66% науковиць у STEM працюють з інноваціями, а більше половини замислювалися про завершення кар’єри: дослідження

Організація INSCIENCE та аналітичний центр Cedos провели дослідження «Кар’єра науковиць у STEM: дослідження мотивації та бар’єрів». У ньому проаналізовано чинники, що мотивують жінок будувати наукову кар’єру або залишати її. HBJ публікує основні інсайти з дослідження.

Мотивація науковиць у STEM: що приваблює в професії

Обираючи наукову кар'єру у сфері STEM, науковиць найбільше приваблює творчий характер роботи (58%), спілкування з натхненною та цікавою науковою спільнотою (58%), а також задоволення від наукового відкриття (55%).

Найчастіше рішення почати наукову кар’єру було пов’язане з бажанням, щоб дослідження приносили користь і мали вплив. Цей чинник обрали 49% респонденток.

Бажання докластися до розвитку власної наукової галузі стало мотивацією для 35% опитаних. Водночас серед того, що лишається цінним у професії, 53% опитаних назвали академічну свободу.

Більшість учасниць поєднували фундаментальні та прикладні дослідження, а 68% працювали над обома типами з різною перевагою.

За результатами опитування, 66% науковиць, які працювали в українських установах, займалися дослідженнями з інноваційним компонентом. Лише 5% не вбачали потреби інтегрувати інновації у свої дослідження.

Найбільші складнощі, перепони та різниця умов праці

Серед найбільших викликів 78% науковиць, які працювали в українських установах, назвали недостатню заробітню плату. Велику кількість «паперової» роботи відмітили 40% жінок, а ще 40% вважають викликом незадовільну матеріально-технічну базу в установах, де вони працюють.

Дослідження фіксує, що незадовільні умови частіше стосувалися державних установ, але згадувалися й у приватному секторі.

Також науковиці писали про перепони у виконанні досліджень. Вони вказали на брак необхідного обладнання (54%), інституційного фінансування (47%), та брак коштів на проведення конкретних досліджень (45%).

Окремим викликом для науковиць у державних установах була фінансова підтримка під час декретної відпустки, яку учасниці називали недостатньою.

Серед бар’єрів також зафіксовано гендерну дискримінацію та сексизм, зокрема сексистські висловлювання й упереджений розподіл завдань.

Поєднання материнства з науковою кар’єрою названо додатковим викликом через умови роботи та соціальні стереотипи.

Причини залишати наукову кар’єру

За результатами опитування, 53% респонденток мали думки про завершення наукової кар’єри з різною інтенсивністю.

35% замислювалися про це час від часу, 18% — часто, але без конкретного плану .

6% мали чіткий план зміни сфери діяльності. Натомість 26% не думали про те, щоб полишити кар’єру науковиці.

Найпоширенішою причиною роздумів про звільнення була потреба мати більший дохід — так відповіли 76% респонденток. Лише 6% вважали, що достатньо заробляють на основному місці роботи. Сімейні обставини впливали на 38% опитаних.

Аби зібрати інформацію, дослідники провели 29 глибинних інтерв’ю, шість фокус-групових дискусій із 3–6 учасницями в кожній групі, 16 експертних інтерв’ю. Також дослідження включало 234 анкети, які учасники заповнили самостійно. Географія дослідження — Київ, Львів, Харків, Житомир, Запоріжжя, Одеса, Рівне, Вінниця, Луцьк, Миколаїв, Тернопіль, Чернівці.