного. По-перше, в новій ролі кожен співробітник може вирішувати завдання іншої складності й закривати нові зони відповідальності. По-друге, це підвищує лояльність, розкриває людський потенціал і зміцнює HR-бренд компанії. Комунікація з керівником Аби співробітник був на одній хвилі зі своїм менеджером, а команда працювала справді злагоджено, у Genesis запровадили практику регулярних щотижневих зустрічей — чекпойнтів. Завдяки їм працівник може отримувати й надавати зворотний зв’язок, будувати довірливі стосунки з керівником, просити поради чи обговорювати кар’єрне зростання. Водночас менеджер розуміє, як співробітник почувається в компанії та чим йому можна допомогти. Практика чекпойнтів розповсюджена серед технологічних компаній. До прикладу, кожна людина в Meta (раніше — Facebook) має право на пів години часу свого керівника щотижня. А СЕО Intel Ендрю Гроув та CEO Opsware Бен Горовіц вважали чекпойнти одними з найважливіших процесів у своїх компаніях. Зустріч відбувається щотижня й триває від 20 хвилин до півтори години — залежно від тем, які варто обговорити. Наприклад: чи все йде за планом у щоденній роботі, чи потрібна допомога менеджера; хто в Genesis може допомогти з конкретною проблемою та поділитися експертизою; що драйвить у роботі саме зараз; що заважає розвиватися, що хотілося б змінити; робочі ідеї чи пропозиції, які потребують часу для обговорення. Список тем і питань для обговорення зазвичай формує працівник, тож до зустрічі треба готуватися заздалегідь. Також важливо фіксувати всі домовленості після неї. Чекпойнти не варто ігнорувати, адже це обов’язкова частина комунікації в компанії, безпечне місце для зворотного зв’язку, обговорення та вирішення різних питань. Комунікація з HR-менеджером Раз на шість тижнів співробітники Genesis мають зустріч з HR-менеджером. На відміну від чекпойнтів, на ній менше обговорюють робочі питання. Натомість увагу приділяють самовідчуттю на роботі, стосункам у колективі, кар’єрному зростанню. У HR-менеджера можна запитати поради, допомоги з вирішенням конфлікту та загалом прийти за тим, що може зробити професійне життя комфортнішим. Як аналізують результати Результати роботи оцінюють за допомогою методу Performance Review. Процес відбувається раз на півріччя. Враховують кілька складників: Peer Review — зворотний зв’язок від колег; Self Review — відгук на самого себе; Subordinate Review — відгук співробітника щодо роботи менеджера. Зазвичай усі етапи рев’ю проводять в один період та обговорюють на одній зустрічі. Перед нею HR-менеджер проводить анкетування. Форма складається з відкритих та закритих запитань. Співробітник має оцінити свою роботу за період (Self Review), а ідентичну форму заповнюють колеги, з якими він найбільше взаємодіяв (Peer Review). Колеги надають фідбек конфіденційно. Серед компетенцій, на які звертають увагу — ініціативність, комунікація, орієнтація на результат, гнучкість, прагнення до саморозвитку й здатність організовувати свій час. Оцінка колег допомагає порівняти, наскільки власна самооцінка збігається з тим, як людину бачать колеги. Відкриті коментарі дозволять поглянути на успіхи за пів року, зрозуміти, за які риси колеги вдячні та виділити для себе зони росту, над якими варто попрацювати в майбутньому. «Відповіді порівнюють й обговорюють на зустрічі, де присутні співробітник, менеджер та HR. Традиційні питання від мене — як минули ці шість місяців, які важливі моменти хочеться виділити, чим пишаєшся, про що хочеться поговорити. Ми проводимо ретроспективу та фіксуємо цілі на наступний період, вносимо зміни ґрейду, позиції чи зарплати співробітника. Якщо необхідно, беремо паузу для того, щоб скласти ІПР», — пояснює Любов Головешко. Тож, рев’ю допомагає ухвалити цілу низку кар’єрних рішень. Всі процеси пов’язані між собою й покликані драйвити зростання кожного співробітника й бізнесу загалом.

Сьогодні ми присвятили дайджест вакансій фахівцям рівня сеньйор. Зібрали справді амбітні челенджі: побудувати процес залучення талантів й очолити команду; «задизайнити» зручну платформу для фінансових даних та налаштувати комунікацію з розробниками; впровадити план зниження податкових ризиків на ринках США та Європи. Завдання складні, адже вимагають глибокої експертизи та масштабного мислення. Однак передноворічний час — це найкращий момент для того, щоби прийняти виклик. Чи не так? Senior Game Designer (вакансія закрита) До геймдев-команди стартапу OBRIO, яка працює над казуальною грою Factory Empire, потрібен досвідчений гейм-дизайнер. Він буде розробляти ігрові механіки та нові фічі, а також вести дизайн-документацію. Круто, якщо фахівець працює у сфері не менше двох років, розуміє специфіку мобільних F2P-ігор та може показати свої комерційно успішні проєкти. Senior Manual Mobile QA Engineer (вакансія закрита) Також OBRIO шукає фахівця, який буде перевіряти якість розробок компанії. Основні обов’язки на позиції — тестування, регресія та реліз мобільних і вебпродуктів. Потрібно понад три роки досвіду у сфері, зокрема, тестуванні оплат чи платіжних систем на iOS або Android, а ще — вміння створювати зрозумілі баг-репорти та чеклісти. Senior Golang Developer (вакансія закрита) Спеціаліст працюватиме над сервісами для функціонування продукту та допоможе пришвидшити розробку необхідних для цього інструментів. Технологічний стек — мікросервісна архітектура, мови програмування Golang, PHP 7.3+, Python, бази даних MySQL, PostgreSQL, Vertica, ClickHouse, а також бібліотеки ReactJS та Redux. Крім того, потрібно розуміти принципи SOLID, DRY, YAGNI, KISS. Перевага за тим, хто вже працював з Kubernetes та високонавантаженими розподіленими системами. Senior PHP/Golang Developer (вакансія закрита) Ще один розробник, якого шукають на ту ж задачу, має добре знати мову програмування PHP. Технологічний стек — той же, що і в попередній вакансії. Знання Golang буде перевагою, але це не ключова вимога. Натомість кандидат справді зацікавить рекрутерів, якщо в його резюме буде відмінне знання PHP 7.3+, досвід в рефакторингу й профілюванні застосунків та робота з Docker. Senior Legal Counsel (вакансія закрита) Пріоритет на цій позиції — розробка та впровадження плану зниження ризиків у сферах захисту персональних даних та прав споживачів. Працювати треба з ринками Північної Америки, Європи та Австралії. Серед поточних завдань — спілкування з партнерами в різних юрисдикціях та оновлення документів для продуктів компанії (наприклад, умов користування, політики конфіденційності тощо). Очікують, що кандидат уже працював з бізнесами, які ведуть операційну діяльність в Європі та США, тож має хороший рівень англійської, а ще — може автономно керувати проєктами. Senior Talent Acquisition Specialist (вакансія закрита) Знаєте, де знайти найкращих технічних і не технічних спеціалістів? Знайомі з алгоритмом, за яким шукають та наймають