top of page

Epic Games повстала проти Google і виграла. Чи зможе ця справа похитнути позиції техногіганта 




Чотирирічні судові баталії розробника ігор Epic Games — історія для Netflix. Після видалення Fortnite з App Store та Google Play в 2020 році компанія почала справжнє повстання проти монополії IT-гігантів. Нещодавно кількарічні суди переросли в подію, яку довго обговорювали на технологічному ринку: розробник ігор виграв антимонопольний суд у Google.


Окрім того, що це перший програш Google в антимонопольній справі, сам процес містить багато цікавих деталей про антиконкурентні практики Google Play та переплітається з іншим, не менш цікавим кейсом протистояння компанії з кількома десятками штатів. Засідання, на якому суддя розглядав вердикти в обох справах, відбулося 26 лютого, утім фінальне рішення ще не ухвалене. Разом з Compliance Team Lead Русланом Ніфтуллаєвим та Legal Counsel Соломією Петрик, ми розповідаємо деталі цієї незвичайної справи та пояснюємо, чому вона важлива для індустрії.  


Епічна перемога


«Перемога над Google!» — такими словами розпочинався один з грудневих твітів CEO Epic Games Тіма Свіні. Того дня його компанія виграла антимонопольний суд у Alphabet — материнської компанії Google. Дев’ятеро присяжних швидко та одностайно ухвалили рішення: техногігант перетворив свій магазин для дистрибуції застосунків на монополію та обмежує конкурентну боротьбу. 


Відносини Epic Games та Google погіршилися влітку 2020 року. Тоді видавець ігор обійшов платіжну систему Google Play Billing та дозволив користувачам свого бестселера, гри Fortnite, робити віртуальні покупки безпосередньо у грі. За цифрові транзакції, виконані у програмах, Google збирає комісію від 15% до 30%, тож такий хід їм не сподобався. Реакція була негайною — і Fortite видалили з Google Play. Однак Epic Games був налаштований на боротьбу — у той же день компанія подала судовий позов.


Після кількох років баталій, суд став на бік розробника ігор та підтримав Epic Games в усіх претензіях. Вердикт здивував багатьох, адже у 2021 році компанія фактично програла схожу справу проти Apple, яка одночасно з Google видалила Fortnite з App Store за ідентичний трюк з прямими покупками у грі. 


Вердикт присяжних не є остаточним документом у справі, тому поки незрозуміло, чого саме домоглися Epic Games. Визначити це має суддя, він розглядатиме справу 26 лютого. 


Претензії Epic Games


Попри те, що Epic Games подала судовий позов одразу після видалення з App Store та Google Play, розробники не висували жодних вимог щодо несправедливості рішення чи грошової компенсації. Натомість творці Fortnite одразу сконцентрувалися на вимозі припинити монополістську практику та антиконкурентну діяльність.


Ключові претензії стосуються магазину застосунків Google Play та платіжного сервісу Google Play Billing. Epic Games скаржилася, що контроль над операційною системою Android дає Google змогу вимагати від розробників публікувати застосунки у Google Play та використовувати платіжну систему Google Play Billing для обробки платежів. Через таку зв’язку Google контролює весь процес та забирає за кожну транзакцію комісію розміром від 15 до 30%. 


Ситуацію, на думку Epic Games, могла б виправити «виконана обіцянка Google про відкриту конкуренцію», відповідно до якої користувачам Android та розробникам застосунків нададуть можливість створювати використовувати інші стори та платіжних провайдерів. 


Варто зазначити, що з 2018 року Epic Games розвиває свій власний онлайн-магазин. Утім, поки він не приносить компанії прибутку та, за словами топменеджменту, все ще перебуває на стадії зростання. Водночас Epic Games не приховує намірів у майбутньому завоювати половину ринку ігор для ПК. 


Захист Google


Лінія захисту компанії будувалася на кількох аргументах. Адвокати стверджували, що Google Play не можна вважати монополією, адже платформа працює в умовах високої конкуренції. Як доказ вільного ринку захисники наводили App Store та магазин застосунків від Samsung, який виробник встановлює на своїх смартфонах, а також те, що понад 60% телефонів з Android пропонують альтернативні магазини для завантаження застосунків. 


Також Google апелював до безпеки та конфіденційності користувачів, стверджуючи, що інші «негуглівські» стори поставлять її під загрозу. Високі комісії виправдовували тим, що з 2007 року пошуковий гігант інвестував $40 мільярдів у створення ПЗ для Android, аби допомогти виробникам конкурувати з iPhone. 


Представники Google одразу заявили, що будуть подавати апеляцію. Їм є що втрачати: вердикт присяжних може загрожувати щорічному прибутку в $200 мільярдів, який компанія одержує від Google Play. Однак ймовірність, що його суттєво змінять — невелика. Одна з причин такого одностайного рішення присяжних — підозріла поведінка менеджменту Google, в тому числі видалена переписка, що стосувалася справи.


