8 міфів про Java. Спростовують фахівці з DroneHarmony та Luxoft

23 травня 2025 року мові програмування Java офіційно виповнилося 30 років. Уперше її представила компанія Sun Microsystems у 1995-му. Згодом Java перейшла під крило Oracle, яка й досі підтримує та активно розвиває мову. Нині Java — один із ключових інструментів продуктової розробки. Її філософія «write once, run anywhere» лежить в основі тисяч масштабних рішень — від банківських систем до ШI-платформ.

High Bar Journal розбирається, чому навколо Java стільки стереотипів, і спростовує найпоширеніші з них разом із Максимом Прокопенко, Java Developer в DroneHarmony та Наталею Маслій, Senior Java Developer в Luxoft.

У чому секрет довголіття Java

Java закріпилася в ніші великих ентерпрайз-проєктів, де важливі масштабованість і стабільність. Замість радикальних змін вона пішла шляхом еволюції й поступово адаптувалася до нових викликів, водночас зберігаючи свої ключові переваги. 

«Екосистема Java постійно оновлюється. Мова, фреймворки, бібліотеки, спільнота — усе розвивається синхронно. Часті релізи з новими фічами свідчать про її актуальність і здатність до змін. Водночас вона не знецінює вже напрацьоване: старі патерни залишаються валідними», — говорить Наталя Маслій, Senior Java Developer в Luxoft.

Java з самого початку орієнтувалася на стабільність, коментує Максим Прокопенко, Java Developer у DroneHarmony.

«Майже повна зворотна сумісність і відсутність критичних breaking changes зробили її передбачуваним вибором для бізнесу. На відміну від Ruby чи Node.js, Java зʼявилася раніше, тож встигла накопичити критичну масу комерційного досвіду та зрілої екосистеми. Важливу роль у цьому зіграв і фреймворк Spring, який стрімко завоював популярність завдяки готовим рішенням для складних задач. Усе це зробило Java привабливою для компаній, а зростаюча кількість проєктів, своєю чергою, мотивувала спільноту вкладати час і ресурси у розвиток мови».

Java дає розробникам змогу рухатися у власному темпі. Навіть якщо окремі підходи з часом виходять з ужитку, більшість рішень продовжують стабільно працювати. Це формує відчуття надійності й довіри до платформи.

«Java давно здобула репутацію наднадійної технології — саме це забезпечує її довголіття у великих компаніях. Усе завдяки стабільним LTS-релізам, які не змушують брати участь у перегонах міграцій. А коли йдеться про проєкт із тисячами компонентів, кожне оновлення — це окремий проєкт із тестуванням і значними часовими затратами. Java дозволяє впроваджувати зміни поступово, без стресу, а ця передбачуваність особливо цінна для великих систем», — додає Наталя. 

Ось кілька міфів, які сформувалися навколо мови за 30 років. 

«Це один із найпоширеніших міфів, з якими я стикалась у своїй практиці»,— ділиться Наталя. — «Коли я переходила з ручного тестування на автоматизоване, я розповідала колегам, що вивчаю Java. У відповідь одразу чула, що це дуже складно, а поріг входу надто високий. Але, на мою думку, найскладнішою завжди буде перша мова програмування, байдуже, яка саме». 

Історично Java дійсно оновлювалася повільно, але це давно не так. Перехід на шестимісячний релізний цикл дав поштовх інноваціям. У Java 21 з’явилися віртуальні потоки, record patterns, string templates. А ініціативи на кшталт Project Loom, Panama, Valhalla формують фундамент майбутнього платформи. 

«Якщо дивитись лише на синтаксис, може здатися, що Java занадто багатослівна, — зазначає Максим. — Але насправді в мові є чимало «синтаксичного цукру», як-от var чи record. Іноді це справді зручно.

Ось приклад: коли ти пишеш var, то компілятор, звісно, знає тип, але тобі доводиться тримати це в голові. Замість var можна написати Map<List<MyImportantDomainObject>, Integer>. Так, це виглядає довго і трохи незручно, зате одразу ясно, з чим ти маєш справу.

