Штучний інтелект у журналістиці: як Legit.ng отримав нагороду і що радить іншим медіа

Найбільший нігерійський новинний сайт Legit.ng отримав нагороду Best Use of AI in the Newsroom на Digital Media Awards Africa 2025. Це відзнака від WAN-IFRA — світового «судді» у сфері новин.

Нагороду команда отримала за успішний кейс застосування машинного навчання у роботі редакції. Щоби закрити контентну прірву в Нігерії, Legit.ng придумала нестандартний хід: навчити ШІ говорити мовою хауса — одну з найбільш уживаних в країні. Алгоритми перекладають, редагують і перевіряють, але фінальний акорд — завжди за людиною. Машина — не заміна редакції, але інструмент для вмикання турборежиму в її роботі. 

Редакція HBJ розпитала Media project manager у Legit.ng Лесю Козачевську про те, як саме реалізовувався цей підхід у команді, які задачі допомагає вирішити ШІ, та які рекомендації можуть бути корисними для інших медіа, що прагнуть використовувати штучний інтелект для покращення роботи редакції. 

Чому ШІ — не хайп, а важлива частина стратегії

У команді Legit.ng процеси організовані так: локальна команда в Нігерії займається створенням контенту – від покриття новин і репортажів до рісьорчу та отримання ексклюзивних коментарів. Натомість головний офіс фокусується на оптимізації та уніфікації цих процесів та розробляє інструкції для журналістів, щоб їхні статті читали сотні тисяч нігерійців. Коли ШІ став доступним для широкого загалу, у редакції одразу почали тестувати його застосування для процесів, які теоретично могли стати простішими та швидшими. 

«Хоча ідея автоматизації ніколи нам не була чужою, у певний момент ми відчули гострішу потребу у ній задля оптимізації витрат. Через зміну алгоритмів Meta, нестабільність Google Discover та реліз Google AI overview, ми шукали способи робити більше за меншу кількість часу», —  ділиться Леся Козачевська.

Наразі в редакції використовують ШІ для ряду процесів завдяки інструменту Editorial Eye, який розробила одна з медіа проджект-менеджерів. Він може вичитувати статті, допомагати з брейнштормом щодо теми, кута зору, заголовків, тексту для соцмереж, перевіряти на відповідність стандартам по монетизації Google й Meta, а також звірятись із редакційним кастомним чеклістом перед публікацією статті. Щобільше, Editorial Eye може допомогти журналісту з тим, до якого саме експерта з редакційної бази звернутись за коментарем та згенерувати драфт листа з питаннями. 

Медіа проджект-менеджери також не цураються ШІ для аналізу великих обсягів даних, текстів для побудови чи перебудови стратегії, створення ґайдів тощо. Однак, за словами Лесі, досі є певні аспекти, з якими ШІ не може впоратись повноцінно: 

1. Глибокий контекстуальний аналіз. ШІ важко зрозуміти соціальний, культурний або політичний контекст події. Наприклад, тонка іронія чи підтексти в політичних висловлюваннях часто залишаються непоміченими.

 2. Етична оцінка контенту. ШІ не в змозі самостійно оцінити етичність публікації або передбачити суспільний резонанс, особливо в складних моральних дилемах або чутливих темах.

Тож написання текстів, створення унікального контенту, аналітики, отримання коментарів експертів виконується вручну. Як і «аналітика аналітики від ШІ»: завжди існує можливість похибки через хибну інтерпретацію теми, контексту тощо. 

Коли мова — не бар’єр, а можливість

Мовою хауса (або гауса) спілкуються майже 100 млн людей — однак новинного контенту цією мовою вкрай мало. Причина проста: видавцям часто бракує ресурсів і рекламної підтримки, щоб інвестувати у локальні мови. Тож більшість редакцій в африканських країнах віддають перевагу контенту іншими мовами — він легше монетизується та має більшу аудиторію. 

У Legit.ng побачили шанс — і створили інструмент, який допоміг інтегрувати її в новинний потік, щоб масштабуватися та вийти на ширшу аудиторію.

Завдяки автоматизації перекладу, фактчекінгу та створення контенту, команді вдалося суттєво підвищити ефективність роботи й регулярно публікувати якісні матеріали цією мовою. Втім, щоби запустити повноцінну редакцію на аудиторію хауса, слід було вирішити кілька важливих та непростих задач:

1. Сформувати команду: знайти людей, які володіють і мовою хауса, і англійською, мають навички створення контенту, стабільний доступ до інтернету, електроенергії та ноутбук. На жаль, останні три речі досі можуть бути серйозною проблемою на півночі Нігерії.

