Чому показ імпортного мита в Amazon став проблемою для e-commerce

Усі ми хочемо знати за що платимо, коли купуємо певний товар. Але бувають випадки, коли прозорість може коштувати дуже дорого. Показ імпортного мита, який тестували в одному з сервісів Amazon нещодавно, обернувся політичним скандалом. Це приклад того, як дрібна зміна в UI може запустити масштабну кризу. Розповідаємо, що означає суперечка Безоса та Трампа для глобального ринку електронної комерції та чому деякі «фічі» у дизайні можуть мати непередбачувані наслідки. 

Трамп проти Amazon: коротка історія конфлікту

Наприкінці квітня 2025 року спалахнув скандал між Білим домом і Amazon. Видання Punchbowl News повідомило, що Amazon планує відображати для покупців у США суму імпортного мита поряд із ціною товару. Ідея полягала в тому, щоби прямо показувати, скільки з ціни становлять тарифи, запроваджені адміністрацією Дональда Трампа. Бізнес Amazon зазнає труднощів після встановлення 145% мита на імпорт з Китаю, звідки закуповується до 70% товарів маркетплейсу. 

Ініціатива показати митну компоненту у ціні не сподобалась Вашингтону. Керолайн Левітт — прессекретарка Білого Дому, різко засудила ідею, назвавши її «ворожим та політичним актом з боку Amazon». Того ж дня Дональд Трамп особисто зателефонував Джеффу Безосу.

За даними джерел, розмова була напруженою. Та вже за кілька годин компанія спростувала інформацію про наміри відображати на сайті суму мита. Amazon повідомив, що команда, яка займається розвитком ультрадешевого маркетплейсу Amazon Haul, лише розглядала ідею показувати імпортні збори на окремих товарах, але ця пропозиція «не була затверджена і не буде реалізована». 

До вечора Трамп заявив, що Безос «вчинив правильно і швидко вирішив проблему». Акції Amazon, які зранку просіли на 2%, відновилися. Мита залишилися поза інтерфейсом, а публічний конфлікт начебто вичерпано.

Big Tech (не) поза політикою 

Хоча обидві сторони стверджують, що непорозуміння більше немає, ситуація показала напругу між урядом та технологічними компаніями, насамперед Amazon. Ще у свою першу каденцію Трамп критикував маркетплейс за ухиляння від податків та надмірне використання федеральної поштової служби, а власника компанії Джеффа Безоса – за володіння газетою The Washington Post.

Однак після повернення Трампа до влади ситуація змінилася: Безос намагався налагодити стосунки. Amazon пожертвувала $1 млн на інавгурацію Трампа, а CEO був присутній на церемонії у січні 2025 року. Ба більше, The Washington Post під керівництвом Безоса вперше за 36 років відмовилася давати підтримку будь-якому кандидату на президентських виборах 2024 року (попередньо редакція планувала підтримати опонентку Трампа – Камалу Гарріс).

Цей кейс висвітлив цікавий конфлікт: з одного боку, імпортні тарифи – це політичний інструмент захисту економіки, з іншого – їхнє відображення є питанням прозорості цін і довіри споживачів.

Чому кейс Amazon — нетиповий з погляду UX

Більшість e-commerce платформ давно відображають податки з продажу (sales tax) — нарахування, які регулюються на рівні штату або країни. Ці податки легко інтегруються в інтерфейс завдяки сервісам на кшталт TaxJar чи Avalara, і користувач зазвичай бачить їх ще до завершення покупки.

Зовсім інша ситуація з імпортними митами. Зовнішні збори залежать від країни походження, митного коду, дати ввезення й навіть обсягу товару. Один і той самий ноутбук з Китаю та В’єтнаму може обкладатися абсолютно різними ставками через вищезгадані фактори.

До того ж в e-commerce діє негласне правило: чим простіший інтерфейс — тим вища конверсія. Тому більшість платформ обирають один із двох підходів: або включають збори в кінцеву ціну, або не згадують про них до моменту кінцевої оплати.

До речі, це не перший випадок, коли UX викликав серйозні суперечки. Наприклад, Airbnb зазнав критики за те, що не відображав усі додаткові збори і почав робити це за замовчуванням у США лише у 2025 році.

Що роблять конкуренти 

Та не лише Amazon зіткнувся з проблемою нових тарифів. Китайські онлайн-гіганти Temu та Shein, які стали популярними на американському ринку завдяки дуже низьким цінам, також змушені були реагувати. Обидві компанії оголосили про підвищення цін, прямо вказавши причину – зростання витрат через зміни у глобальних торгівельних правилах і митах.

Попри спільну причину, підходи у Temu та Shein до відображення тарифів різняться. Temu тепер додає «імпортні збори» до вартості товарів, які підняли їх вартість мало не втричі. Також деякі товари на сайті Temu мали позначку «місцевий», тобто будуть відправлені зі складів США та не підлягають додатковим імпортним податкам. На сайті також є фільтр, що дозволяє купувати лише з «місцевих складів».