Так само й із фігурними дужками {}. На перший погляд — просто візуальний шум. Але насправді вони чітко показують межі блоку коду. І це краще, ніж писати if (expression) doSomething();, де одна зайва дія або пробіл — і вже можна щось не так зрозуміти чи пропустити».

Java суттєво еволюціонувала за останні роки. Зокрема, реліз Java 8 став справжнім зламом у підходах — масштабним переосмисленням мови, яке й досі викликає ефект «вау», хоча нині ця версія вже сприймається як новий стандарт.

У подальших релізах — 9, 11, 14, 17 — з’явилося чимало потужних оновлень. Одним з улюблених інструментів Наталії є Records — новий тип, який значно спрощує створення дата-класів. Він сприймається як окрема концепція, а не просто як ще один спосіб оголосити клас.

«Що мені особливо імпонує — Java розвивається не лише технічно, а й ідейно. Вона вловлює дух програмування, орієнтуючись на зручність для розробника».

Серед прикладів — switch expressions і поява ключового слова yield. Це начебто дрібні зміни, але вони суттєво спростили синтаксис і підвищили читабельність коду. Саме такі синтаксичні покращення Наталія цінує найбільше.

Окремо варто згадати Virtual Threads — важливий крок для багатопотокової розробки. Хоча вони й не стали breaking change, вплив на роботу з concurrency — відчутний. Це оновлення можна порівняти з переходом від Java 6 до Java 8, але вже в контексті конкурентності. І в час, коли мультипоточність — майже обов’язкова для більшості застосунків, такі інструменти стають must-have.

Java часто обирають і для нових проєктів. Але, як зазначає Наталя, зі зміною домену, наприклад, переходом з ентерпрайзу в miltech чи стартап-сегмент, нерідко доводиться змінювати й мову розробки. Тож Java менше присутня поза ентерпрайзом, і це помітно і в структурі ринку, і у кількості вакансій.

Можна сказати, Java вже давно вийшла за межі класичного ентерпрайз. Вона чудово себе показує в Cloud Native, serverless і навіть edge computing середовищах. Хочеш реактивну архітектуру? Quarkus, Micronaut, Helidon — ці фреймворки створені для високої продуктивності та швидкого запуску. Java працює на AWS Lambda, Azure Functions, Google Cloud Run — і це вже звичайна практика.

Росте та видозмінюється й Java-спільнота. «Java-ком’юніті справді стало ширшим. І не лише через зростання кількості фахівців, а й завдяки розширенню всієї JVM-екосистеми. Наразі це вже не тільки Java у чистому вигляді, а така собі велика спільна екосистема, яка все ж залишається сильно прив’язаною до ентерпрайзу. Бо в основному Java використовують саме у великих, стабільних проєктах», — коментує Наталя Маслій.

Міф про повільність з’явився через продукти, які зазвичай розробляють на Java. Наприклад, величезні ентерпрайз-проєкти з сотнями рядків коду та купою залежностей. Якщо порівнювати їх з умовними дата-скрейперами на Python, які стартують за мілісекунди, то, звісно, контраст буде значний. Але якщо взяти дві однаково складні системи — одну на Python, іншу на Java — остання часто покаже кращу продуктивність. 

Стереотип тягнеться ще з часів, коли Java запускалася ледь не з DVD-дисків і справді навантажувала комп’ютер. Але сучасні інструменти, як-от GraalVM Native Image, дозволяють компілювати Java-застосунки у швидкі нативні бінарники. CRaC (Coordinated Restore at Checkpoint) пришвидшує старт, а збирачі сміття на кшталт ZGC, Shenandoah чи Azul Zing забезпечують ефективне й передбачуване управління пам’яттю. Тож Java цілком здатна працювати швидко, якщо її правильно налаштувати й використовувати.

Java має більш формальний підхід у порівнянні з молодшими мовами — але це не мінус, а скоріше еволюційна риса, впевнена Наталя. Інші мови просто пішли іншими шляхами, і це нормально. Java справді формальніша, але саме ця особливість робить її сильною в низці кейсів, зокрема в ентерпрайз-розробці.