«Цікаво, як саме Google буде обґрунтовувати недостатність доказів в апеляційній скарзі. Напевне, важко буде стверджувати, що якісь докази не враховані, якщо, як виявилось, частина потенційних доказів видалена самим Google. Там навіть у СЕО був налаштований one-day-mode, й більшість листувань видалялись впродовж доби», — каже Соломія Петрик, Legal Counsel в Genesis.  





Чому Google визнали монополістом, а Apple — ні


Вирок на користь Epic Games здивував технологічний ринок на фоні аналогічної справи Apple. Компанія також видалила Fortnite зі свого магазину застосунків, теж отримала судовий позов від Epic Games, однак на відміну від «колег» справу фактично виграла. 


Основних розбіжностей дві: те, як судді визначали ринок, і те, хто саме ухвалював фінальне рішення, говорить Соломія Петрик. 





«Те, як саме розглядають поняття ринку — це ключова історія у будь-якому монопольному спорі. Щоби підтвердити порушення антимонопольного законодавства, потрібно довести, що компанія не лише займала велику частку ринку, а й заважала розвиватися іншим бізнесам.


У кейсі з Apple Epic Games наполягала, що потрібно розглядати ринок дистрибуції iOS-застосунків. Тоді виходило б так, що Apple повністю контролює його та обмежує вхід нових гравців. Apple пропонували розширити поняття та говорити про ринок диджитал-ігор загалом — це формулювання уже включає маркетплейси від Apple та Google, а також стори для вебу. У фінальному рішенні суддя визначила ринок як Digital Mobile Gaming Market. Формулювання трохи вужче від того, що пропонував Apple, але воно все одно на їхню користь.


У кейсі з Google було інакше. Epic Games говорити про ринок дистрибуції застосунків для Android, а Google пропонували охопити усі мобільні застосунки. Тоді виходить, що Google Play працює поруч з App Store та іншими платформами — і нікому не заважає. Втім у цьому кейсі присяжні визначили ринок дослівно так, як пропонували Epic Games», — пояснює юристка. 


Більшість антимонопольних процесів взагалі уникають суду присяжних і вирішуються суддею одноосібно. Тут же присяжні швидко й ствердно відповіли на всі 11 ключових питань у справі, визначивши, що Google монополіст, і що Epic Games постраждала від його дій. «У складних кейсах суд присяжних може засідати тижнями. А тут вони уже через кілька годин повернулися з рішенням», — уточнює Соломія. На таке швидке та одностайне рішення присяжних могло повпливати кілька цікавих деталей.



Таємні угоди

 

У листопаді 2023 року стало відомо про спеціальну угоду Spotify та Google, яка надає стримінговому сервісу набагато вигідніші умови, ніж багатьом іншим розробникам. Комісія, яку платить Spotify складає від 0 до 4% — якщо йдеться про транзакцію через платіжний шлюз Spotify та Google Play відповідно. 


Цікаво, що трьома роками раніше Spotify, а також Match Group (розробляє зокрема Tinder, Plenty of Fish та Hinge) підтримали Epic Games в антимонопольній боротьбі. Утрьох вони створили Коаліцію за рівноправність застосунків та прагнули натиснути на власників великих сторів, аби ті знизили комісії й відкрили майданчики для більшої конкуренції.


Так, Match Group почала судитися з Google у травні 2022-го, прагнучи використовувати власну платіжну систему замість Google Play Billing. Пізніше цю справу об’єднали з аналогічним позовом від Epic та мали розглядати у листопаді того ж року. Однак за тиждень до засідання стало відомо, що Match Group та Google дійшли згоди у своїх непорозуміннях. Коаліція розпалася, і Epic Games залишилася на полі боротьби сама. 


Ще однією компанією, якій Google пропонував «спеціальний режим», була Netflix, яка теж користувалася власним платіжним шлюзом. В якийсь момент Google цю можливість забрав, перед тим запропонувавши компанії більш вигідні умови, аби та почала використовувати Google Play Billing. Однак схоже, що Netflix вирішила йти своїм шляхом, адже сьогодні підписатися на сервіс через застосунок на Android не можна.


Окрім цих угод, під час процесу випливли внутрішні документи Google, відповідно до яких компанія платила розробникам та виробникам мобільних пристроїв, аби ті не займалися розвитком власних маркетплейсів. Наприклад, Riot запропонували $10 мільйонів, аби вони відмовилися від запуску свого стору, а Samsung міг одержувати $50 мільйонів на рік або ж долю від доходу в обмін на обіцянку не встановлювати на свої гаджети інші магазини застосунків та не розвивати Galaxy Store. 


Враження справляє і спеціальна угода Project Hug, відповідно до якої Google платив розробникам ігор сотні мільйонів доларів, аби вони залишалися в Google Play. Серед них — Activision, Nintendo, Tencent, Ubisoft та інші відомі видавці. Ще одна справа стосується угод з виробниками смартфонів, які мали «спрямовувати» користувачів на платіжну систему Google Play Billing, яка коштувала техгіганту $90 мільйонів. 


