Основи TypeScript: як перейти з JavaScript безболісно

TypeScript сьогодні — не просто «плюсик до резюме», а реальна перевага у швидкості, якості й масштабованості розробки. Якщо ваш JS-проєкт росте, ви неминуче стикаєтесь із болючим рефакторингом і багами, що «вилазять» вже під час виконання. HBJ розбирався у відмінностях і перевагах TypeScript програмування. 

Гліб Журба, MarTech Front End Lead в OBRIO, поділився із High Bar Journal, як переходити на TS поступово файл за файлом, тримати баланс між корисною типізацією та здоровим глуздом, та розповів, як вибудувати процес зі статичними перевірками у розробці та CI, і працювати з бібліотеками без готових типів.

Що таке TypeScript і навіщо його вчити

TypeScript — це надмножина JavaScript зі статичною типізацією. Його розробляє Microsoft, код на TS компілюється у звичайний JavaScript, тож працює всюди, де працює JS — у браузері, на Node.js чи в edge-середовищах. 

«Найбільшим плюсом TypeScript для великої кодової бази є те, що типи виступають у ролі документації. Це дозволяє розробникам розуміти, в якому форматі очікуються дані та які структури використовуються, без необхідності довго вивчати код, — ділиться Гліб Журба, MarTech Front End Lead в OBRIO. — Це не вбереже вас від того, що з бекенду можуть повернутися «неправильні» дані, або що у вашій програмі можуть виникати «неможливі» стани. Проте для вирішення цих проблем вже давно існують бібліотеки-валідатори на кшталт zod». Гліб пояснює, що TypeScript також дає можливість компілятору (команда tsc --noEmit) і статичним аналізаторам (eslint в комбінації з плагіном @typescript-eslint) перевіряти правильність коду в процесі розробки. Це значно зменшує кількість потенційних багів на етапі тестування, які ми допустили б через неуважність, працюючи на чистому JS.

Чому його варто знати:

1. Менше помилок до продакшену. Перевірка типів ловить null/undefined і невідповідності даних ще під час розробки.

2. Кращий досвід у IDE та безпечний рефакторинг. Завдяки типам отримуємо точне автодоповнення, підказки, пошук використань і надійне перейменування по всьому проєкту (особливо у VS Code).

3. Масштабованість команди й коду. Типи слугують «живою» документацією: видно, що функція приймає і що повертає. У великій базі коду простіше читати чужі модулі й підтримувати контракт між ними.

4. Сумісність із сучасним стеком. 

«Angular написаний на TS ще з 2 версії та не надає альтернативи, окрім як писати типізований код, — це їхня core-філософія, як фреймворку для великих enterprise застосунків. React написаний без використання TS, замість цього типізацію його вихідного коду гарантує бібліотека Flow. Розробляти ж застосунки на React за допомогою TS можна без обмежень, типи для цього надає спільнота «Definitely Typed». У Vue така сама ситуація як і у React, але починаючи з 3 версії фреймворк був переписаний на TS, надаючи типізацію «з коробки», — розповідає Гліб Журба. А от Svelte навпаки вирішив відмовитися від TS, перенісши усю типізацію на JSDoc. Проте розробляти на TS не забороняється.

«Загалом в кожному з цих фреймворків TS спрощує побудову складної архітектури та йде «пліч о пліч» з патернами проєктування та принципами SOLID», — каже Гліб.

Основні відмінності між TypeScript та JavaScript

JavaScript — динамічно типізована мова: типи визначаються під час виконання, тож додавання числа до рядка може непомітно перетворитися на конкатенацію. TypeScript — статично типізована: сигнатура функції (через анотації або виведення типів) фіксує числові параметри та повернення, і невідповідність блокується ще до запуску.

JS не має вбудованого механізму формально описувати форму даних, тому структура часто лишається в документації або тестах. У TS є структурна система типів: інтерфейси та псевдоніми формалізують контракти між модулями (які поля очікуємо і що повертаємо), зменшуючи регресії та полегшуючи рефакторинг.