людей? Можете стати хорошим партнером для менеджера? Ми шукаємо фахівця, що вже понад три роки у сфері залучення талантів. В ідеалі, він може працювати одразу з кількома відділами. Спочатку потрібно самостійно процесити кандидатів, а потім — зібрати та очолити власну команду. Senior Tax&Structuring Manager (вакансія закрита) Аби драйвити розвиток податкового відділу Genesis, фахівець візьме на себе широкий спектр обов’язків. Зокрема, буде стежити за податками в компаніях нашої екосистеми, допомагатиме з організацією податкових операцій за кордоном та контролюватиме звітність. Із завданням найкраще впорається спеціаліст з більш ніж п’ятьма роками досвіду, який уже працював у продуктових ІТ-компаніях та розуміється (або прагне розумітися) на податковому законодавстві різних країн. Senior UI/UX Designer (вакансія закрита) Шукають фахівця з ґрунтовною експертизою в UI та UX-дизайні, який може спроєктувати інтерфейси і для вебу, і для мобайлу. Окрім суто дизайнерських навичок, як-от володіння інструментами Figma й Miro, йому знадобляться вміння налаштовувати процеси й комунікувати з командою розробників. Робота полягає в створенні найзручнішої платформи фінансових даних, тож потрібно буде брати участь у дослідженнях аудиторії та знаходити влучні ідеї. Senior UI/UX Designer (вакансія закрита) Позиція ваша, якщо готові побудувати загальну дизайн-систему для застосунків, пропрацювати інтерфейси наявного та нових проєктів, а після того — передати візуальну частину розробникам та проконтролювати якість готового продукту. Ідеальний кандидат має релевантний досвід від двох років, досконало володіє Sketch, Figma чи іншими інструментами та може підкріпити це сильним портфоліо. Круто, якщо він створює анімовані елементи та не лякається продуктової аналітики. Software Engineer (вакансія закрита) Фахівець, що приєднається до команди, буде розробляти блог та нову версію механізму вікторин, створювати A/B-тести для різних сторінок сайту й зможе впливати на інші архітектурні рішення. Потрібно знати JavaScript чи TypeScript, HTML5, CSS3, JSON, бути знайомим з архітектурою REST та працювати з React.js. Переваги кандидата — досвід роботи з технологіями AWS, Azure, Google Cloud, впевнене користування Linux та розуміння принципів SEO.

За тим, щоб користувач одержав досконалий продукт без багів, слідкують QA-фахівці. Вони «відловлюють» дефекти в програмному забезпеченні та стежать за їхнім усуненням. Цього разу підбірку вакансій присвятили саме QA-інженерам. Обрали можливості для різних рівнів — і для новачків, що лише починають свій шлях у професії, і для сеньйорів, які планують очолити команду. Гортайте підбірку й шукайте свою пропозицію! Junior QA Engineer (вакансія закрита) Маєте хоча б пів року в функціональному й нефункціональному тестуванні? Розгляньте цю вакансію. Щоб приєднатися до команди, достатньо базово орієнтуватися в QA-процесах та методологіях, вміти працювати з API та базами даних, а також розумітися на клієнт-серверній архітектурі. Основні обов’язки — тестувати вебінтерфейси, аналізувати знайдені проблеми та слідкувати за тим, щоб їх усунули. Middle Manual QA Engineer (вакансія закрита) На позиції на вас чекають такі завдання: тестування банківських АРІ, вебзастосунків та інтерфейсів, створення й підтримка тестової документації, занесення багів до системи баг-трекінгу. Знадобиться комерційний досвід від двох років, розуміння клієнт-серверної архітектури та знання життєвого циклу програмного забезпечення. Mobile QA Engineer (вакансія закрита) До команди стартапу Keiki потрібен Mobile QA Engineer, який буде тестувати мобільний застосунок для дітей, займатися тестовою документацією та допомагати з релізом ігор в Apple Store та Google Play. Команда очікує, що кандидат щонайменше рік працював з мобільними застосунками чи іграми на iOS та Android, використовує браузерні інструменти розробників, а також Postman, Jira та Confluence. Володіння аналітичними сервісами буде вагомою перевагою. Manual QA Engineer (вакансія закрита) До Keiki також шукають фахівця, що буде тестувати новий та наявний функціонал вебсайту. Ідеально, якщо він вже займався цим не менш як рік. Вимоги стандартні: розумітися на необхідних методологіях, знати особливості життєвого циклу програмного забезпечення та вміти скласти чекліст або тест-кейс. Manual QA Engineer (вакансія закрита) Спеціаліст приєднається до команди OBRIO , аби перевіряти новий функціонал вебпродукту. Команда працює з технологіями ReactJS, NodeJS та MySQL. Очікують, що кандидат знайомий з інструментами налагодження у вебі та знає, як тестувати механізм оплат чи платіжні системи. Ідеальний фахівець працював з HTML, CSS, XML, JSON, JavaScript, а також знає архітектурні особливості Apple та Android. Manual QA Engineer (вакансія закрита) У портфелі компанії Universe — дев’ять застосунків-утиліт, тож це вакансія для зацікавлених у тестуванні продуктів із категорії «Бізнес». Серед вимог — не менш як рік роботи з апками на iOS, вміння користуватися інструментами Charles, Postman, Jira й Confluence, писати зрозумілі чеклісти та баг-репорти. Manual QA Engineer (вакансія закрита) Проєкт Lift, що розробляє продукти в категорії «Фото та відео», шукає QA Engineer. Приєднуйтесь, якщо уже працювали над комерційними проєктами в мобайлі, орієнтуєтеся в основних принципах й методологіях тестування, а також знаєте, з яких етапів складається повний цикл роботи над продуктом. Ваш челендж — не лише тестування, а й підготовка продуктів до релізу. Manual Web QA Engineer (вакансія закрита) Legit — одна з найбільших медіакомпаній холдингу Genesis. Вона розвиває новинні медіа на ринках Африки та Азії, працює на аудиторію 30+ мільйонів. Якщо не боїтеся таких масштабів, то команда чекає саме на вас. На позиції треба тестувати новий та наявний функціонал, а також бекенд-частину продукту (API). Досвід від одного року, знання методів CI/CD та розуміння клієнт-серверної архітектури точно згодяться для успішної роботи. Senior QA Automation Engineer (вакансія закрита) Ще один глобальний медіапроєкт Genesis — це AMO . Команда створює розважальний контент для 20 мільйонів унікальних користувачів зі всього світу. Фахівець, що приєднається до команди, буде відповідати за автоматизацію процесів тестування. Вакансія для вас, якщо ви не менше трьох років у сфері, знаєте принципи об’єктноорієнтованого програмування, а також розумієте, що робить QA-спеціаліст на всіх етапах розробки ПЗ. Вакансія партнера: Senior / Lead QA Engineer (вакансія закрита) Команда фінтех-компанії Solidgate пропонує очолити відділ з шести людей та безпосередньо впливати на якість продукту. Тому від спеціаліста очікують не менше трьох років комерційного досвіду, знання клієнт-серверної архітектури, а також базового володіння HTML та CSS. За вами перевага, якщо знаєте SQL і Selenium, а також мову програмування Java.

