Чому дослідники в українських ЗВО не хочуть публікувати свій код? Як змотивувати айтівців викладати? Що бізнес робить та що ще може робити для підтримки української освіти і науки? Про це говорили на дискусійній панелі в межах науково-популярної та deep tech конференції INSCIENCE представниця української продуктової IT-компанії Grammarly, екс-програміст Google, а також керівник ШІ-лабораторії в KSE.
High Bar Journal публікує найцікавіші тези з дискусії про виклики для технічної освіти в сучасній Україні.
Про взаємодію бізнесу та навчальних закладів
Grammarly співпрацює з різними освітньо-науковими інститутами. Наприклад, компанія надає стипендії для студентів Факультету прикладних наук УКУ (Українського католицького університету — ред.), наші співробітники викладають на факультеті, керують дипломними роботами, беруть участь у рецензуванні магістерських дипломних робіт на щорічному симпозіумі тощо. Крім цього, спільно з УКУ ми організовуємо академічну конференцію з опрацювання української мови UNLP, куди запрошуємо всіх науковців публікувати свої роботи у галузі Natural Language Processing (обробки природної мови). Основна мета цього проєкту — сформувати дослідницьку спільноту у сфері українського NLP та популяризувати створення відкритих інструментів і ресурсів для обробки української мови.
Із КНУ імені Тараса Шевченка ми співпрацювали для покращення освітньої програми. Раніше на Кафедрі української мови та прикладної лінгвістики студенти вчилися програмувати лише з четвертого курсу — це надто пізно. Ми долучилися до покращення програми, а також проводили відкриті лекції для студентів та безплатну літню школу з комп’ютерної лінгвістики. Чимало учасників останньої згодом стали частиною команди Grammarly.
Повертаючись до UNLP, варто сказати, що ми бачимо низький рівень подачі статей від науковців з державних ЗВО. На це є дві причини. По-перше, багато дослідників української мови все ще мають занадто низький рівень володіння англійською мовою, щоб якісно написати наукову статтю. По-друге, часто виникає питання відкритих даних. Наука — це про те, як ділитися знаннями, відкриттями. Це відкриті дані, відкритий код, відкриті моделі, — для того, щоби стимулювати розвиток інструментів і розвиток наборів даних. Проте багато дослідників української мови поки не готові відкрито публікувати код чи свої дані у вигляді корпусів. Це — велика проблема, яка гальмує розвиток науки.
Освітні проєкти, за якими радить стежити Мар'яна Романишин
Школи в УКУ. Університет щороку проводить сезонні школи на різні теми, що стосуються штучного інтелекту, наприклад, про комп'ютерний зір чи про опрацювання природної мови. Остання школа була присвячена генеративному штучному інтелекту.
AI House — потужна спільнота. Випускають подкаст про штучний інтелект, постять новини, організовують хакатони та зустрічі наживо у Києві та Львові.
Як заохотити «технарів» до викладання?
Мотивувати грішми людину, яка працює в IT, до викладання неможливо. Ми всі розуміємо, що в українській освіті немає такого фінансового стимулу, який є на вільному ринку. В KSE платять більше, ніж в державних ЗВО, але не настільки, щоб фахівець залишив свою роботу в IT і повністю сфокусувався на викладанні.
Тому в такій ситуації ми можемо лише знайти класних фахівців, які мають свою внутрішню мотивацію для викладання, і вона не в грошах. Це здебільшого люди, які розуміють цінність ділитись знаннями — коли ти ділишся, ти сам отримуєш набагато більше . Що ми як університет можемо зробити зі свого боку? Створити максимально комфортні умови для викладання.
Мінімізувати бюрократичну роботу, яку викладачам треба робити, підтримувати і онбордити людей, які вперше виступають у ролі викладача (в KSE є система менторингу для таких викладачів), дати фахівцю спочатку можливість спробувати себе в якості асистента, а згодом вже викладача, щоб адаптація пройшла комфортно. Або навпаки — дати лектору у підтримку асистентів, які будуть розбиратися з «домашками», на які у лектора може не бути часу. Тому відповідь проста — не заохочувати, а створювати таку систему, в якій викладати буде цікаво і комфортно.
Освітні проєкти, за якими радить стежити Володимир Кулініч
У компанії Data Root Labs є декілька дуже якісних курсів з ШІ та машинного навчання. Вони безоплатні, досить складні, але після них одразу є базові вміння і навички в ШІ.
В KSE Lab є курси з ШІ для нетехнічних фахівців — ШІ для юристів та проєктних менеджерів, скоро запускатимемо «ШІ для підприємців», «ШІ для креаторів» та «ШІ для HR-фахівців».
Як бізнес підтримує українських вчених
Нині солідарність з Україною в міжнародному суспільстві досить висока. Багато приватних, державних, міжнародних фондів шукають можливості допомогти Україні.
Наприклад, Simons Foundation один з найбільших приватних американських фондів, що підтримує дослідження в сфері математики та фундаментальних наук, ініціював програму підтримки українських вчених. Вони створили експертну раду, яка обирає вчених, що отримають гранти на свої проєкти. Втім, є умова: над своїми дослідженнями український вчений має працювати разом із іноземним колегою, який забезпечує відповідність результатів і методів, що використовуються, міжнародним стандартам.
Nova Ukraine — це наш благодійний фонд, що з початку повномасштабного вторгнення зібрав для України понад $100 млн. Однією з ніш, які ми для себе обрали, є сприяння україномовному книговиданню. Ми з'ясували, що в Україні бракує науково-популярної літератури українською для школярів, які хочуть читати про науку. Студенти вже в змозі читати англійською, а от для школярів майже нічого немає. Ми купуємо або отримуємо в дарунок права на англомовні книжки з математики, фізики, біології для читачів шкільного віку. Працюємо з партнерами, щоб їх перекласти та видати в Україні.
Кремнієва Долина — приклад для наслідування?
Кремнієва долина, вся динамічна та інноваційна атмосфера і культура того регіону, насправді розпочалася з мілітарних технологій, які стали розвиватися саме при університетах, зокрема в Стенфорді, ще до Другої світової війни.
До того, як стати осередком розвитку мілітарних технологій в США, Стенфордський університет в жодні топи не входив і відставав. Коли там почали проводити дослідження в галузі радіоелектронної боротьби і розвідки, поступово залучаючи все більше і більше коштів на це від держави, все змінилося. З того почалася нинішня Кремнієва долина — з військових технологій.
Другий важливий крок, який зробили в Долині, — надали можливість професорам університетів інтегрувати у свій бізнес і комерціалізувати розробки або дослідження, якими вони займаються в стінах університету. Найчастіше Стенфорд, наприклад, отримує в обмін на ці дослідження частку в компанії, яку професор створив або створить в майбутньому.
Саме так виникла компанія Sun Microsystems, яка найбільш відома серед іншого тим, що створила технологію Java. Перші розробки Sun створили аспіранти Стенфорду, а згодом, коли вони принесли прибуток, університет мав від нього частку. Така ж історія повторилася з компанією Google та багатьма іншими.
Я сподіваюсь, що Україна може піти тим самим шляхом і досягти того ж успіху. Мілітарні технології вже потрібні, одні вже реалізовані, інші — у процесі розробки.
Наступний крок, який, я сподіваюся, в країні буде зроблено, це дозвіл від університетів на комерціалізацію розробок і технологій.