Щодо компіляції: JS можна виконувати напряму (транспіляція — опціонально). Код на TS завжди проходить компіляцію: спершу перевірка типів, далі генерація цільового JS (ES5/ESNext). Обидві мови використовують ES-модулі (import/export), але TS додатково спирається на файли декларацій .d.ts і екосистему @types, що дає автодоповнення та статичну перевірку навіть для бібліотек на чистому JS.

Важливо, розуміти, що TS не усуває всі помилки під час виконання (зовнішні дані, логічні хиби), але більшість невідповідностей з типами ловить ще на етапі компіляції.

Ключові можливості TypeScript для розробників

TypeScript розширює синтаксис JavaScript так, щоб додати безпеку типів і краще організувати код — без втрати знайомості з самим JS. Ядро — система типів: можна оголошувати типи для змінних, параметрів і значень, що повертаються. Є примітиви (number, string, boolean) і спеціальні типи: any вимикає перевірку, unknown змушує перевіряти значення перед використанням, void позначає відсутність повернення, never — ситуації, що не завершуються значенням (наприклад, нескінченний цикл або гарантований викид помилки).

Інтерфейси та псевдоніми типів допомагають описувати форму даних і задавати «контракти» між модулями: ви явно фіксуєте, які поля має об’єкт (скажімо, у відповіді API або у пропсах компонента), і компілятор стежить, щоб контракт не ламали під час рефакторингу. Юніони та перетини дають гнучкість: значення може бути одного з кількох типів або поєднувати властивості різних типів в один. Кортежі фіксують позиції й типи елементів масиву, коли порядок має значення.

Дженерики — інструмент для багаторазових абстракцій: ви описуєте алгоритм один раз, а конкретний тип «підставляється» під час використання. Це зберігає типобезпеку без копіювання коду та без скочування в any.

Enum дають іменовані константи для обмежених множин значень — зручні для станів або ролей. У сучасних кодових базах часто віддають перевагу об’єднанням літеральних рядків замість числових enum — вони легше інтерпретуються в логах і не прив’язані до порядкових індексів.

Просунуті можливості працюють «на рівні типів». keyof будує об’єднання з ключів об’єкта; typeof дозволяє вживати тип змінної в анотаціях. Умовні типи (T extends U ? X : Y) дають гілкування логіки на етапі компіляції й лежать в основі багатьох вбудованих утиліт типів. Partial<T> робить поля необов’язковими, Readonly<T> — лише для читання, Pick<T, K> обмежує тип вибраними ключами, Omit<T, K> — навпаки, виключає зазначені ключі. У поєднанні з mapped types, звуженням типів, type guards, аналізом потоку керування, шаблонними літеральними типами та оператором satisfies це перетворює типи на дієвий інструмент дизайну API, а не просто «перевірку на помилки».

Усе це робить систему типів потужним інструментом проєктування. Та водночас сила приходить із ціною: що складніші доменні моделі, то легше перейти межу, за якою типи починають уповільнювати розробку.

«TypeScript легко використовувати до досягання вашим проєктом певного рівня складності. Перейшовши цю межу ви відчуєте, що на виправлення типів треба витрачати більше часу ніж на сам код, — пояснює Гліб Журба, MarTech Front End Lead в OBRIO. — Якщо ваш код вирішує дуже складну проблему, як, наприклад, Redux або TanStack Query, вам доведеться використовувати купу generic-типів та складних перетворень. Тоді процес розробки для вас перетвориться на «чорну магію», ваш код буде складно підтримувати і пояснювати іншим без довгих вступних лекцій чи посилання на advanced уроки Мета Покока».

На думку Гліба, через це деякі бібліотеки вирішили відмовитися від TS, як Svelte, чи від типізації як такої взагалі, як Turbo. Розробникам на звичайних проєктах «середньої складності» Гліб радить не намагатися типізувати усе на 100%, не боятися писати any, unknown або Record<string, unknown> там де типізація здається недоречною або заскладною. «Пам’ятайте, що будь-які недоліки недостатньої типізації можна компенсувати хорошим набором тестів на усіх рівнях», — каже він.