Злагоджена командна робота — запорука успіху будь-якого проєкту. Адже навіть найталановитіший спеціаліст навряд чи зможе пройти всі етапи розвитку IT-продукту самотужки. Щоб підтримувати атмосферу довіри та підвищити ефективність, у командах організовують тимбілдинги. Такі заходи — це не тільки відпочинок, а й можливість прокачати софт-скіли, а також інвестиція в довгострокові взаємини в команді. Розповідаємо, навіщо тимбілдинги співробітникам і бізнесу, які активності практикують в компаніях Legit, Holy Water, Universe, Headway, OBRIO та що врахувати, аби захід минув вдало. > Навіщо спільні активності співробітникам > Навіщо тимбілдинг бізнесу > Якими бувають тимбілдинги > Що робить тимбілдинг ефективним Побудова та згуртування команди — довга й кропітка робота керівника, HR-спеціаліста і самих співробітників. Допомагають у цьому процесі тимбілдинги — творчі, спортивні заходи, спільні ігри та подорожі. Словом «тимбілдинг» часто називають і гучні корпоративи наприкінці сезону, проте це не зовсім правильно. Якщо корпоративи організовують задля відпочинку, то суть тимбілдингу в тому, щоби поєднати людей у спільній активності. Перед плануванням такого заходу, варто чітко визначити запит команди, пояснює Happiness Manager в OBRIO Євгенія Губрій. Наприклад, компанія швидко розвивається й активно поповнюється новими людьми. Або команда змінює організаційну структуру, а менеджери напрямів переформатовують свої відділи. Інколи між співробітниками трапляються й конфлікти, а мотивація починає падати — в таких ситуаціях також допомагає тимбілдинг. Залежно від запиту визначають формат заходу. Наприклад, для того, щоб здружити великий колектив підійде творчий майстер-клас чи квест. А ось коли є конфлікти — варто запрошувати професійного тренера, який не лише організує захід, а й проведе рефлексію після. «У моїй практиці був випадок, коли команда розробників перестала знаходити спільну мову з командою тестування. Класична історія, однак дійшло до того, що фахівці перестали звертати увагу на завдання один одного й робота зупинилася. Щоб це вирішити, ми організували гру в пейнтбол та самостійно сформували команди з гравців різних відділів — аби уникнути надто агресивного протистояння. Це подіяло: люди випустили пару, після чого обидві команди запрацювали як єдиний організм та ще довго згадували, які круті синці залишили один одному під час гри», — розповідає HR-спеціаліст в Genesis Катерина Самсонова. Навіщо спільні активності співробітникам Тут все зрозуміло: щоб повеселитися, відпочити та краще пізнати колег. Згадайте, як змінюються ваші стосунки з колегами після неформальних заходів: напруженість зникає, з’являються спільні теми. У такій атмосфері набагато простіше досягати робочих цілей. Неформальна атмосфера тимбілдингу сприятиме швидкій адаптації новачків. Командні заходи також допомагають людям проявити якісь із софт-скілів, які раніше лишались непоміченими в робочій рутині. А така, на перший погляд, незначна деталь, як перемога у грі, може неабияк допомогти співробітнику відчути себе більш упевнено в колективі. Навіщо тимбілдинг бізнесу Також усе просто: команда, в якій панує довіра, порозуміння та злагоджена взаємодія, робить бізнес більш конкурентоздатним. Ідеї стають креативнішими, адже співробітники не бояться висловлювати свою думку та формулюють альтернативні погляди на проблему. Зменшується вартість помилок, бо члени команди відчувають відповідальність не лише за свою роботу, а й за загальний результат. Водночас люди менше конфліктують, а лояльність до компанії зростає. Завдяки цьому компанія розвивається швидше, впевнена HR-спеціаліст Катерина Самсонова. Якими бувають тимбілдинги Спільні заняття спортом Це, напевне, найпопулярніший вид заходів для згуртування команд, адже саме у спорті люди чітко відчувають єдину мету та розвивають командний дух. Командна творчість Щоб створити власні картини, не обов’язково бути художником чи дизайнером. У творчих майстер-класах кожен може виражатися по-своєму, а також відкрити в собі нові таланти. Креативні штормінги Хороший спосіб прокачати креативність у неформальній атмосфері. Наприклад, організувати власний продакшн: орендувати локацію, замовити смаколики та придумувати рекламні ролики. А потім їх ще й відзняти та змонтувати. Усе заради творчості, натхнення й командної роботи. Кулінарні майстер-класи Ще один «творчий» спосіб подружитися з колегами — приготувати разом страву. На кухні також важливо діяти злагоджено, швидко і чітко розподіливши ролі. Але й не без «фану». Спільні подорожі Письменник Марк Твен вважав, що найкращий спосіб пізнати людину — поїхати з нею в подорож. Коли команди компаній Genesis досягають річних бізнес-цілей, то одразу ж бронюють квитки. Вони відвідали, зокрема, Туреччину, Хорватію та Іспанію, а також взяли участь у безлічі командних пригод — від рафтингу й квадроциклів до польотів на повітряних кулях. Що робить тимбілдинг ефективним: Чітко сформульований запит. Єдина тема чи привід для івенту. Детальний план з таймінгом. Врахування інтересів та захоплень команди. Використання внутрішніх жартів, мемів, історій та традицій. Менше розмов про роботу.