2. Зрозуміти аудиторію. Команда провела дослідження інтересів читачів, щоби створювати релевантні матеріали. До прикладу, спільнота хауса активно цікавиться місцевою й національною політикою, релігією, а також має власну кіноіндустрію — Kannywood. Водночас теми спорту чи бізнесу для них менш актуальні, тож для цієї редакції слід було розробили окрему контент-стратегію.

Впровадження ШІ у редакційний процес

Одним із перших сценаріїв використання ШІ в Legit.ng став автоматизований переклад. Старт був непростим: тоді ШІ ще недостатньо добре «розумів» мову хауса, і частина текстів узагалі не мала сенсу. 

«За деякий час ми знову взялися за ідею, протестували різні інструменти (СhatGPT, Copilot, Gemini), випробували близько 10 варіантів промптів і зрештою знайшли робоче рішення для перекладу на мову хауса, — розповідає Леся Козачевська. — Але ключовий елемент у цьому процесі — вичитка перекладу перед публікацією. Без участі редактора текст усе ще може містити помилки або спотворення контексту, тож людська перевірка залишається критично важливою. Наразі редактори витрачають удвічі менше часу на підготовку матеріалу (30 хвилин замість години) і можуть зосередитися на задачах, які ШІ поки не здатен виконати».

Наступним кроком стало створення кастомного інструмента на базі ChatGPT — Legit Editorial Eye. Він став універсальним помічником для редакційної команди та частково автоматизував десятки рутинних процесів. Серед функцій Legit Editorial Eye:

• перевірка граматики та орфографії;

• оцінка інформативності матеріалу за методом «5 чому»;

• аналіз структури статті;

• відповідність політикам Facebook і Google;

• перевірка заголовків та генерація нових варіантів за внутрішніми ґайдами;

• відповідність редакційному чеклісту;

• рекомендації щодо експертів, питань для інтерв’ю та тексту запиту;

• підказки для лонгрідів: що додати, як оформити;

• створення посту для Facebook;

• перевірка, чи належить тема до категорії YMYL (Your Money or Your Life);

• нагадування про редакційні політики щодо ШІ;

• пропозиції тегів і анкорних текстів для посилань.

  
  

«Це рішення побудовано на базі ChatGPT (custom GPT), з кастомними промптами та сценаріями під задачі Legit.ng, — додає Леся. — Сам перехід від механічної роботи до гібридного формату відбувався поетапно: спершу локальні менеджери в редакціях тестували різні інструменти, обирали найкращі, створювали промпти. Потім — ряд тренінгів для локальної команди, створення ґайдів для новачків, а далі — використання гібридного формату та його контроль».

Редактор vs ШІ: хто за що відповідає у створенні контенту

Політики щодо використання ШІ у Legit забезпечують дотримання етичних стандартів, правових вимог та редакційних настанов під час створення контенту. Що цікавого у політиках:

• Обмеження на створення контенту. ШІ не використовується для написання повних статей. Заголовки, підзаголовки та основні моменти повинні бути вручну відредаговані перед публікацією. Контент, створений за допомогою ШІ, не повинен використовуватись без ручної перевірки фактів та джерел.

• Використання експертних даних. ШІ може використовуватись для генерації ідей або створення підказок, проте кінцевий результат повинен бути відредагований людиною. Крім того, будь-яка статистика чи посилання, надані ШІ, повинні бути перевірені, оскільки інструменти ШІ іноді можуть надавати неточну або застарілу інформацію.

  
  

• Етичні питання. Головна мета політики — щоби контент, створений за допомогою ШІ, не вводив в оману, не завдавав шкоди та не маніпулював користувачами. Контент має відповідати стандартам, які гарантують його цінність, надійність та прозорість.

  
  

Навіть якщо ШІ використовується для перекладу чи перевірки фактів, фінальне рішення — за редакцією. Наприклад, переклади на мову хауса проходять ручну перевірку на відповідність культурному та мовному контексту. Аналогічно, політичні заяви, які перевіряються через MyAIFactchecker чи Google Fact Check Explorer, обов’язково оцінюють досвідчені журналісти.

«Після впровадження ШІ редактори й журналісти почувають себе впевненішими у своїх силах та мають більше вільного часу для пошуку тем, роботи з експертами, креативу, навчання, —  ділиться Леся. — Один з наших працівників навіть написав книгу про те, що ШІ треба приручити, а не боятись».

На початковому етапі в команді дещо відчувалося напруження та побоювання стосовно того, що ШІ «замінить» команду — деякі редактори навіть критикували ШІ за недосконалість. Водночас у Legit.ng наголошують, що причин для хвилювання немає: завдань вистачає для кожного. 

