Результати пошуку

Сьогодні всі, хто має бажання та хист до викладання, перебувають у вигідній позиції. Завдяки різноманітним онлайн-платформам, інструментам і, власне, мережі інтернет запуск власного курсу стає складною, але цілком досяжною метою. Однак для успішного освітнього продукту потрібно не лише мати знання у своїй галузі, а й розуміння, як спроєктувати курс з точки зору проджект-менеджменту. Ключові моменти процесу ми й розглянемо в цій статті. Усі нюанси розробки власного освітнього продукту формулювала та пояснила Internal Education Lead в Genesis Вікторія Прищепа. Вікторія понад сім років створює освітні проєкти, близько трьох — займається навчанням співробітників, а нещодавно стала лідом напряму та будує систему корпоративного навчання в Genesis. Своїм досвідом також ділиться Олесь Дібрівний, Unity Developer у Keiki з екосистеми Genesis. У продукті він закриває всі завдання пов’язані з грою — від ігрових механік до аналітики та оплат, а також поєднує роботу розробником із викладанням в університеті, де свого часу запустив власний курс > Визначаємося з мотивацією > Аналізуємо ринок > Обираємо тему > Тестуємо гіпотезу > Обираємо формат > Готуємося до виступу > Оцінюємо прогрес студентів > Просуваємо готовий курс З чого почати: визначаємося з мотивацією Найперше, що потрібно для запуску свого онлайн-курсу — зрозуміти, навіщо вам викладання. Ось декілька можливих причин: ви хочете поділитися досвідом. З часом у людини виникає бажання передавати свої знання та допомагати розвиватись іншим; ви прагнете «прокачувати» особистий бренд. Викладання допомагає збільшити власну видимість у галузі, заявити про себе як про експерта та розширити коло своїх контактів; вам потрібно спростити процес онбордингу. Наприклад, ви — єдиний розробник у продукті, й збираєте свою команду. Курс зменшить витрати часу та сил на знайомство новачків з процесами, практиками та технологічним стеком проєкту; ви розробили специфічний функціонал і його треба пояснити. Якщо нещодавно ви зарелізили нову унікальну фічу, курс допоможе зекономити час на її пояснення для команди або зовнішньої аудиторії. Свій курс можна записати з будь-яким ґрейдом на будь-якому етапі роботи в компанії, впевнена Internal Education Lead Вікторія Прищепа. «Відмінними будуть специфіка та глибина інформації, якою ви прагнете поділитися. Фахівці рівня джуніор можуть підготувати теоретичний матеріал та вже готові фреймворки, тоді як мідл-розробники розкажуть про особливості роботи з продуктом конкретного спрямування. Сеньйори, зі свого боку, відфільтрують неприкладну теоретичну інформацію, дадуть глибші практичні вправи та розкажуть про унікальні речі з власного досвіду». Про свій не зовсім типовий досвід розповідає Олесь Дібрівний Unity Developer у Keiki. Маючи бекґраунд у мові програмування С#, він почав викладати розробку ігор та працювати з рушієм Unity, а потім став профільним розробником. «Мені цікаво працювати зі студентами та брати участь у розвитку молодшого покоління. Крім того, викладання стимулює власний розвиток, адже щоб пояснити матеріал, потрібно добре розібратися в темі. Тому коли в аспірантурі мені запропонували викладати основи геймдеву, я погодився. Спочатку ми робили простий 2D-платформер, надихаючись каналом Brackeys . В основному займались ігровими механіками й навіть не думали про архітектуру коду чи інші правила побудови проєкту», — говорить він. Аналізуємо ринок Перед запуском курсу варто впевнитися, що матеріал знайде своїх слухачів та буде актуальним. Ось з яких кроків може складатися аналіз ринку: Дослідження конкурентів. «Перегляньте, що пропонують освітні платформи, як-от Coursera чи Udemy. Дослідіть, до якої аудиторії вони звертаються, чим вони унікальні, які підходи використовують для запуску своїх курсів тощо», — говорить Вікторія Прищепа. Робота з відгуками студентів курсів конкурентів. «Там теж можуть знайтися цікаві інсайти. Наприклад, в цілому, тема цікава, але матеріал краще запакувати не в цілий курс, а в компактний ґайд. Якщо попит на курси конкурентів загалом високий, то, ймовірно, ваш також знайде свою аудиторію », — говорить Вікторія Прищепа. Використання моніторингових інструментів. Якщо ви визначилися з напрямом, але сумніваєтеся щодо спеціалізації, потрібно оцінити ринкові тренди. Згодяться інструменти на кшталт Google Trends та Google Keyword Planner. Вони дадуть змогу вивчити попит на конкретний термін у певний час, порівняти, ключові слова на предмет збільшення чи зменшення популярності, визначити середній обсяг пошуку слів на місяць. Від цього також можна відштовхуватися. «Коли я починав роботу над своїм курсом з Unity, аналогічних пропозицій на українському ринку майже не було. Тож я переглядав матеріали на іноземних платформах, підглядав практики та підходи там. Потім, уже маючи розробника в геймдеві, я міг чіткіше визначити, який матеріал, й у якому форматі давати, що пояснити конче необхідно, а чим можна знехтувати», — каже Олесь Дібрівний. Обираємо тему Найперше, що потрібно врахувати — це ваші компетенції, говорить Вікторія Прищепа. «Те, що ви робите на роботі кожного дня, може стати абсолютно новим знанням для іншої людини», — зазначає вона. Далі ідею варто перевірити за кількома іншими критеріями — відповідність потребам ринку, рівень складності, унікальність, новизна тощо. Ідеальна тема має бути комплексною, тобто поєднувати різну інформацію в єдину логічну структуру. Тоді автор зможе дати декілька теоретичних лекцій, практичні завдання, запропонувати кейси, вправи, додаткові матеріали тощо — і студенти краще засвоять матеріал. Наприклад, на курсі з темою «Архітектура мікросервісів» можна розповісти про відмінності мікросервісів від монолітів, архітектурні патерни та принципи, на яких вони базуються, потрібні технології, як-от Docker, Kubernetes, Amazon ECS, Google Kubernetes Engine тощо. А потім запропонувати самостійно розгорнути мікросервіс у «хмарі» або розробити систему моніторингу. Тестуємо гіпотезу Щоб не втрачати час та зусилля на продукт, який не підходитиме цільовій аудиторії, варто зробити MVP, впевнена Вікторія Прищепа. Вона радить підготувати одну лекцію на відповідну тему та протестувати її на колегах або, якщо вдасться, запросити людей, що не працюють із вами. Або можна зробити драфт курсу та запропонувати його пройти декільком людям. Орієнтуватися далі допоможе фідбек — скільки людей зареєструвалося, чи були вони активними, які питання ставили, як загалом оцінили матеріал та наскільки ваша тема актуальна для аудиторії. «Без такої перевірки ви ризикуєте витратити час, сили, кошти на продукт, який буде не релевантним для обраної аудиторії. А щоб його переробити потрібно буде витратити у два рази більше ресурсів. Звичайно будь-який продукт потрібно вдосконалювати з часом. Але з MVP ви точно знатимете, що під час запуску зробили максимум», — говорить Вікторія. Обираємо формат Рідко буває так, що курс створений повністю в одному форматі — наприклад, тільки відеоуроки або тільки текст. Зазвичай їх комбінують між собою, аби студенти краще засвоювали матеріал. Ось декілька найбільш розповсюджених варіантів. Вебінари Онлайн дає змогу взаємодіяти зі студентами в режимі реального часу: презентувати матеріал, відповідати на запитання, брати участь у дискусіях. Тут зручно ділитися екраном та показувати, як працює та чи інша технологія, розбирати кейси та обговорювати домашні завдання. Найбільший виклик цього формату — залучити аудиторію та утримати її увагу, адже зберігати концентрацію впродовж години чи більше може бути непросто. Є багато способів, як це зробити: наприклад, говорити про аудиторію «ви», «вам», «у вас», залучати слухачів до дії, розмірковувати вголос та ставити запитання, уточнювати, чи все зрозуміло. Більше про утримання уваги можна почитати тут , тут і ось тут . Оптимальна тривалість вебінару — година-півтори. Заздалегідь записані уроки Один із найбільш оптимальних форматів — він дає студентам змогу передивлятися матеріал у своєму темпі в зручний час. Якщо ви пояснюєте складні концепції чи фреймфорки, в учнів завжди буде змога переглянути лекцію ще раз, аби точно розібратися в предметі обговорення. На відміну від живого вебінару, записана лекція не вимагає від викладача викласти матеріал без помилок з першого разу, тож переписувати та вдосконалювати відео можна, поки ви не будете задоволені фінальним результатом. «Останні декілька років мої пари проходять так: я відкриваю Unity, показую, що і як я роблю, і записую все це на відео. Досвід із вебінарами показав, що користь від них менша: багато слухачів не можуть бути присутніми в певний час. До того ж мені зручно записувати лекції рано вранці чи пізно ввечері, щоб не переривати робочий день — а в такий час не всі можуть нормально сприймати новий матеріал. Якщо накопичуються питання, ми плануємо «живу» консультацію», — розповідає Олесь Дібрівний. Текстові матеріали Зазвичай різноманітні ґайди, інфографіки, статті та інструкції пропонують для додаткового опрацювання. Наприклад, коли потрібно заглибитися в документацію, розібратися в певних аспектах роботи технологій тощо. Втім, система з таких документів може стати й окремим освітнім продуктом — якщо лектор впевнений у здатності студентів до самостійного навчання. Сильною стороною подібних матеріалів стає унікальний дизайн, організація та структура. Подкасти Хороший варіант для тих, хто любить вчитися на ходу. Він не підійде для дуже «технічних» тем, які вимагають багато графіків, схем, коду та фреймворків, але вдало доповнить курс розмовами з експертами, дискусіями, порадами. Також формат підійде для запису питань та відповідей. Головне, про що треба пам’ятати — хороший мікрофон, адже комфорт слухачів у цьому випадку дуже залежить від якості звуку. Власні проєкти Формат може поєднувати всі перелічені вище та давати студентам змогу вирішувати реальні завдання. На курсах від Genesis подібним проєктом може стати застосунок, гра або власне медіа. «Наприкінці мого курсу студенти мають показати готову гру. Для цього я проводжу їх усіма етапами створення подібного продукту — від встановлення Unity до завантаження на Google Play Market. Перші шість лекцій — це основи: ми знайомимося з тим, як працює двигун, мовою програмування C#, звикаємо писати код згідно код-стайлу. Далі, коли ми вже маємо персонажа, який ходить вліво-вправо, я дивлюся, що потрібно для завершення гри. Якщо це, наприклад, RPG (Role-Playing Game — гра, де потрібно керувати одним персонажем), то потрібні вороги та NPC (Non-Player Character — персонажі, за яких грає комп’ютер), зброя, якою може скористатися персонаж, продумані рівні. Я намагаюся зробити так, щоб вони працювали над проєктом у середовищі, наближеному до робочого. Для цього ми, наприклад, користуємося системами контролю, як-от Jira та Bitbucket від Atlassian» — говорить Олесь Дібрівний. Формуємо програму На цьому етапі потрібно визначити мету, зміст, структуру, методи та засоби навчання, а також сформулювати очікуваний результат. На основі останнього ми визначаємо, які саме знання потрібно дати людям, уточнює Вікторія Прищепа. Це називається методологія створення курсу. Зазвичай курс ділиться на модулі, у кожному з яких є декілька тем. Спочатку викладається теорія, потім практика, яка підкріплюється домашніми/практичними завданнями. Вікторія радить відвести на теорію не менше 10% усього курсу, і додавати до модулів невеликі вступні лекції. Підхід дасть глядачам змогу налаштуватися на тему та ознайомитися із запропонованою термінологією. Перевірку прогресу та домашні завдання можна гейміфікувати. Наприклад, зробити загальний рейтинг слухачів чи начисляти бали-зірочки за виконані вправи. «Курс, який я веду передбачає перехресну перевірку робіт, тобто спочатку домашнє завдання студента переглядають однокурсники. Вони знаходять частину помилок, а далі вже підключаюся я — дивлюся фінальну версію через Pool Request. Наприкінці студенти уже готують презентацію свого фінального продукту — розповідають, як і над чим вони працювали протягом семестру та показують готову гру», — розповідає Олесь Дібрівний. Готуємося до виступу Ось обладнання, яке вам знадобиться, щоб записати уроки: комп'ютер (в ідеалі, з двома моніторами) зі стабільним інтернет-з'єднанням; вебкамера; мікрофон; навушники або колонки; клікер; мікшер (опціонально). Далі треба визначитися із софтом та сервісами. Щоби записати відеоряд знадобиться Zoom чи OBS Studio, відредагувати звук допоможе Audacity, якщо плануєте монтувати відео — можна скористатися Adobe Premiere Pro чи Final Cut Pro. Існують також цілісні платформи для навчання — LMS-системи на кшталт Academy Ocean. Їх не обов'язково використовувати на етапі MVP. Такі ресурси підійдуть, коли ви запускатимете повноцінний курс чи забажаєте масштабувати власні освітні проєкти. «Спочатку краще обрати простіші інструменти, а LMS використати, коли вже матимете вдосконалений після першої ітерації курс», — говорить Вікторія Прищепа. Оцінюємо прогрес студентів Виміряти його можна за допомогою тесту на перевірку знань — на початку й наприкінці навчання. Така практика допоможе зрозуміти рівень засвоєння теоретичних та практичних навичок студентів. Найкращий варіант визначити рівень студентів після курсу — це груповий чи індивідуальний проєкт, впевнена Вікторія Прищепа. Вона радить заздалегідь сформулювати критерії для його оцінки, визначити, скільки балів «важить» кожний із них та поділитися інформацією зі студентами. «Без чітких критеріїв люди не розумітимуть, що ви маєте на увазі під «успішним проєктом». Кожну оцінку варто декомпозувати та пояснити. Тобто, якщо за функціональність проєкту ви ставите від 1 до 5 балів, то людина має знати, що на 2 бали проєкт може працювати з помилками, а щоб отримати 5 — всі баги потрібно почистити». Олесь Дібрівний оцінює роботи студентів за п’ятибальною шкалою. Ось як він пояснює вибір оцінки. «Я маю три рівні, щоб відстежити прогрес студентів. У першому випадку я бачу, що завдання виконували з інтересом. Наприклад, я попросив зробити персонажа, який ходить вправо-вліво, а студенти зробили так, що він ще і стрибає. Другий тип я називаю «цього достатньо» — коли люди подивилися мої відеоуроки, скопіювали код (разом із помилками), підставили іншу графіку та здали. Третя категорія характеризується фразою «здав і здав». Тут люди просто знайшли готовий шматок коду в мережі, не розібралися, чи він взагалі робочий, і надіслали, як виконане завдання. Я вже всі ці шматки впізнаю, й можу у відповідь надіслати посилання, звідки він взятий». Просуваємо готовий курс Без просування аудиторія просто не дізнається про продукт, тому це важлива частина його створення. Є декілька варіантів, як саме розказати аудиторії про ваш курс. «Перший передбачає, що у вас уже побудований сильний особистий бренд. Тоді люди розуміють, у чому ви експерт. Тут можна розпочати з безкоштовної лекції або серії таких, і поступово просувати меседж про курс. Наприклад через особисті соцмережі чи в межах команди», — розповідає Вікторія Прищепа. Якщо ж особистий бренд ще не сильно розвинений, просування потрібно будувати повністю з нуля. «Я раджу почати з LinkedIn — це професійна соцмережа, тому, ймовірно, ваша аудиторія саме там, — говорить Вікторія Прищепа. — Можна використати робочі канали комунікації, завести блог на Medium, попросити ваших колег та знайомих поділитися інформацією про курс, записати безкоштовну лекцію. Це дасть людям змогу дізнатися про вас та поступово ставати вашою аудиторією». Особистий бренд можна розвивати також через YouTube та публікації в профільних медіа, говорить Олесь Дібрівний. «У мене є невеличкий канал , де я викладав записи лекцій для студентів, зараз планую його розвивати та оновлювати матеріали. Крім того, у мене є публікація на DOU, і зараз я готую ще одну статтю. Такі освітні матеріали добре заходять», — говорить він. Ще один варіант — звернутися напряму до освітніх платформ та запропонувати себе як експерта в певній темі. Майданчиком може стати Coursera, Udemy, Khan Academy або українські Prometheus, Projector тощо. Зазвичай платформа бере на себе організацію продакшену та просування. Єдине — перед стартом роботи варто дізнатися про всі політики платформи та зрозуміти, які матеріали вони шукають. Інакше може виявитися так, що ваш заздалегідь записаний чи продуманий курс не підійде за характеристиками платформи.