«До прогнозів щодо «вбивць Java» я ставлюсь скептично. За останні 10 років технології змінювались дуже стрімко й непередбачувано. Звісно, Rust, Go, TypeScript перетягують на себе увагу в певних нішах, але не можу сказати, що є серйозна загроза Java. Усе це більше схоже на динамічну рівновагу, ніж на революцію», — зазначає Наталя.

У нішевих сегментах конкуренція посилюється, додає Максим. «Go дедалі частіше обирають для мікросервісів і інфраструктури, Rust впевнено закріпився у системному програмуванні, а TypeScript — беззаперечний лідер у фронтенді. Але у своїй основній зоні впливу, великих ентерпрайз-рішеннях, Java міцно тримає позиції. Напрацьована база знань, перевірена екосистема, широкий стек інструментів для складних задач у різних доменах — Java виглядає як дуже міцний гравець, якого складно посунути». 

Часто Java виступає як основа бекенду, яка виконує ключову бізнес-логіку. Водночас вона прекрасно інтегрується і доповнюється модулями інших мов, які розв’язують задачі, у яких Java менш сильна. Наприклад, JavaScript використовується для UI, Python — для роботи зі штучним інтелектом. Наразі екосистема JVM дуже портативна і відмінно інтегрується з різними мовами. В мікросервісній архітектурі цілком органічно поєднується використання різних мов для різних задач.

Мови на кшталт Kotlin та Scala — це не загроза, а скоріше збагачення JVM-екосистеми. Вони приносять нові ідеї, сучасні синтаксичні фічі, дають змогу легше інтегрувати нові підходи в наявні Java-проєкти, вважає Наталя. «Java багато чого перейняла з цих мов: наприклад, local variable type inference через var, який раніше був нехарактерний, але став зручним у певних кейсах. І це нормально — неможливо розвиватися одразу у всіх напрямках, тому логічно, що інші мови підключаються й підсилюють екосистему».

Так, у ніші штучного інтелекту фаворитом залишається Python. Але це не означає, що Java на цій території зайва. Мова активно використовується на етапі продакшну, де ключове — це стабільність, масштабованість та інтеграція з великими ентерпрайз-системами. Крім того, потужні Java-бібліотеки для машинного навчання, як-от Deep Java Library, Tribuo, DL4J, ND4J, дають змогу працювати з ML без переходу на інші мови. Просто Java розв’язує інші більш прикладні задачі.

«ML-проєкти на Java справді існують, наприклад Tribuo від Oracle. Але Python поки що має перевагу в задачах deep learning і при роботі з розподіленими системами. Інструментарій у Java є, але він не настільки широкий і гнучкий, як у Python», — коментує Максим. 

Він додає: хоч Java і не лідер у ML, зате чудово дає раду з Cloud Native архітектурою. «Я мав досвід роботи зі Spring Cloud, будував мікросервіси — і можу сказати, що все розгортається досить швидко й безболісно. Вся інфраструктурна частина — логування, трейсинг, моніторинг, алерти, конфігурації, сервіс-дискавері — інтегрується просто й без зайвих труднощів». 

Наталя теж погоджується з позиціями Java у Cloud Native. «Spring Boot, Quarkus, GraalVM — це дуже потужні інструменти, які забезпечують хорошу продуктивність і стабільність у хмарних середовищах. Java давно використовується в ентерпрайз-середовищі, тож коли такі компанії переходять у хмару, логічно залишатися з Java — вона добре оптимізується під клауд, дає стабільність і масштабованість», — каже вона. 

Java стабільно залишається основною мовою в університетських програмах, буткемпах і на навчальних курсах. Це чудовий інструмент для вивчення ООП, архітектури, принципів проєктування. До того ж сучасна Java — це не те саме, що Java 8. Синтаксичні покращення на кшталт var, records, pattern matching роблять її значно приємнішою навіть для новачків.