Як підготуватися до переходу з JavaScript на TypeScript

Для переходу з JavaScript на TypeScript потрібна мінімальна підготовка, здебільшого це зміна мислення та розуміння додаткового інструментарію. Це не перехід на іншу мову, а лише додавання системи типізації.

Поради від Гліба Журби, MarTech Front End Lead в OBRIO:

Найперше — потрібно налаштуватися витрачати на написання коду більше часу, ніж раніше. Спочатку це здається зайвим, але з досвідом різниця по часу взагалі не відчувається перепоною, та й IDE допомагає підказками. Також потрібно не забувати, що типізувати доведеться не лише код, а й тести. Чим складніші тести, тим більше часу доведеться витратити.

Далі — якщо ви вивчали лише JavaScript, і, наприклад, знайомі лише з успадкуванням через прототипи, вам доведеться переналаштуватися на роботу з класами. В JS також немає інтерфейсів, вам треба буде ознайомитися з цим поняттям в контексті об'єктно-орієнтованого програмування.

Ще одна проблема — не всі сторонні бібліотеки мають типи. Відкриваємо сторінку бібліотеки та дивимося — якщо справа від назви відображається іконка «TS», вона написана на TypeScript, типи є «з коробки». Якщо «DT» — типи для нас підготувала спільнота, а якщо нічого немає, то типів немає і таку бібліотеку складніше інтегрувати в існуючу кодову базу. Для цього або пишемо свої definition файли (розширення d.ts), або переходимо на альтернативи з підтримкою типізації.

Ключові знання щодо системи типів:

1. Розуміння примітивів (string, number, boolean), масивів і кортежів, ролі any, уміння створювати інтерфейси для опису структури об’єктів.

2. Володіння дженериками для побудови багаторазових компонентів, що працюють із різними типами без втрати безпеки.

3. Уміння поєднувати типи (юніони та перетини) для моделювання варіантів і складних структур.

4. Базові оператори типів: keyof, typeof та умовні типи — для гнучких перетворень на етапі компіляції.

5. Налаштування tsconfig.json і розуміння ключових прапорців (передусім strict: true).

Приклади переписування коду з JavaScript на TypeScript

Типізація простої функції (вхід і вихід). Є утиліта, що складає два значення. У JavaScript змішування числа з рядком непомітно перетворює додавання на конкатенацію, і в продакшені замість очікуваного результату з’являється «склеєний» рядок. У TypeScript фіксуємо контракт: обидва параметри — числа, значення, що повертається, — теж число. Компілятор блокує спробу передати рядок ще під час компіляції. Результат — передбачувана арифметика та відсутність «тихих» збоїв.

Типізація об’єкта даних через інтерфейс. Є об’єкт користувача з полями id, username та isOnline, який приходить з API. У JavaScript форма даних не зафіксована: пропустили поле або помилилися в назві — отримаємо помилку вже під час виконання. У TypeScript описуємо інтерфейс User, позначаємо обов’язкові й необов’язкові поля та використовуємо цей контракт і для даних, і для сигнатур функцій. Компілятор не дозволить зламати форму об’єкта під час рефакторингу, а читабельність і навігація в коді помітно зростають.

Юніон-типи та звуження типів. Є парсер, який приймає або числовий ідентифікатор, або об’єкт із кодом. У JavaScript це вирішується ручними перевірками, легко пропустити гілку або звернутися до неіснуючого поля. У TypeScript явно задаємо юніон «number або ItemData». Перевірка типу звужує його всередині відповідної гілки: коли це число — працюємо як з числом, коли ні — компілятор знає, що це об’єкт і безпечно дає доступ до поля code. Водночас неможливо викликати функцію з недопустимим типом аргументу — це зупиняється на етапі компіляції.

Поради для швидкого освоєння TypeScript

• Почніть зі строгого режиму. Ввімкніть strict: true як режим за замовчуванням; локальні винятки робіть усвідомлено, із валідацією або тестами.