Нещодавно команда одного з найбільших у світі акселераторів Y Combinator повідомила   про плани інвестувати в компанії, які створюють програмне забезпечення для ШІ-агентів, тобто business-to-agent (B2A)   рішення . Перспективи цього напрямку підтверджує статистика. За даними  Markets and Markets, світовий ринок автономного ШІ та автономних агентів до 2028 року матиме оцінку у $28,5 млрд, тобто зросте майже ушестеро порівняно з 2024. Розбираємось, на що здатні ШІ-агенти та як може розвиватиметься ніша B2A. Що вміють ШІ-агенти За визначенням  IBM, ШІ-агенти — це програми чи системи, здатні автономно виконувати завдання від імені юзера або іншої програми, самостійно будуючи робочий процес і використовуючи доступні інструменти. ШІ-агенти працюють на основі великих лінгвістичних моделей ( LLM ), але можуть виконувати таски й за межами розпізнавання природної мови (NLP). Вони потрібні для виконання рутинних завдань на кшталт бронювання квитків, купівлі їжі й навіть оптимізації ланцюгів постачання.   Як підкреслює Сергій Бриль, Chief AI Officer в Boosters , багато компаній працюють над ШІ-агентами різного призначення. У січні 2025 ключовий гравець на ринку генеративного ШІ OpenAI продемонстрував  прототип ШІ-агента, Operator, а 21 лютого заявив , що запускатиме його для підписників Chat GPT Pro у Австралії, Великій Британії, Індії, Канаді, Японії та інших країнах.  Прев’ю Operator від OpenAI Operator будуть вдосконалювати на основі відгуків користувачів, проте вже зараз він може заповнювати форми, замовляти продукти чи створювати меми. За словами  розробників, він працює на основі моделі Computer-Using Agent (CUA), що поєднує можливості комп’ютерного зору GPT-4o з навичками логічного мислення, отриманими завдяки навчанню з підкріпленням.  ШІ-агенти є, зокрема, у Microsoft та Amazon, а Google ще у вересні   2024 року опублікував white paper   про ШІ-агентів, де передбачив, що вони змінять бізнес.   Що таке B2A й на що чекати Традиційно продукти та послуги розділяють на два види — B2B (business to business) та B2C (business to client). За словами Сергія Бриля, розвиток ринку ШІ-агентів відкриває можливості для нового типу бізнесу — B2A (Business for Agents as Customers). «Така модель є кроком наперед, адже з розвитком агентів усе більше рутинних завдань (бронювання, покупки, замовлення сервісів) передаватиметься їм. Відповідно, це змінить логіку взаємодії: компанії почнуть втрачати прямий контакт із клієнтами. Натомість, навички «обслуговування» ШІ-агентів як представників клієнтів, можуть стати ключовими у боротьбі за долю ринка», — каже Сергій Бриль . Machine Learning Engineer Майкл Каннінґем пише , що подібна модель взаємодії вже існує на фондових біржах, де алгоритми вже здійснюють більшість операцій. Для агентів вже розробляють стандартизовані протоколи комунікації. Найпомітнішою спробою створити єдину інфраструктуру з доступу агентів до інструментів й баз даних Каннінґем називає Model Context Protocol  (MCP) від Anthropic. Для того, щоб агенти могли самостійно проводити оплати в інтернеті, фінтех-компанія Stripe вже запустила Stripe Agent Toolkit.   B2A вже змінює економіку, але разом із позитивними трансформаціями є й ризики. На думку Сергія Бриля, якщо більшість агентів контролюватиметься кількома великими гравцями (OpenAI, Google, Anthropic), агенти матимуть вбудовані упередження та приховані пріоритети (на кшталт партнерських угод або платного просування). Проте поки важко встановити, наскільки вони впливатимуть на рішення агентів і як бізнеси зможуть адаптуватися до цієї нової реальності. Ця адаптація проходитиме через тюнінг ШІ-агентів, розробниками яких можуть бути ті самі великі гравці. Тобто, як зазначає Сергій, більшість угод перенесеться на кілька платформ, де з обох сторін опиняться ті самі розробники. Тому ШІ-агенти можуть бути проміжною ланкою до створення олігополії провідних ШІ-компаній на споживчих ринках.

Розробка цифрових продуктів не обмежується лише технічними та бізнесовими аспектами. Для компаній, що працюють із маркетплейсами мобільних застосунків (тобто практично для всіх диджитал-бізнесів) критично важливо дотримуватися комплаєнсу. Що це таке, та у чому його необхідність для бізнесу? Які виклики можуть з’являтися під час впровадження цього напряму? Чи можна автоматизувати процеси в цій ніші? Розбираємося разом із Русланом Ніфтуллаєвим, Head of Compliance у Genesis.  Комплаєнс в IT: що це та в чому важливість для бізнесу Комплаєнс — це відповідність маркетингових матеріалів, контенту та IT-продуктів вимогам політик глобальних платформ на кшталт Meta, Google, Apple, TikTok тощо. Зазвичай подібні компанії створюють великі збірки правил щодо загальної поведінки на майданчику, розміщення рекламних оголошень, контенту та продуктів, а також їхньої монетизації.  Майже уся ця інформація знаходиться у відкритому доступі, аби ті, хто працює з платформами могли ознайомитися з правилами, — і нічого не порушувати. Останнє може привести до наслідків різного ступеня критичності — від блокування рекламного кабінету до закриття бізнесу.  За дотриманням політик App Store, Facebook чи TikTok у великих бізнесах може відповідати окрема людина — комплаєнс-спеціаліст. Він не лише допомагає дотримуватися правил, а й стежить за їхньою актуальністю та змінами, а якщо потрібно — допомагає пристосуватися.  Чому комплаєнс важливий для IT-компаній Комплаєнс допомагає управляти ризиками та безперебійно функціонувати на глобальних майданчиках. Розглянемо його функції на прикладі Genesis — кофаундингової компанії, комплаєнс-юніт якої щодня має справу з різними кейсами. Всі завдання можна поділити на чотири групи. 1. Продуктовий комплаєнс Це перевірка мобільних застосунків бізнесів на відповідність політикам App Store та Google Play. Робота тут відбувається у кілька етапів: аналіз бізнес-моделі та взаємодії з користувачами → оцінка контенту та функціоналу → надання фідбеку командам. Окрім цього, команда активно співпрацює з безпосередньо платформами. Наприклад, якщо застосунок отримує скаргу від майданчика, вона оперативно готує апеляції, аргументує відповідність політикам, визначає подальші кроки та сприяє змінам, якщо вони необхідні.  2. Маркетинговий комплаєнс. Це близько 60–70% роботи команди. IT-бізнеси активно розвивають диджитал-маркетинг, співпрацюючи з глобальними платформами, тож комплаєнс-юніт тут має дві ключові функції: консультації — допомога бізнесам в оцінці рекламних ідей із погляду ризиків і можливостей; контроль   за тим, щоби бізнеси дотримувалися рекомендацій і не застосовували ризиковані методи промо, які можуть мати негативні наслідки. «Наприкінці 2024 року Meta запровадила   суттєві зміни, що впливають на аналітику рекламних кампаній. Через регуляторні обмеження в Європі та США компанія почала категоризувати джерела даних (Data Sources) — інформацію, що потрібна для аналізу поведінки користувачів та налаштування реклами. Meta заявила, що не можна передавати до системи дані, які містять чутливу інформацію: згадки про фізичне та ментальне здоров'я, сексуальну орієнтацію тощо. Для бізнесів, які не працюють у перелічених нішах, зміни майже непомітні. Але для всіх інших — це величезна проблема. Без детальних даних неможливо запускати ефективні та конкурентні рекламні кампанії. Фактично, бізнеси, які потраплять під вплив цієї категоризації, зможуть оптимізувати кампанії через Upper Funnel Events, що далеко не завжди результативно, бо зрозуміти, як користувач взаємодіє з рекламою та продуктом, складніше. А це може призвести до нераціонального використання бюджетів, у чому ніхто не зацікавлений», — говорить Head of Compliance у Genesis Руслан Ніфтуллаєв.  3. Контентний комплаєнс. Деякі бізнеси Genesis працюють із монетизацією контенту, що вимагає дотримання специфічних політик. Тут потрібно перевірити нюанси монетизації, обмеження, продумати, що робити у випадках блокувань. 4. Освітній напрям. Передбачає воркшопи та онбординг співробітників у політики платформ. Це допомагає сформувати розуміння важливості правил та уникнути типових помилок, штрафів чи блокування.  Зараз команда шукає Creative Compliance Manager. Якщо вам цікаво розвиватися у цій ніші, переходьте за посиланням .  Виклики комплаєнсу для IT-компаній Розглянемо їх на прикладі компаній, які працюють за методологією Agile. Серед особливостей методології — швидкі ітерації, кросфункціональні команди, гнучкість та регулярні мітинги для синхронізації роботи команди.  За такого підходу комплаєнс-спеціаліст чи команда має тримати руку на пульсі впродовж усього процесу розробки. Так проєкт зможе уникнути затримок та додаткових витрат на фінальних етапах, коли одна помилка може поставити під загрозу готовність усього продукту. Що вирізняє комплаєнс в Agile? визначення «критично необхідного мінімуму» — правил, відповідність яким потрібно перевірити безпосередньо перед запуском продукту;  присутність комплаєнс-фахівців на мітингах для виявлення потреб та ризиків, пов’язаних з політиками платформ; розробка ґайдів або призначення Q&A-сесій, щоб команда могла оперативно одержувати відповіді на свої питання;  інтеграція комплаєнс-завдань у спринти на рівні з усіма іншими.  Три комплаєнс-виклики для стартапів і компаній, які швидко масштабуються «Комплаєнс — це завжди компроміс. Його суть часто зводиться до пошуку межі між дотриманням правил і збереженням можливостей для зростання», — говорить Руслан Ніфтуллаєв. Водночас, уточнює він, політики платформ однакові для всіх — і для великих, і для малих компаній. Заблокувати можуть будь-кого, незалежно від розміру бізнесу. Однак швидке зростання так чи інакше передбачає низку викликів.  Необхідність не відставати від змін у політиках платформ.  Бути в курсі нормативних вимог, які постійно змінюються, та дотримуватися їх — основний челендж для фахівців, що працюють зі стартапами. Потрібно не лише стежити за правилами, а й вчасно імплементувати їх у продукт. Якщо стартап працює автономно, подібне завдання може вимагати багато ресурсу команди або ж залучення комплаєнс-спеціалістів на аутсорсі.  Масштабування комплаєнс-процесів.  Наступний виклик — грамотне впровадження політик у вже розширений бізнес. Якщо компанія, наприклад, відкрила нові напрями, то на спеціалісті буде лежати відповідальність за вивчення, впровадження та подальшого дотримання нового набору вимог. Це можу бути важко без серйозного досвіду. Брак ресурсів.  Швидке зростання компанії вимагає фокусу на масштабуванні та задоволенні потреб ринку, тож комплаєнс часто відходить на другий план. Обмежені ресурси, нестача експертизи та слабка внутрішня інфраструктура створюють серйозні ризики як-от бан маркетингових інструментів чи самого продукту. Міжнародні стандарти комплаєнсу Часто, чуючи слово «комплаєнс», люди з IT думають в про GDPR, CCPA чи ISO 27001.  GDPR  (General Data Protection Reg ulation)  — загальний регламент захисту даних ЄС, який регулює обробку персональних даних громадян Європейського Союзу. Він передбачає отримання згоди користувачів на обробку їхніх даних цифровими продуктами, забезпечення прозорості користування ними та можливості для їхнього видалення. CCPA   (California Consumer Privacy Act)   — закон про захист прав споживачів, який застосовується до компаній, які ведуть бізнес у штаті Каліфорнія в США. Він надає жителям штату право знати, які їхні персональні дані збираються, вимагати їх видалення та забороняти продаж даних третім особам. ISO 27001   — міжнародний стандарт управління інформаційною безпекою, де описані вимоги до створення, впровадження, підтримки та постійного вдосконалення системи управління цією безпекою.  «В контексті нашої діяльності це дуже поширена помилка, адже в Genesis за дотримання цих стандартів відповідають команди Legal та Information Security, а комплаєнс-юніт залишає за собою експертизу в усьому, що стосується правил, які прописані в політиках наших партнерів, а ще — напрацьованих досвідом підходів та лайфхаків. Цю різницю важливо розуміти», — пояснює Руслан Ніфтуллаєв.  Автоматизація комплаєнсу: як ШІ та алгоритми спрощують контроль Технології допомагають спростити контроль за дотриманням регуляторних вимог, зменшити ручну роботу, мінімізувати ризики помилок і швидше адаптуватися до змін у правилах гри.  В нішах регуляторного чи information security-комплаєнсу на ринку існує велика кількість інструментів, таких як CyberArrow, Vanta, Sprinto, Secureframe, Drata та інші. Ці інструменти спрощують підготовку до аудиту, автоматично збирають та впорядковують необхідні документи.  Аби ефективно працювати з політиками платформ в межах Genesis, комплаєнс-команда вирішила впроваджувати власні ШІ-рішення.  «Раніше ми вручну перевіряли перелік посилань з політиками платформ, аналізували зміни, виписували важливі оновлення. Однак нещодавно один з членів моєї команди за допомогою ШІ чат-ботів створив інструмент, який дає змогу збирати всі апдейти автоматично. Тепер система самостійно «ходить» всіма потрібними ресурсами й «витягує» актуальну інформацію, що значно зменшує рутину», — розповідає Руслан Ніфтуллаєв.  Ще один важливий напрям — внутрішня модерація контенту. «Ми також розробляємо інструмент, який автоматично аналізує опубліковані бізнесами матеріали. Наприклад, якщо алгоритм знаходить у Facebook-постах ризикований контент, він позначає його як такий, де потрібна перевірка. Це критично важливо, адже деякі бізнеси генерують величезні обсяги матеріалів і переглянути їх вручну майже нереально», — додає Руслан. Порушення комплаєнсу: кейси Uber, Wish та Epic Games Більшість порушень не виходить за межі конкретних компаній та платформ — кейси або залишаються під NDA або призводять до закриття бізнесів. Водночас випадки, які стають відомими, найчастіше пов’язані з глобальними компаніями. Від наслідків порушення правил платформ та регуляторів не застраховані навіть вони. За інформацією провідних американських ЗМІ , у 2017 році Uber намагалася обійти правила App Store, через що їх застосунок опинився під загрозою видалення. Apple забороняє відстежувати місцезнаходження користувачів без їхньої згоди, проте команда Uber знайшла спосіб обійти це обмеження.  Маніпуляцію швидко викрили, і Тім Кук особисто викликав Тревіса Каланіка на зустріч, де пригрозив видалити застосунок з маркетплейса. Після цього Uber довелося підкоритися правилам Apple. Великий американський маркетплейс Wish використав  у рекламі неправдиву інформацію щодо цін, а ще — прорекламував заборонені види товару. Через це застосунок маркетплейсу не лише видалили з App Store та Google Play в розпал «Чорної п’ятниці», а й прибрали з результатів пошуку у Google. У 2020 році видавець ігор Epic Games обійшов  платіжну систему Google Play Billing та дозволив користувачам свого бестселера, гри Fortnite, робити віртуальні покупки безпосередньо у грі. Реакція була негайною — продукт видалили з Google Play.  Одночасно Fortnite видалили й з App Store — за ідентичний трюк з прямими покупками у грі. В обох випадках видавець подав до суду. Кейс проти Apple компанія програла, а проти Google — виграла.  Майбутнє комплаєнсу: тренди та виклики Ключова тенденція диджитал-світу — кількість контенту зростає у геометричній прогресії. Тому ефективно працювати з контент-комплаєнсом, рекламою та модерацією без автоматизації уже не вийде. Ба більше, для самих платформ це теж виклик, говорить Руслан Ніфтуллаєв.  «Якщо 10 років тому модерація переважно здійснювалася вручну, то сьогодні ключову роль у комплаєнсі відіграють алгоритми. Спочатку рішення ухвалює автоматична система, а вже потім його перевіряють модератори. Ми також прагнемо вибудувати подібний підхід, розробляючи власні інструменти», — говорить він.  Так чи інакше, інвестиції в комплаєнс — це вклад у зниження ризиків і зміцнення довіри користувачів. Якщо бізнес прагне довгострокового розвитку, конкурентних переваг і лояльності користувачів, комплаєнс стає критично важливим. Те, як компанія управляє своїми процесами, визначає не лише її стабільність, а й репутацію як надійного роботодавця та партнера.

