Три роки навчатись у виші і раптом кардинально змінити професію — саме так вчинила Руслана Полонська, Head of Creative Team у проєкті Holy Water. Їй вдалося потрапити на стажування в Genesis і лише за два роки пройти шлях від стажера до керівника дизайн-команди. Ми розпитали в Руслани, як новачку проявити себе, використати всі можливості, що надає компанія, та почати кар’єрно зростати.
Як все починалося
Я навчалася на третьому курсі фінансового факультету КНЕУ, але розуміла, що хочу працювати в зовсім іншій сфері. Тому вирішила спробувати себе в дизайні, закінчила курси та IT-школу, почала працювати на фрилансі. Але фриланс — це не той шлях, щоб себе проявити. Курси дали базові знання, та мені бракувало комунікації з колегами і професійного фідбеку. Тому для побудови кар’єри почала шукати роботу в класній команді. Мій список з 10 компаній, де хочу працювати, очолював Genesis. Туди подавалась, щойно закінчила курси, але скілів та досвіду на той час було недостатньо. Мені відмовили, і я продовжила працювати над своїм резюме та портфоліо. Одного дня випадково дізналася про літнє стажування для графічних та моушн-дизайнерів у Legit, одному з проєктів Genesis, та подала заявку. Мені дали тестове завдання і це, напевно, був найважливіший проєкт у моєму житті. Витратила на нього надзвичайно багато часу і відпрацювала кожну дрібницю. Бо чітко розуміла: або зараз максимально викладаюсь і показую, на що здатна, або іншого шансу не буде. Після тестового було не менш стресове інтерв’ю та бар-рейзинг. І коли нарешті отримала офер, це був неймовірний момент! Наче моє життя поділилося на «до» та «після». Звичайно, я розуміла, що маю лише три місяці, щоб проявити себе й отримати постійну роботу, тому повинна зосередитись та працювати на 100%.
Порада: відправити простий текстовий файл — це смертний гріх для дизайнера. Воно має круто виглядати й бути досконалим. Також не варто поспішати з тестовим завданням. Часто кандидати намагаються зробити його якнайшвидше й одразу надсилають. Але наступного дня дивишся на свою роботу по-іншому і бачиш чимало моментів, які треба допрацювати. Якісно зроблене тестове — маячок для рекрутера та потенційного керівника, що людина справді зацікавлена і мотивована.
Перші робочі дні
У продуктовому дизайні всі завдання починаються з користувацької історії (User Story), тобто з вивчення потреб аудиторії. Якщо спрощено: дослідження показали, що користувачу не вистачає фічі Х, щоби досягти Y. Базові відповіді на запитання «що зробити?», «для кого?», «що це дасть?» є ядром ТЗ. Далі воно проходить через різні департаменти, обростаючи «м’ясом». На етапі розробки ТЗ вже описано дуже чітко й скрупульозно, починаючи від того, як це має виглядати, і закінчуючи механікою, як це працюватиме.
Робота з зауваженнями — важлива для новачка. Треба розуміти, що критикують не тому, що до тебе погано ставляться чи хочуть образити, а тому, що є прогалини в знаннях, які варто заповнити. Більше того — якщо тобі вказали на слабкі сторони, це класний спосіб продемонструвати здатність до навчання. Я сприймала такі моменти, як можливість прийти за тиждень-два і показати результати роботи над собою.
Як опанувати новий хард-скіл за місяць до кінця стажування
Команда, в якій стажувалася, крім графічного, потребувала ще й моушн-дизайнера. І мені запропонували ним стати. Було дуже страшно починати щось нове в той момент. До того ж мені здавалося, що моушн-дизайн — це дуже важко: потрібно розуміти принципи анімації, таймінг, мати внутрішнє відчуття динаміки. Але погодилася. Мені знайшли ментора — Анну Позднякову. Система роботи з нею була така: менторка пояснювала базові принципи, давала завдання, радила курси та інші ресурси. Потім перевіряла, що я зробила, вказувала на помилки, визначала слабкі сторони та давала нові завдання. Згодом правок від ментора ставало дедалі менше. І нарешті в мене почало виходити. Увесь цей час я сильно хвилювалася, тому що розуміла, що за місяць закінчується стажування, і є шанси все провалити. Я намагалася дуже швидко вчитися і вникати. Напевно, я ще ніколи так швидко нічому не вчилася, як тоді моушн-дизайну:). Менторство — це чудова можливість для розвитку, яку можна отримати в компанії!
