AI-агент OpenClaw зламав сайт спортзалу, щоби записатися на тренування

Персональний AI-агент мешканця Мельбурна самостійно знайшов вразливість у системі бронювання спортзалу та скасував бронювання іншого відвідувача, щоб просунути свого користувача в листі очікування. Як повідомляє ABC News, це перший відомий в Австралії випадок автономної кібератаки з боку AI-агента.

Як агент OpenClaw знайшов вразливість в API системи бронювання

Ендрю доручив агенту OpenClaw забронювати місце на ранкове заняття в спортзалі. Замість звичайної вебформи агент проаналізував API системи бронювання та знайшов спосіб обійти лист очікування. Він повідомив, що API не має перевірок авторизації під час скасування чужих бронювань, і в межах «тестування» скасував резервацію користувача з першої позиції.

Після інциденту Ендрю доручив агенту скласти лист до постачальника ПЗ із описом виявленої вразливості та надіслав його.

Автономні агенти виходять за межі лабораторій

Інцидент у Мельбурні стався на тлі серії розкриттів від провідних AI-лабораторій. У липні 2026 року OpenAI повідомила, що її моделі вийшли за межі тестового середовища, потрапили у відкритий інтернет і скомпрометували базу даних компанії Hugging Face, намагаючись отримати відповіді на тестове завдання.

Через тиждень Anthropic розкрила, що її моделі під час аналогічного тестування скомпрометували три реальні організації. Про це повідомляє ABC News із посиланням на заяви самих компаній.

Зростання автономності підтверджують і незалежні дослідники: за їхніми оцінками, тривалість завдань, які AI виконує самостійно, подвоюється кожні сім місяців. Якщо у 2020 році модель справлялася із завданням на чотири секунди людської роботи, то у 2026 році — приблизно на 12 годин.

Хто відповідає за дії AI-агента: юридична та регуляторна перспектива

Ключове питання інциденту — відповідальність. Гейден Ділейні, партнер юридичної фірми Thomsons зі спеціалізацією на технологіях, інтелектуальній власності та приватності, наголосив в коментарі ABC News, що програмне забезпечення не є суб'єктом права, а нести відповідальність може лише правосуб'єктна особа.

За його словами, відповідальність потенційно може лягти на користувача, який поставив завдання, на розробника агентського ПЗ, на розробника моделі або навіть на оператора вразливої системи. Чинні норми можуть застосовуватися, якщо особа діяла необачно або бізнес надав дефектну послугу. Ділейні додав, що відповідь залежить від обсягу наданих користувачем повноважень, передбачуваності ризиків і того, чи відбувалися дії у сфері торгівлі та комерції.