Head of CSR у Genesis — про трансформацію фонду Genesis for Ukraine та проєкти для ветеранів і ветеранок
- Катерина Мещерякова
- 2 дні тому
- Читати 6 хв
Фонд Genesis for Ukraine починався з адресної допомоги співробітникам із екосистеми, які служать в лавах Сил оборони та їхнім родинам, але з часом виріс у платформу для масштабних проєктів у сфері освіти й підтримки ветеранів та ветеранок. Сьогодні його стратегія — не просто закривати запити, а створювати рішення, які працюють на освіту, державу та бізнес.
У день народження фонду його керівниця та Head of CSR у Genesis Анастасія Кладова розповіла HBJ, як Genesis for Ukraine пройшов шлях від адресної допомоги до системних проєктів, як фонд вибудовує партнерства і чому великий бізнес може підсилювати благодійність не лише грошима, а й експертизою.
Від адресної допомоги до системних рішень
Фонд виник із початком повномасштабного вторгнення — у лютому 2022 року. Тоді команда сфокусувалася на адресній допомозі співробітникам та членам їхніх сімей, які стали на захист країни й приєдналися до війська. Перші запити були простими — взуття, одяг, броня, медикаменти, а сам процес відбувався дещо хаотично.
Приєднавшись до фонду на посаду керівниці, я почала будувати систему. Прозорість, справедливість і сталість ще тоді стали ключовими принципами — без них жоден благодійний фонд не може працювати повноцінно. Донати можуть скінчитися, а потреби залишаться, тому чіткі й зрозумілі для всіх правила були необхідними.
З часом стало очевидно: потрібно переходити від адресної допомоги до більш масштабних і стратегічних рішень. На подібні проєкти складно збирати донати, а от великий бізнес може допомогти і грошима, і компетенціями.
Так ми почали переформатовувати Genesis for Ukraine. У партнерстві з компаніями екосистеми і фондом «Повернись живим» ми запустили перший проєкт — «Вишкіл капітанів». Це курс із військового лідерства, розроблений провідними воєнними фахівцями за стандартами НАТО. У результаті його завершили 505 офіцерів. Курс увійшов до програми військового університету й продовжує працювати за системами, які ми побудували.
Це був перший проєкт, який ми реалізували in-house, і команда зрозуміла, що може самостійно робити масштабні довгострокові проєкти. Нині це наш стратегічний пріоритет.
Менше донорів — більше залученості
Genesis for Ukraine не фандрейзить і не залучає кошти широкого загалу, а працює виключно з екосистемою Genesis. Донорів кількісно менше, але кожен з них максимально залучений.
Партнерства з бізнесами вибудовують у кілька способів. Один з них — інтеграція програм допомоги в корпоративні бенефіти. Компанії пропонують запровадити внутрішній пакет підтримки для співробітників і їхніх родин на випадок поранень, рішення доєднатись до війська чи наслідків обстрілів. Навіть якщо людина ніколи ним не скористається, сам факт такої можливості вже є опорою та впливає на відчуття безпеки.
Другий сценарій — спільні стратегічні проєкти. Часто ініціатива йде від самих компаній: засновники та СЕО приходять із запитом на рішення з довгостроковим впливом. Тоді фонд допомагає сформулювати ідею, проаналізувати ринок і спроєктувати ініціативу, після чого бізнес підключається до її реалізації та фінансування. Якщо проєкт показує результат, співпраця масштабується і може виходити за межі початкових інвестицій.
Третій підхід — проактивні партнерства. Фонд сам звертається до бізнесів із конкретними рішеннями. Якщо компанія готова, під неї розробляють персоналізовану програму співпраці з урахуванням цілей і можливостей.
Тема ветеранства стала актуальною вже у 2023 році. Вже тоді ми почали думати, що можемо робити у напрямі реінтеграції і які рішення будуть дійсно працювати. Напрям проєкту визначається спеціалізацією фонду та цінностями бізнесів. Наприклад, HOLYWATER TECH зосереджені на психологічній підтримці ветеранів і цього року додали роботу з підлітками — дітьми військових. У проєкті, над яким ми працюємо разом з Boosters, будуть впроваджувати практичні алгоритми повернення ветеранів і ветеранок до цивільного життя.
Як освіта стає інструментом реінтеграції ветеранів
Пандемія COVID-19, а згодом і повномасштабне вторгнення суттєво вдарили по системі освіти, родинах і дітях. У відповідь важливо не обмежуватися точковою допомогою, а змінювати самі підходи — щоб доступ до якісної освіти зберігався за будь-яких обставин. Так само і з ветеранами й ветеранками: їхній досвід має допомагати поверненню до цивільного життя, а не ставати тягарем.
Яскравий приклад — «Майбутнє системи протезування в Україні». Це проєкт, який створили на базі КПІ ім. Ігоря Сікорського, за підтримки продуктових ІТ-компаній appflame та OBRIO у партнерстві з Genesis for Ukraine. У межах нього діють дві ключові ініціативи.
Одна з них — перша в Україні «Ветеранська магістратура». Це грантова програма для навчання на ознайомчому курсі та магістратурі на базі КПІ ім. Ігоря Сікорського, яку запустили за підтримки appflame.
Ініціатива поєднує курс із 3D-моделювання та навчання в магістратурі КПІ ім. Ігоря Сікорського та готує фахівців з біомедичної інженерії й прикладної механіки. Учасники отримують гранти, щомісячні стипендії й доступ до інклюзивної освітньої інфраструктури за підтримки appflame та Genesis for Ukraine. Ми не зупиняємося на цьому: наразі в роботі нові напрями роботи, що будуть працювати на реінтеграцію ветеранів і ветеранок, а також розвиток протезування в Україні. Впевнена, ви ще не раз почуєте про цей проєкт.