Найшвидший спосіб отримати знання, яких немає у книжках — запитати у людини, яка вже вирішувала подібні проблеми. Однак для цього треба знати куди й до кого йти. У Genesis для цього є ком’юніті — профільні спільноти всередині компанії. Сьогодні таких об’єднань вже 12, вони входять до напряму внутрішнього навчання InEd. Кілька років тому напрям з нуля запускала Катерина Бова, а нині його розвивають Education Community Manager Анастасія Чередніченко та Education Community Specialist Вячеслав Павлюк. Раніше ми писали , як працюють ком'юніті в Genesis та в інших компаніях, а зараз Катерина розповідає про зміни, які сталися за два роки, та про цінність, яку спільноти дають фахівцям. Про свій досвід розповіли й самі учасники ком’юніті. Як все починалося Два роки тому такого освітнього напряму як ком’юніті в компанії не існувало. Натомість співробітники зустрічалися на Genesis Talks — мітапах, де обговорювали різні теми — від спорту до менеджменту. Однак спеціалістам хотілося більше освітніх подій за своєю професією. Ініціаторами створення фахових ком’юніті стали маркетологи. Для початку потрібно було небагато: створити майданчик для об'єднання фахівців, заохотити людей ділитися досвідом та відверто розповідати про свої робочі кейси. Для цього ком’юніті-менеджерка зібрала інформацію про потенційних учасників, дослідила запити аудиторії та знайшла перших драйверів. Фахівців об’єднали в єдиний чат, познайомили з новим напрямом та запросили на перший мітап. На основі фідбеку від учасників прописали стратегію розвитку. Тоді сфера ком’юніті-менеджменту в Україні розвивалася повільно. Систему потрібно було будувати з нуля. Після першої зустрічі люди не тільки побачили переваги професійних ком’юніті, а й захотіли включатися в їхній розвиток як драйвери. Тому почало надходити багато запитів на створення інших спільнот. За словами Катерини Бови, з цього почалося поступове масштабування напряму, який згодом вплинув на бізнес-показники компанії. Дмитро Гуляй, Product Analyst в партнерській компанії Quarks, драйвер Analytics Community Я драйвер та іноді спікер ком’юніті аналітиків, тож час від часу маю глибоко занурюватися в професійні теми. Ці знання допомагають вирішити багато робочих завдань. Однак я впевнений, що участь у спільноті позитивно впливає на професійний розвиток та кругозір, навіть якщо долучатися в ролі читача або слухача. Не рідко під час роботи над конкретною задачею чи проблемою я ловлю себе на думці «о, а про це нещодавно говорили на доповіді Х» або «о, десь в чатику я це вже бачив». Перші спільноти в Genesis Спочатку ком’юніті створювали навколо найбільших доменів — фронтенд, бекенд, дизайн та тестування. Так спеціалісти з різних бізнесів та продуктів змогли знайомитися між собою та обговорювати важливі професійні теми. Для кожної спільноти запустили свій чат, залучили драйверів та створили дизайн-концепцію. Анастасія Павлова, Motion Designer в партнерській компанії appflame, учасниця Design Community Знання, які я здобула на профільних заходах, дуже допомагають в повсякденній роботі. Десь я зберегла корисне посилання, десь прочитала статтю, десь поспілкувалася з людиною та отримала цікавий інсайт. Найбільше мені запам’ятався квіз із дизайну, який організувала одна з моїх колег. Було фаново, корисно та цікаво — це найбільш вдалий формат після робочого дня. В спільноті я знайшла справжніх однодумців, і тепер є враження, що у мене не п’ять, а 150 колег. Усі ком’юніті мають окремі стратегії розвитку. Це «дорожні карти» на пів року, які відповідають на питання «для кого й навіщо існує спільнота?», «які потреби хочеться закрити?», «які інструменти та активності для цього потрібні?». Зокрема, відповідно до стратегії обирають теми для мітапів та лекцій. Кожен учасник може запропонувати свою тему та виступити з лекцією — головне, щоби вона була актуальною для інших членів ком’юніті. Якщо потрібно, менеджери допоможуть із підготовкою, структурою доповіді та презентацією. Найбільший виклик ком’юніті-менеджера — це залучити людей надовго та перетворити одноденні зустрічі на регулярний та системний процес. Спочатку аудиторія й справді важко сприймала новий, не до кінця зрозумілий формат, однак згодом ком’юніті стали частиною роботи та буденного життя Genesis. Олександра Петруньок, PR Director Genesis, драйверка PR Community Минулого року кількість PR-спеціалістів у екосистемі нестримно зростала. Вони стикалися з дуже схожими викликами, мали однакові питання та потребували порад, але часу допомогти всім не вистачало. Тому запуск PR Community став ідеальним рішенням. Тут ми можемо обговорити професійні новини, спитати поради чи посміятися над локальними жартами. Наприкінці минулого року ми підбивали підсумки й перечитували листи з цілями на рік. Моєю метою було побудувати комфортне місце для розвитку PR-спеціалістів у екосистемі. Я дивилася на людей навколо й розуміла, що це вдалося. Команда й масштабування напряму За рік у компанії функціонувало уже сім профільних спільнот. Стало зрозуміло, що ефективно розвивати напрям силами одного фахівця не вийде. Спочатку стратегічним плануванням і побудовою процесів зайнялася Катерина Бова. Нині напрямом керує Анастасія Чередніченко. Вона продовжує працювати з нетехнічними спільнотами, а менеджментом технічних займається Вячеслав Павлюк. Зараз у компанії уже дванадцять ком’юніті — шість технічних та шість нетехнічних. Переосмислили й сам підхід до побудови спільнот — до кожної почали ставитися як до окремого продукту. У всіх є спільні цілі: Впливати на перформанс співробітників через взаємне peer-to-peer навчання. Підвищувати експертизу бізнесів Genesis, відповідаючи найкращим бенчмаркам інших проєктів екосистеми. Приблизно півтора року із лекціями виступали лише співробітники Genesis, адже досвіду, знань та інформації, якими хотілося поділитися, вистачало всередині компанії. З Нового року учасники ком’юніті мають можливість відвідати ексклюзивні лекції від запрошених спікерів та дізнатися, як все працює в інших бізнесах. У спільнот є план зустрічей на два місяці, кожен може подивитися розклад на спеціальній платформі та обрати цікавий для себе захід. Окрім доповідей та панельних дискусій, для співробітників організовують рандом-каву, нетворкінги, челенджі й конкурси. У чатах можна знайти профільну інформацію в різних форматах — від підбірок статей до професійних «сповідей» та войсчатів — які готують контент-мейкери. Дмитро Довбня, PHP Developer в Lift, учасник Back-end Community У ком’юніті я отримав багато інсайтів, наприклад, щодо роботи з аналітичними базами даних, переходу на мікросервіси, фічей статичних аналізаторів коду, юніт-тестів та особливостей переїзду між Data Center. Дуже ціную можливість спілкуватися з розробниками, які працюють над подібними або, подекуди, кардинально різними задачами, дізнаватися, як колеги вирішують проблеми за допомогою тих чи інших технологій. Менеджери пропрацювали також і «технічну» частину. Аби всю необхідну інформацію можна було знайти в одному місці, використовують Notion, щоби гейміфікувати деякі освітні формати — Kahoot!, для знайомства з новачками створили спеціальний телеграм-бот. Запити аудиторії дізнаються за допомогою регулярних опитувань. Новачки в ком’юніті отримують спеціальний чекліст, який допомагає їм швидше зрозуміти, як все працює. Загалом шлях учасника складається з трьох етапів — адаптація, залучення та лідерство. На кожному з них ком’юніті-менеджер підтримує співробітника та допомагає інтегруватися в діяльність спільноти. Тарас Любарець-Ремезовський, DevOps Engineer в Infrastructure AMO, учасник DevOps Community Особисто мені найбільше запам’яталася лекція про GitHub Actions й цікаве обговорення після неї. А ще — власна лекція, процес підготовки до якої вимагав систематизувати знання та перетворити їх у структуровану доповідь. До того ж це був хороший досвід публічного виступу в уже знайомій аудиторії та спільноті однодумців. Плани на майбутнє За два роки з нового напряму виросла повноцінна робоча платформа для обміну досвідом і знаннями, а також спілкування з однодумцями. Через спільноти фахівці мають змогу: розвивати та підвищувати експертизу; досягати своїх цілей з найменшими витратами часу та ресурсу; заводити корисні соціальні зв’язки; знаходити професійну підтримку. Євгенія Шуміцька, QA Engineer в OBRIO, учасниця QA Community Мені найбільше подобаються панельні дискусії, мабуть, через те, що одну тему розглядають під багатьма кутами, і є можливість почути різні думки. Наприклад, дискусія про найм саме збіглася з моїми першими співбесідами в ролі хайринг-менеджера, тож завдяки їй я змогла налаштуватися на новий досвід. Крім того, я познайомилася з колегою, яка теж дала мені декілька крутих порад та ідей. У спільноті я постійно перебуваю серед професіоналів, отримую корисну інформацію про напрями тестування, надихаюся та можу ділитися своїми знаннями. Серед нових форматів, які планують реалізувати — внутрішні хакатони, профільні курси та менторські сесії. За два роки кількість учасників спільнот збільшилася від нуля до 1300 осіб, і тепер кожен, хто потрапляє до компанії, має змогу одразу приєднатися до кола однодумців. Глобальна місія команди — створити єдину екосистему ком’юніті в Genesis, де кожен працівник може реалізовувати себе, зростати професійно та розширювати свої горизонти.

Що змушує співробітників залишатися в компанії та зростати разом із нею? Конкурентна зарплата та цікаві проєкти важливі, але без можливостей для розвитку навіть найкращі фахівці можуть вигоріти або шукати нові виклики деінде. Внутрішня освіта перетворилася з бонусу на обов’язковий елемент корпоративної культури. Це не просто лекції чи тренінги — це екосистема, яка формує сильні команди, розвиває лідерів і впливає на результати бізнесу. Як побудувати систему навчання, яка справді працює? Які формати найефективніші? Розповідаємо, чому Genesis інвестує у внутрішню освіту та як працює система Internal Education у компанії.  Внутрішнє навчання як ключ до зростання бізнесу У сучасному бізнес-середовищі, де технології та ринкові умови змінюються блискавично, компанії не можуть дозволити собі працювати за старими методами. Внутрішнє навчання допомагає співробітникам адаптуватися до нових викликів, розвивати ключові навички та підтримувати високу ефективність команд. Згідно з дослідженням  LinkedIn, 94% співробітників залишаються в компанії довше, якщо вона інвестує в їхній розвиток. Крім того, організації, які активно впроваджують навчальні ініціативи, на 46% більше залучають топ-таланти та демонструють на 218% вищі доходи на одного співробітника. Розглянемо кілька успішних прикладів компаній, які довели ефективність корпоративного навчання. 1. Amazon: Upskilling як стратегія масштабування Amazon інвестує  $1,2 млрд у навчання своїх співробітників через програму Career Choice. Компанія пропонує курси з технологій, менеджменту та логістики, а також співпрацює з університетами та освітніми платформами. В результаті:  70 000+ співробітників пройшли навчання та підвищили кваліфікацію. Понад 30% учасників отримали підвищення або змінили спеціалізацію на більш оплачувану. 2. Google: Learning & Development як частина культури Google створила  власну платформу навчання g2g (Googler-to-Googler), де співробітники навчають одне одного. Серед форматів навчання: лекції від провідних спеціалістів Google, peer-to-peer навчання та менторські програми. В результаті: 80% навчальних програм у компанії реалізують співробітники, що сприяє розвитку культури безперервного навчання. 90% працівників вважають корпоративне навчання одним із головних факторів утримання в компанії. 3. McKinsey & Company: Освітні платформи для розвитку лідерів McKinsey запустила McKinsey Academy  — платформу навчання для розвитку аналітичних, управлінських та стратегічних навичок. Участь у програмі взяли понад 50 000 спеціалістів, а 92% випускників курсів змогли реалізувати отримані знання в реальних бізнес-процесах. Genesis Internal Education: комплексний підхід до розвитку ІТ-фахівців Genesis реалізує освітні ініціативи з 2016 року, коли було засновано Genesis IT School. З 2018 року всім навчальними напрямами опікується окремий освітній відділ, який забезпечує: корпоративне навчання для співробітників. Genesis Internal Education — це система внутрішнього навчання для співробітників екосистеми бізнесів Genesis і компаній-партнерів; всеукраїнські освітні проєкти: Genesis Academy (включає IT School) та Genesis for Universities; Освітні можливості для стартапів у регіоні CEE — TRMNL4, зокрема StartUp Academy разом із Meta. Genesis розвивається швидкими темпами: команди можуть вирости в кілька разів за рік, а продукти — стати лідерами ринку. Тому одна з ключових цінностей компанії — High Bar for Talent. Genesis Internal Education впроваджує принцип Lifelong Learning  у корпоративне навчання. Це означає, що кожен співробітник може навчатися у провідних спеціалістів Genesis та лідерів ринку, ділитися власною експертизою з колегами та розвивати особисті і професійні навички. «​​Lifelong Learning — це не просто можливість, а необхідність для професійного зростання. У Genesis ми будуємо екосистему знань, де кожен може не лише навчатися, а й бути частиною великої спільноти експертів, які діляться досвідом та розвивають один одного. Тут освіта виходить за межі окремих програм і стає частиною культури, що стимулює безперервний розвиток, допомагає знаходити інноваційні рішення та залишатися на крок попереду, формуючи середовище, в якому навчання — це не разова ініціатива, а постійний процес», — говорить Вікторія Прищепа, Internal Education Lead у Genesis.  Результати навчальних ініціатив З 2018 року:  70+ освітніх проєктів реалізовано. 330+ освітніх зустрічей проведено. 620+ залучених експертів до створення та проведення освітніх програм 4200+ співробітників пройшли навчання. Освітні можливості доступні для бізнесів екосистеми Universe Group, OBRIO, AMO, PlantIn, Boosters, Keiki, Legit, Lift, SUITSME, а також партнерських бізнесів.  Формати та можливості навчання в Genesis Internal Education Команда Internal Education створює проєкти для навчання співробітників у різних доменах — 12 профільних та 3 непрофільних. Ця система обміну експертизою існує, щоб підтримувати кожного співробітника у прагненні навчатися й будувати карʼєру. Так спеціаліст будь-якої професії та ґрейду може обрати зручний формат корпоративного навчання. Профільні домени для розвитку спеціалізованих навичок: — Tech: Analytics, Back-end, DevOps, Front-end, Mobile, QA. — Non-tech: Content, Design, Marketing, PR, Product, Recruiting. Непрофільні домени для розвитку менеджерських та комунікаційних навичок: — Management, Soft Skills, Business. Community: професійні спільноти Система спільнот складається з 13 профільних ком’юніті в доменах Tech, Non-tech і Management, де спеціалісти діляться досвідом через peer-to-peer навчання. Профільні освітні проєкти Це можливість для співробітників компанії розвиватися через лекції, фідбеки, 1-1 зустрічі, обміни досвідом та інші освітні активності. Вони дають змогу зануритися у важливі для професії теми та застосовувати нові знання на практиці. Прикладом є Back-end та Front-end хакатони, а також Internal Product чи QA Schools. Освітні проєкти регулярно проводяться для технічних і нетехнічних спеціалістів. Матриці компетенцій Це інструмент, який розробляється для кожної професії та доповнюється навчальними матеріалами. Матриці допомагають співробітникам чітко бачити напрямки для професійного розвитку, покращувати свої навички і підвищувати ефективність роботи.  Випускний одного з профільних освітніх проєктів Genesis Educational Platform: постійний доступ до знань Всі генезійці мають доступ до онлайн-платформи для навчання, в якій є: Бібліотека. Для тих, хто шукає відповіді на свої професійні запитання. Календар. Для тих, хто хоче бути в курсі освітніх подій.  Освітні можливості. Для тих, хто шукає можливості розвитку. Принципи, навколо яких побудоване корпоративне навчання Genesis — доступність, якість, актуальність. Доступність : навчання доступне співробітникам різних професій і ґрейдів. Якість : теми освітніх ініціатив валідуються спеціалістами-практиками. Актуальність : контент оновлюється відповідно до трендів та фідбеків. Внутрішнє навчання стало ключовим елементом корпоративної культури Genesis, сприяючи професійному розвитку співробітників і зростанню бізнесу. Компанія інвестує у навчальні ініціативи з 2016 року, а сьогодні її освітня екосистема включає внутрішні тренінги, освітні проєкти для університетів та стартапів, а також платформу з доступом до навчальних матеріалів. Формати навчання охоплюють технічні та нетехнічні напрями, менторські програми, хакатони та професійні спільноти. За п’ять років понад 4200 співробітників пройшли навчання в межах 70+ освітніх проєктів.