• Типізуйте інкрементально. Додавайте TS файл за файлом, почніть з «крайніх» місць: API-клієнти, модулі зі спільними типами, складні утиліти. Старий JS лишайте працювати з allowJs.

• Контролюйте прогалини. Для зовнішніх даних використовуйте unknown, а не any, і звужуйте тип одразу після парсингу або валідації. «Широкі» типи тримайте на межах системи (API, сховище, DOM), усередині застосунку — лише вузькі, чіткі контракти. Так помилки лишаються на периферії, а ядро коду залишається типобезпечним.

• Використовуйте утиліти (Partial, Pick, Omit) для еволюції моделей без дублювання коду, а звуження типів і власні type guards — щоб працювати з даними безпечно.

• База гігієни: tsconfig зі строгими перевірками (strict: true), ESLint із @typescript-eslint, плюс tsc --noEmit у CI.

• Події типізуйте предметно: у React — конкретні дженерики подій; у нативному DOM — профільні типи, а не універсальний Event.

• Для API-контрактів — interface; для юніонів, mapped/conditional-типів і псевдонімів — type.

«Найважливіше — не боятись TypeScript і не сприймати його, як нову мову програмування. Це той самий JS, тільки з додатковими особливостями. Кожен фреймворк (окрім Angular) надає можливість додавати TS поступово, файл за файлом, — ділиться Гліб. — Не варто намагатися досягти 100% покриття типами (як і тестами, до речі) жертвуючи своїм часом і ускладнюючи цим проєкт. Прийміть той факт, що на початку буде важко, та почніть з простішого: типів, об’єднань (union), умовних типів, далі додавайте дженерики, використовуйте перевантаження та ключове слово infer там, де вони треба, але без фанатизму :)».

Часті запитання (FAQ)

Чи складно перейти з JavaScript на TypeScript?

Перехід з JavaScript на TypeScript програмування не є складним; це скоріше еволюційний крок, аніж повне перенавчання. Оскільки TS є надмножиною JS, будь-який коректний JavaScript-код вже є валідним TypeScript-кодом, що дозволяє впроваджувати його інкрементально, а не переписувати весь проєкт одразу. Основна складність для досвідченого розробника полягає лише в ментальному перемиканні до мислення контрактами даних та вивченні ключових концепцій статичної типізації, таких як інтерфейс, дженерики та суворого режиму (strict: true), що зрештою значно підвищує надійність та масштабованість коду.

Чи можна використовувати TypeScript разом із JavaScript?

TypeScript можна використовувати разом із JavaScript, і це є його ключовою архітектурною перевагою, що дозволяє інкрементальне впровадження. Завдяки налаштуванню allowJs: true у файлі tsconfig.json, компілятор TypeScript обробляє обидва типи файлів: чистий JS-код продовжує працювати без змін, а новий код можна одразу писати з використанням статичної типізації TS. Файли TypeScript компілюються у звичайний JavaScript, що забезпечує їхню повну сумісність із старим JS-кодом та дозволяє вам поступово типізувати лише критично важливі або нові частини проєкту.

Скільки часу потрібно, щоб освоїти TypeScript?

Точний час залежить від бекграунду, але для досвідченого фронтенд-розробника базове освоєння зазвичай займає 1-2 тижні: синтаксис JS уже знайомий, а компілятор допомагає завдяки виведенню типів. Щоб упевнено працювати на рівні сеньйора, закладіть 3-4 тижні цілеспрямованої практики: потрібен зсув мислення до «контрактів даних» і архітектури, керованої типами.

Чи підходить TypeScript для невеликих проєктів?

Так, TypeScript чудово підходить і для невеликих проєктів, оскільки переваги в безпеці коду та продуктивності розробника швидко переважають мінімальні накладні витрати на налаштування. Навіть на малих кодових базах, використання статичної типізації допомагає виявити помилки раніше, покращує автодоповнення в редакторі (IntelliSense) і слугує живою документацією, що робить рефакторинг швидшим та безпечнішим, зберігаючи код чистим навіть тоді, коли проєкт несподівано зростає.