Найкращі українські фільми: добірка сучасного кіно, яке варто подивитися
- Таїсія Красноштан
- 1 день тому
- Читати 8 хв
Війна змінює не лише кордони — вона змінює наратив. Українські фільми стали одним із головних інструментів культурного опору, способом говорити світові про себе — прямо, гучно й по-своєму. І якщо ще десять років тому українське кіно сприймалось як щось нішеве, то сьогодні його показують у Каннах, Берліні, а також транслюють на Netflix.
Індустрія трансформується: з’являються нові режисери, експериментальні форми, історії. Сучасне українське кіно — це вже не тільки артхаус, але й жанрові стрічки, документалістика, психологічні драми та комедії, які звучать на рівних зі світовими прем’єрами.
У цій добірці у рубриці High Bar Weekend — українські фільми, які варто побачити: нові релізи 2024 року, визнані фестивальні хіти, потужні стрічки на воєнну тематику, а також класика, яка не втрачає актуальності.
Українські фільми, що отримали міжнародне визнання
Фільми, зняті в Україні, українською мовою, з болями та рефлексіями — стабільно з’являються у списках переможців європейських і американських фестивалів. І головне — це не винятки, а нова закономірність.
«Памфір» (реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук) — кримінальна драма з елементами притчі про чоловіка, що намагається вирватися з контрабандного минулого заради сина. Відбулася прем’єра в секції Directors’ Fortnight Каннського кінофестивалю у 2022 році, а потім зібрав нагороди по всій Європі. Візуально витриманий, з метафоричною силою й глибоким соціальним підтекстом.
«Атлантида» (реж. Валентин Васянович) — один із найпотужніших антивоєнних фільмів останнього десятиліття. Події відбуваються в умовному поствоєнному Донбасі, але насправді це історія про втрату й пошук людяності після катастрофи. Стрічка здобула головну нагороду в секції Horizons на Венеційському кінофестивалі та увійшла до списку найкращих фільмів 2020 року за версією The Guardian.
«Клондайк» (реж. Марина Ер Горбач) — драма про події в Донецькій області у 2014 році, яка показує війну очима вагітної жінки, що залишається в селі, попри обстріли й страх. Стрічка отримала приз за найкращу режисуру в секції World Cinema Dramatic на фестивалі Sundance і ще кілька десятків відзнак. Влучність оптики, точність деталей, вражаюча акторська гра — усе це зробило «Клондайк» символом воєнного кіно нового покоління.
Ці українські фільми — не просто успішні релізи. Це приклади, як локальна історія може говорити універсальною мовою — і бути почутою.
Участь у міжнародних кінофестах
Протягом останніх років українське кіно стабільно присутнє в конкурсах головних світових фестивалів. І це — не просто присутність заради квоти, а справжня конкуренція, визнання авторських підходів і нових імен.
Каннський кінофестиваль — одна з ключових вітрин для українських режисерів. Участь у Directors’ Fortnight («Памфір») і показ короткометражних робіт в офіційних програмах показали, що українське кіно має власну оптику й ритм.
Берлінале також підтримує українських авторів. Наприклад, фільм «Стоп-Земля» Катерини Горностай отримав нагороду Generation 14plus Jury Prize. Це — свідчення високого рівня рефлексії в українському авторському кіно.
Оскар — попри жорстку конкуренцію, українські фільми також звучать. «Атлантида» потрапила до довгого списку претендентів у категорії «Міжнародний фільм року». «Клондайк» та «Цензорка» активно просувалися як заявки від України на участь. І хоча нагород поки що не було, сама поява українського кіно в оскаровських кампаніях уже підсилює наш культурний голос у світі.
Таке стабільне представництво формує нове сприйняття: сучасне українське кіно — це вже не «молода індустрія», а вагомий гравець. Із власними темами, формою й тоном, який важко сплутати з чимось іншим.
