7 тенденцій у поведінці користувачів AI — і що це означає для фаундерів

AI більше не технологія, яку тестують про всяк випадок. За два роки він перетворився на звичку — таку ж буденну, як ранкова кава чи перевірка пошти. А там, де з'являється звичка, з’являються й дослідження: які продукти обирають, для чого їх використовують і, найголовніше, за що нарешті готові платити.

Команда венчурного фонду Flyer One Ventures проаналізувала дані за 2025-2026 роки та виокремила сім ключових змін, які відбулися у поведінці користувачів AI. HBJ переказує головні тези дослідження та розповідає, що ці зміни означають для тих, хто створює AI-продукти.

1. Тепер AI — це масовий повсякденний інструмент

Раніше генеративний AI був технологією, яку просто цікаво спробувати. Однак початку 2025 року 61% дорослих американців користувалися AI хоча б раз за попередні шість місяців, а майже кожен п’ятий — щодня. Так само стрімко зростає аудиторія найбільших AI-сервісів. 

І річ уже не в новизні. Якщо раніше сервіс міг зацікавити просто тим, що це AI, то тепер цього мало: важливо, чи вирішує він конкретне завдання, чи є причина повертатися до нього знову і знову.

AI-інструменти почали непомітно вбудовуватися в звичні продукти та робочі процеси. І це вже виходить за межі екрана: команда Cursor, наприклад, відкрила одноденне поп-ап кафе, куди користувачі могли просто прийти й попрацювати над проєктами разом.

2. Спочатку — універсальний асистент, потім — спеціалізований інструмент

Для повсякденних завдань 91% користувачів обирають універсальний AI-асистент. Однак 60% із них також користуються спеціалізованими сервісами.

Останні потрібні там, де універсального асистента вже недостатньо. Це насамперед робочі завдання, для яких важливі ґрунтовне розуміння конкретної галузі, спеціальні функції та висока точність. Особливо це стосується сфер, де помилка може дорого коштувати, як-от  програмування чи юриспруденція. Ось кілька спеціалізованих сервісів, що створені під конкретні завдання:

• Cursor — для роботи з кодом;

• Harvey — для юридичних процесів;

• ElevenLabs — для роботи з голосом. 

3. Користувачів більшає, але не всі готові платити

Масове використання AI поки що не означає такої ж готовності за нього платити. У 2025 році AI-сервісами користувалися близько 1,7-1,8 млрд людей у світі, але платними користувачами стали лише близько 3%. Тобто за AI платять приблизно троє зі ста користувачів.

Навіть у найбільших універсальних сервісів частка платних користувачів залишається невисокою. У ChatGPT це близько 5,6%, у Microsoft 365 Copilot — 4,4%, а у Perplexity — менш як 2%.

А от спеціалізовані продукти можуть монетизуватися краще, особливо якщо стають частиною робочого процесу. Cursor і Harvey, наприклад, швидко нарощують доходи саме на професійних сценаріях використання.

Розуміючи, що для багатьох повсякденних завдань людям вистачає безплатного AI, продукти тестують й інші моделі — оплату за використання або за конкретний результат. Наприклад, Fin від Intercom бере плату за успішно вирішене звернення до підтримки. Тобто користувач платить не просто за доступ до AI, а за виконану роботу.

4. Користувачі переходять від споживання до створення контенту

AI дедалі частіше використовують не просто для пошуку чи аналізу інформації, а для створення власного контенту — текстів, зображень, музики та аудіо. І саме на такі креативні інструменти припадає найбільша частка витрат серед усіх спеціалізованих AI-сервісів.

Стало це можливим завдяки якості: AI-зображення, відео та аудіо вже не поступаються рівню, потрібному для соцмереж і навіть професійних проєктів. На цій хвилі стрімко ростуть і самі сервіси:

• Higgsfield — уже понад 26 млн користувачів;

• Runway розвиває AI-відео для професійного виробництва;

• ElevenLabs — голос, дубляж і розмовні AI-рішення.

  
  

Проте тут криється парадокс: що доступнішою стає якісна генерація, то менше вона сама по собі відрізняє один продукт від іншого. Тому боротьба зміщується в інший вимір — креативні AI-сервіси конкурують уже не якістю картинки чи звуку, а тим, що будують навколо неї: збереженням стилю та історії робіт користувача, зручним workflow, спільнотою для авторів.

5. Від готових уроків до персонального AI-супроводу

AI поступово змінює й підхід до навчання. Замість однакових для всіх уроків користувач може ставити запитання в реальному часі, просити додаткове пояснення й отримувати допомогу саме тоді, коли вона потрібна.

І це вже не поодинокі експерименти. SchoolAI використовують у понад мільйоні класів у більш ніж 80 країнах, а Brisk Teaching — кожен п'ятий учитель K–12 у США. Паралельно розвивається й гібридна модель: Preply, наприклад, поєднує заняття з живим викладачем із AI-інструментами. Тобто AI стає не окремим «репетитором» замість людини, а частиною самого процесу навчання.

Персоналізація тут — це головна перевага. AI може враховувати прогрес учня, бачити, де виникають труднощі — й підлаштовувати наступні заняття відповідно. Але це не означає, що викладач стає непотрібним: за людиною залишаються мотивація, підтримка та спрямування учня. Тобто саме те, чого сам AI поки повноцінно дати не може.

6. Медичний AI зміщується від чатботів до допомоги лікарям

Люди й раніше шукали в інтернеті інформацію про симптоми, а з появою AI робити це стало простіше: описуєш, що турбує — й одразу отримуєш відповідь. Але довірити AI рішення, від якого залежить здоров’я, готові далеко не всі. У питаннях здоров’я AI використовують рідше через недовіру користувачів, а також високі вимоги до безпеки та регулювання. 

Показовий приклад — Woebot, один із перших AI-сервісів для підтримки ментального здоров’я. У червні 2025 року компанія закрила продукт для звичайних користувачів. Для авторів дослідження це один із сигналів, що самого медичного чатбота для такого ринку недостатньо.

Натомість інвестиції йдуть у продукти, які допомагають самим медикам і вбудовуються в роботу клінік.

Цей тренд добре видно на прикладі компаній із графіка. 

• Abridge автоматизує клінічну документацію та працює з понад 150 медичними системами. 

• OpenEvidence створює AI-помічника для лікарів. 

• Hippocratic AI пішов ще далі й свідомо обмежив своїх агентів: вони не можуть ставити діагнози чи призначати лікування. Тобто безпека тут не додаткова функція, а частина самого продукту.

  
  

7. GLP-1 змінює ринок продуктів для контролю ваги

Поява препаратів GLP-1, які застосовують для лікування ожиріння та контролю ваги, змінила сам підхід до схуднення. Раніше більшість програм робили ставку насамперед на харчування, фізичну активність і зміну звичок. Тепер дедалі популярнішим стає комплексний підхід: медикаментозну терапію поєднують із консультаціями лікарів і дієтологів та підтримкою нового способу життя.

Цей зсув уже впливає на ринок. У 2025 році WeightWatchers подав заяву про захист від банкрутства за процедурою Chapter 11. Reuters називав поширення GLP-1-препаратів одним із чинників тиску на бізнес компанії. Водночас інвестиції отримують сервіси, побудовані вже навколо нового підходу.

Тож змінюється і сам формат продуктів для контролю ваги. Простого трекера харчування чи застосунку для мотивації вже недостатньо. Нові сервіси поєднують медикаментозну терапію з роботою лікарів і дієтологів та допомагають користувачам дотримуватися рекомендацій. AI стає одним з інструментів подібного супроводу.