Shein обрав шлях простоти. На сайті з’явився банер для оформлення замовлення з написом: «Тарифи включено в ціну, яку ви платите. Вам ніколи не доведеться доплачувати під час доставки».

Обидві стратегії мають свої плюси та мінуси. Прозорість Temu може викликати невдоволення у момент покупки додатковою витратою, зате клієнт знає, за що платить. Shein натомість знімає психологічний бар’єр при замовленні, але ризикує стати менш привабливим за ціною, втративши імідж супердешевого магазину.

Частка Temu і Shein на ринку e-commerce США, хоч і зростає, поки суттєво поступається Amazon. У 2023 році ці дві платформи були найбільш завантажуваними шопінг-застосунками в США, але їхній оборот вимірюється кількома відсотками від обороту Amazon. 

У 2024 році 83% домогосподарств США здійснювали покупки на Amazon, а його дохід у США минулого року перевищив $600 млрд.

Ризики для українських e-commerce-продавців

Нова тарифна політика США та її непередбачувані наслідки відгукуються не лише американському бізнесу, але й українським підприємцям, які працюють на глобальних маркетплейсах. За даними Forbes Ukraine, на платформі Amazon діє близько 20 000 українських магазинів, а на Etsy – понад 50 000. Багато з них продають товари, вироблені в Китаї або інших країнах Азії, користуючись можливістю прямих відправлень до США. 

До недавнього часу існувала лазівка, що дозволяла дрібним відправленням (до $800) заходити в США без сплати мита – так зване правило de minimis. Українські продавці активно ним користувалися: товари на суму до $800 надсилалися без митних зборів. Це правило, великою мірою і дозволяло розвиватись маркетплейсам на кшталт Temu, Shein та й Amazon теж. 

Нинішня адміністрація перекрила цю лазівку. 2 травня 2025 року набуло чинності рішення про скасування правила de minimis. Це означає, що будь-яка посилка з-за кордону до США тепер обкладається митом відповідно до тарифів, незалежно від її вартості. Для українських підприємців, які займаються дропшипінгом або перепродажем китайських товарів на Amazon/Etsy, наслідки відчутні одразу: їхні товари стрімко втрачають цінову конкурентність.

За словами одного з них, опитаного українським Forbes, «паніки поки немає», але бізнес-моделі доводиться переглядати. Основні виклики для українського e-commerce на американському ринку наразі —  зростання цін, необхідність перебудови логістики та пошук альтернативних постачальників. 

Та головний ризик – непередбачуваність середовища. Українські e-commerce-підприємці, які інтегровані в глобальні ланцюги постачання, залежать від рішень великих держав і корпорацій, на які не можуть впливати. Стратегія мінімізації ризиків зараз полягає в гнучкості: мати кілька варіантів постачання, резервні ринки збуту (наприклад, не лише США, а і Європа чи інші регіони), слідкувати за законодавчими змінами та оперативно під них підлаштовуватися. 

Михайло Перевозник, інвестиційний аналітик Flyer One Ventures, зазначає, що кейс з Amazon загалом говорить про зростання ролі політичного ризику в США і негативно відобразиться на ринку e-commerce. 

«Це вже неодноразова ситуація і стає відчутним для компаній. Зараз Big tech намагається підтримувати нормальні стосунки з владою, але доводиться підлаштовуватися і йти на поступки: десь прибирати інклюзивні програми, десь міняти модерацію контенту. Для інвестклімату та венчуру в e-commerce тарифи – це точно не плюс. Вони ускладнюють масштабування й роблять ринок менш привабливим для нових гравців». 

Та попри все, на думку Михайла, поки американський ринок залишається привабливим, хоча посилення регулювання може це змінити. Особливо це стосується бізнесів, які виробляють товари в Азії — вони ризикують потрапити під дію тарифів. У більш вигідному становищі — стартапи з локальним виробництвом.

При цьому запит на «прозорі» маркетплейси, у яких споживач бачитиме ціноутворення товару, найімовірніше, все ж не стане новим трендом. 

«Сумніваюся, що для покупця стане великою різницею, чи бачить він детально, куди пішли його гроші, чи ні. Все одно кінцева ціна для нього не зміниться. Це радше спосіб для самих платформ пояснити підвищення цін. Але тут треба бути обережним», — зазначає Перевозник. 

У найближчій перспективі інтерес до e-commerce стартапів, які сильно залежать від тарифів знизиться, але до інших — залишиться без змін. Також не варто очікувати швидкого переорієнтування на інші ринки. 

«США залишається найбільшим консюмеристським ринком і таких масштабів важко досягти в MENA чи Азії. Краще спершу розібратись, як саме нові тарифи впливають на бізнес і що з цим можна зробити тут і зараз. Наприклад, перенести виробництво в країну з меншими тарифами, або шукати локальні варіанти. Дивитися в бік нових ринків теж варто, але це довгий і дорогий процес, і швидкої заміни США він не дасть», — підсумовує аналітик.