Топ українських фільмів останніх років (2020–2024)
Останні п’ять років український кінематограф демонструє дивовижну стабільність у якості, жанровій різноманітності й актуальності тем. Нижче — добірка фільмів, що стали помітними культурними подіями й вплинули на спосіб, у який ми говоримо про себе, війну, дорослішання, втрату й надію.
«Мої думки тихі» (2019–2020, реж. Антоніо Лукіч)
Трагікомедія про звукорежисера Вадима, який їде на Закарпаття записувати голоси тварин, і випадково — свою маму. Легка й глибока одночасно, стрічка стала відкриттям нового покоління режисерів. Трейлер
«Із зав’язаними очима» (2020, реж. Тарас Дронь)
Психологічна драма про молоду жінку, яка втрачає зір і намагається знайти своє місце у світі. Інтимна історія про прийняття себе, внутрішню силу та пошук нових способів бачити життя. Трейлер
«Толока» (2020, реж. Михайло Іллєнко)
Епічна історична драма, що охоплює кілька століть української історії через призму легенди про жінку, яка чекає свого коханого. Масштабне полотно про незламність духу, вірність і циклічність історії. Трейлер
«Земля блакитна, ніби апельсин» (2020, реж. Ірина Цілик)
Документальний фільм про родину, яка живе на лінії фронту на Донбасі та намагається подолати травми війни за допомогою кіно. Пронизливий погляд на дитинство під час війни та силу творчості. Трейлер
«Наші Котики» (2020, реж. Володимир Тихий)
Патріотична чорна комедія, що розповідає про пригоди чотирьох абсолютно різних добровольців без бойового досвіду на початку війни на сході України у 2014 році. Зустрічайте інженера, актора, футбольного тренера та продавця квітів, які опиняються на найвіддаленішій позиції фронту, де до їхньої компанії приєднується амбітна журналістка із секретним завданням.
Попри повну непідготовленість та відсутність розуміння ситуації, саме ця строкате товариство випадково стає причиною епічного провалу ворожої операції, демонструючи, що відвага, гумор та трохи несподіваних методів можуть творити дива. Трейлер
«Стоп-Земля» (2021, реж. Катерина Горностай)
Драма про підлітковість, любов і тривогу. Напівдокументальний стиль, непрофесійні актори, автентичні діалоги — усе це зробило фільм «голосом нового покоління». Трейлер
«Відблиск» (2021, реж. Валентин Васянович)
Жорсткий і мовчазний фільм про полон, травму й післявоєнне повернення. Експериментальна форма, довгі кадри, повільний ритм — усе підпорядковано одній меті: показати, що війна не закінчується після пострілу. Трейлер
«Рози. Фільм-кабаре» (2021, реж. Ірена Стеценко)
Музичний документальний фільм-кабаре про легендарний київський фрік-кабаре Dakh Daughters. Енергійне поєднання музики, театру та соціального коментаря, що відображає дух свободи та творчої сміливості. Трейлер
«Я працюю на цвинтарі» (2021, реж. Олексій Тараненко)
Чорна комедія про продавця пам’ятників, який намагається вижити в похмурій індустрії, що на диво точно відображає абсурд сучасності. Іронія, трагізм, фарс — усе в одному фільмі. Трейлер
«Будинок «Слово». Нескінчений роман» (2021, реж. Тарас Томенко)
Історична драма про харківський будинок «Слово», де в 1930-х роках жили найвидатніші українські письменники, які стали жертвами сталінського терору. Розповідь про творчість, кохання та трагічну долю української інтелігенції. Трейлер
Кадр із фільму «Будинок «Слово». Джерело: КІНО-КОЛО «Я і Фелікс» (2022, реж. Ірина Цілик)
Автобіографічна драма про дорослішання хлопчика Тимофія у 90-х роках та його дружбу з ексцентричним ветераном війни Феліксом. Тепла та ностальгійна історія про дитинство, дружбу та вплив минулого на сьогодення. Трейлер
«Мирний-21» (2023, реж. Ахтем Сеітаблаєв)
Воєнна драма, заснована на реальних подіях оборони луганськими прикордонниками військової частини у 2014 році під час російської агресії. Фільм тримається на напрузі замкнутого простору, глибоких внутрішніх конфліктах і відданості. Ахтем Сеітаблаєв працював із військовими консультантами для забезпечення автентичності. Трейлер
Ці стрічки — доказ, що українське кіно не боїться ні експерименту, ні тиші, ні сліз. Воно вміє говорити з глядачем на рівних, без моралізаторства й пафосу.