З 1980-х років один зі світових лідерів на ринку програмного забезпечення Microsoft використовує «поїдання їжі для собак», як практику для удосконалення своїх продуктів. Звісно, не в прямому сенсі. Однак саме так називається продуктовий підхід, яким послуговується не один диджитал-бізнес. Розповідаємо, як виникла практика, у чому її переваги та недоліки, як запровадити її у своїй компанії та при чому тут собаки. Що таке dogfooding та як він з’явився Eat your own dog food чи dogfooding — це практика стартапів і технологічних бізнесів, коли співробітники використовують власний продукт чи сервіс. Так команда може швидше знаходити слабкі місця продукту й краще розуміти потреби користувачів. Аби практика працювала, усі залучені мають надавати фідбек щодо продукту відповідним департаментам, інакше dogfooding не буде відрізнятися від звичайного користування.  Зазвичай практику dogfooding у компанії впроваджують продакт-менеджери. Але бувають випадки, коли завданням опікуються UI/UX- або ж продуктові дизайнери, маркетологи, розробники, QA-інженери або сапорт. На думку Маріана Моти, Design Director у JustAnswer, dogfooding найбільше актуальний для софту для бізнесу (CRM, таск-менеджери), мобільних застосунків, платформ для розробників. Як підкреслює Маріан, ця практика особливо корисна для B2B-продуктів, де співробітники можуть тестувати функції, так само як і кінцеві користувачі. Існує дві теорії   виникнення терміну dogfooding. За однією з них, все почалося з реклами 1970-х, у якій актор Лорн Грін казав, що годує своїх собак кормом Alpo. За іншою версією, один з виконавчих директорів компанії Kal Kan зʼїв корм для собак від бренду на зустрічі з акціонерами.  Реклама собачого корму Alpo / YouTube 1988 року термін dogfooding популяризував   Пол Мартіз, що тоді був менеджером Microsoft. Він надіслав колезі листа про необхідність протестувати новий софт всередині компанії. Темою листа була фраза ''Eating our own Dog Food'', тому тестувальник назвав тестовий сервер dogfood. Як згадує сам Мартіз, термін якимось чином розійшовся підрозділами Microsoft, а потім — компаніями на ринку.  У чому переваги підходу Dogfooding допомагає продуктовим компаніям з кількома моментами.  Знайти й усунути баги продукту на ранніх етапах. Dogfooding збільшує шанси «зловити» недолік, що пройшов повз QA, але ще не дістався кінцевих користувачів. Це зменшує витрати компанії на те, щоб пофіксити баг, а також усуває негативні наслідки для репутації бренду.  Краще зрозуміти не тільки свого користувача, а й продукт. Щоденне використання дає змогу виявити сильні та слабкі сторони розробки, а також сприймати застосунок або сервіс як окремий інструмент, а не як невіддільну частину робочого процесу. Прискорити розробку та впровадження нових функцій. Dogfooding дає змогу швидко одержати зворотний зв’язок щодо нової функції та не чекати на збір вражень від клієнтів. Правильно структурований процес дасть змогу одразу передавати свої враження розробникам.  Де можуть виникнути труднощі Ефективність dogfooding для бізнесу залежить і від ретельності оцінки ризиків. Що потрібно врахувати?   Dogfooding доречний не для всіх продуктів і сервісів.  Якщо ви створюєте вузькоспеціальний застосунок, і в компанії немає цільової аудиторії продукту, його функції не вийде коректно протестувати на команді. Як каже Маріан Мота, це стосується, наприклад, медичного обладнання чи дитячих іграшок.  Крім того, dogfooding ще не потрібен продуктам на стадії MVP, адже у застосунку чи сервісі може бракувати важливих функцій — і тестування не буде ефективним. Команда знає всі деталі продукту краще за користувачів.  Розробники та дизайнери, які створювали застосунок чи сервіс, точно знають, де шукати потрібну функцію чи як скасувати дію. Щоб знизити вплив цього чинника, залучайте до dogfooding представників різних команд із різним рівнем експертизи, а не тільки core-творців. Це допоможе поглянути на розробку під різними кутами, а також уникнути упередженості тих, хто безпосередньо його створює (пише код, тексти для інтерфейсів або малює айдентику).  Dogfooding не замінює роботу QA чи інші формати тестування.  Адже головне тут — не знайти баги, а побачити продукт очима користувача. «Dogfooding допомагає компанії швидше знаходити проблеми в продукті, адже співробітники тестують його на собі й можуть одразу давати зворотний зв’язок. Це підвищує якість і корисність продукту, бо команда краще розуміє потреби користувачів. Але є і мінус — співробітники можуть мати інший досвід, ніж реальні користувачі, тому важливо поєднувати dogfooding з тестуванням на зовнішній аудиторії. Також це може забирати багато часу та ресурсів», — говорить Маріан Мота.   Як великі компанії використовують dogfooding Один з піонерів dogfooding — Microsoft — тестує свої продукти на внутрішніх користувачах вже понад десятиліття, створюючи   для них dogfood-версії. Практика є не обовʼязковою, але рекомендованою, й допомагає компанії вдосконалювати рішення швидше.  В Google також є dogfooding. Найвідомішим став кейс Bard 2023 року. Тоді співробітників заохочували користуватися ШІ-асистентом Bard на ранніх стадіях, щоб він постійно навчався на нових даних, а також щоб якнайшвидше знайти в ньому «слабкі» місця. Щоправда, це сталося  після того, як продукт вивели у публічний доступ, й команда розкритикувала керівництво за поспіх.  Ще один адепт dogfooding — сервіс Slack, який розробляє компанія із сильною продуктовою культурою. Усі нові функції платформи спочатку запускають  в альфа-версії Slack, яка має назву Dogfood. До неї є доступ у всіх співробітників компанії. Це дозволяє знаходити помилки й відточувати функції, не відкриваючи їх зовнішнім користувачам.  Є й неочікувані кейси. Щоб довести, що бути хостом безпечно (й підсилити бренд компанії), 2022 року CEO Airbnb Браян Ческі розмістив  на сервісі власну квартиру в Сан-Франциско. Це незвичний, але все ж один з багатьох кейсів використання dogfooding гігантами tech-ринку. Product builder Нікі Скарстад у своєму блозі на substack наводить приклад не тільки Airbnb, а й Duolingo (вона працювала в обох компаніях). В останньому CEO використовує застосунок щоранку й на різних пристроях, тож він часто першим повідомляє команді про баги чи проблеми з UX. За статистикою   Duolingo, щодня застосунок використовує понад 70% команди. Швидко повідомляти про помилки допомагає внутрішній інструмент Shake-to-Report — якщо співробітник потрусить гаджет чи натисне кнопку у вебверсії, відкриється форма репорту про баг.  Як запровадити dogfooding у своєму бізнесі Компаніям, що хочуть запровадити dogfooding, варто почати з культури використання власного продукту серед співробітників, надаючи їм можливості для тестування та збору зворотного зв’язку. Буває так, що співробітники готові працювати з продуктами компанії без додаткової мотивації, але часто інтерес команди потрібно підігрівати, а ще — виділяти на подібне тестування вільний час впродовж робочого дня. За цим має стежити відповідальний стейкхолдер, який має достатньо часу для управління бета-тестами, розуміє клієнтський досвід і усвідомлює, як зміни вплинуть на користувачів. Важливо також комунікувати про потенційні та необхідні оновлення зрозумілою для всіх залучених мовою.  Інший вагомий нюанс — структура процесу, тобто як саме залучені співробітники будуть шукати недоліки, звітувати про знайдені проблеми та які рішення варто впроваджувати на основі їхнього досвіду. Ось один з алгоритмів, як може виглядати весь процес.  Визначте, як будете збирати відгуки. Це можуть бути дані A/B-тестування, інтерв'ю та дані про використання (usage data). Надайте колегам можливості для зручного тестування та збору зворотного зв’язку.  Попросіть детально розповісти про знайдені недоліки продукту або поділитися спостереженнями щодо його використання. Це можна зробити за допомогою спільних чатів, наприклад, у Slack. Якщо dogfooding відбувається перед запуском, встановіть чіткі дедлайни.  Додайте демоверсії продукту до процесу онбордингу новачків. Такий крок дасть змогу не лише познайомити їх із застосунком чи сервісом, а й зібрати відгуки про нього.  Не забувайте про клієнтську підтримку.  Ймовірно, вона знадобиться на певних етапах тестування. Співробітники — такі ж користувачі, тож подібний підхід зміцнить лояльність команди.  Визначте, як команди будуть звітувати про знайдені проблеми , як їх будуть пріоритезувати та які рішення впроваджувати на основі їхнього досвіду. Так, в Just Answer є CX Day, коли всі команди проводять dogfooding, потім в компанії аналізують всі знайдені проблеми й впродовж одного дня намагаються їх розвʼязати. За словами Маріана Моти, так вони можуть закрити до 100 різних проблем користувачів. Стимулюйте участь через внутрішні нагороди. «Наприклад, Duolingo двічі на рік влаштовує Language Challenge, де для співробітників доступні фінансові бонуси за регулярне використання застосунку протягом шести місяців і змістовний зворотний звʼязок», — говорить Маріан Мота.  Удоскональте процес після оновлень та додавання нових функцій. Впродовж активного тестування продукт буде змінюватися, тож питання, а можливо і спосіб анкетування користувачів потрібно буде переглянути.   Враховуйте, що впровадження нової практики потребує ресурсів всієї команди. Оцінити, чи потрібен вам dogfooding, та чи може компанія його «потягнути», варто уже на старті. Щоб отримати найбільше від dogfooding, використовуйте його в комбінації з тестуванням на реальних клієнтах — так картина буде найповнішою.