Перші зміни для Google Play


Match Group та Epic Games були не єдиними, кому не подобалося монопольна роль Google. Прокурори 50 американських штатів у колективному позові також звинувачували компанію в придушенні конкуренції в магазині застосунків. Вони представляли інтереси 21 мільйона споживачів, які стверджували, що могли б витрачати на застосунки менше, якби не монополія Google. Судовий розгляд був запланований на листопад 2023 року, однак у вересні суперечку врегулювали, ухваливши мирову угоду. Про її особливості розповідає Руслан Ніфтуллаєв, Compliance Team Lead.





«Рішення містить кілька положень, відповідно до яких Google має: 

  • сплатити штатам $700 мільйонів. $630 з них розподілять між користувачами, які переплатили за застосунки через політики пошуковика. Кожен юзер, що приєднався до позову, зможе отримати від $2 відшкодування. Тож якщо людина постійно купує щось у Google Play, то зможе отримати вагому компенсацію. Багато це чи мало? Спершу монопольний збиток оцінювали у $10,5 мільярдів, і Google, ймовірно, б виплатила б його, якби прокурори штатів довели справу до судового процесу. 

  • дозволити встановлювати застосунки на Android через інші платформи (впродовж семи років).

  • дозволяти розробникам використовувати User Choice Billing (впродовж п’яти років). Конкретно цей пункт не виглядає як перемога для розробників, а сама система — така собі «соломка», яку вирішив підстелити собі Google. User Choice Billing запустили у 2022 році, коли суд з Epic Games уже тривав, а рішення ще не було. У чому суть? Наразі більшість розробників мають за замовчуванням  обирати платіжний шлюз Google, а у майбутньому їм дадуть змогу обирати User Choice Billing. Тоді вони зможуть дати користувачам вибір — заплатити через Google Play Billing або обрати інший варіант, завдяки якому фінальна сума транзакції буде меншою. Раніше за це блокували та могли видаляти зі стору. У випадку користування User Choice Billing комісія платформи буде меншою на 4%. Але фактично це розмір збору, який накладає платіжний провайдер, тобто на комісії це майже ніяк не вплине.

  • дозволити виробникам гаджетів для Android встановлювати на них софт, що не розроблений Google (впродовж чотирьох років). 

  • змінити формулювання на екранах, які з’являються перед тим, як користувач завантажить застосунок не з Google Play (впродовж п’яти років). «Раніше у текстах були застереження, на кшталт того, що користувач буде самостійно відповідати за всю шкоду для пристрою, якщо завантажить застосунок зі стороннього стору. Таким чином Google ніби підкреслювала безпеку та надійність своєї платформи. Зараз вони мають змінити текст на більш спокійний, який не буде аж так жахати юзерів.

  • дозволити розробникам зазначати, що на ціну кінцевого продукту впливають збори від Google (впродовж шести років). «Тут фішка у тому, що Google Play тепер не має забороняти розробникам розписувати ціну й показувати юзеру,  який відсоток вартості сформований сервісами Google Play. Глобально це не дуже щось змінює, але показує користувачам, що ціна диджитал-продуктів формується не лише з урахуванням витрат та апетитів розробника, а й з урахуванням частки, яку користувач заплатить стору».


За словами Руслана, поки що незрозуміло, як саме зміни вплинуть на ринок, однак тенденція точно позитивна. «Особливо це стосується того, що Google не матиме права на певні дії на Android, а розробники матимуть трохи більше свободи, особливо ті, хто хоче мати власні стори. Зараз конкуренція між ними обмежена становищем великих компаній, які задають правила для всіх інших», — додає Руслан. Відповідно, якщо суддя затвердить документ так, як є, то технологічні гіганти (принаймні, Google) матимуть менше важелів для занадто сильної регуляції своїх платформ. 




Ключовий пазл


Що може спонукати бізнеси вести подібні антимонопольні процеси? Ось кілька пояснень, які наводить Руслан Ніфтуллаєв. «На мою думку, цей випадок має глибший зміст, ніж просто боротьба за частку на ринку мобільних застосунків. У випадку з Epic Games є серйозна особиста зацікавленість СЕО. Він подає процес як боротьбу проти великих корпорацій, що зловживають своїм становищем на ринку. Це питання лежить у площині  більш широкого, західного розуміння бізнесу. Другий момент — конкуренція, адже розробник ігор має свій стор. Третій момент — високі комісії, які мало кого радують».


Попри все судові тяганини Epic — це далеко не ключовий елемент, який переформатує систему, розмірковує Соломія Петрик. «Що справді може суттєво вплинути на бізнес-модель сторів? Те, що наразі по всьому світу ухвалюють нормативні акти, спрямовані на приборкання таких великих гравців. Нещодавно в Європі запрацював Digital Market Act, який змусив той же Apple створити окрему платформу для дистрибуції та піти на поступки, як-от можливість для девелоперів продавати свої апки на альтернативних маркетплейсах. Є ймовірність, що зовсім скоро схожі практики повноцінно запровадять багато де у світі — відповідні напрацювання вже є у регуляторів США, Великої Британії, Бразилії, Канади та Австралії. Сподіваємось, що це піде на користь диджитал-ринку та зробить його більш прозорим та конкурентоспроможним». 

Comments


© 2035 by Business Name. Made with Wix Studio™

bottom of page