top of page

AIN та Genesis провели дослідження українського ринку аналітики. Розповідаємо головне



Видання AIN у партнерстві з Genesis провело дослідження портрета дата-аналітика ІТ-індустрії України. Опитування респондентів було анонімне та поширювалося через сайт і соцмережі AIN прямі розсилки компаніям, промо з таргетом на ЦА у FB, а також тематичні групи та телеграм-канали.


Анкета містила 30 запитань, розподілених на 5 розділів. Окремі розділи дозволили скласти загальний соціально-демографічний портрет, отримати дані про освіту, досвід роботи та поточне місце роботи, зрозуміти цінності та відчуття ринку опитаних, отримати інформацію про навички та інструменти для роботи, оцінити рівень заробітних плат в індустрії та дізнатись про уподобання в професійному контенті. Опитування пройшли 99 респондентів.


Нижче розповідаємо про найголовніші тези, а з повним матеріалом можна ознайомитись на сайті видання. Для блогу Genesis найцікавіші висновки з дослідження прокоментувала Діана Садирова, Retention Analyst в OBRIO.


Місце роботи, склад команди, рівень зарплатні


Більшість (70,8%) респондентів працюють у продуктових компаніях. 21,2% працює в аутсорсі, 4,4% — в аутстафі. Ще майже 4% опитаних вказали інші відповіді, серед яких трапляється фриланс і консалтинг.


Майже 19% опитаних працюють у сфері E-commerce. По 16,1% респондентів працюють у сферах Marketing і Retail / FMGC / Logistic. Ще по 15,1% зазначили Dating і FinTech як сфери своєї зайнятості. Найменше опитаних працюють у сферах AgroTech і MedTech — по 2%. Серед інших сфер, які вказували самі респонденти, — Ride-hailing, Business & Utilities, DeepTech, ESC / Energy Health & Fitness.



Лише 30,3% респондентів надали відповіді про те, чого їм бракує на поточному місці роботи. Запитання було відкрите, тож у процесі аналізу відповіді були кластеризовані за основними недоліками, про які зазначали в опитуванні. Серед таких кластерів виокремили: нестача взаємодії з керівництвом; нестача колег у команді аналітики (що пояснюється ймовірним більшим навантаженням на інших спеціалістів тощо); відсутність розвитку в проєктах чи компанії загалом, а також невдоволення умовами роботи (офісом, форматом, графіком, заробітною платнею тощо) і фреймворком або бізнес-моделлю.


Найбільше респондентів не задоволені умовами роботи — 33,3%. Наступною за кількістю відповідей проблемою виявилась відсутність розвитку як спеціаліста — 26,7% відповідей. 20% респондентів не влаштовує поточний фреймворк чи бізнес-модель.


Аналітик може активно розвиватися і рости як за ґрейдами, так і розширювати свої компетенції. Водночас український ринок аналітиків в IT не дуже великий, сеньорів не так багато, тому левова частка тих, хто досяг рівня хеда, переходять у продакт-менеджмент або займають позиції C-рівня.

Формати роботи, задачі та інструменти аналітиків


41,41% респондентів надали відповідь на відкрите запитання про задачі та обов’язки, які вони мають на актуальному місці роботи. Відповіді були кластеризовані за найбільшою кількістю повторюваних задач і задачами одного напрямку.

Зрештою, найпопулярнішою задачею аналітиків є створення звітностей, про що свідчить 39% відповідей респондентів. Також поширеними завданнями є обробка та структуризація даних (29,3%), маркетингові дослідження (27%) та продуктова аналітика (24,4%). Найменша кількість респондентів займається бізнес-аналізом та аналізом внутрішніх процесів (по 12,2%) і автоматизацією (7,3%). Також 24,4% вказали інші обов’язки, серед яких траплялись дизайн прототипів, розробка та інші, не пов’язані з аналітикою задачі.



Серед найпоширеніших інструментів, якими користуються аналітики, виділяються чотири програми: Excel (користується 61,7% опитуваних); Tableau (яку обрали 47,9% респондентів); Power BI (24,5%); Looker Studio (22,3%). Близько 18% опитуваних зазначили, що використовують інші BI системи та інструменти, без уточнення, які саме. 6,4% респондентів відповіли, що не користуються жодними інструментами. 4,3% використовують Google Sheets та інші сервіси GSuite. 8,5% відповіли, що користуються внутрішніми системами компанії, а також деякими іншими системами, як Apache Superset, IBM SPSS Statistics, Power Query, Shiny R, Figma, Jira, Confluence.


