Дженніфер Даудна: ШІ не стане рушієм наукових відкриттів найближчим часом

Лауреатка Нобелівської премії Дженніфер Даудна поставила під сумнів здатність штучного інтелекту самостійно здійснювати наукові відкриття, повідомляє Bloomberg.

Чатботи — не джерела проривних ідей

Дженніфер Даудна є однією з творців технології Crispr-Cas9, яка стала одним із найважливіших проривів у біотехнологіях останніх десятиліть. У 2020 році науковиця отримала Нобелівську премію з хімії за розробку методу редагування геному. 

В інтерв'ю Bloomberg вона поставила під сумнів інноваційність ідей штучного інтелекту.

«Я думаю, що інновації все ще залишаються сферою діяльності людей. Я не бачу, щоб чатботи вигадували справді нові ідеї», — заявила вона.

За словами Даудни, сучасні ШІ-системи можуть допомагати в роботі дослідників, однак поки не демонструють здатності самостійно генерувати принципово нові наукові концепції.

ШІ у фармацевтичній галузі

Позиція Даудни контрастує з підходом багатьох фармацевтичних компаній, які укладають угоди з ШІ-розробниками для прискорення створення нових ліків.

Зокрема, генеральний директор Anthropic Даріо Амодеї раніше заявляв, що штучний інтелект у майбутньому може допомогти подолати більшість онкологічних захворювань завдяки персоналізованим методам лікування.

Водночас Даудна наголошує, що реальний вплив штучного інтелекту на науку та медицину ще необхідно оцінити.

Науковиця також розкритикувала скорочення фінансування досліджень

Окремо Даудна висловила занепокоєння через скорочення федеральних грантів Національного інституту здоров’я США.

На її думку, такі рішення можуть послабити позиції Сполучених Штатів у глобальній конкуренції за наукові відкриття та технологічні прориви.

Вона зазначила, що кожен долар, інвестований у наукові дослідження через NIH, приносить приблизно $2,5 економічної вигоди.