Microsoft представила квантовий чип Majorana 1, що відкриває нову еру обчислень Компанія Microsoft анонсувала  Majorana 1 – перший у світі квантовий чип із топологічною архітектурою, який наблизить появу квантових комп’ютерів, здатних вирішувати масштабні промислові завдання. Чип використовує топопровідник – новий матеріал, що дозволяє спостерігати та контролювати частинки Майорани, створюючи стабільніші й масштабованіші кубіти – ключові елементи квантових обчислень. Majorana 1 має потенціал вмістити мільйон кубітів на одному чипі, що зробить квантові комп’ютери практично корисними. Це відкриває шлях до розв’язання складних наукових і промислових проблем, наприклад, створення самовідновлюваних матеріалів або очищення мікропластику. Розробка Microsoft вже привернула увагу DARPA – агентства Міноборони США, яке підтримує передові технології. Компанія стала однією з двох фіналістів програми US2QC, спрямованої на створення перших комерційно значущих квантових комп’ютерів. Apple представила iPhone 16E: USB-C, Face ID та потужний A18 Apple офіційно анонсувала  iPhone 16E – новий бюджетний смартфон за $599, який став наступником iPhone SE. Смартфон отримав оновлений дизайн без кнопки «Додому», підтримку Face ID, процесор A18 та сумісність із Apple Intelligence. Новий iPhone 16E побудований на базі iPhone 14 і має 6,06-дюймовий OLED-дисплей, що майже не поступається за розміром стандартному iPhone 16. Корпус доступний у двох кольорах – чорному та білому. Гаджет оснащений єдиною 48-мегапіксельною основною камерою, а мінімальний обсяг пам’яті стартує зі 128 ГБ. iPhone 16Е Серед важливих змін – заміна порту Lightning на USB-C, що відповідає новим вимогам ЄС. Водночас пристрій не підтримує MagSafe та швидку бездротову зарядку – лише Qi до 7,5 Вт. iPhone 16E став першим смартфоном компанії з власним модемом Apple, що може сигналізувати про відхід від чипів Qualcomm. Попередні замовлення стартують 23 лютого, а офіційний реліз відбудеться 28 лютого. Microsoft представила Muse – генеративну ШІ-модель для створення ігрового процесу Microsoft анонсувала  Muse, першу генеративну ШІ-модель, здатну створювати ігрові візуали, дії гравця або їхню комбінацію. Модель базується на WHAM (World and Human Action Model) і була розроблена дослідниками Microsoft Research Game Intelligence спільно з Xbox Game Studios’ Ninja Theory. Muse навчена на великому обсязі даних із гри Bleeding Edge та здатна генерувати послідовності ігрового процесу, що тривають кілька хвилин. Це дозволяє моделі точно передбачати розвиток гри на основі початкового сценарію. Унікальність Muse у тому, що вона може створювати нові варіанти геймплею, аналізувати дії гравців та інтегрувати їх у реальний ігровий світ. Microsoft також відкриває доступ до вихідного коду моделі, зразків даних і WHAM Demonstrator – інструменту, що дозволяє взаємодіяти з моделлю через візуальний інтерфейс. Розробники можуть експериментувати з Muse на Azure AI Foundry. Цей прорив відкриває нові можливості для ігрової індустрії, дозволяючи творцям тестувати концепти, створювати сценарії та вдосконалювати ігровий процес за допомогою ШІ. Headway стала першою українською компанією в глобальній мережі Endeavor EdTech-компанія Headway приєдналася  до Endeavor – провідної світової мережі підприємців із високим впливом. Це вагомий крок для української технологічної екосистеми, адже Headway стала першою компанією з України, що увійшла до цього престижного клубу. Спільнота Endeavor об'єднує 2 800+ підприємців у 45 країнах, а  учасники генерують $67 млрд доходу та створюють 4,1 млн робочих місць.  Приєднання до Endeavor відкриває перед Headway нові можливості – доступ до інвестицій, менторства та міжнародної експертизи для ще масштабнішого зростання.  Defence Builder Accelerator 2.0 відкрив набір для оборонних стартапів Програма Defence Builder Accelerator 2.0 розпочала  прийом заявок від стартапів, що працюють у сфері оборонних технологій. Ініціатива спрямована на підтримку компаній, які розробляють інноваційні рішення у таких напрямах, як перехоплювачі, безпілотні літальні апарати (БПЛА), програмне забезпечення, радіоелектронна боротьба (РЕБ) та системи зв’язку. До участі запрошуються стартапи, що мають робочий прототип (TRL 6-8) та отримали зворотний зв’язок від військових користувачів. Також необхідною умовою є наявність команди з щонайменше п’яти спеціалістів. Програма передбачає 4-місячну акселерацію, стартовий грант у $10 000 та можливість для трьох найкращих команд отримати додаткове фінансування у $30 000. Учасники також отримають доступ до експертної підтримки: допомога у створенні інвестиційних презентацій, розробка фінансових моделей, пітчинг перед інвесторами, тестування рішень у військових умовах, а також участь у ключових заходах оборонної індустрії. Defence Builder Accelerator було засновано у 2024 році для підтримки технологічних розробок у сфері безпеки та оборони. Програма реалізується за підтримки Sigma Software Labs, Київської школи економіки та Buntar Aerospace. Прийом заявок триває до 28 лютого 2025 року.

З перших днів повномасштабного вторгнення  Genesis підтримує колег, які долучились до війська, та їх рідних через благодійний фонд Genesis for Ukraine , забезпечуючи всім, що допоможе врятувати життя.  Станом на кінець 2024 року фонд виконав запити співробітників на суму 16,2 млн грн. Ці кошти перетворилися на засоби індивідуального захисту, медичні товари, одяг, спорядження та інші гуманітарні потреби. Крім того, фонд надає фінансову допомогу у разі матеріальних збитків від ворожих атак та підтримує колег після демобілізації. «У перші тижні повномасштабного вторгнення головним завдання було забезпечити захисників усім необхідним. Згодом ми налагодили процеси: скоротили час обробки запитів, сформували пул перевірених постачальників та вибудували систему, яка сфокусована на якості та швидкості. Сьогодні адресна допомога – це надійна опора для співробітників та їхніх рідних у війську. Це наш спосіб сказати дякую не лише словами, а регулярною підтримкою», – коментує Анастасія Кладова, Head of CSR в Genesis та керівниця фонду Genesis for Ukraine. Звернутися до фонду можуть співробітники Genesis, які служать у війську, або ті, чиї рідні захищають Україну. Якщо у війську кілька близьких людей – кожен із них може розраховувати на підтримку. Так було у випадку Катерини Кідиби, Business Development Manager в Genesis, в якої тато, мама і чоловік – на війні. «Коли чоловік вирішив долучитися до війська, колеги порадили звернутися до фонду Genesis for Ukraine. Він потребував екіпірування, яке правильно розподіляє навантаження. Фонд усе придбав і доставив дуже швидко! Згодом зробила ще один запит на зимове взуття та термобілизну для батьків – і тепер вони в теплі. Фонд зекономив нашій сімʼї чимало грошей. Дякуємо!» – розповіла Катерина Кідиба, Business Development Manager в Genesis.

«Повернись живим» — найбільший в Україні фонд компетентної допомоги армії та єдиний, хто має сертифікацію на закупівлю товарів військового призначення. Як працюють великі фонди, що відбувається на передовій, та які технічні рішення рятують життя військових — про це розповів представник «Повернись живим» Олег Карпенко в інтерв’ю екскоординаторці благодійного фонду Genesis for Ukraine Мирославі Власенко. Олег мав досвід військової служби в 95 окремій десантно-штурмовій бригаді Збройних сил України (ЗСУ), а з 2021 року — керує напрямом роботи з партнерами у фонді. Розмова відбулася в межах циклу закритих зустрічей для співробітників Genesis. Публікуємо найцікавіше з інтерв’ю. Нещодавно фонду виповнилося вісім років. Як усе починалося? Що змінилося за цей час? Починали із закупівлі декількох бронежилетів, але згодом змінили фокус на технічний. Наприкінці 2021 року це була гнучка незалежна організація зі зрозумілою структурою, 30 співробітниками, наглядовою радою, затвердженою стратегією та чітким фандрейзингом. Головна ідея фонду — пошук та реалізація технічних рішень, які зберігають життя українським військовим. Наприклад, у 2019 році дослідження фонду показало, що від снайперського вогню щомісяця гинуло 7–15 наших військових, це була найпоширеніша причина смерті на передовій. Ми розробили мобільний комплекс спостереження за противником з окопу. Рішення коштувало близько 100 000 грн за один комплекс. З 2019 до середини 2021 року на позиціях, де їх встановили, не загинув і не був поранений жоден військовослужбовець. Ми реалізували цей проєкт за два місяці — від ідеї до встановлення на позиції поблизу донецького аеропорту. На державному рівні за найбільшого сприяння всіх високопосадовців на погодження такого проєкту пішло б не менше 1,5 року. Адже держава — дуже великий і повільний механізм. Зважаючи на це, чи державі вдається повноцінно екіпірувати військових? Нас часто питають, чому Міністерство оборони не закуповує тепловізори, індивідуальний захист тощо. Закуповує, але з початку війни кількість військовослужбовців збільшилася втричі. Крім того, держава має фокусуватися зараз на оперативному рівні — де знайти танки, літаки, артилерію, снаряди до «Точок-У». А питання тактичного рівня — тепловізори, зв’язок, бронежилети, каски — допоможуть закрити волонтери. Зважаючи на ріст кількості запитів та масштаби, наскільки зросла команда фонду? За два місяці зросла вдвічі. Зараз у штаті 64 працівники. Але ми очікуємо, що в найближчі місяці ми покажемо потрійне зростання. Уже зараз у нас іде найм, скоро відкриються нові вакансії та оголосять конкурс. До речі, у нас досить складний процес найму, один з етапів — поліграф. Які напрями закупок для вас найпріоритетніші? Зараз фонд працює в таких напрямах: Тепловізійна та нічна оптика, прилади нічного бачення, тепловізійні приціли. Технічне оснащення розвідки — камери відеоспостереження, квадрокоптери, безпілотники. Засоби зв’язку, радіостанції. Автомобільна техніка. Ми закуповуємо пікапи, щоби зробити підрозділи максимально мобільними й ефективними. Дістаємо багато критики, що закуповуємо нові автівки, а не старі. Але наше завдання — додати підрозділам мобільності, а не створити їм «головний біль» із пошуку СТО, це вже проходили у 2014–2015 роках. Переобладнання командних пунктів управління — оснащення серверами, ноутбуками, моніторами тощо. Командири мають приймати якісні рішення в нормальних умовах. Снайперський напрям. Отримуємо снайперські гвинтівки, дообладнуємо їх. Також у нас є інструкторський відділ, який займається підготовкою фахівців у цій сфері. Індивідуальний захист — каски та бронежилети. Наш благодійний фонд у Genesis — невеликий, ми приймаємо й обробляємо всі запити від співробітників та їхніх родичів, що воюють, тому в нас немає потреби в пріоритезації. А яким чином такий великий фонд як ваш, пріоритезує запити? У нас є чітка система, кому ми допомагаємо в першу чергу, кому в другу, а кому не допомагаємо взагалі. На нас ображаються, але маємо фокусуватися на допомозі тим, хто знаходиться зараз у самому пеклі. Підрозділи, які виконують завдання на сході та півдні України, є нашим пріоритетом. Ми безпосередньо залучені до створення корпусу резерву, знаємо всю їхню проблематику й намагаємось допомагати тим, хто працює в зоні бойових дій. Що наразі найважче дістати? Серед дефіцитних речей — засобу зв’язку. Ми намагаємося доукомплектувати підрозділи саме тими моделями, що закуповували з 2014 року. Є певні складнощі в пошуку їх у світі, адже не кожна країна і виробник хочуть працювати із фондом, але ми лупаємо цю скалу, працюємо і знаходимо. Як працював фонд на початку війни? Скільки часу знадобилося на розвʼязання операційних завдань? Перші тижні після вторгнення росії фонд був у такому ж стані шоку, як і вся країна. Усі хаотично займалися всім: шукали гроші, постачальників, розвантажували й завантажували фури. Кількість донейтів та запитів тоді зросла в десятки разів. Але досвід попередніх років дозволив швидко систематизувати всі процеси, чітко розподілити обов’язки, залучити нових людей та вийти з режиму хаосу за 2–3 тижні. Ми поступово розв’язували логістичні проблеми, питання із митницею тощо. Ми у фонді зіткнулися із логістичними проблемами. Як вам вдалося налагодили доставку на фронт? Одним із рішень було розділити офіс на три частини, відкривши хаби в Одесі та Дніпрі, щоби бути з передовою на відстані «витягнутої руки». Цей фактор, а також пряма комунікація з командирами й загальне бачення ситуації на сході, значно покращили логістику. Усі закуплені товари сьогодні швидко проходять бухгалтерський облік, перевозяться в ці два хаби, а далі розподіляються в підрозділи. У перший місяць процедура перетинання кордону та розмитнення була суперповільною. Як зараз із цим справи? Завдяки лобіюванню зі сторони Кабінету міністрів, Офісу президента й Міноборони деякі процеси спростились. Тісна співпраця із Міноборони й Генштабом дає нам змогу швидше проходити процедури розмитнення й перетинання кордону. Також «Повернись живим» отримав сертифікацію на закупівлю товарів військового призначення. Це дозволяє нам робити неймовірні речі — наприклад, купити «Байрактар». Те, що хвилює окремих військових — що робити й до кого бігти, якщо не маєш екіпірування? Приміром, пізніше долучився або втратив амуніцію. Фонд «Повернись живим» працює із запитами командирів підрозділів, а не окремих людей. Інакше нам потрібно було б збільшити штат вдесятеро. Набагато ефективніше закрити не 5–10 бронежилетів на день, а видати 500 штук на цілий батальйон. Тому я би радив звертатися до командира в першу чергу. А як щодо надійних постачальників — де шукати? Ринок військових товарів — дуже специфічний, тут усе побудовано на особистих стосунках. Співпраця з кожним постачальником, з кожною країною — це окрема бюрократична процедура — справжнє «коло пекла». Адже кожен контрагент має пройти ретельну юридичну та фінансову перевірку, сторони мають узгодити всі умови контракту. Але в нас немає часу тижнями проводити переговори. Мали негативний досвід співпраці з деякими німецькими та ізраїльськими компаніями. Так, на другий день війни ми замовили з Ізраїлю 9000 бронежилетів, а отримали їх тільки наприкінці квітня. Що робить армію ефективною? По-перше, навчений особовий склад. Один навчений взвод виконуватиме завдання якісніше, ніж батальйон людей, які ніколи в житті в руках не тримали зброї. Також усі дії підрозділів мають бути синхронізовані. По-друге, мінімізація бюрократії шляхом автоматизації процесів. По-третє, сучасний парк військової техніки. Ми маємо забути про радянські зразки. Що країна має зробити задля створення боєздатної армії в майбутньому? Противник не може постійно йти в наступ, тому рано чи пізно перша активна фаза війни закінчиться. Цю оперативну паузу ми маємо максимально використати для навчання наших військових, зокрема опанування нового озброєння, що надходить з інших країн. Інший напрям, з яким незабаром доведеться працювати, — доукомплектування артилерійських систем і систем залпового вогню. Наприклад, нам передають артилерійську систему 155 калібру. У нас є власне програмне забезпечення, яке дозволяє швидко наводити зброю і вести вогонь по противнику навіть із закритих позицій з допомогою планшетів. Таких питань буде ще дуже багато: переобладнання командних пунктів, збільшення ефективності системи протиповітряної оборони тощо. Отже, роботи попереду ще багато. У вас є курси менеджмента й лідерства для військових. Як ви вимірюєте ефективність? Це програма, яку ми започаткували ще 2019 році спільно з Українським Католицьким Університетом (УКУ). Перш за все навчання проходили інструктори, згодом ми почали поступово втілювати цю програму до підрозділів. Але ми встигли провести заняття тільки в трьох підрозділах і до вимірювання ефективності не дійшли, адже повномасштабне вторгнення змінило плани. Не знаю, коли ми повернемось до цієї програми. Напрям — актуальний, але не в активній фазі війни. Як зараз справи з донатами? Чи фіксуєте ви зменшення кількості пожертв? Так, у лютому-березні вони були в десятки разів більшими, ніж зараз. Але ми прогнозували, що так станеться. Українська економіка в складній ситуації. Ми розуміємо, що людям зараз важко, тому наше завдання — залучати регулярне фінансування від міжнародних партнерів. Наразі розробляємо алгоритм такої співпраці із міжнародним товариством. Зараз одночасно є багато несистематизованих волонтерських ініціатив — чи не знижує це загальну ефективність допомоги армії? Чи доцільно донатити на маленькі запити друзів? У такий час не може бути інакше. Обираючи, куди перераховувати кошти, думайте про кінцеву мету — чи хочете підтримати медиків або закрити чиїсь гуманітарні потреби? Допомогти нищити противника чи рятувати життя? Є збори, які я вважаю недоцільними зараз — ремені, окуляри, розвантажувальні системи. Вони не рятують життя. Також я закликаю всіх волонтерів, що допомагають військовим, ретельно вивчати нюанси, що вони купують та передають. Наприклад, є чіткий перелік сертифікованих турнікетів. Усі інші можуть не врятувати, а скалічити життя. Ви на постійному зв’язку із військовими. Чи ті, хто на передовій, відчувають підтримку народу? Одна з українських рис, які ворог не здатний зрозуміти — це всебічна підтримка армії. Коли на передовій виникає проблема з логістикою харчів, а місцеві коробками звозять допомогу зі щирими записками та побажаннями. Коли командир робить запит на тепловізор і вже за кілька днів одержує його на позиції. Усвідомлення того, скільки за цим стоїть кроків — хтось обробив запит, знайшов гроші, де купити за кордоном, привіз, оформив, доставив на передову, — неабияк мотивує. Я відчув це особисто, саме тому почав працювати у фонді. Відчуття, що ти не один, що про тебе не забули — це важливо. ЗРОБИТИ ДОНАТ У ФОНД «ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ».