«Іноді я чую про дефіцит молодих фахівців. Однак це міф — мова залишається дуже популярною, її часто рекомендують для старту, тож молодих талантів завжди вистачає. Ба більше, конкуренція дуже відчутна. А враховуючи, скільки років Java «живе» в ентерпрайз-сегменті, на ринку досі багато сильних спеціалістів», — говорить Максим Прокопенко. 

Наталя підтверджує: мідлів та сеньйорів на ринку справді багато. «Однак нині важливою стала здатність розвиватися не лише вглиб, а й у ширину, адаптуватися до швидких змін, взаємодіяти з багатьма технологіями. Окрім технічної експертизи, тепер цінуються гнучкість та кросфункціональність», — додає вона.

Java жива як ніколи: майже всі ентерпрайз-компанії, що взяли участь у дослідженні Azul, використовують її у продакшн-середовищі. Мова залишається основою банківських систем, великих платформ і мікросервісної архітектури. З підтримкою Kubernetes, Spring Boot і Cloud Native інструментів вона чудово почувається в сучасному продакшні. 

«Інший міф — що, обираючи Java, розробник ніби «підписується» виключно на роботу з 30-річними legacy-рішеннями, написаними ще в минулому тисячолітті. Звісно, такі проєкти існують (що, до речі, лише підкреслює силу мови), але водночас постійно створюється багато нових застосунків. За свою кар’єру я встиг попрацювати і з «древнім» legacy, і розробляти Reactive-мікросервіси на останній (на той час) 21-й версії. Java жива — і з великою ймовірністю житиме ще довго», — зазначає Максим.

Наталя називає ще один поширений стереотип: на Java вже не пишуть нові проєкти, ця мова — виключно для підтримки старого легасі. Насправді мову стабільно використовують у нових проєктах, вона залишається потужним інструментом, який приносить реальну користь.

Перспективи розвитку Java

Нині Java розвивається поступово, але впевнено — удосконалює синтаксис, впроваджує сучасні фічі, не ламаючи звичних підходів. Якщо мова й надалі рухатиметься в цьому напрямку — з фокусом на стабільність, поступовий розвиток і синергію з новими технологіями, є всі підстави вважати, що вона ще довго залишатиметься серед лідерів. Які ще перспективи?

1. Хмарні технології і serverless-архітектури, де раніше переважали інші мови. 

2. Back-end. Мова незамінна для обробки даних, запуску ШI-сервісів у продакшені та інтеграції з інфраструктурою.

3. Кібербезпека. Завдяки підтримці з боку Oracle та впровадженню сучасних підходів до безпеки, зокрема рішень, що враховують майбутні квантові загрози, Java впевнено зміцнює свої позиції на ринку.

4. Ентерпрайз-рішення. «Мені доводилося працювати і з «системами управління холодними складами» (ви взагалі уявляли, що курка для чікен-нагетсів з Маку зберігається на складах, які працюють під Java?)), і з фінтехом. Зараз — у сфері дронів. Найбільш прибуткові ніші, звісно, змінюються, але спектр задач — колосальний. Ба більше: працював на проєктах, де одночасно використовували кілька мов саме для розробки застосунків, не лише для інфраструктури. Java в таких сценаріях добре закривала свою частину задач. Найчастіше це мікросервісна архітектура, де різні сервіси пишуться на різних мовах. І от коли йшлося про складні домени, багаторівневу бізнес-логіку, яку після PoC доведеться підтримувати й розвивати — саме Java була найбільш логічним вибором», — каже Максим Прокопенко.

5. FinTech, банківська сфера, телеком — ці великі, трохи інертні, але стабільні системи, де Java історично добре себе зарекомендувала, також залишаться актуальними для неї, вважає Наталія Маслій. 

6. Мікросервісна архітектура. Для неї в екосистемі Java вже є зрілі фреймворки, потужні інструменти для обробки потокових і великих даних, як-от Kafka.

7. Клауд-напрям. Java має свої власні хмарні рішення й інфраструктурну підтримку, тому цей вектор виглядає максимально логічним і перспективним. Фактично, хмара стає новим стандартом, і Java чудово інтегрується в цю парадигму.