Щодо мов програмування та інструментів, які використовуються аналітиками в роботі, переважає написання SQL запитів (використовується 72,8% респондентів), на другому місці — Python, який обрали 48,9% опитуваних аналітиків, ще 14,1% аналітиків використовують мову R.


Також 4,35% респондентів вказали, що використовують у своїй роботі JQL, PHP, AppScript або VBA. Ще 7,6% користуються іншими мовами, без уточнення, якими саме. До того ж 19,6% опитуваних зазначили, що взагалі не пишуть ані запитів, ані скриптів.


Відповідаючи на питання, які навички, знання або підходи є найважливішими для вас на поточній посаді, переважно більшість обрала глибоке розуміння бізнесу або продукту компанії, а також вміння критично мислити, оминати когнітивні викривлення і доступно пояснювати складні концепції. Такі варіанти обрали 73% та 72% респондентів. Більш ніж половина респондентів (63%) також вважає, що важливо розуміти конкретні аналітичні підходи (наприклад, як оцінювати А/Б тести, проводити когортний аналіз, будувати зручний дашборд тощо).


Серед хардскілів найперше для аналітика — статистика і теорія ймовірності. Без цього дуже важко аналізувати тести й взагалі розуміти, наскільки можна довіряти даним. Також знання інструментів візуалізації даних — Tableau, Power BI тощо. Щодо софтскілів — звичайно, критичне мислення. Друге — вміння чітко і лаконічно сформулювати й донести свою думку. Задача аналітика —  допомогти продакт-менеджеру прийняти те чи інше рішення. Тому вкрай важливо грамотно донести інформацію та аргументувати свою думку. Думаю, комунікативні навички для аналітиків — це вже з області хардскілів, які мають бути апріорі дуже добре розвиненими, — говорить Діана Садирова.


Бекграунд спеціалістів


На питання щодо минулого досвіду відповіли 66,67% респондентів. Попередній досвід роботи українських аналітиків доволі різноманітний, лише 7,6% опитуваних раніше не працювали — позиція аналітика для них є першою роботою. Серед решти — більшість (22,7%) прийшли в аналітику з інших IT-професій. 7,6% респондентів раніше працювали у сфері реклами, стільки ж респондентів прийшли в аналітику з бухгалтерського обліку й аудиту.


Понад 18% в приблизно рівній пропорції мали попередній досвід у сферах торгівлі та продажів (6,1%), маркетингу (6,1%) і банківської справи (6,1%). Менше респондентів обрали напрямки освіти (4,5%), промисловості (4,5%) та будівництва (4,5%).

Інші 12% попередньо працювали в менеджменті, медицині, журналістиці та аналітиці, яка не пов'язана з IT (по 3%) а також у страхуванні та логістиці (по 1,5%). 7,6% опитаних мають інший досвід роботи, не пов'язаний із вищеназваними сферами.



Загальна статистика свідчить про майже рівномірний розподіл серед тих, хто вивчав аналітику самостійно і тих, хто навчався в закладах вищої освіти.  Більш ніж половина респондентів вивчали аналітику самостійно (57,6%) та 53,5% у закладі вищої освіти. 46,5% респондентів зазначили, що вивчали аналітику на практиці в компанії, а інші 33% навчались, відвідуючи профільні курси.


Крім того, 53% респондентів мають вищу освіту за спеціальністю, а інші 46,5%  — не закінчували ЗВО, а навчалися самостійно, на курсах або на практиці в компанії.


З 27 відповідей на запитання про контент, що переглядають аналітики, найчастіше згадувалися Dou.ua, Youtube-канали, матеріали курсів і контент Paul Levchuk, який працює Head of Analytics & Growth в розробнику no-code платформ Dorian. Paul Levchuk викладає свої статті в Linkedin і на Medium.


«Для мене найкраще джерело професійного контенту — платформа Medium. Знаходжу цікаві статті,  потім підписуюсь на їх авторів, і так можна відстежувати багато профільного контенту. На YouTube дивлюсь канал датасаєнтистки з Google. Також дуже рекомендую книгу A Practical Guide to A/B Testing», — ділиться Діана Садирова з OBRIO.

Komentáře


Komentáře byly vypnuty.

© 2035 by Business Name. Made with Wix Studio™

bottom of page