Війна згуртувала українців навколо спільної біди. Мільйони людей тим чи іншим чином допомагають армії або постраждалим від бойових дій — грошима, прихистком, одягом тощо. Волонтери — це ті, хто добровільно віддає весь свій вільний час і сили, щоб допомогти. Тисячі одиниць амуніції, десятки тон гуманітарних вантажів, центри для розміщення переселенців — і це далеко не повний перелік того, що забезпечують саме ці люди. Genesis системно долучається до допомоги армії та країні. Крім цього, всі проєкти розвивають свої власні волонтерські ініціативи. Ми зібрали історії генезійців, що особисто займаються волонтерською діяльністю, а координаторка благодійного фонду Genesis for Ukraine розповіла, як влаштоване волонтерство всередині компанії. Ще до війни один мій друг-підприємець заощадив декілька мільйонів гривень з прибутку від власного бізнесу. З них і почалось наше волонтерство. 24 лютого ми з ним поїхали до польського кордону, щоб вивезти родини в безпечне місце. Дорога туди й назад до Києва тривала п’ять днів. За цей час у телефонному режимі ми надіслали сотні тисяч гривень з рахунку видавництва на різні потреби бійців батальйону київської територіальної оборони — з ними мали контакти ще до війни. Окрім цього, дорогою ми самі закупили амуніцію й одяг в «Епіцентрах» та мілітарних магазинах. Завантажили дві машини, і поїхали до Києва. Київська ТрО — основні підопічні нашої волонтерської групи. Окрім них, зараз ми допомагаємо близько десяти різним підрозділам, закриваємо точково їхні потреби — бронежилети, рації, шоломи, гуманітарні вантажі. У нас немає великих обсягів коштів, зв’язків із міністерствами чи митницею, тому й великими партіями завозити не можемо. Через це вирішили, що будемо завозити все, що вдасться, не зосереджуючись на одному виді амуніції. Шукаємо і доставляємо як квадрокоптери й тепловізори, так і цигарки та предмети гігієни. Ми закриваємо запити точково, 10–20 бронежилетів — це вже надто велика партія для нас. Навіть коли заходять кошти від донорів — до прикладу, $10 000–20 000 — це вартість 10 рацій, не більше. Про помилки Майже одразу зрозуміли свою першу велику помилку, яку роблять усі, хто займається волонтерством. Спочатку ми допомагали усім підряд. А потім зрозуміли, що так не працює, і почали пріоритезувати запити. Спочатку ті, хто на передовій, потім — всі інші. Коли ми повернулися зі Львова до Києва, гарячою точкою був Ірпінь. І коли ми туди приїхали, там наші хлопці стояли майже без нічого — деякі навіть без броні й без спальників, при мінусовій температурі. Водночас на блокпостах далеко від Києва бійці були екіпіровані, як термінатори. Відтоді перше, що ми питаємо, коли до нас приходить запит — де ви зараз і чим займаєтесь? Ще одна проблема, з якою ми зіткнулися, — відсутність будь-якого обліку або звітності. В перші тижні на закупки витратили шалені суми, бо логіка тоді була така — якнайшвидше усім все роздати, встигнути купити та довезти. Пізніше, коли гроші закінчились, ми зрозуміли, що щось треба було структурувати, аби працювати на перспективу. Важко було все зібрати та підбити. Але урок цей вивчили, зараз у нас все систематизоване, надходження і витрати фіксуємо й аналізуємо. Про складнощі Швидкість та ефективність нашої роботи залежить від того, що в нас є на складі. Зараз вже простіше — і блокпостів по країні менше, і возити зі Львова легше та швидше. Але все одно є певні проблеми — доставка здійснюється через незнайомих людей, їх потрібно перевіряти. Чотири людини можуть передати одне одному вантаж, і всі ці люди нам невідомі: просто хтось дав їхній контакт. Тому це завжди лотерея. Нещодавно доїхав вантаж з Amazon із тактичним спорядженням, і одна валіза з нього просто зникла. А вчора я забирав у Львові рації до Києва. Це був квест довжиною в місяць. Ми отримали запит на рації, що коштують по тисячі доларів за штуку. Я залучив свого колегу iз Legit, він — своїх знайомих. Ми склали список 130 магазинів, в яких є ці рації в Європі, і телефонували в кожний, щоби дізнатися про наявність. Додзвонилися до маленького магазину десь у грецькій провінції, і там сказали, що ми вже десяті, хто телефонує з України, і ні, в них рацій більше немає. Знайшли лише в США. Найважче зараз знайти якісні бронежилети та оптику. Є люди, що займаються винятково оптикою й тепловізорами, і вони без проблем в Україну доставляють, але не розкривають свого логістичного механізму. Наприклад, у нас є дуже корисний контакт у Чикаго, який допомагає нам амуніцією на десятки тисяч доларів, але ми не знаємо, як із США до Києва вантаж доходить за тиждень. Про потреби Люди, які завжди потрібні волонтерським ініціативам, це координатори. Це найважча робота, монотонна і дуже нервова, але саме від неї багато чого залежить. Люди, що вміють знаходити, домовлятися, координувати, — на вагу золота. Ще з корисного, що стає у нагоді — контакти людей, що можуть допомогти з логістикою. Наприклад, у когось є фургон або вантажівка, і він може щось перевезти зі Львова до точки призначення. У нас майже всі логістичні ланцюжки побудовані на таких контактах — знаходимо різних людей, що погоджуються перевезти вантаж із точки A в точку B. Зараз, із переміщенням бойових дій на схід, налаштовуємо цей ланцюжок — Запоріжжя, Дніпро, Харків. Про емоції Я знав, що війна буде, морально готувався до неї, але був упевнений, що долучусь до ЗСУ. У військкоматі мені відмовили через брак військового досвіду. Тому налаштувався робити що можу. Вигорання за весь цей час не сталося, а от брак сну був проблемою. Мало спали, рано вставали, було безліч задач, які потрібно було вирішувати швидко. Але це тримало в тонусі. Зараз, коли навколо Києва стало спокійніше, виник внутрішній парадокс — десь іде війна, а тут відчиняються кафе. Це важливо і потрібно для того, щоб країна жила та економіка працювала, але це складно сприймати, коли ти звик до жорсткої воєнної атмосфери навколо. Потрібно нагадувати собі перемикатися. *На момент виходу матеріалу Олександр долучився до лав ЗСУ З 12 років я учасник Пласту — національної скаутської організації. З початком війни ми створили свій волонтерський штаб, що допомагає членам Пласту, які зараз служать в ЗСУ і ТрО. Окрім цього, допомагаємо військовим із різних підрозділів за запитом. Через онлайн-форму на публічній сторінці збираємо запити про допомогу. Це і військове спорядження, і харчування, і медикаменти — тобто всі напрями, які доступні цивільним для транспортування, замовлення, ввезення через кордон. Наш штаб діє на рівні країни — залучені люди з усіх регіонів та навіть зі США, Канади, країн Європи. Про команду Всередині штабу ми сформували невеликі команди, які займаються різними напрямами — фінансами, фандрейзингом, комунікацією, звітністю, пошуком спорядження, логістикою, обробкою та реєстрацією запитів, складами тощо. Ще в лютому я час від часу долучався до кожного з цих напрямів, але зараз нас вже більше, тому в кожного своя зона відповідальності. На мені — доставка й облік на складі; місто Київ, Київська та сусідні області. Я сам доставляю вантажі та частково координую доставку. Наразі налагоджуємо логістику на Схід. Про складнощі Найважливіше і найскладніше зараз — доставка військового спорядження з-за кордону, особливо для тих, хто возить невеликими партіями, як ми. Наприклад, у нас є 100 запитів на шоломи для людей із різних військових частин. Ми їх повинні привезти на свій склад, і звідти розсилати за місцями призначення. Але є проблема: для того, щоб ввезти партію військового спорядження, треба мати документ від конкретної військової частини, що вантаж поїде туди. Коли наші адресати в різних частинах, такого документа ми отримати не можемо. Тому іноді виникають складнощі з логістикою. До того ж є проблеми з наявністю — якісні бронежилети важко знайти. Про завантаженість Ми почали допомагати в Києві з першого дня війни. Вихідні вдалося організувати лише під час довгої комендантської години. Зараз завантаженість різна — може бути з 9 ранку до ночі, а може — декілька годин. У Києві нас не дуже багато, але сюди стікаються великі обсяги вантажів, тож задач вистачає. Іноді варто перемикатися, коли відчуваєш втому або перевантаження від кількості комунікації. Бо волонтерство — це коли й у вихідний ти на зв'язку, адже несеш відповідальність за те, щоб якомога більше людей отримали допомогу. У перші дні війни ми з сім'єю переїхали з Вишгорода, де жили, до друзів за місто. Друзі займаються торгівлею, і перший час ми завантажували з їхніх складів гуманітарні вантажі та доставляли волонтерам і ТрО. Але під Вишгородом ставало дедалі «гарячіше», поряд точились бої, а у нас маленька дитина. З безпечними варіантами виїзду було проблематично, я читав різні чати, але всі рекомендації, на які я натрапляв, виглядали не дуже надійно. Ситуація змінювалася щогодини. Маршрут, що був безпечний учора, міг стати смертельним сьогодні. А мені потрібен був максимально перевірений варіант, щоб вивезти родину. Через знайомих знайшов контакт волонтерів, що допомагали вивозити сім’ї з гарячих точок під Києвом. Вони тримали зв'язок із ЗСУ та іншими волонтерами, і тому мали найактуальнішу інформацію про стан маршрутів. Волонтер із цієї групи супроводжував нас із Вишгорода до регіону, де вже було відносно безпечно їхати. Нам вдалося виїхати без жодних проблем. Про складання маршрутів Коли ми доїхали до Закарпаття, я продовжив тримати зв'язок із цими волонтерами. В той час з-під Києва виїжджали тисячі людей, і всім потрібні були безпечні маршрути. І я за допомогою інформації від волонтерів почав складати варіанти маршрутів для безпечного виїзду — безліч сценаріїв в залежності від того, як може розвиватись ситуація і де будуть відбуватися бойові дії. Спочатку так допоміг виїхати своїм батькам, потім — батькам друзів, далі — колегам. За цими маршрутами та з моєю координацією виїхало багато сімей, і всі, на щастя, доїхали безпечно. Про інструкції для тих, хто евакуюється Ще коли ми самі виїжджали, то ситуація на блокпостах була дуже нервова, ніхто не розумів, що далі буде, всі були дуже напружені. А в ситуації, коли у людей є багато зброї, треба поводитися максимально обережно. Тому для тих, кому я допомагав виїжджати пізніше, складав іще своєрідні інструкції — як поводити себе з військовими на блокпостах, проходити перевірку. На перший погляд, нічого складного, але в цьому є дуже багато нюансів, і їх незнання може призвести до проблем. Окрім правил проїзду через блокпост, варто було знати, наприклад, що не можна зупинятися навіть для короткої технічної зупинки десь далі ніж 50 метрів від блокпоста — у лісах були диверсанти й «розтяжки», і це було дуже небезпечно. Також ніхто раніше не стикався із ситуацією, коли на дорогах усюди стоять бетонні плити, яких не видно вночі, і які ставали причинами ДТП. Окрім цього, я складав ще списки заправних станцій, на яких безпечно було б заночувати тим, хто не встигав доїхати до населеного пункту до початку комендантської години. Виділяв ті станції, де поруч не було жодних об'єктів, які теоретично могли б стати мішенню для ракет, і позначав на картах. Загалом, така активна координація евакуації тривала перші три тижні, поки всі, хто хотів і мав змогу, виїхали. З початку війни ми в компанії точково закуповували різні речі на потреби фронту. З часом, коли все більше наших колег, їхніх родичів і друзів приєднувалися до ЗСУ і тероборони, ми зрозуміли, що потрібно допомагати більш централізовано, тобто — ефективніше. Одному потрібен бронежилет, іншому — шолом, третьому — берці, і ще десяти людям потрібно те саме. Легше купити 10 жилетів, шоломів, аптечок, все це завезти в Україну та розіслати. Окрім того, з кінця лютого в нас уже з'явилася напрацьована база контактів, що постачають якісну амуніцію. Про механіку роботи Genesis for Ukraine — це команда з 10 співробітників. Спочатку моєю метою було налагодити процес того, як запити будуть систематизуватися й оброблятися. Наразі механіка така: я отримую запит, оцінюю наскільки він пріоритетний — де знаходиться військовий, наскільки він залучений у бойові дії, скільки часу є на пошуки й доставку. Далі цей запит іде до співробітника фонду, який вже бере його в роботу, тримає зв'язок із військовим або родичами. Окремо розв'язуємо питання з фінансуванням. Іноді бувають запити, де є гроші, але не можуть знайти потрібне, іноді — треба додатково зібрати кошти. Фінансуємо закупки ми з рахунку фонду. В деяких випадках необхідне спорядження для співробітника або його родича фінансує проєкт, де він працює. Зараз ми працюємо точково під запити: потрібен один жилет — шукаємо один жилет і надсилаємо. Амуніцію в невеликих кількостях наразі цілком реально знайти в Україні, перекупити абощо. В перспективі налагодимо процес взаємодії фонду й проєктів Genesis, і тоді матимемо змогу замовляти одразу більші кількості одягу та спорядження. Про закупку й логістику Один із найперших запитів був складний — купити й доставити бронежилети на передову в Чернігівську область. Тоді ми зрозуміли, що знайти — не проблема, а справжній квест — це доставка. Знайшли людину, яка тиждень везла вантаж від західного кордону до місця призначення. Тоді зрозуміли, що це погана ідея. Почали робити по-іншому: відправляти «Новою поштою» до найближчого мирного міста, а там домовлятися із місцевими волонтерами, які знають, як і куди швидше й безпечніше їхати. Наразі знайшли й доставили 134 найменування, серед яких амуніція, тепловізори, одяг та медикаменти. Знаходимо за кордоном або домовляємося про перекупівлю у тих, хто возить великі партії в Україну. Так скорочуємо час доставки мінімум до тижня. Найбільшою складністю став пошук шоломів. Їх немає не лише в Україні, а й у сусідніх країнах, вже шукаємо в Ізраїлі та Швейцарії. Про виклики Коли закуповують щось для військових, завжди є високий ризик потрапити на недоброякісний товар. Наприклад, під час війни виробництво рюкзаків перекваліфікувалося під виробництво розвантажувальних систем під автомат Калашникова. За якістю тканини — супер, але не функціонально. Не передбачили, наприклад, стоки в кишенях на випадок дощу. Бувають й інші приклади, коли некваліфікований підхід до виробництва амуніції може коштувати солдатам життя. Саме тому база перевірених контактів виробників і постачальників — це те, на що ми спираємось. Інше питання — знайти саме те, що потрібно конкретному військовому. Для того, хто стоїть на блокпосту або знаходиться в частині, і того, хто вже воює на передовій, потрібне спорядження зовсім різної якості та з різними функціями. А той, хто штурмує захоплені міста — потребує геть іншого.

