Initial Public Offering (IPO) — первинне публічне розміщення акцій компанії на фондовій біржі. Після IPO акції стають доступними широкому загалу. Вихід на біржу показує готовність бізнесу масштабуватися, його стабільність та налагодженість процесів.
За останні декілька років українські Megogo та Ajax оголошували про плани виходу на IPO, але не стали публічними компаніями. Зокрема, у квітні 2024 засновник Ajax Systems Олександр Конотопський сказав, що компанія «технічно готова до IPO», проте мова не йде про реалізацію цих планів у поточному або наступному році.
Василя Тофана, старшого партнера та члена інвестиційного комітету фонду Horizon Capital, непокоїть, що занадто мало українських бізнесів мають амбіції вийти на біржу і створити велику публічну компанію.
«Приблизно 90% компаній зі списку Fortune 500 є публічними, включаючи практично всі великі технологічні бізнеси. Лістинг передбачає вищі стандарти корпоративного управління, більшу прозорість, кращу видимість, доступ до дешевшого капіталу, сильніший бренд роботодавця тощо. Якщо більше українських компаній виходитимуть на біржу, ми матимемо союзників, зацікавлених у нашому успіху, серед глобальних інвесторів, що володіють акціями таких компаній. Це дуже важливо для нашої інтеграції в глобальні ринки капіталу й створення конкурентоспроможної економіки», — підкреслює Тофан.
Тож разом з інвесторами розбираємося, коли компаніям варто виходити на IPO, яку біржу обрати, і що змінюється для команди після того, як компанія стає публічною.
Як підготуватись до IPO
Консалтингова компанія PwC радить готуватися до IPO протягом одного-двох років.
Андрій Колодюк, засновник і керівний партнер венчурного фонду AVentures Capital, підкреслює, що підготовка — складний та тривалий процес.
«Підприємець повинен мати план щодо масштабування компанії. Компанію потрібно підготувати до цього масштабування. Тоді IPO — це спосіб отримати ліквідність, тобто продати свою частку компанії, і таким чином повернути вкладені гроші. Якщо планів масштабуватися в довгостроковій перспективі немає, можливо, IPO вам не потрібне.
Підготовка компанії — це її трансформація. На що звернути увагу? У інституційному борді директорів, крім засновників та CEO компанії, мають бути незалежні члени. Інвестор має розуміти, що компанією управляє не лише засновник, а бізнес-процеси побудовані так, що вона може зростати. Також важливо знайти правильних андеррайтерів (інвестбанків-власників акцій, що візьмуть на себе юридичні наслідки та допоможуть підготувати компанію до IPO — ред.)», — наголошує Колодюк.
Василь Тофан підкреслює, що компанія повинна зосередитися на створенні корпоративної структури управління, яка б викликала довіру інвесторів.
«На жаль, деякі IPO з України ще якихось 15 років тому проходили на межі шахрайства, тому інвестори очікують, що компанії будуть дотримуватися високих стандартів управління. Ви можете найняти одну з аудиторських фірм «Великої четвірки» та провести вправу з підготовки до IPO, щоб зрозуміти, наскільки далеким є поточний стан бізнесу від стану публічної компанії», — говорить він.
Олександр Ярошенко, Head of Strategy & Investments компанії Headway, яка також готується вийти на IPO, наводить три речі, на які варто звернути увагу: «По-перше, бізнес повинен мати великий ринок або велику цільову аудиторію. Інший варіант — менша аудиторія та високий середній чек. Інвестори мають розуміти потенціал подальшого зростання і можливості компанії значно збільшити прибутковість, навіть якщо зараз вона збиткова (але вже велика). Як, наприклад, Procter & Gamble, чий річний оборот майже дорівнює половині ВВП України.
По-друге, критично важливо зосередитися на створенні продукту, яким люди захочуть свідомо й систематично користуватися. Цього можна досягти завдяки високій цінності продукту для клієнта, його якості або сильному бренду. Ключове — сформувати у користувачів стійке бажання регулярно повертатися до вашого продукту. Воно має відображатися у продуктових метриках, зокрема через показники залучення (engagement) та утримання (retention). Такий підхід не лише забезпечує стабільний прибуток, але й демонструє інвесторам та регуляторам життєздатність та перспективність бізнес-моделі компанії, яка залишатиметься непохитною завдяки лояльній спільноті.
Третій важливий чинник — Product-Market Fit у контексті динамічного ринкового ландшафту. Важливо не лише досягти відповідності продукту потребам ринку, але й постійно адаптуватися до змін. Навіть успішні компанії можуть швидко втратити свої позиції, якщо оперативно не реагують на фундаментальні ринкові чи технологічні зрушення. Ці зміни можуть миттєво зробити продукт неактуальним, закривши вікно можливостей для успішного IPO. Тому компанії повинні постійно моніторити ринок, передбачати тренди та бути готовими швидко трансформувати свій продукт чи бізнес-модель, аби зберегти конкурентоспроможність. Яскравий приклад — використання генеративного ШІ, який вбудовується в операційні системи та розповсюджені девайси, що зменшує потребу у низці програм».