Друга — OBRIO Innovation Space. Це інклюзивний технологічний хаб у сфері інженерії, адитивних технологій та підтримки ветеранів при Київському Політехнічному Інституті ім. Ігоря Сікорського. З травня 2025 року тут щодня працюють студенти, інженери, ветерани й ветеранки. Вони створюють перші прототипи деталей для протезів, тестуються полімери для 3D-друку. Ця соціальна ініціатива була відзначена премією DOU цього року.
Окрім цього, у співпраці з Universe Group та Українським католицьким університетом, ми запустили програму навчання з підприємництва для ветеранів і ветеранок, яку поєднали з грантовою підтримкою. Впродовж кількох місяців учасники проходили інтенсивне навчання — як онлайн, так і офлайн, працювали з менторами, допрацьовували свої ідеї та готувалися до фінального пітчингу. У результаті ми обрали трьох переможців, які отримали гранти на розвиток власного бізнесу — $30 000, $10 000 і $10 000.
Партнерами ініціативи стали Міністерство у справах ветеранів України та Український ветеранський фонд і Veteran Hub. Міністерство цифрової трансформації України, Офіс з розвитку підприємництва та експорту, національний проєкт Дія.Бізнес стали інформаційними партнерами. Крім того, програма отримала премію DOU як Найкраща соціально-орієнтована ініціатива.
Благодійність як бізнес-процес
Нині команда фонду налічує п’ятьох людей. Крім цього, ми можемо спиратися на профільні команди у Head Office Genesis у різних доменах. Завдяки цьому проєкти запускаються швидко й ефективно.
У роботі фонду є чіткі внутрішні стандарти — навіть якщо формально ніхто їх не вимагає. Ключовий KPI — зрозуміле й прозоре використання коштів: партнер завжди розуміє, скільки і на що витрачено.
Завдання — не просто виконати план, а перевершити очікування і, за можливості, використовувати бюджет максимально ефективно. Робота фонду поєднує прозорість, реальний вплив і партнерства із тими, хто прагне змін і готовий вкладатися в результат.
Вплив благодійних проєктів можна і потрібно вимірювати. Частину результатів видно одразу: скільки людей пройшли навчання, скільки коштів витрачено, скільки випускників на виході. Але справжній ефект помітний з часом. Наприклад, випускник ветеранської магістратури може створити стартап або розробити рішення, яке змінить цілу індустрію. Це насправді надихає.
Такий підхід впливає і на сам бізнес. Для потенційних кандидатів важливо бачити, що компанія не стоїть осторонь і допомагає країні. Тому благодійність має бути видимою — там, де це дозволяють міркування безпеки, — і зрозумілою. Це допомагає залучати не просто сильних фахівців, а людей, які поділяють ці цінності.
Підприємницький підхід до благодійності — це те, що вирізняє Genesis for Ukraine серед інших фондів. Це, по суті, бізнес, де замість фінансового прибутку з’являються соціальні зміни. Для цього потрібні стратегія, сталість і чітке розуміння, що потрібно для реальних змін.
Культура благодійності
Культура благодійності у компанії склалася органічно. З початком роботи над великими проєктами адресна допомога нікуди не зникла і залишилася як трек у портфелі фонду.
Паралельно всередині компанії стихійно виникла власна субкультура взаємодопомоги: у барахолках, чатах і на внутрішніх заходах почали з'являтися збори та закриватися запити.
Так склався природний розподіл: все, що стосується співробітників та їхніх близьких — закриває фонд; нестандартні ситуації чи запити щодо знайомих — самі співробітники через власні ініціативи. Ця культура живе досі, закритих запитів уже тисячі.
Окрім цього, щороку у нас відбуваються дні донорства та здачі крові, а також марафони, під час яких компанія подвоює внески співробітників. Працює і реферальна програма: частину бонусу автоматично спрямовують у фонд.
З часом напрями допомоги розширилися. Після початку масованих обстрілів з’явився окремий трек для підтримки людей, які постраждали від обстрілів.
Ключові напрями найближчих років
Ми чітко визначили для себе пріоритети на найближчий рік — це освіта, підтримка ветеранів і ветеранок, майбутнє України. Наші проєкти зосереджені на цих темах, і ми прагнемо, щоб кожен із них мав глобальний вплив.
Наприклад, тема протезування. Є ті, хто сприймає протези спокійно, є ті, хто досі відвертається. Але більшість людей просто не знає, як до цього ставитися — і саме тут починається простір для змін. Якщо через соціальні проєкти і кампанії люди, які досі не мали позиції, її сформують — це вже зрушення, якого важко досягти законом чи грошима.
Те ж стосується освіти ветеранів і ветеранок та їхнього повернення до цивільного життя. Саме суспільству потрібно адаптуватися до них, а не навпаки. Ці люди мають величезне значення для України й можуть стати величезною силою у цивільному житті.
Довгострокове планування зараз майже не працює — реальність занадто швидко змінюється. Але є речі, які очевидні вже сьогодні: тема ветеранства з нами надовго, щонайменше на найближчі десятки років. І навіть після завершення війни всі, хто зараз служить, повернуться у статус ветеранів й ветеранок — а отже, потрібна системна робота: програми, освіта, проєкти, які допоможуть їм інтегруватися в економіку і життя поза військом.