Як проходить співбесіда з Python Developer різних ґрейдів та які питання їм ставлять?  Python — одна з найпопулярніших мов програмування, яка активно використовується у веброзробці, аналізі даних, машинному навчанні та автоматизації. Її простота та гнучкість роблять Python універсальним інструментом для вирішення складних задач.  На технічних інтервʼю з Python Developer зазвичай перевіряють знання основ Python, вміння працювати зі структурами даних, а також практичні навички вирішення завдань. Водночас стрімкий розвиток LLM змінює підходи до співбесід, зокрема до тестових завдань. У цій статті ми наведемо перелік поширених питань для стандартної співбесіди, а також розповімо про підхід компанії Jiji, де технічна частина складається виключно з лайвкодингу. Микола Зорін, СТО Jiji поділився, чому наразі не бачить сенсу давати тестові завдання та математичні задачі, а також ставити питання з теорії. Він розповів, на що звертає увагу, наймаючи Python Developer, а також як зробити лайвкодинг цікавим та результативним для обох сторін.  Як проходять співбесіди в Jiji Jiji   — українська продуктова IT компанія, яка створює продукти електронної комерції в Африці. Процес найму в компанії складається зі скринінгу, технічної співбесіди та баррейзингу. В останньому етапі бере участь Chief Product Officer, який оцінює софт-скіли кандидата, чи впишеться він у команду.  Зазвичай технічна співбесіда починається з того, що кандидата питають про досвід роботи та останній проєкт: чим кандидат займався, що йому було цікавим, яких результатів досяг. Потім інтервʼюер детально розповідає про компанію, наші технології, кількість користувачів, специфіку продукту та перспективи розвитку та відповідає на запитання. Коли етап знайомства завершено, ми переходимо до технічної частини співбесіди. За останні роки вона зазнала серйозних змін.  Перш за все ми відмовилися від перевірки теорії. Зокрема, від стандартних питань про ООП чи принципи SOLID — більшість розробників і так знайомі з цими концепціями, але для нас важливіше, як кандидат адаптується до роботи з наявною кодовою базою проєкту, якому понад 10 років. Вона складається з понад 400 тисяч рядків коду, і новачку доведеться працювати в межах наявних стандартів та стилю. Раніше ми використовували питання і тестові завдання для скринінгу кандидатів, але з появою LLM це втратило сенс. Наприклад, нещодавно я експериментував із ChatGPT для Advent of Code, і виявилося, що 80% завдань можна вирішити просто копіпастом: вставляєш опис задачі, і отримуєш готовий код, який працює. Тому наразі ми вирішили сфокусуватися виключно на лайвкодингу. Під час співбесіди даємо декілька завдань, спрямованих скоріше на перевірку логічного мислення. Ми свідомо не ускладнюємо їх, щоби не зробити процес виснажливим — коли над завданням потрібно подумати хоча б 20 хвилин, це робить співбесіду сумною і безрезультатною. Також раніше ми давали задачі з математики та на загальне мислення. Проте вони не показують практичних навичок кандидата, а наш нинішній підхід дозволяє швидко оцінити, чи готова людина до реальної роботи в команді. Один з найбільших викликів для інтервʼюера — зрозуміти, як кандидат проявить себе в реальних умовах.  Можливо, цей підхід погано масштабується і не підійде, якщо потрібно швидко найняти 10 людей одночасно. Проте компанія зростає органічно і стабільно, тож для періодичного найму Middle Python Developer він підходить.  Завдання для лайвкодингу Наразі ми даємо два завдання. Перше — написати невелику програму на Python. Кандидату даються два відсортовані масиви чисел, він має об’єднати їх в один, зберігши сортування. Це завдання досить просте й може бути виконане навіть дитиною за допомогою кубиків. Водночас в розробці воно вимагає базових навичок: знання циклів, змінних, перевірки граничних умов. І далеко не всі кандидати можуть впоратися з ним. Друге завдання перевіряє практичні навички роботи з базами даних, оскільки для Python розробника ця компетенція є ключовою. Кандидат отримує схему даних із 2-3 таблиць. Його завдання — написати запит, який поєднає ці таблиці, відфільтрує дані за заданими умовами та виведе результат.  Чому завдання такі прості? Наша мета — оцінити базові навички кандидата і зрозуміти процес його мислення і підходи до вирішення. Ці два завдання дозволяють оцінити, як кандидат формулює алгоритм у коді, чи здатен він працювати з базовими інструментами мови, вирішувати проблеми без готових рішень. Що важливо для нас Процес виконання: як кандидат від початку до кінця виконує завдання: чи ставить питання, якщо щось незрозуміло, чи аналізує свою роботу, чи здатен логічно побудувати рішення. Комунікація: ідеальний кандидат супроводжує свою роботу коментарями. Він пояснює, що робить, чому обрав саме такий підхід, і аналізує результати. Навіть якщо він помиляється, завдяки поясненням можна побачити хід його думок і зрозуміти, чи здатен він виправити свої помилки. Фінальний результат: кандидат має надати робочий код на Python і SQL-запит, які відповідають вимогам. Червоні прапорці Незацікавленість результатом. Якщо кандидату байдуже, як його робота впливає на користувачів, це тривожний сигнал. Відсутність комунікації. Якщо людина мовчить і не здатна пояснити свої дії — це ускладнює співпрацю. Невміння завершити завдання. Якщо кандидат не може виконати базове завдання, його шанси на успіх дуже низькі. Відсутність рефлексії. Коли кандидат не аналізує свою роботу і не усвідомлює, що зробив щось неправильно. Сліпе виконання. Якщо людина підходить до задачі за принципом «скажуть копати — буду копати». Ми цінуємо, коли розробнику цікаво, як його робота впливає на кінцевих користувачів. Поради  Будьте чесними щодо своїх навичок і досвіду  Не варто прикрашати чи перебільшувати свої знання. На співбесіді швидко стане зрозуміло, що ви можете, а що ні. Адекватна самооцінка й щирість завжди сприймаються краще, ніж намагання «продати» те, чого немає. Був випадок, який ми згадуємо досі: приблизно 7-8 років тому на співбесіду прийшов кандидат на позицію сеньйора. Він мав досвід викладання та оцінював себе дуже високо, але не міг розв’язати навіть базові завдання. Таких випадків зараз немає, завдяки кращому скринінгу. Підготуйтеся до співбесіди Перед зустріччю виділіть час, щоб ознайомитися з компанією та її проєктами. Зайдіть на сайт, дізнайтеся більше про історію, місію та те, чим вона займається. Це покаже вашу зацікавленість і допоможе ставити більш осмислені запитання на співбесіді. Допитливість завжди створює позитивне враження. Коментуйте свої дії Пояснюйте хід своїх думок. Якщо кандидат мовчки працює, але успішно завершує завдання, це прийнятно. Проте розгубитися і просто мовчати, — це поганий знак. У такому випадку краще ставити питання, уточнювати вимоги та будувати гіпотези.  Питання для Python Developer Водночас у багатьох ІТ-компаніях співбесіди проходять традиційно: з теорією, питаннями про алгоритми, бази даних тощо. Редакція HBJ публікує перелік поширених питань, який може стати у пригоді та допомогти підготуватися до інтервʼю. Запитання розташовані від простих до складних у кожній з тем.  Основи Python Чому Python? Які його переваги та ключові особливості? Які основні типи даних існують у Python і як вони взаємодіють між собою? Наведіть приклади. Що ви розумієте під літералами в Python? Чому Python є інтерпретованою мовою? Що таке PEP 8? Що таке простір імен у Python? Що таке модулі в Python? Що таке локальні та глобальні змінні в Python? Що таке ключові слова в Python? Як перевірити тип змінної? Як перевірити, чи можна конвертувати рядок у число? Напишіть функцію. Що таке mutable та immutable об'єкти? Наведіть приклади кожного типу. Чому рядки (str) у Python є immutable? Робота зі структурами даних Поясніть різницю між списком (list) і кортежем (tuple) і дайте приклади реальних сценаріїв їх використання. Що таке множина (set) у Python? Чим вона відрізняється від списку? Напишіть функцію для видалення дублікатів зі списку за допомогою множини (set). Як працює словник (dict) у Python? Які типи даних можна використовувати як ключі? Поясніть, як Python хешує ключі у словнику. Що станеться, якщо ви використаєте mutable об’єкт як ключ? Як створити множину або словник за допомогою аналогічного виразу? Як це виглядає? Як створити список із кортежів (число, його квадрат) для чисел від 1 до 5? Цикли та умовні оператори У чому різниця між циклами for і while? Наведіть приклади їх використання. Як перервати цикл до його завершення? Наведіть приклад із використанням оператора break. Як пропустити одну ітерацію в циклі? Наведіть приклад із використанням оператора continue. Як зупинити нескінченний цикл, якщо умова виходу не виконується? Чи можна використовувати else разом із циклом for або while? Що це означає? Як перевірити парність чисел у списку? Напишіть списковий вираз. Напишіть вкладений цикл для створення матриці 3x3. List comprehensions та генератори Що таке list comprehensions? У чому їх переваги порівняно зі звичайними циклами? Як створити список квадратів чисел від 1 до 10 за допомогою list comprehensions? Як відфільтрувати список чисел, залишивши лише парні числа, використовуючи list comprehensions? Як використовувати умовні вирази в list comprehensions? Чи можна використовувати вкладені list comprehensions? Наведіть приклад. Що таке генератори в Python? Як їх створювати? Чим генератори відрізняються від list comprehensions? Наведіть приклад їх застосування. Напишіть генератор для створення нескінченної послідовності чисел. Реалізуйте функцію-генератор, яка повертає всі парні числа в заданому діапазоні. Pandas і робота з даними Що таке Pandas? Як створити датафрейм зі списків / словника? Як об'єднати датафрейми у Pandas? Як створити новий стовпець у Pandas, використовуючи значення з інших стовпців? Як відсортувати датафрейм за кількома стовпцями, одночасно видаляючи рядки з пропущеними значеннями? Що таке Reindexing у Pandas? Класи, функції та ООП Що таке функції в Python? Що таке init у Python? Як реалізувати кілька конструкторів у класі Python? Як уникнути змін mutable об'єктів, переданих у функцію? Чим небезпечне використання mutable об'єктів як значення за замовчуванням у функціях? Як створити клас для створення сінглтона? Що таке декоратори у Python? Компіляція та інтерпретація Поясніть, що таке Bytecode у Python і як він створюється​. Що відбувається під час виконання Python-коду, починаючи від запуску .py файлу​? Як Python оптимізує повторне виконання скриптів (з використанням .pyc файлів)​? Як можна використати compile() в Python? Для чого він може бути корисним​? Архітектура та організація проєктів Як правильно організувати структуру Python-проєкту? Поясніть роль init.py​. Що таке sys.path і як ним можна маніпулювати для імпорту модулів​? Як використовувати відносний і абсолютний імпорт у Python? Наведіть приклади​. Поясніть різницю між локальними та глобальними модулями в Python. Як Python знаходить модуль для імпорту​? Створіть простий проєкт із кількома модулями й організуйте імпорти так, щоб уникнути дублікатів шляхів у sys.path​. Як організувати тестування в Python-проєкті? Які інструменти та структури використовуєте​?

