Усе частіше у західних медіа порівнюють стрімкий ріст акцій ШІ-бізнесів з бульбашкою доткомів, що «роздула» фондовий ринок на початку нульових і спричинила кризу. Богдан Кіт, співзасновник фонду KOLO та VP of Product в Automattic, розказав High Bar Journal, чи справді на ринок ШІ чекає криза.
Головна схожість буму доткомів і штучного інтелекту у тому, що ШІ — теж нова технологія, яку всі купують. Людство покладає великі надії на те, як вона буде розвиватися і змінить світ. Інвестори вважають, що ШІ — the next big thing, тому в нього варто інвестувати зараз. Така ейфорія навколо технології завжди створює бульбашки в інвестиційному секторі. Так було не тільки з доткомами, а й із залізницею наприкінці XIX сторіччя, і з початком торгівлі в Тихому океані у 1700-х.
ШІ та доткоми: знайдіть відмінності
Відмінностей між сучасною популярністю ШІ-продуктів і ерою доткомів насправді більше, ніж співпадінь. Наприклад:
Поточний ШІ-бум відзначається значними раундами приватних інвестицій, а не великою кількістю IPO. В епоху доткомів компанії, здебільшого, виходили на біржу. Серед найбільших — Netscape, що запустив перший масовий популярний браузер, потім — Yahoo, Amazon, eBay, і, врешті решт, Pets.com, крах якого і асоціюють з початком кризи. Більшість із цих компаній потім вийшли на плато продуктивності і досягли висот як із погляду продукту, так і з погляду доходів.
В епоху доткомів вирував борговий фандрейзинг. Саме це і спричинило бульбашку — компанії ставали банкрутами і оголошували дефолт по борговим зобов'язанням. Зараз технологічні компанії — Google, Microsoft, OpenAI — витрачають власні гроші на розвиток ШІ-продуктів, а інвестиції у венчурні фонди у США можуть робити тільки так звані Sophisticated Investors (досвідчені інвестори — особи зі значним капіталом, а також з глибокими знаннями та багаторічним досвідом у інвестуванні і бізнесі, що дозволяє їм вкладатися у високоризиковані проєкти — Ред.), тому що це ризикові вкладення.
Експерти порівнюють оцінку Cisco в епоху доткомів і оцінку виробника чипів Nvidia, тому що їх графіки зросту схожі. Детальніше бачимо на графіку нижче.
Ринкові ситуації навколо Cisco тоді і Nvidia зараз не однакові. Якщо проаналізувати метрику Price-to-Earnings Ratio, ми побачимо різницю. В Cisco на початку нульових ціна однієї акції в 150 разів перевищувала чистий дохід компанії на одну акцію (price to earnings). Іншими словами, інвесторам в акції потрібно було 15 років, щоби повернути вартість своїх вкладень через дивіденди. У Nvidia на піку розвитку ця цифра складала 54, тобто втричі менше. Це означає, що ми знаходимось в іншому регуляторному полі, інвестори зараз більш досвідчені, і настільки великої перегрітості ринку немає. Cisco ще досі не повернулася до оцінки, яка у неї була на початку нульових. Nvidia лише трохи переоцінена у порівнянні до середнього показника по індустрії.
В Nvidia досі є конкурентна перевага — щоби зробити такий самий продукт, іншим компаніям на цьому ринку потрібні роки.
Чому інвестиції в інфраструктуру для ШІ не «роздуті»
Зараз, в основному, усі інвестиції — це CAPEX — вкладення в базовий рівень інфраструктури (дата-центри, відеокарти для тренування моделей і їхнє утримання). І для того, щоби фінансисти заробили кошти, за оцінкою Sequoia, інвестуючи при нинішніх оцінках, компанія має генерувати виторг в $600 млрд. Це здається колосальною сумою, але з 1996 по 2001 рік схожа ситуація існувала на ринку телекомунікацій — потрібно було ставити вишки і забезпечувати зв'язок. Тільки в США на це витратили $1 трлн у нинішніх грошах з поправкою на інфляцію. Чи окупились інвестиції у той ринок? Думаю, так, тому що FAANG компанії генерують зараз $700-800 млрд на рік, і саме вони є основними бенефіціарами інфраструктурних інвестицій, які сталися ще наприкінці 90-х. Якби не було телекомінфраструктури, у нас не було б легкого доступу в інтернет, тому ці компанії взагалі б не існували.
Попри те, що інвестиції в ШІ-інфраструктуру здаються перебільшеними, через 5-10 років вони окупляться, тому що дата-центри стануть основною інфраструктурою, на базі якої відбуватиметься ШІ-революція: навіть для того, щоби моделі працювали в продакшені, потрібні потужні відеокарти. До того ж, завдяки алгоритмічній оптимізації моделей та їх стисненню деякі юзкейси зможуть задовольнятися локальними нейромережами, які працюють на пристроях кінцевого користувача, а не у хмарі. Це частоково сповільнить ріст попиту на хмарні відеокарти, або вони будуть використовуватись менше часу. І звісно, у якийсь момент потужностей буде більше, ніж потребує індустрія, але це добре для стартапів і фаундерів компаній, адже ціни на інфраструктуру стануть порівняно низькими.
В 2022-му році Nvidia списала зі складів відеокарт на $1,2 млрд, щоби партнери компанії могли знизити ціни та швидше продати наявні продукти Nvidia до запуску нових.
Влітку 2023-го року усім, кому потрібні були відеокарти, було дуже складно їх дістати. Зараз проблема ще присутня, але не настільки гостро, і всі, кому потрібні відеокарти, можуть їх знайти в розумні терміни. Зараз такої проблеми вже немає. Наступними компанія випускатиме B100, що замінять H100-ті відеокарти. Скоріш за все, вони будуть випущені в обмеженої кількості (через ахітектурні складнощі та поступове налагодження виробничого процесу), що спричинить дефіцит. Потім ринок знов вийде на плато продуктивності, і нові відеокарти стануть доступними.
Bình luận