Ми в Genesis дуже віримо в цінність обміну експертизою між фахівцями. Це одна з переваг структури компанії та причина різноманітності корпоративних освітніх заходів. Один з них — велика продуктова конференція Big Product Journey, де СЕО та інші топфахівці різних бізнесів холдингу ділилися досвідом зі співробітниками компанії. У перервах між виступами учасники спілкувалися та обмінювалися інсайтами. Декілька ключових тез ми зібрали в цьому матеріалі. Дисклеймер: конференція відбулася наприкінці жовтня, до посилення карантину в столиці. > Про бізнес > Про організацію процесів > Про конкурентів > Про ідеальне влучення в ринок > Про те, як не загубити користувачів > Тож як виміряти Product Market Fit Про бізнес Неправильне, але швидке рішення коштує менше, ніж декілька виважених і повільних. Хороша компанія — це швидка компанія. СЕО всіх успішних бізнесів ухвалюють рішення виключно швидко. Поширені помилки тих, хто не злетів — нерішучий керівник та колегіальні рішення. Зустрічайтеся з людьми, що вже стикалися зі схожими труднощами й запитуйте: «А що спрацювало у вас?» Спілкуйтеся з іншими бізнесами — так ви розширите кругозір та зможете подивитися на ситуацію з іншого ракурсу. Genesis — це унікальна екосистема, де можна застосувати цей принцип. Якщо стартап не злітає – робіть півот (зміна бізнес-моделі продукту чи сфери діяльності стартапу для його подальшого розвитку — ред.). Цього не варто боятися: багато успішних бізнесів пройшли через зміни й вижили. Наприклад, сервіс персональних подкастів Odeo після півоту перетворився на Twitter, криптографічна компанія Confinity стала PayPal, а Instagram розпочинався з геолокаційного сервісу Burbn. Змінити бізнес-модель у слушний момент — це одне з ключових умінь керівника компанії. Про організацію процесів Точку, де компанія опиниться через п’ять років, на 80% формують люди, яких вона найме в наступні два роки. Успіх бізнесу залежить від найму сильних фахівців, тож найближчим часом компанії воюватимуть за таланти. Бій не буде простим — адже продуктових компаній стало більше, місцеві бізнеси конкурують з міжнародними, якість найму вища. Знизити стандарти найму в такій ситуації — це шлях до програшу. Не треба прагнути до ідеальної організаційної структури. Краще зайнятися організаційними боргами ( це коли компанія масштабується і впроваджує нові процеси, однак при цьому не виправляє «старі» нерівності в організаційній структурі. З часом вони «наростають» й можуть призвести до хаосу — ред. ). Зберіть беклог із ваших оргборгів і вирішіть, хто і чим займатиметься з цього списку. Стартапу важливо спочатку зібрати злагоджений С-level, який дивиться в одному напрямі. Про конкурентів Зробіть продукт кращим, ніж у лідера ніші. Сліпе копіювання успішних конкурентів навряд чи виведе вас на перше місце. Натомість фундаментально вивчіть конкурента та розкладіть його на атоми. Чому продукт такий, який він є? Як він вирішує ключові завдання користувачів? Як себе позиціонує та продає? Відповіді на ці питання допоможуть вибудувати стратегію перемоги. Про ідеальне влучення в ринок Якщо понад 40% користувачів засмутяться, коли втратять ваш продукт, то у вас є Product-Market Fit (відповідність продукту очікуванням та потребам цільової аудиторії — ред.). Це показник, який можна та потрібно вимірювати. Як це зробити, розповімо наприкінці матеріалу. Ціннісна пропозиція продукту постійно змінюється. Тому раз на пів року продакт-менеджер має запитувати себе: яка ціннісна пропозиція у нас зараз? Для кого працює компанія? Без цього бізнес ризикує пропустити час фундаментальних змін та не «влучити» у ринок. Якщо ви працюєте для конкретного регіону, варто постійно спілкуватися з місцевим населенням. Так зможете більше дізнатися про свої сильні та слабкі сторони, проблеми, динаміку зростання показників тощо. Наприклад, систематична робота з місцевими та фокус-групи допомогли Jiji зрозуміти, які оголошення вони вважають шахрайськими, і таким чином побудувати довірливі стосунки з аудиторією. Про те, як не загубити користувачів Не нехтуйте winback-повідомленнями. Наприклад, повідомте користувачам про те, які функції доступні в пробній версії програми — адже вони можуть не здогадуватися про всі. Так ви можете повернути частину неактивних юзерів. Вони навряд чи придбають підписку на застосунок одразу, але, можливо, оформлять її пізніше. Є користувачі, які відмовляються від підписки за декілька годин до закінчення безкоштовного пробного періоду. Щоб утримати таких юзерів, спробуйте надати їм доступ до всіх функцій апки до кінця цього періоду . Переконайтеся, що преміумсервіс «ходить» за опціями підписок. Забирайте преміум у тих, хто попросив повернення коштів або поставив підписку на паузу. Не показуйте онбординг-інформацію користувачам, які видалили застосунок, а тепер знову встановлюють. Відстежуйте та аналізуйте дії таких юзерів і використовуйте дані, аби поліпшити UX тих, хто користується платною версією застосунку. Якщо користувач все-таки скасував підписку, не треба набридати й запитувати «а чому?». Це і так зробить Google Play Market. Інформацію можна отримати звідти, підключивши до продукту спеціальне API. Тож як виміряти Product Market Fit Щоб зрозуміти, наскільки продукт відповідає ринку та очікуванням користувачів, можна провести Product Market Fit Survey. Це анкета з мінімум чотирьох обов’язкових питань. Перший та ключовий сформулював Шон Елліс. Він звучить так: «Наскільки ви були б розчаровані, якби більше не могли використати цей продукт?» Респондент може обирати з трьох варіантів відповідей: а) дуже розчарований; б) трохи розчарований; в) не розчарований. Юзери, що обрали варіант «дуже розчарований» — це «щасливі» користувачі. Якщо їх 40% чи більше — ви знайшли свій Product Market Fit. Щодо юзерів, що обрали варіант «не розчарований»: вони нічого не втратять, якщо ваша апка зникне з їхніх смартфонів. Тому відповідь на це та інші питання опитування можна навіть не розглядати — вони будуть нерелевантні. Ось приклади інших питань, що можна поставити в анкеті: яку користь ви отримуєте від нашого продукту? (тут користувачі сформулюють ваші переваги); як ми можемо покращити застосунок для вас? (тут — список недоліків, прибравши які, ви покращите UX користувача); на вашу думку, яким людям наш продукт підходить найбільше? (а тут — сегментацію ваших юзерів їхніми словами). Хороша конверсія відповідей — 2%. Не треба розраховувати, що на опитування відреагують усі. Аналізувати відповіді можна навіть якщо ви отримали лише сотню анкет.

Уявіть: ви Front-end Developer, який тільки-но починає свою кар’єру. У вас є бажання розвиватися, але немає розуміння, що саме потрібно робити. У які двері стукати? Що за ними чекає? Щоб допомогти знайти відповіді на ці питання, ми провели Genesis Front-end Week — тиждень лекцій про роботу фронтенд-розробника в продуктовій команді. Захід завершили хакатоном. Учасники два дні працювали над своїм продуктом та змагалися за першість. Дисклеймер: усі лекції відбувалися онлайн задля безпеки всіх учасників. Genesis Front-end Hackathon організували в середині жовтня, до посилення карантину в столиці. > Тиждень фронтенду > Як минув фронтенд-хакатон > Зарелізити продукт за два дні > Що в результаті > Відгуки учасників Тиждень фронтенду Аби пропрацювати інтерфейс та зарелізити продукт, компанії наймають фронтенд-розробників . Тиждень фронтенду в Genesis організували, щоб збільшити кількість крутих спеціалістів на ринку. Впродовж п’яти днів учасники присвячували свої вечори навчанню та заглиблювалися у тонкощі роботи продуктових команд. Водночас тематичний тиждень не конкурує з курсами програмування, пояснює проєктна менеджерка Дана Білоусова, яка відповідала за організацію заходу. «На курсах вчать писати код. Усі охочі можуть їх пройти й стати розробниками-початківцями. Але зрозуміти, куди рухатися далі — складно. Особливо, коли не знаєш, як працює ІТ-галузь загалом та продуктова команда зокрема. Цьому