«Щоби змінити ставлення до автоматизації та уникнути спротиву чи страху перед ШІ, ми використали практичний підхід: дали команді інструмент й дозволити спробувати його в дії. Коли редактори побачили, що ШІ економить час і допомагає, а не замінює, ставлення змінилось. Додаткову мотивацію дали результати: зростання переглядів, вища швидкість публікацій, відсутність фейків, які з'являлися в конкурентів. Це стало найпереконливішим аргументом».

ШІ-революція у цифрах

Інтеграція ШІ у редакційні процеси Legit.ng суттєво вплинула на швидкість, якість і масштаб роботи команди — і це підтверджують цифри. 

1. Прискорення створення контенту.Завдяки автоматизації перекладу й підготовки текстів, час на створення новин мовою хауса скоротився вдвічі. Раніше переклади робили вручну, тепер — ШІ генерує чернетку за 5 хвилин, а редактор доводить її до фінальної версії менш ніж за півгодини. Це дало змогу публікувати більше матеріалів щодня: лише за липень 2024 кількість новин на хауса-деску зросла на 6%.

2. Більше трафіку і залучення.Завдяки підвищеній швидкості та релевантності контенту, перегляди зросли на 18%, а час читання окремих статей — на 55%. Це свідчить, що тексти стали краще втримувати увагу аудиторії.

3. Оперативна перевірка фактів. ШІ-інструменти (зокрема MyAIFactchecker і Google Factcheck Explorer) дозволили пришвидшити процес фактчекінгу на 30%. Під час виборів у штаті Едо це дало змогу швидко спростувати фейкову інформацію ще до того, як вона розлетілася соцмережами. 

4. Швидша робота з соцмережами. ШІ допомагає створювати персоналізовані дописи у Facebook та Instagram, зменшуючи час написання на 60%. У результаті кількість публікацій зросла на 62%, а трафік із соцмереж — на 11%.

5. Вплив на бізнес-метрики. ШІ-оптимізовані стратегії напряму позначилися на доходах: у третьому кварталі 2024 року дохід секції хауса зріс на 62,25% порівняно із попереднім кварталом.

Завдяки цьому Legit.ng не просто оптимізувала процеси, а й показала індустрії, як ШІ може підсилити редакцію без шкоди для якості чи журналістських стандартів. Завдяки динамічній роботі з контентом — як на сайті, так і в соцмережах — редакція тепер часто встигає першою опублікувати новину. Це підвищило довіру аудиторії та дало перевагу перед конкурентами.

«Перемога в номінації WAN-IFRA — це підтвердження того, що ми рухаємось у правильному напрямку. Також це класна мотивація продовжувати експериментувати та запроваджувати нові інструменти, зокрема на основі ШІ, та винагорода для локальної команди за швидке освоєння та імплементацію нових технологій», — додає Леся Козачевська.

Почни з болю, а не з тулів: як грамотно інтегрувати ШІ в редакцію

З чого ж варто починати впровадження ШІ: з команди, технічних рішень чи з дослідження аудиторії? На думку Лесі, передусім варто почати з дослідження потреб самої редакції. Важливо зрозуміти, які процеси забирають найбільше часу або навпаки — залишаються поза увагою через брак ресурсів. 

Першим кроком має стати аналіз редакційного циклу: що саме потребує автоматизації — транскрибування інтерв’ю, фактчекінг, написання заголовків, аналітика трафіку тощо. До обговорення варто залучити журналістів і редакторів, аби визначити пріоритети оптимізації.

Після цього — підбір інструментів. Наприклад, ChatGPT може допомогти зі створенням текстових чернеток, Grammarly — з корекцією, Buzzsumo — з аналізом трендів. Важливо також враховувати можливості інтеграції ШІ в чинні редакційні системи (CMS, аналітика) та оцінити вартість впровадження і технічної підтримки. Тому варто почати з малого — автоматизації одного процесу, скажімо, створення коротких новин чи моніторингу соцмереж.

Нині є багато технічних партнерів із готовими рішеннями, говорить Леся. Якщо ж редакція має ресурси та потребу в унікальному або адаптованому під себе інструменті, варто розглянути розвиток внутрішніх технологій.

Говорячи ж про те, що стало найціннішим уроком для команди, Леся зазначає: «Найбільша потенційна помилка — забути про людей. ШІ не замінює редакцію — він лише інструмент. Важливо залучати команду ще на етапі запуску: при виборі інструментів, тестуванні, адаптації. І обов’язково — навчити користуватись. Бо навіть найкраща система залишиться без діла, якщо люди не знатимуть, як і навіщо її використовувати».