Де подивитися: Netflix, Takflix, YouTube
Щоб подивитись українські фільми онлайн, пропонуємо кілька перевірених платформ:
Незалежна українська онлайн-кінотека. Платформа спеціалізується саме на українському кіно — тут можна легально подивитися артхаус, короткий метр, документалки, новинки. Фільми доступні з субтитрами, частина прибутку — авторам.
На глобальному сервісі останні роки з’являється все більше українських релізів. Доступні як воєнні драми, так і фільми про молодь та ідентичність.
Багато українських режисерів публікують свої роботи на офіційних каналах або в партнерстві з дистриб’юторами. Це особливо актуально для короткого метру й документальних стрічок.
Megogo — це один з найпопулярніших українських онлайн-кінотеатрів, який пропонує тисячі фільмів, серіалів, телешоу та телеканалів. Платформа активно підтримує україномовний контент, і більшість фільмів мають дубляж або озвучення українською мовою.
Онлайн-платформа з українським телебаченням та кіно. Вона також пропонує широкий вибір фільмів, мультфільмів та серіалів з українською аудіодоріжкою.
Класика українського кіно
Українська класика — це не лише «старе кіно», а повноцінна естетика, яка значно випереджала свій час і формувала самобутній візуальний та філософський код нашої культури. І сьогодні ці стрічки не просто зберігаються в архівах, а ще й активно переосмислюються як фундамент національного кіно.
«Земля» (1930, реж. Олександр Довженко)
Шедевр світового німого кіно, включений до списків найвпливовіших фільмів усіх часів. Історія про конфлікт між селянами та колективізацією, але подана через метафору, поетику й епічну образність. Довженко знімав не село, а людство — в стані зміни. Фільм, що вплинув на Кубрика, Берґмана та інших кінокласиків.
«Тіні забутих предків» (1965, реж. Сергій Параджанов)
Поетичне кіно, яке прорвало радянську естетику пафосу і принесло на екрани справжній гуцульський світ — міфологічний, кольоровий, магічний. Фільм став культурним маніфестом. Камера Юрія Іллєнка, музика Мирослава Скорика, актор Іван Миколайчук — тріо, що змінило українське кіно.
Кадр із фільму «Тіні забутих предків» «Криниця для спраглих» (1965, реж. Юрій Іллєнко)
Заборонений на десятиліття, цей фільм — про зникнення пам’яті, самотність і смерть у спаленому селі. Візуально стриманий, майже без слів, з естетикою, яка ближча до європейського модернізму, ніж до соцреалізму. Один із перших фільмів, що критично осмислювали радянську дійсність.
Ці фільми не схожі на інші — навіть у межах тогочасного світового кінематографа. Вони сформували унікальну традицію візуальної поезії, в якій слово завжди менш промовисте, ніж тиша або рух камери.
Чим вони актуальні сьогодні
В умовах війни та пошуку культурної самоідентичності класика українського кіно набуває нового звучання. Це не просто ностальгія чи шкільна програма — це ключ до розуміння, як ми мислили, і чому так важливо не розчинитися в чужих наративах.
Переосмислення історії. У «Землі» ми бачимо спробу відповісти на питання: що таке земля для українця — ресурс, пам’ять, тіло? Ці питання не втратили актуальності — навпаки, стали болючими на тлі російської агресії.