й присвятили навчання», — розповідає Дана. Вона додає, що технічні лекції теж були, однак і там лектори не вчили писати код з нуля, а розповідали, як зробити його чистішим. Лекції протягом тижня читали фронтенд-розробники Genesis рівня мідл та сеньйор, а також дизайнер та продакт-менеджер. «Особливість роботи над продуктом у тому, що ти не лише пишеш код, а й тісно співпрацюєш з іншими членами команди. Тож розробник має хоч трохи орієнтуватися в усьому — і в дизайні, і в SEO-просуванні, і в бекенді», — ділиться Дана Білоусова . До прикладу, лекцію про дизайн присвятили основним помилкам у взаємодії розробника та дизайнера. На лекції про продакт-менеджмент розповіли, з яких етапів складається робота над продуктом та що відбувається з ним після релізу. Серед інших тем, які охопили під час тематичного тижня – огляд фронтенд-розробки в продуктовому ІТ, місце фронтенда в продуктовій команді, основи SEO та підготовка резюме. Загалом на участь у тематичному тижні зареєструвалися 1200+ осіб. Наприкінці учасникам пропонували зробити фінальний тест за матеріалами тижня. Як минув фронтенд-хакатон Тиждень фронтенду закінчили хакатоном. Зі 159 охочих для участі обрали 43. Хакатон — це командне змагання, однак приймали й індивідуальні заявки. Тоді команду формували організатори. Намагалися зробити так, щоб у складі кожної були розробники зі схожим технологічним стеком, наприклад, зі знанням фреймворку React чи Vue. Всього було 11 команд по 3-4 особи. У всіх команд були ментори, які робили код-рев’ю, перевіряли ідею самого блогу та загалом направляли учасників, коли ті заходили в глухий кут. Учасників відбирали за CV та мотиваційними листами. Переглядаючи заявки, організатори звертали увагу на знання основних технологій фронтенду. Серед вимог — володіння мовами для верстки HTML та CSS, базове знання JavaScript, популярних фреймворків React або Vue, а також навички адаптивної верстки. Втім, вимоги були гнучкими. «Ніхто у моїй команді не вмів використовувати Git. Спочатку ми витратили досить багато часу, щоб навчитися, але було дуже приємно, що наступного дня кожен міг використовувати основні команди й знав, як вони працюють», — ментор Андрій Антонюк, Front-end Developer у Holy Water . Зарелізити продукт за два дні Упродовж двох днів команди виконували завдання — створити блог на основі своїх даних (або взяти безкоштовне АРІ з відкритого доступу). Фактично вони мали зарелізити робочий сайт, який відповідає певним критеріям. «Я працював з командою джунів: одні мали лише 2-3 місяці в розробці, інші тільки-но влаштувалися на першу роботу. Одразу ж після оголошення завдання команда почала панікувати: вони не знали з чого розпочати та що робити з таким важким на перший погляд завданням. Однак після того, як усі видихнули, ми запланували подальші кроки, визначилися з технологіями, зробили прототип дизайну — й справа пішла», — говорить Андрій Антонюк. Критерії оформили у список завдань, їх розподілили на 11 рівнів. Команди послідовно рухалися й проходили своєрідний квест. Наприклад, щоб перейти з першого рівня на другий, сайт мав відповідати мінімальним вимогам, а саме: виводити на сторінку колекцію обраних командою сутностей; давати можливість пропорційно отримати дані (infinite scroll, pagination); мати хоча б одне поле-зображення й мінімум одне поле-дату. На останніх етапах учасники мали задеплоїти проєкт, підключити гугл-аналітику, реалізувати автоматичний Git OnPush деплой з master-гілки. За цими завданнями команди оцінювало й журі — вони дивилися, чи всі потрібні елементи є на сайті та чи правильно виводяться дані. Готовий проєкт можна додати до CV чи залити на GitHub — та поповнити своє портфоліо ще одним кейсом. «Я одразу дізнався бекграунд кожного учасника й запропонував команді чітко спланувати свої дії. Так можна побачити загальну картину й зрозуміти, що й кому делегувати. Аби діяти швидко, ми одразу визначилися з оптимальним набором технологій. Наприклад, обрали просте API з даними та NextJS, щоб одразу закрити SSR-рендеринг. Підключили стороннє рішення для авторизації й реєстрації та сервіс автодеплою. З деякими технологіями ніхто з команди не працював раніше, але вони швидко навчилися», — говорить ментор Олександр Терлецький Front-end Developer в Liti. Готуючи захід, організатори намагалися занурити учасників у роботу над реальним комерційним завданням та прокачати командну взаємодію. «Одиниці можуть виконати об’ємну задачу самостійно. Окей, ви добре кодите, та навряд чи зможете зробити крутий продукт без команди. Навички командної роботи високо цінуються у світі IT», — пояснює Михайло Алексєєв, Front-end Developer з Holy Water та ментор однієї з команд. Що в результаті З одинадцяти проєктів журі обрали трьох призерів. Перемогла команда, що за два дні розробила агрегатор відеоігор. На другому місці — команда, що придумала сервіс пошуку івентів у Києві. Третє місце посіли розробники платформи, де користувачі можуть публікувати власний контент. «У якийсь момент я зрозумів: моя команда навряд чи виграє хакатон. Тож вирішив сфокусуватися на тому, щоб дати людям максимум знань та пояснити, як застосувати їх у подальшій роботі», — Михайло Алексєєв . Під час хакатону учасники виконували реальні завдання, що виникають на різних етапах розробки продукту. «Вони мали визначитися з концепцією, розробити основу, «вирівняти» верстку, додати можливість авторизації на сайті для користувача та адміна, задеплоїти проєкт та підключити аналітику наприкінці — всі ці пункти треба пропрацювати в роботі над будь-яким комерційним завданням», — зазначає Дана Білоусова. Ще одна цінність заходу — робота разом із досвідченими менторами, які, зі свого боку, також побачили можливості для розвитку. «Ментор на хакатоні може прокачати свої менеджерські навички, навчитися приймати різні точки зору та знаходити підходи до різних людей. Команди ж вчаться працювати з жорсткими дедлайнами в конкурентній галузі. Вони стають справжніми бойовими загонами й розуміють, що разом можуть зробити набагато більше, ніж поодинці», — ділиться Олександр Терлецький. «Я вперше був ментором на хакатоні. Розраховував на те, що прийду на захід, привітаю команду, дам поради-настанови й поїду додому відпочивати. Однак я настільки пройнявся атмосферою, що залишився на всі вихідні», — додає Михайло Алексєєв. Відгуки учасників «Я шість місяців займаюся фронтенд-розробкою. Тому йшов на хакатон не лише за досвідом та новими знайомствами, а й щоб перевірити свої навички. Коли завдання тільки озвучили, ми не розуміли, з чого почати та як розподілити ресурси команди. У метушні багато чого не виходило з першого разу, однак завдяки підтримці нашого ментора та плану дій, ми таки організувалися й налагодили роботу. За два дні вдалося прокачати вміння швидко працювати у стресовій ситуації», — Владислав Дежнюк, Front-end Developer, був у складі команди-переможця. «Я вперше брала участь і в хакатоні, і в освітньому заході від Genesis. Все дуже сподобалося: організація, завдання, ментор, команда, з якою ми чудово спрацювалися. Тому я точно буду подаватися ще, а зараз чекаю результатів відбору до фронтенд-школи Genesis. У перший день ми кодили годин 16, у другий — також із самого ранку. Були люди, що ночували в офісі. Позасинали з ноутбуками на колінках просто під час роботи. Але на те він і хакатон: учасники змагалися за першість на максимумі», — Аліса Власова, Front-end Developer в INCHKIEV, перемогла в номінації Heart of the team. «Пішов на хакатон, бо було цікаво попрацювати в технічній команді — на своїй минулій роботі я був єдиним розробником. На хакатоні ми працювали над сайтом пошуку заходів у Києві. Найскладнішим виявився деплой проєкту, з ним ми не справилися. Однак це не завадило нам посісти друге місце. За два дні я знайшов дуже дружню, організовану та технічно круту команду, а ще — отримав офер для роботи у компанії», — Єгор Мерзленко, Front-end Developer, після хакатону працевлаштувався до Genesis.