Умови виходу на IPO: на що звертатимуть увагу
Компанія має передбачуваний та стабільний дохід, а бізнес достатньо зрілий, щоби прогнозувати прибутки на наступний квартал та наступний рік.
Ось що думає Василь Тофан: «Зараз компаніям необхідно щонайменше $200-300 млн доходів. Наприклад, під час технологічного буму у 2020-2021 роках сервісна компанія Grid Dynamics з великою базою в Україні вийшла на біржу через SPAC (special-purpose acquisition company — компанія, створена для злиття з іншою компанією, яка хоче вийти на біржу повз IPO — ред.), маючи близько $120 млн доходів. Сьогодні сервісній IT-компанії, ймовірно, потрібно мати принаймні $300 млн доходів, щоб відповідати вимогам».
На думку Андрія Колодюка, українські аутсорсери більш готові до IPO, адже вони експортоорієнтовані: їхні клієнти знаходяться поза межами України.
Є висока ймовірність, що саме аутсорсери успішно вийдуть на IPO в Лондоні, і робота в цьому напрямі вже триває, — зазначає Колодюк.
2. Є достатньо грошей для фінансування IPO.
3. Є значний потенціал для зростання.
«Профіль зростання та прибутковість також дуже важливі. У SaaS, наприклад, середній дохід компаній, які вийшли на ринок у 2020-2021 роках – UiPath, GitLab, Snowflake, Asana тощо – становив близько $440 млн, зростання 40% та EBIT Margin (операційну рентабельність — ред.) на рівні мінус 15%. Зараз, під час «зими IPO», що настала після зростання процентних ставок і подорожчання капіталу, ринки набагато більше зосереджуються не тільки на зростанні, але й на якості та прибутковості бізнеса. Наприклад, Klaviyo, одне з небагатьох останніх технічних IPO, мало дохід майже $800 млн, зростання на 35% та EBIT Margin на рівні плюс 10%», — підкреслює Тофан.
4. Відбудовані бізнес-процеси.
«Функціонуюча рада директорів, бажано — включаючи незалежних директорів, звітність згідно з МСФЗ (Міжнародними стандартами фінансової звітності), проведення щорічного аудиту не потребують великих зусиль, але значно впливають на капіталізацію компанії», — каже Тофан.
5. Співвідношення боргу до власного капіталу є низьким — високий коефіцієнт може перешкодити успішному IPO.
6. Компанія має довгостроковий бізнес-план з детальними фінансовими прогнозами на наступні три-п'ять років.
Що відбувається далі
Інвестиційний банк стає андеррайтером — власником акцій, беручи на себе юридичні наслідки. Мета андеррайтера — продати акції за більшу ціну, ніж та, що була сплачена початковим власникам компанії. Інвестиційний банк визначає кількість та ціну акцій компанії, що вони будуть випущені. Якщо сума IPO невелика, ціну пропозиції може визначати букраннер (основний інвестиційний банк, що очолює пропозицію акцій).
При IPO великих компаній на кшталт Facebook ціну встановлюють декілька андеррайтерів.
Андеррайтери враховують, зокрема:
Поточну вартість компанії та її перспективи;
оцінку інвестиційних ризиків та компенсацію за такі ризики;
cпіввідношення попиту та пропозиції на ринку;
ринкові умови на момент IPO.
Андеррайтери мають так збалансувати вартість, щоб вона була водночас досить високою для залучення достатнього капіталу і досить низькою, щоби зацікавити потенційних інвесторів. Підтримання цього балансу є критичним для успіху.
Сам вихід на біржу займає близько пів року. У ньому задіяні власники та топменеджери компанії, інвестиційні банкіри, юристи та бухгалтери.
«IPO, по суті, є процесом стандартизації бізнесу, який дозволяє фінансовим інвесторам порівнювати його з іншими компаніями й оцінювати його перспективність. Кілька відомих компаній з України уже вийшли на IPO. Це, наприклад, Ferrexpo, МХП і Kernel. МХП та Ferrexpo свого часу дебютували на Лондонській фондовій біржі, а Kernel — на Варшавській, — каже Олександр Ярошенко.
Щодо цифрових бізнесів (якщо ми розглядаємо як українські ті, що були засновані українськими фаундерами чи почали свою діяльність в Україні), то, як приклад, можемо згадати GitLab, який три роки тому дебютував на NASDAQ. За словами його засновника, подібний крок дозволив зберегти бренд та структуру компанії, а ще — отримати ресурси для більш активного розвитку».
Як обрати біржу: поради інвесторів
Андрій Колодюк: «Обираючи біржу, варто дивитися, яка ліквідність на цій біржі саме для вашої компанії. Вам потрібно правильно обрати бюджет. В реаліях українського бізнесу вибір не настільки великий.