Як проходить співбесіда з дата-аналітиками різних грейдів у продуктових ІТ-компаніях? Цього разу досвідом проведення інтервʼю ділиться OBRIO , бізнес з екосистеми Genesis, що розвиває продукт Nebula — найбільший бренд у ніші астрології. Це №1 продукт у своїй ніші за кількістю завантажень та показниками доходу. Євгенія Сонькіна, Analytics Team Lead, розповіла, на що звертає увагу на співбесіді, яких помилок припускаються кандидати та як підготуватися, щоби підвищити шанси на офер. А також: що зі статистики та теорії ймовірності має знати кандидат, чому можна не повторювати формули та теореми, а сфокусуватися на інших темах. Євгенія пояснила, чому логічні питання, на кшталт порахувати кількість багатоповерхівок у Києві, нічого не скажуть про кандидата, та поділилися переліком кейсових завдань.   > Що питають на співбесіді дата-аналітика > Як дата-аналітику отримати офер > Питання для Junior Data Analyst > Питання для Middle Data Analyst > Співбесіда з Senior Data Analyst > Тестові завдання для дата-аналітика > Помилки кандидатів та Red Flags > Корисні поради Що питають на співбесіді дата-аналітика Співбесіда з дата-аналітиком в OBRIO триває близько півтори години. Ми маємо орієнтовний план питань, проте кожне інтервʼю — унікальне. Залежно від досвіду та відповідей кандидатів ми розуміємо, в які теми варто заглибитися, а які пройти поверхнево, вигадуємо нові питання та моделюємо ситуації. Отже, перелік питань — це скоріше орієнтир, ніж чіткий план. Аналітики мають знати певні мови програмування, проте в технічній частині немає лайфкодингу чи ретельно розбору нюансів технологій. Натомість ми ставимо кейсові питання та задачі. Це один з найкращих форматів запитань, який показує спосіб мислення кандидата, логіку та водночас містить технічну складову. Зазвичай технічна частина співбесіди охоплює такі теми, як SQL та Python. Також у роботі дата-аналітиків є певні задачі, для яких треба знати статистику та теорію ймовірності. Якщо кандидат чудово знає Python, любить цифри, але не розуміє жодних статистичних законів та не має уявлення, як це все працює, йому буде важко приймати правильні рішення. Щоби співбесіда не перетворювалася на університетський іспит, ми намагаємося зводити теоретичну частину інтервʼю до практичного застосування. На питання з цього блоку часом кандидати просто починають розповідати те, що завчили. А коли питаєш, де в житті можна побачити дію центральної граничної теореми, у відповідь — тиша. Одразу зрозуміло, що кандидат просто завчив, але не зрозумів. Ми даємо низку нескладних задач, для яких необовʼязково памʼятати весь університетський курс, а вистачить базових понять та основних законів. Ми даємо час подумати, не забороняємо користуватися будь-якими матеріалами. У разі потреби можна запитати або загуглити формулу. Важливіше, щоби кандидат знав, як це вирішити, ніж памʼятав усі вирази. Раніше ми також питали комбінаторику, проте зараз більше фокусуємося на теорії ймовірності. Зі статистики можемо запитати, які кандидат знає ряди розподілу, просимо навести приклад, де вони зустрічаються. Або це може бути завдання визначити розподіл у конверсії в клік на кнопку на сайті. Це показує, чи кандидат, в принципі, розуміє, що таке розподіл даних. З теорії ймовірності задаємо невеликі задачки, на кшталт: ймовірність побачити за вікном жовту машину — 30% за 20 хвилин. Якою буде ймовірність за годину?  В абстрактних задачах на логіку ми бачимо мало користі. Якщо кандидат знає, як порахувати, скільки в Києві продається шаурми, не факт, що цю логіку він зможе використовувати в роботі. Крім того, в інтернеті є чимало методик для подібних задач і вловити, як їх розвʼязувати, нескладно. Ми замінили їх на більш практичні завдання. Наприклад, якщо ми встановили рекламний білборд біля дороги, як порахувати його окупність? Через кейсові питання ми також перевіряємо, наскільки людина розуміє, що таке продуктова команда, які існують метрики, та як з ними працювати. Якщо просто запитати «Які метрики ви знаєте?», кандидат може пересказати першу-ліпшу статтю з гуглу. А чи є розуміння, як перетинаються продуктові та маркетингові метрики, як одна впливає на іншу, ми не дізнаємося. Зазвичай ми моделюємо робочу ситуацію, наприклад: «Ти приходиш зранку на роботу і бачиш різке падіння однієї з метрик. Твої дії?». Після відповіді кандидата, ми додаємо певні вхідні дані та звертаємо увагу, чи розуміє людина, як їх використати.  Як дата-аналітику отримати офер Бути вмотивованим . Це найголовніший софт-скіл, на який звертають увагу в OBRIO. Такі люди в команді завжди приносять найбільше імпакту для бізнесу. Вони самостійно знайдуть собі завдання, а не чекатимуть менеджера, мають амбіції зростати та розвиватися.  Мати сильні комунікативні навички . Якщо кандидат сильно плутається у словах, не може донести думку, або починає говорити в одному місці, закінчує взагалі в іншому, йому буде складно. Одна з компетенцій дата-аналітика — переконливо презентувати свої інсайти команді. Оцінюючи цей скіл, варто робити поправку, що більшість людей на співбесідах сильно нервують. Зазвичай я намагаюся заспокоїти людину, поговорити на інші теми та зрозуміти, чи все добре у неї з комунікацією. Бути командним гравцем . Одна з цінностей OBRIO — TeamUp. Ми любимо працювати в команді, адже так можна отримати швидший та якісніший результат, ніж все робити самостійно і боятися попросити про допомогу.  Слідкувати за трендами . В аналітиці постійно зʼявляються нові інструменти, ресурси та підходи, оновлюються бібліотеки того ж Python. Важливо, щоби людина не використовувала тільки те, що вивчила три роки тому, і на тому і застрягла. Звісно, тих знань вистачить для роботи дата-аналітика, але постійно будуть з'являтись ефективніші методи, цікаві підходи, думки та інсайти, з якими варто експериментувати.  Вести діалог з інтервʼюером . Такий формат співбесіди завжди приємніший обом сторонам, ніж коли кандидат мовчить і боїться запитати уточнення або деталі. Ми завжди раді, коли кандидат має питання та не боїться їх озвучувати.   Співбесіда з Junior Data Analyst Зазвичай джуніор дата-аналітики шукають роботу одразу після навчання, і вимоги до них досить невисокі. Здебільшого вони не мають комерційного досвіду, водночас ми звертаємо увагу на реалізовані практичні проєкти, що показують результати освіти.  Основний фокус у співбесіді з цим грейдом — перевірити софт-скіли, зокрема мотивацію кандидата. Якщо кандидат щойно закінчив курси, ми можемо спитати деякі пройдені теми, щоби зрозуміти, на скільки багато він приділив уваги навчанню, та чи є розуміння, як її використовувати надалі. Хороший показник — коли людина шукає можливості для самостійного навчання, а не чекає, що його всьому навчать на роботі.   SQL — нескладна мова, тож початківцям варто знати як мінімум, як формувати запити. Є чимало тренажерів, де можна потренувати цей скіл, і це точно буде корисним під час співбесіди. Базове знання мов програмування також буде плюсом, хоча це не вимагається.  Загалом від джуніора очікується базове розуміння статистики, продуктових метрик, які вони в принципі бувають. Буде добре, якщо кандидат, який процеситься в продуктову компанію, почитає перед співбесідою, що таке продукт, які бувають метрики, як вони рахуються.   Питання для Junior Data Analyst Статистика 1.    Чим медіана відрізняється від моди? 2.    Які розподіли даних ви знаєте? 3.     Наведіть приклади даних, які матимуть нормальний розподіл? 4.    Якщо ми маємо кнопку на сайті, то яким розподілом буде конверсія в клік на цю кнопку? 5.     Що таке стандартне відхилення та стандартна помилка? 6.     Що таке дисперсія? Метрики 7.     Що означають метрики: Retention, LTV, ARPU? Як їх розраховувати? 8.     Для чого бізнесу знати LTV? 9.     Поясніть, що таке конверсія і як її вимірювати? 10.     Які складові має юніт-економіка? Як вона розраховується? 11.     Що таке продуктові гіпотези? Якими вони бувають? 12.     Як їх правильно формулювати та валідувати? 13.     Назвіть чотири методи перевірки гіпотез. A/B тестування 14.  Чим відрізняється А/B- та A/A-тест? 15.  Як і коли проводяться А/В тести? 16.  Як визначити розмір вибірки для A/B тестування? Чому цей вибір важливий? 17.  Скільки має тривати A/B тестування, щоби визначити його результати? 18.  За якими метриками оцінювати результати A/B тестування? 19.  Чи варто проводити додаткові тести для підтвердження результатів? SQL 20.  Який порядок виконання SQL-запитів? 21.  Які бувають види JOIN? Як вони виконуються та в яких випадках? Візьміть будь-які два JOIN і поясніть різницю. 22.  Що таке первинний ключ у таблиці? 23.  Які звʼязки існують між таблицями? 24.  Як виконувати операції count users та count distinct users? 25.  Як фільтрувати дані? Які обмеження є у WHERE? 26.  У таблиці є строки з однаковими значеннями, наприклад ID користувачів. Як виявити дублікати та прибрати їх? Як вирішити це завдання через віконну функцію? 27.  Як у стовпці визначити найбільше значення? А як друге та третє найбільше значення? Співбесіда з Middle Data Analyst Інтервʼю з мідлами здебільшого будується на кейсових питаннях, софт-скілах та досвіді роботи. Нам цікаво дізнатися, як людина вирішувала проблеми, як вона розвивалася на попередньому проєкті, чи є в неї розуміння, чого їй не вистачає до грейду cеньйора.  Технічна частина інтервʼю вже містить більше питань, здебільшого зі статистики, теорії ймовірності, SQL, Python. Ці навички мають бути на досить високому рівні у цього грейду. Нас цікавить, на скільки добре людина опанувала ці інструменти, чи розуміє, як оптимізувати роботу. Ще один фактор — чи добре розвинуте логічне мислення у кандидата. На цьому рівні спеціаліст вже менше виконує завдання «руками», а думає над розвʼязанням складних завдань. І ця «надивленість» у пошуку рішень — надзвичайно цінна для бізнесу.  Перевагою для Middle Data Analyst є наявність бізнесового майндсета. Якщо аналітик його не має та не прагне розвивати, його робота може бути неефективною. Адже рішення будуть прийматися без врахування того, що корисніше для бізнесу.  Питання для Middle Data Analyst Статистика 28.  Наведіть приклад виконання центральної граничної теореми в житті. 29.  Працюючи з датасетом, ви виявили декілька надзвичайно високих та низьких значень, які можуть бути викидами. Яким буде ваш план дій?  30.  Назвіть чотири способи обробки викидів у датасеті. 31.  Ви аналізуєте дані про покупки користувачів у застосунку за певний період. Під час обробки даних вирішили застосувати «правило трьох сигм» для виявлення викидів. Поясніть, як це працює.  32.  Що таке кореляції між двома величинами? Які бувають кореляції?  33.  Ймовірність побачити теслу протягом будь-яких 20 хвилин — 30%. Яка ймовірність побачити теслу протягом 1 години? Метрики 34.  Якими можуть бути причини падіння DAU? 35.  У застосунку збільшилася кількість користувачів, які збиралися здійснити покупку, але не завершили оплату. Які дані варто аналізувати, щоб зрозуміти причину?  36.  Кількість нових реєстрацій знизилася на 20% за останній місяць. Як це вплине на інші метрики?  37.  Середня тривалість сесії зросла на 15% за останній місяць. Як ми можемо використати це зростання для покращення продукту або стратегії маркетингу? 38.  Конверсія з початкової сторінки зменшилася на 10% за останній місяць. Які дії ми можемо вжити для поліпшення конверсії? A/B тестування 39.   Які ресурси для аналізу тестів тобі відомі?  40.   Коли компанії варто запускати A/A/B тести?   41.   Що таке MDE (Minimum Detectable Effect) і чому його важливо враховувати при проведенні A/B-тестів?   42.   Що таке P-value? Як його розраховувати? 43.   Що таке довірчий інтервал і як його розрахувати в межах A/B тесту? 44.   Що таке помилка першого і другого роду? За що відповідає Statistical power? 45.   Якщо вам потрібно обрахувати вибірку для тесту, як ви це зробите? 46.   А якщо метрика, на яку ви запускаєте тест — монетарна? 47.   Як можна перевірити статзначущість монетарних метрик? 48.   Продуктова команда має 5 фічей для A/B-тестування. Як ви визначите, яку саме варто тестувати першою? SQL 49.   Є таблиця івентів за користувачами: як подивитися, який за рахунком івент для користувача? 50.   Як визначити, скільки у користувача займає кожен крок у застосунку? 51.   У чому буде різниця фільтрації в Where clause та ON clause при джойні запитів?  52.   Що таке міграції в контексті роботи з SQL запитами? Для чого це може бути потрібно?  53.   Якби не було дублікатів, ви б використовували UNION або UNION ALL? 54.   Назвіть максимальну кількість способів прибрати дублікати з таблиці. Python 55.   Оберіть улюблену бібліотеку для візуалізації та поясни чому користуєшся саме нею. 56.   Поясніть різницю між списком та кортежем як для 5-річної дитини? 57.   Як створити дата-фрейм зі списку / з масиву / з csv? 58.   Функція map: навіщо потрібна і як її застосовувати? 59.   Функція reduce: навіщо потрібна і як її застосовувати? 60.   Вам дали датасет для роботи. Розкажіть, як би ви підійшли до роботи із ним? 61.   Якщо у ньому багато пропущених значень, якою б функцією заповнювали? 62.   Якщо вам потрібно спрогнозувати курс валют на тиждень вперед, як би ви це робили? 63.   Чим функція SUM відрізняється від оператора «+»? Задачі 64.   Ви прийшли на роботу, і маркетологи кажуть, що різко просів LTV. Що будете робити? (Залежно від відповідей кандидата, розкручувати історію та додавати деталі) 65.   Як оцінити ефективність маркетингової кампанії, якщо ми її пустили на білборді? Як знайти найкраще місце де її поставити? 66.   Що робити, якщо дані, які вам потрібні були для аналізу, випадково видалились іншим співробітником? 67.   Ви знайомі з нашим продуктом? Запропонуйте гіпотези для покращення метрики х. 68.   Ви знайомі з нашим розділом х? Давайте придумаємо додаткові види монетизації цього розділу. 69. Як можна виявити падіння числа користувачів, які зацікавлені в фічі завчасно? Співбесіда з Senior Data Analyst Коли спеціаліст досягає рівня сеньйор, передбачається, що усю хардову частину він вже добре знає. Тому немає сенсу розмовляти з такими кандидатами про SQL чи Python. Зазвичай ми будуємо розмову навколо складних кейсових розборів та продуктового мислення.  Під час інтервʼю важливо оцінити, на скільки різнопланові завдання вміє розвʼязувати людина. Як розвинута її надивленість, чи знає, як обʼєднати продуктову, бізнесову та маркетингову частини? Чи є експертиза з предиктивними системами та прогнозуванням поведінки? Сеньйор має чітко знати процеси в продуктовій команді та вміти створити чіткий план для розвʼязання будь-якої продуктової проблеми.  Тестові завдання для дата-аналітика Залежно від позиції ми визначаємо, чи спочатку даємо тестове, а потім кличемо на співбесіду, чи навпаки. Наприклад, для дата-аналітиків тестове завдання може не відображати всього кандидата, то ми спочатку проводимо співбесіду, і якщо в нас немає зауважень, переходимо до наступного етапу.  Завдання бувають різними, але зазвичай містять завдання з SQL, статистики та роботи з продуктовими метриками. Наприклад, просимо кандидата спрогнозувати LTV для когорти. В одному з варіантів ми просили проаналізувати результати A/B тесту. У більшості завдань ми ховаємо певну «пасхалку», і якщо кандидати її знаходять, це завжди додатковий бал.  Часом ми даємо завдання на креатив замість чітких питань. Наприклад, для вакансії   пеймент-аналітика ми надаємо змінений дата-сет даних та просимо написати свої інсайти та думки. Завдяки такому завданню ми можемо відбирати сильних кандидатів — прискіпливих, уважних до деталей, які докопаються до кожної строчки даних та нічого не пропустять.  Помилки кандидатів та Red Flags Здаватися, коли щось не виходить. Коли кандидати не можуть вирішити завдання з першого разу та нервують, вони часом відмовляються зробити ще одну спробу. Ця відмова — гірша за неправильну відповідь, адже в роботі трапляється безліч кейсів, коли ти чогось не знаєш і треба докласти зусиль для пошуку рішення.  Так само як ми звертаємося в таких ситуаціях до досвідчених колег, на співбесіді можна попросити підглянути якусь формулу, ставити додаткові питання  або прямо попросити підказати напрям — це сприйматиметься позитивно.  Самовпевненість. Ця помилка стосується скоріше грейду Middle. Ці спеціалісти мають певний досвід та почуваються впевнено, тож часом зовсім не готуються до співбесід. Буває, що у резюме кандидата бачиш цікавий трекінг, але ставиш декілька питань, а людина не може згадати, які задачі виконувала на минулій посаді, як закривали A/B тести тощо. Думаю, кожному варто готуватися до інтервʼю: освіжити знання, спробувати розвʼязати задачі. Крім того, рекомендую проаналізувати попередній досвід та досягнення. Нуль невдач. «Що не вдалося?» — одне з найпоширеніших питань для будь-якої позиції. Почувши його, кандидати часто запевняють, що такого не було, усі кейси були виключно вдалими. Проте це звучить непереконливо, адже провали трапляються з усіма. Краще підготувати релевантний приклад, розповісти, що б ви зробили інакше, який урок винесли з цієї історії, або що зробили, щоби ситуація не повторювалася.  Категоричність. Деякі кандидати одразу наголошують, що готові працювати рівно 8 годин і категорично проти овертаймів з будь-яких причин. Їх можна зрозуміти — ніхто не любить понаднормову роботу (в тому числі ми). Та й ніхто не пропонує постійно працювати в такому режимі. Проте на будь-якому проєкті трапляються кризові ситуації, і для нас важливо знати, що людина зможе разом з командою попрацювати на пару годин довше, щоби разом все владнати, а не просто піде додому, бо робочий день скінчився. Це позиція амбітної людини, яка хоче розвиватися, рухатися вперед та досягати більшого.  Корисні поради Проведіть дослідження . Дізнайтеся, чим займається компанія, який продукт розвиває, які має досягнення. Це універсальна порада для будь-якої позиції та компанії. Кожен менеджер оцінить вашу підготовку. Порефлексуйте щодо своїх сильних та слабких сторін, а також планів розвитку. Коли у кандидата є бачення точок свого зростання — це завжди хороший знак. З такими людьми легше працювати та допомагати їм розвиватися. Починайте готуватися заздалегідь . Рекомендую незалежно від того, чи активно ви шукаєте роботу, підтримувати професійні знання з SQL, Python, статистики та теорії імовірності. Є безліч книг, відкритих тренажерів та збірок задач. Зокрема, буде корисною книга «Як зрушити гору Фудзі. Підходи провідних світових компаній до пошуку талантів» Вільяма Паундстоуна. Підпишіться на профільні подкасти, медіа, блоги та розсилки — це розвиває необхідну надивленість в аналітика, що точно допоможе на майбутніх співбесідах.   Ставте питання. Співбесіда — це розмова двох сторін. Компанія не просто намагається оцінити кандидата та вказати, що з ним щось не так. Це процес пошуку «своїх» людей, які підходять команді за хард- і софт-скілами. Так само і кандидат має ставити питання, уточнювати та зрештою відчути той «метч».