У рубриці Genesis Crew, у якій ми розповідаємо про цікаві захоплення команди, новий герой — Сергій Філоненко, продакт-дизайнер Boosters. Він розказав, як прийшов до професії, чому важливо вміти розлучатися зі своїми ідеями та як виховувати любов до прекрасного. З 2013 року він захоплюється активними подорожами, за цей час проїхав на велосипеді понад 5000 км Європою та ходив до базового табору Евересту. Він поділився, що відбувається в голові, коли подорожуєш один, чого ніколи не побачити з вікна автівки, та що робити, якщо загубив важливу деталь свого «коня». Обережно! Цей текст викликає непереборну жагу пригод! > Шлях до продакт-дизайну > Три навички, необхідні продакт-дизайнеру > Як потрапив до Genesis > Про захоплення > Як з’явилася ідея подорожувати велосипедом > Організація подорожі > Поломки та несправності > Особлива подорож > Як підготуватися до велоподорожі > Подорож до базового табору Евересту > Що дають подорожі > Приєднатися до Boosters Шлях до продакт-дизайну Я одержав червоний диплом за спеціальністю інженера-системотехніка. Але ще на етапі навчання це здавалося абсолютно нерелевантним моєму світогляду. Тому я шукав інші варіанти для кар’єри. Студентом я влаштувався графічним дизайнером в агентство — малював візитівки та плакати. Далі почав заглиблюватися в тему, створювати вебсайти. А потім зрозумів, що добре було б знати, що відбувається з вебсайтами після того, як їх намалювали. І ця жага зворотного зв’язку привела мене до продуктового дизайну. Продакт-дизайнер проєктує інтерфейси, відповідає за те, щоб вони були зручними й корисними для людей, але й одночасно виконували завдання компанії. Це такий «вальс» із користувачем під акомпанемент бізнесу. На відміну від роботи UI- або графічних дизайнерів, у моїй роботі присутня фаза дослідження, і вона досить вагома. Спочатку дуже довго намагаєшся зрозуміти, які в людей є проблеми, як вони їх вирішують, і чим їм можна допомогти. Потім наступає фаза проєктування інтерфейсу, а за нею — робота зі зворотним зв’язком через аналітику, A/B-тести, різні метрики. Головна мета — зрозуміти, працює твій дизайн чи ні. Три навички, необхідні продакт-дизайнеру Емпатія і вміння слухати. Без розуміння користувача дуже важко створити хороші продукти. Тому потрібно бути дуже уважним до того, що відбувається, як люди користуються твоїм продуктом, як вирішують свої проблеми. Вміння легко розлучатися зі своїми дизайн-рішеннями, як це не парадоксально. Часто дизайнерам це складно зробити, адже здається, що об’єкт їхньої творчості — це щось неймовірно прекрасне, що існує в єдиному екземплярі. Але якщо є сигнали, що це рішення треба переробити, однозначно не варто триматися за поточний варіант. Але й без крайнощів, бо іноді слід відстояти свою думку, якщо за нею стоїть гарна аргументація. Творчий пошук та жага до прекрасного. Дуже легко закопатися в цифрах, метриках, A/B-тестах і втратити цю нераціональну естетичну складову, що робить дизайн «смачним» і емоційним. Як потрапив до Genesis Якось мені у фейсбуці написав Міша Галян, CЕО компанії Boosters. Він власноруч шукав дизайнера для свого проєкту Avrora. На той момент я жив у Харкові, тому відмовився, але мені запам’яталося наше спілкування, що є класна компанія з цікавими можливостями. Згодом я все ж переїхав до Києва, мені знову написав Міша, ми зустрілися, і це був «метч». Що найбільше драйвить у роботі — це те, що всі дизайн-рішення можна перевірити на користувачах. Від виникнення ідеї до її втілення проходить дуже короткий цикл. Завдяки тому, що вся команда працює злагоджено, сфокусувавшись на єдиній меті — зробити крутий продукт, за короткий час можеш побачити реалізовані плоди своєї творчості. І вже дуже скоро дістати дані, як це спрацювало. Буде точно зрозуміло, що ти зробив добре, а що — погано, і як це можна виправити. Мені вдається поєднувати роботу й захоплення подорожами. Я можу взяти тривалу відпустку, але ніколи не зникаю з радарів. Намагаюся залишатися на зв’язку, якщо комусь терміново потрібен. У мене є команда, з якою в нас спільна справа та велика мета. Тому в поїздках мене періодично наздоганяють робочі питання, і це, насправді, прекрасно. Про захоплення Велопоїздки Європою, трекінгові походи, автомобільні подорожі — усі ці активності йдуть від того, що мені швидко стає нудно на одному місці. На «олінклюзіві» був один єдиний раз на тимбілдингу з командою. Але навіть там в перший же вечір я запримітив на горизонті високу гору й наступного ж ранку вирушив до неї. Я би не назвав своє захоплення екстремальним. Це більше про «несидіння» на одному місці. Мені здається, що екстрим — це коли мчиш на моноколесі з якоїсь гори. А подорожувати велосипедом та ночувати в кемпінгах — це цілком безпечно і не так важко, як здається. Мабуть, найскладніше в таких подорожах — рівень комфорту. Ми ночуємо в наметах, іноді доводиться «приймати душ» вологими серветками, їхати під дощем або мерзнути вночі. Мені пощастило, що в мене досить низька планка комфорту. Як з’явилася ідея подорожувати велосипедом Одного разу я катався на сноуборді й застряг з одним хлопцем на підйомнику. Чекаючи, поки його полагодять, ми познайомилися ближче, і він розповів, що за три місяці збирається у велоподорож до Італії. Мені здалося це фантастичною ідеєю, і я попросився з ним. До цієї поїздки спорт вже був присутнім у моєму житті: марафони, сноуборд, плавання. Але велосипед для мене — не зовсім про спорт. Це такий великий винахід людства, на якому практично не втомлюєшся та докладаєш мінімум зусиль. Перевага таких подорожей — у мобільності. Це швидше, ніж пішки, але дозволяє роздивлятися місцевість і в будь-який момент зупинитися біля потенційно цікавого місцевого жителя та завести з ним розмову. Мені здається, такий формат подорожей дає найбільший ступінь свободи й розуміння, чим живуть люди в цій країні, їх ритм життя. Ти можеш відчути, як на півдні Іспанії ніхто нікуди не поспішає, у розстібнутих сорочках замовляють собі еспресо, а потім відразу ще один. А на півночі — зовсім інше життя: усе обертається навколо сільського господарства, усі поспішають на свої плантації, заводять трактори… Цього ніколи не побачиш із вікна машини або крізь натовп туристів. Організація подорожі Таких поїздок у мене було п’ять, у середньому по 1000 км. Зазвичай подорож триває 9–10 днів із розрахунком на те, що в день ми будемо проїжджати 100–110 км, а посередині маршруту зробимо день перерви. За кермом ми проводимо 7–8 годин на день: близько чотирьох годин зранку і стільки ж ввечері. А вдень гуляємо, щось дивимось, відпочиваємо. Крутити педалі та не нудьгувати допомагають аудіокниги, переважно слухаю художню літературу. Бізнес-література не підійде, адже хочеться дати свободу уяві, щоб вона, зачепившись за якесь слово в оповіданні Чехова, перенесла тебе у власний «вишневий сад»… Під час останньої поїздки Туреччиною я слухав лекції з історії: від шумерів і до хрестових походів. У першій велоподорожі в організатора були заброньовані кемпінги на всі ночі й був чіткий план, куди і коли ми маємо приїхати: наприклад, на четвертий день дістатися Пізи, на сьомий