Код візуальної мови. «Тіні забутих предків» сьогодні сприймаються не як етнографія, а як постколоніальний текст, що говорить про право на іншу — не московську — мову кіно. Їхній стиль і теми стали джерелом натхнення для нової хвилі режисерів.
Пам’ять як акт опору. «Криниця для спраглих» — про викорінення, яке відбувається під приводом модернізації. Це надто знайомий сюжет для України XXI століття. І саме тому він звучить як попередження.
Ці стрічки — головний доказ того, що культурна спадщина може бути не формальністю, а зброєю у боротьбі за себе.
Українські фільми 2024 року
Українські прем’єри 2024-2025
2024 рік продовжив курс українського кінематографа на чесність, емоційну відкритість і фокус на людині в умовах історичних зламів. Нижче — добірка найпомітніших прем’єр і стрічок, які вийшли у 2024 році на екранах або очікуються у 2025 році.
Ля Палісіада (детектив/драма)
Да Вінчі (документальний)
Буча (трилер/драма)
Порцелянова війна (документальний/воєнний)
БожеВільні (трилер/драма/історичний)
Мирні люди (драма/воєнний)
Редакція (чорна комедія/сатира)
Сірі бджоли (драма/роадмуві)
Яремчук: Незрівнянний світ краси (документальний/музика/байопік)
Я і Фелікс Україна (драма)
Я, Побєда і Берлін (комедія/пригоди/роудмуві)
Уроки толерантності (комедія)
Підйомна сила (воєнний/документальний)
Як там Катя? (драма)
Конотопська відьма (жахи/воєнний)
Збори ОСББ (комедія)
Будинок «Слово»: Нескінчений роман (історична драма)
Ярослав Мудрий - тесть Європи (документальний)
Ти — Космос (фантастична трагікомедія).
Українські фільми на воєнну тематику
Документалістика та художнє кіно
Війна — не лише тема новин, а й глибока зона культурної рефлексії. Українське кіно давно не боїться показувати війну такою, якою вона є — без прикрас, з психологією, рефлексією та позицією.
Сучасне українське воєнне кіно охоплює широкий спектр жанрів — від військової драми й біографічного екшену до глибоко психологічних історій і документальних досліджень. У фокусі — реальні бої, як-от оборона Донецького аеропорту («Кіборги», 2017), Іловайський котел («Іловайськ 2014», 2019) чи полон у зоні бойових дій («Відблиск», 2021). Поряд із цим — фільми, що показують війну через жіночий досвід, внутрішні трансформації, спроби повернення до мирного життя або ж трагедії на кшталт збиття рейсу MH17 («Клондайк», 2022; «Залізні метелики», 2023).
Таке кіно не боїться правди: воно чесне, часто жорстке, і водночас надзвичайно людяне. Воно фіксує біль і силу, хаос і надію. І, що важливо — дає голос тим, хто пережив жахи війни й може про них свідчити.
Вплив на міжнародну аудиторію
Як українське кіно знаходить відгук у глядачів за межами країни? І чому саме фільми про війну стають зрозумілими для тих, хто ніколи не жив у стані бойових дій?
Українські воєнні фільми впливають на міжнародну аудиторію через емоційний досвід, універсальність тем і достовірність подачі. Навіть якщо глядач не знайомий з контекстом війни в Україні, він впізнає у кадрі загальнолюдське: материнський страх, втрату дому, гідність у боротьбі, надію серед розрухи. Це дозволяє емоційно доєднатися — адже емпатія працює краще за аналітику.
Візуальна мова кіно не потребує перекладу — бо ж правда, показана через особисту історію, зрозуміла в будь-якій точці світу. Саме тому такі фільми добре сприймають на фестивалях у Берліні, Торонто чи Нью-Йорку: вони не «пояснюють війну», а допомагають її відчути.