До ментора варто йти з конкретними питаннями. Не в голові, а вже чітко сформульованими і записаними. Так само важливо зафіксувати всі відповіді під час спілкування. Адже все швидко забувається. З моїм ментором у нас була домовленість, що я маю спробувати знайти відповідь самостійно, а вже потім звертатися до неї. Це, в принципі, хороший підхід до роботи та саморозвитку.
Як стала Head of Creative Team і перші помилки
Після стажування отримала постійну роботу в Genesis. У невеликій команді «маркетолог+дизайнер» ми працювали над креативами. Коли продукт почав зростати, набрали ще дві такі команди та очікували, що в них буде така ж синергія. Але нові тандеми не складалися. Ідеї креативів були вдалими, а їхня реалізація — не дуже. Вирішили протестувати гіпотезу: що буде, якщо між маркетологами та дизайнерами поставити людину, яка допомагатиме їм розуміти один одного, покращить комунікацію та якість дизайну? Такою людиною стала я, і це спрацювало. Креативи покращали, а процеси комунікації — полегшали. Так я стала лідером креативної команди. Серед моїх функцій — розподіляти завдання між дизайнерами, оцінювати, скільки часу і ресурсів потрібно, щоб їх виконати, перевіряти та вносити правки.
Спочатку це виходило досить легко. У підпорядкуванні було лише два дизайнери, і я без проблем знаходила час для них, працювала інтуїтивно. Але коли команда різко зросла до 10 людей, почався хаос.
Були величезні проблеми із тайм-менеджментом: як приділити всім час, кожному пояснити завдання, розповісти про KPI, провести чек-поінти й не забути про власні робочі завдання? Всі 10 дизайнерів хаотично писали мені, кидали роботи на правки, завалювали дрібними запитаннями. Я наче загубилася у часовому просторі і просто з ранку до ночі відповідала їм та перевіряла завдання. В цей час всі дизайнери чекали мого фідбеку і робота зупинялася. Було дуже важко. Бракувало уявлення, як правильно організувати процеси.
Перше, що почала робити — дізнаватися в інших менеджерів, як працюють їхні команди, як будуються процеси. В кожного були свої підходи, але отриману інформацію я адаптувала під нас. Зрештою зробила дизайнерів максимально самостійними, оптимізувала час, ввела графік розподілення та перевірки завдань. Як Head я намагалася створити людям такі ж комфортні умови, які були в мене. Щоб у них була мотивація та бажання працювати. Перевіряючи завдання, завжди пишу детальні коментарі, щоб дизайнер сам відчув і зрозумів, як правильно зробити. Якщо бачу слабкі місця, ми разом знаходимо способи вирішення проблеми. Емоції та настрій намагаюся не переносити на роботу і членів команди. Адже якщо це відбувається, то дуже демотивує людей. Найбільш приємно, коли моя команда показує класний результат, і наші роботи наводять як приклад під час епізодів (зустрічі всієї команди продукту, на яких підбивають підсумки за певний період та ставлять цілі на новий — ред.). Для мене це — найсильніша мотивація.
Як використати всі можливості для розвитку
Напевно, 70% своїх навичок і знань я отримала в Genesis. Якщо чогось бракує для роботи, можна навчатися всередині компанії або на сторонніх курсах, з цим компанія також допомагає. Так я пройшла курс із 2D анімації персонажів. Також я часто зверталася до колег за консультацією. Будь-яка людина в Genesis відкрита до спілкування та обміну досвідом. Це один із плюсів такої великої компанії з різноманітною експертизою. Тож усі, кому я писала, завжди відповідали. Інша можливість — доступ до бібліотеки, де можна знайти багато корисного. Навіть якщо треба купити якусь книгу, в Genesis є така можливість. У компанії часто проводять інтенсиви, хакатони, тижні лекцій, є дизайн-ком’юніті, де виступають спікери з різних проєктів та інших компаній. Також проводять триденний інтенсив для керівників, школу менеджменту і бізнес-школу. Крім того, у кожного співробітника компанії є можливість скласти індивідуальний план розвитку. Наприклад, мій наразі враховує два напрями — дизайн та управління людьми. Тож я продовжую здобувати знання. Вважаю, що швидке зростання можливе тоді, коли не боїшся викликів та сприймаєш їх, як можливість, ідеш до конкретних цілей та готовий постійно вчитися на цьому шляху.