день — Флоренції. Наступні поїздки я вже планував самостійно й щоразу відкидав ці обмеження. Зараз у мене взагалі немає плану: є тільки зворотній квиток десь за 1000 км від точки, де я знаходжусь, і десять днів, щоб туди потрапити. Така свобода дозволяє імпровізувати: приїжджаєш у Брюгге, бачиш там фантастичну дзвіницю, залишаєш велосипед і гуляєш. Усе відбувається ситуативно, і в цьому й полягає «Велика Магія» такої подорожі. Їмо або в придорожніх кафе або в містах, де зупиняємося. Пообідати в автентичному закладі, де за сусіднім столиком дідусь читає місцеву пресу, — безцінно. Або можна десь на березі моря приготувати їжу на газовому пальнику. Він завжди зі мною, тому ми досить автономні. Основні витрати в такій подорожі — це квитки на літак для себе і для велосипеда. А далі, якщо жити в наметі, то це витрати тільки на їжу. Наступна поїздка в нас планується на північ Франції, у Нормандію. Нещодавно я купував квитки — за 150 євро для себе і стільки ж за велосипед. Поломки та несправності Щоби здати велосипед у багаж, його треба розібрати, а потім зібрати, коли прилетиш. І вкрай важливо, щоби кількість деталей в обох аеропортах співпала. Одного разу під час транспортування в мене загубилася важлива деталь, без якої їхати неможливо. Це був цілий квест, де її знайти, який включав знайомство з місцевим безхатнім та ночівлю в кущах поблизу аеропорту. А взагалі більшість несправностей можна полагодити в дорозі. Це ж Європа, де велосипедна культура розвинута, і скрізь є майстерні. Якби це були маршрути в Андах, де до найближчої цивілізації діставатися мінімум три дні, це було б складно. А в Європі навіть якщо опиняєшся на бездоріжжі в 100 км від найближчого міста, завжди можна зупинити машину, звернутися до місцевих, і тобі допоможуть. Усі дрібні проколи ми заклеюємо власноруч, якщо лопаються шпиці, купуємо їх у найближчому великому місті. Особлива подорож Цією весною ми подорожували велосипедами Туреччиною: з Ізміра в Анталію. Ця поїздка була особливою, бо відбувалася під час жорстокого локдауна. За весь день можна було зустріти всього пару людей. І всі античні міста, зазвичай переповнені туристами, теж були абсолютно порожніми. Унікальним досвідом було побродити ними на самоті. Тоді дзвін вічності, накопичений цими каміннями протягом століть, було чутно трохи краще. Одна з незабутніх подорожей — це соло-маршрут навколо гори Монблан (соло — це коли подорожуєш один). До цього я був у схожих походах у Карпатах та їздив сам у невеликі велоподорожі до 300 км. Може здаватися, що це нудно, але насправді, це приголомшливі відчуття, коли можна побути наодинці із собою. Велика розкіш у наш час: виключити себе із соціуму, зазирнути всередину й подивитися, що там відбувається. Це досить пафосні слова, але дійсно вдається на третій день увійти в медитативний стан та звернутися до внутрішнього. Тому це не нудно, а дуже цікаво. Як підготуватися до велоподорожі По-перше, зробити повний техогляд велосипеда. Майстер має перевірити слабкі місця та все полагодити, змастити. По-друге, варто хоча б раз проїхати 100 км, просто щоби зрозуміти, чи твоє це. Чи зможеш протягом годин крутити педалі й не нудьгувати? Зрозуміти, чи твій це тип відпочинку — це ключовий момент, мені здається. По-третє, дослідити маршрут, яким збираєшся їхати. У звітах інших туристів можна дізнатись, чи виникали складнощі дорогою — перекритий тунель або заборона дикого кемпінгу в цьому регіоні (коли не можна ставити намет просто в лісі або в полі). Я регулярно бігаю, влітку катаюсь на велосипеді, взимку — на сноуборді. Ніяк окремо до подорожей не готуюся. Немає такого, що в мене планується за місяць похід, і я терміново починаю здобувати форму. Бажано її просто не втрачати. Після поїздок мені не потрібно відновлення — два дні лежати у ванній, щоби прийти до тями, наприклад. Я можу прилетіти о шостій ранку, зайти в душ і відразу їхати в офіс. Це не проблема. Подорож до базового табору Евересту Походи в гори і велоподорожі — це дуже схожі активності, коли ти кардинально змінюєш свій звичний ритм життя й перевдягаєшся в мандрівника-підкорювача. Подорож до базового табору Евересту була найскладнішою фізично та тривала близько двох тижнів. З них ми приблизно вісім днів йшли вверх і чотири вниз. Базовий табір розташований на висоті 5289 метрів. До цього я ще ніколи не ходив у високі гори. Головне випробування — те, що організм тривалий час перебуває в стані кисневого голодування. Намче-базар — останнє велике поселення на шляху до табору, знаходиться на висоті 3440 метрів. Там можна побачити табличку «тут починається гірська хвороба». Так чи інакше вона зачіпає кожного, незалежно від рівня підготовки. Я відчував постійний головний біль, задишку, яку неможливо зупинити. І це, можна сказати, найлегший перебіг. Людей нудить, лихорадить, вони втрачають свідомість. Мій друг зійшов із дистанції через гірську хворобу, і таке трапляється дуже часто. Постійно бачиш гелікоптери, які евакуюють людей, я бачив, як спускали жінку, яка, ймовірно «спіймала» інсульт. Коли стаєш свідком такого, це змушує уважніше прислухатися до себе, аналізувати свій стан. Але з іншого боку, якщо озирнутися, побачиш шерпів, які бігають гірськими стежками з величезними тюками на спині, або пенсіонерів із Європи, які повільно, але бадьоро крокують наверх, і їх не зупиняє фактор гірської хвороби. Тому ти теж намагаєшся не відставати. Бувало, довго йдеш вверх, дивишся під ноги та рахуєш сліди шерпів. А потім ловиш себе на цьому занятті, піднімаєш голову і згадуєш, що знаходишся в одному з найкрасивіших місць у світі. Щовечора лягаєш спати дуже втомленим, майже без сил. Але зранку прокидаєшся відновленим і готовим до нових викликів дня. І в цьому полягає магія гір: яким би жахливим не був вечір, зранку ти побачиш ясне небо. Особливі моменти цієї подорожі — це акліматизаційні вилазки. Коли дістався до лоджі (готелю), де ночуватимеш, залишив речі, та пішов далі наверх на 200 м, щоби погуляти там, а потім спуститися переночувати нижче (так організму легше переносити кисневе голодування). Сидиш на камені, спостерігаєш захід сонця, якщо погода дозволяє, та розумієш, що найважчу роботу на сьогодні вже виконав. Що далі спустишся до місця ночівлі, вкриєшся сьома вовняними ковдрами (адже температура в готелі близько +2) та міцно заснеш, і нічого страшного сьогодні вже не трапиться. А завтра наступить новий прекрасний день. Дійшовши до базового табору, я відчув ефект підкореної вершини: коли дістався піку, і далі — тільки вниз. Найкрасивіших яків та найвищі гори ти вже побачив. Мені б хотілося знову підкорити вершину. Подобається Пік Маттерхорн в Альпах (4480 м). Мабуть, схожу. Що дають подорожі З поїздок приїжджаю дуже натхненним, з рішенням жити нове краще життя. Щоправда, потім я заходжу в київське метро, і воно мене обнуляє до того стану, яким я починав подорож… А якщо серйозно, подорожі дають змогу дещо відсторонитися від продуктового процесу, подивитися на нього з боку. Наче в голові з’являється нова шпаринка, через яку проступають нові ідеї, які б ніколи не прийшли без зміни звичного ритму життя.