Варшавська фондова біржа цікава тим, що половина емітентів — не польські компанії.
Основний майданчик для технологічних компаній з Європи — London Stock Exchange.
У Лондонської біржі є другий майданчик (sub-біржа) — AIM (колишня назва — Alternative Investment Markets. Він дозволяє меншим компаніям випускати акції за спрощеними правилами — ред.). Ці три майданчики треба розглядати й дивитися, яка конкуренція є у вашому секторі.
Підготовка забирає багато внутрішнього ресурсу компанії. Тому перша потреба — планування часу. Але треба розуміти, що операційна ефективність на час підготовки буде знижена, Тому перед тим, як заходити на це, найголовніше для власників компаній та СІО — зрозуміти, що це за процес, проінвестувати час в розумінні того, до чого треба готуватися, чи можливо це отримати, які строки. Поза цим, багато IPO відкладають через зовнішню кон'юнктуру».
Василь Тофан теж говорить про Варшавську фондову біржу як один з регіональних майданчиків, що підходять українським компаніям і називає Лондонську біржу чудовою для технологічних бізнесів. Крім цього, він пропонує розглянути Амстердамську біржу, а серед американських — Нью-Йоркську фондову біржу та NASDAQ. «На жаль, Лондонська біржа постраждала від проблем, пов'язаних з Brexit, і деякі кажуть, що Амстердам є новим Лондоном серед європейських бірж.
Біржі США мають найкращий доступ до інвесторів, найвищі оцінки та найкращу ліквідність. Водночас вони вимагають вищих стандартів корпоративного управління, таких як обов'язковий аудит PCAOB та дотримання закону Сарнбейза-Окслі. З іншого боку, біржі США мають щоденну ліквідність, яка у 20-30 разів більша, ніж у Лондоні. Ось чому компанія Kaspi нещодавно виключилася з лістингу в Лондоні, щоби вийти на NASDAQ», — розʼяснює Тофан.
Олександр Ярошенко: «NASDAQ традиційно асоціюється з технологіями та стартапами — на ній, зокрема, торгуються акції Apple, Microsoft, Amazon і Tesla. Її з самого початку запустили як альтернативу традиційним біржам з електронною торговою системою. Тому на NASDAQ зазвичай виходять стартапи або так звані high-growth компанії, адже розмістити тут акції простіше порівняно з NYSE.
NYSE, своєю чергою, тривалий час вважалася провідною фондовою біржею. Вона більш традиційна — свого часу на ній дебютували багато промислових компаній, наприклад, залізничні й нафтові. Тому тут, як правило, розміщуються сталі компанії традиційної економіки, які уже мають більш-менш стабільний прибуток».
Що зміниться для компанії та її власників після IPO
Василь Тофан підкреслює, що фінансові показники компанії стають відкритими для громадськості. Так, деякі конфіденційні метрики можуть залишитися нерозкритими, але в цілому компанія повинна навчитися жити з тим, що її результати на ринках будуть прозорішіми. Щодня ви знатимете ціну своїх акцій і будете розуміти, як на вас реагує ринок. У довгостроковій перспективі це дозволяє сформувати об'єктивний погляд на те, наскільки хороший ви менеджер, наскільки переконливі і чи створюєте цінність для акціонерів.
За словами Колодюка, якщо ви працюєте на глобальному ринку, ставлення до вас у порівнянні з вашими конкурентами зміниться. І це — одна з головних переваг.
Крім цього, розшириться доступ до капіталу, який дозволить масштабувати компанію. Вам буде простіше отримувати капітал від інвесторів, кредитних інституцій та установ. Щодо вас, і це одне з переваг.
Зміниться звітність — адже ваша робота потребуватиме багато інституціонального репортингу. В бізнесу зазвичай зʼявляється людина, що відповідає за Investor Relations — займається репортингом і комунікаціями з зовнішнім ринком, адже їх обсяг зростає.
Засновники мають розуміти: будь-яка людина, що купує акції компанії, вже є співвласником, і вона має ті ж самі права з точки зору доступу до компанії. Є борд директорів, але зміни в компанії вже не можуть залежати від одного лише бажання перших власників.
Олександр Ярошенко говорить, що власники компанії після IPO отримують ліквідну частку, що означає, що акціонерний капітал бізнесу стає аналогом грошей, які легко конвертувати. «Це дає змогу отримати доступ до великого пулу ресурсів, які можна використовувати для розбудови бізнесу, виходу на нові ринки, запуску нових продуктів та розширення на нові ніші.
Також компанія, яка пройшла через IPO, стає більш «видимою», що допомагає залучати найкращі таланти з усього світу. Наявність іміджу і бренду, підтвердженого через IPO, робить компанію привабливою для кандидатів, адже вона проходить численні комплаєнс-чеки й має перевірену репутацію. Бізнеси, які не відповідають стандартам, швидко усуваються з ринку».
コメント