Люди в Genesis охоче діляться експертизою не лише у внутрішніх школах та профільних ком’юніті , а й у медіа. У тому числі в подкастах чи інтерв’ю на YouTube. Це ідеальна форма контенту для тих, хто любить корисно проводити вільний час. Їх можна слухати під час ранкової пробіжки, дорогою на роботу або в черзі до магазину. Зібрали випуски, де генезійці розповідають про свій досвід та продукти, над якими працюють. Серед тем — продакт-менеджмент, інвестиції в медіа, освіта в ІТ та піар. Володимир Многолєтній, СЕО Genesis Де: подкаст «Перші люди» Хто автор: Борис Давиденко, головний редактор LIGA.net Детальна розповідь про Genesis: від запуску локальної соцмережі Connect.ua до холдингу, який об’єднує близько 20 продуктів-лідерів у своїх нішах. Про те, як починали працювати в Африці, та про людей, які запустили власні стартапи у Genesis. Після складних бізнес-тем співрозмовники перейшли до більш легких. CEO Genesis та ведучий подкасту, головний редактор «Ліги» Борис Давиденко, розмірковують про те, як приборкати стрес, на що варто йти заради успіху й чого підприємець може повчитися у хірурга. Послухати: Apple Podcasts , Google Podcast . Віталій Лаптенок, генеральний партнер венчурного фонду Flyer One Ventures Де: подкаст «Медіабіль!» Хто автор: Андрій Боборикін, медіаменеджер та СЕО «Української правди» Ви знали, що засновник американського видання Vice витрачає сотні тисяч доларів у казино та возить редакцію до Лас-Вегасу? Це яскравий приклад, але, на жаль, один з небагатьох. Адже прибутковий бізнес в сфері медіа — це рідкість, а інвестори практично не дивляться на цю нішу. З цього й починається розмова. Також обговорили інші контентні напрями, що цікаві інвесторам, очікування інвестиційного фонду від стартапів та чинники, завдяки яким медіаактиви Genesis стали прибутковими. Послухати: Apple Podcasts , Google Podcasts . Михайло Галян, CEO компанії Boosters Де: подкаст «Розумних люблять» Хто автор: освітня платформа LABA Здоровий сон — це коли ми вчасно засинаємо та прокидаємося енергійними. Налаштувати цей механізм допомагає застосунок Avrora, який розробляє команда Boosters. У подкасті підіймають багато цікавих тем. Наприклад, як потрапити на перші позиції в App Store, в яких нішах варто запускати застосунки в 2021 році, чому критично необхідно добре спати вночі. Останній пункт підкріплений прикладними порадами: наприкінці Михайло розповідає, як все ж таки нормалізувати сон. Послухати: Apple Podcasts , Google Podcasts . Валерія Саліванчук, Global PR Manager в OBRIO Де: подкаст «Як це опубліковано» Хто автор: Еліна Коченко Подкаст, який запустила піар- та комунікаційна менеджерка Flyer One Ventures. Еліна запрошує до себе журналістів та піарників, обирає одну з публікацій гостя в ЗМІ й розпитує, як з’явилася стаття. У жовтневому епізоді вона поговорила зі своєю колегою — піар-менеджеркою Валерією Саліванчук, яка запітчила астрологічний застосунок Nebula до топового американського медіа Bustle. Випуск цікаво розкриває не лише вихід конкретної публікації, а й роботу піарника загалом. Олексій Ніщик, Head of Education Де: радіо Суспільного мовника У розмові Олексій ділиться деталями запуску стартап-академії , яку розробив Genesis у партнерстві з Facebook. Ключова тема — чи можна когось навчити, як запускати стартап? Навряд чи, впевнений Олексій. Однак можна забезпечити актуальними знаннями та дієвими інструментами сміливців, що вже ризикнули — і допомогти їм будувати бізнес. Тож студентами академії стали підприємці-початківці, з командами та MVP. Інші деталі про навчання — за посиланням нижче. Послухати: на сайті «Українського радіо» . Олександр Михайлюта, Web Tech Lead в Headway Де: радіо Суспільного мовника Минулого року застосунок Headway став лідером у своїй ніші за кількістю завантажень і досі залишається в топі. Олександр розповідає про те, як вдалося цього досягти, та що відрізняє апку від конкурентів у ніші книжкових саммарі. З цікавого: виробництво контенту для Headway, просування довгих текстів через короткі конспекти, тема самоосвіти й формування звичок. Також поговорили про український контент та ставлення команди до застосунку. Послухати: на сайті «Українського радіо» . Дар’я Попова, Product Manager Де: YouTube-канал «IТ на мільярд» Продакт — це універсальний солдат. Він і аналітик, і менеджер, і стратег, і переговорник. Якщо хочете зрозуміти, як поєднати всі ці ролі та почати працювати з продуктом — послухайте це інтерв’ю. У ньому Даша розібрала свою професію на молекули: перелічила основні обов’язки, пояснила відмінності від проджект-менеджера та СЕО, згадала про необхідний бекграунд та попередила про болі, з якими доведеться зіштовхнутися. Послухати й подивитися: YouTube . Анна Колесник, Head of Controlling Де: YouTube-канал «IТ на мільярд» Ще одне інтерв’ю — про особливості важливої професії, яку часто забувають у контексті ІТ-бізнесу. Мова про фінансистів. Проте ріст будь-якої глобальної міжнародної компанії драйвить не лише продуктова команда, а й сильний фінансовий відділ. Анна пояснює, що мотивує самих фахівців, за що конкретно відповідають п’ять (!) фінансових напрямів у Genesis, та чим відрізняється робота фінансистів у продуктовому ІТ та в традиційному бізнесі. Послухати й подивитися: YouTube .